Рішення

від 20.07.2020 по справі 520/14544/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 р. № 520/14544/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мадевської Е.Д.,

представника відповідача - Богданової І.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат (вул. Благовіщенська, буд. 19,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ 02214320) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату, за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 19, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Ухвалою суду від 27.01.2020 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою суду від 10.03.2020 продовжено з 27.03.2020 року строк підготовчого провадження у справі №520/14544/19 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду на тридцять днів - до 27.04.2020 року.

27.03.2020 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 03-05/23 та відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Згідно проведеного розподілу автоматизованою системою документообігу суду, вказана справа повторно розподілена до провадження судді Тітова О.М.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - прийняти до розгляду .

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що за наслідками проведеної перевірки виявлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу здоров`ю людей, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в кому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем усунуті порушення, з приводу яких позивач звернувся до суду.

Протокольною ухвалою від 15.07.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 20.07.2020 року о 16:00 год.

Представник позивача в судове засідання 20.07.2020 року не прибув на адресу суду надав клопотання, в якому просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі наказу №178 від 12.12.2019 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів" та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 №394 Холодногірським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 13.12.2019 по 16.12.2019 проведена позапланова перевірка дотримання і виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат , за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд.19.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.12.2019 №206, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) знаходиться в не робочому стані. Приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

- будівлю інтернату та школи не обладнано евакуаційним освітленням та світловими показниками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живленні на їх основних джерелах живлення;

- на вікнах приміщень де перебувають люди встановлені металеві грати;

- у підвальному приміщенні відсутні вікна для димовидалення розміром 0.75 х 1.2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) та не обладнані ці приміщення спеціальною системою димовидалення;

- в будівлі інтернату та школи на шляхах евакуації, стіни оздоблені горючим облицюванням;

- труби в будівлі інтернату внутрішнього проти пожежного водогону виконані з горючих матеріалів;

- в будівлі інтернату в об`ємі сходової клітки влаштовані підсобні приміщення;

- в будівлі інтернату, двері евакуаційних виходів з приміщень не виконані такими, що б відчинялися в напрямку виходу з будівлі (приміщень);

- в будівлі інтернату в об`ємі сходової клітини вікна не відкриваються (для випуск) диму при пожежі);

- в будівлі інтернату ширина коридорів з урахуванням відчинення дверей не відповідає вимогам ДБН В.1.1 -7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- горищне приміщення школи не відокремлене від сходової клітки проти пожежною перешкодою (люк);

- горищне приміщення інтернату не відокремлене від сходової клітки протипожежною перешкодою (люк);

- в будівлі інтернату та школи відсутній другий евакуаційний вихід з приміщень підвалу;

- в будівлі інтернату та школи на шляхах евакуації на рівні 1-поверху влаштовані решітки, які зменшують нормативну ширину;

- на дверях евакуаційних виходів з приміщень будівлі інтернату та школи встановлені навісні замки, двері закриті на замок або забиті зовсім;

- на першому поверсі в будівлі школи не у комплектований пожежний кран-комплект;

- для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території об`єкту відсутній спеціальний пожежний щит (стенд);

- пристрій для самозачннення в приміщені школи, при виході на сходову клітку 2 поверху знаходиться в не робочому стані;

- в приміщенні підвалу школи з`єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу;

- в приміщені підвалу школи та інтернату допускається використання пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

- не проведено в повному обсязі технічне обслуговування наявних засобів пожежогасіння в приміщені котельні та інтернату;

- допускається захаращення шляхів евакуації запасної сходової клітки інтернату, будівельними інструментами;

- допускається експлуатація тимчасових електромереж.

Неусунення зафіксованих в акті перевірки від 16.12.2019 №206 порушень слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно вимог пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 визначено: Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб..

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру - це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Суд погоджується з доводами позивача, що вказані в адміністративному позові порушення, які при виникненні пожеж (надзвичайних ситуацій) створять небезпеки людям (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть задіяні в їх ліквідації), оскільки пожежа (надзвичайна ситуація) може виникнути на об`єкті у зв`язку із стихійним лихом (блискавки, шквали, повені, пориви вітру тощо), терористичним актом або порушенням вимог пожежної та техногенної безпеки безпосередньо персоналом об`єкту (необережне поводження з вогнем, паління, проведення вогневих і зварювальних робіт, порушення технологічного процесу, підпали тощо).

Відповідач вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги Позивача про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), оскільки вказане спричинить припинення навчального процесу і ці заходи будуть мати негативні наслідки для Відповідача та учнів вказаного закладу освіти в частині порушення гарантованого Конституцією права на освіту.

У відзиві зазначив, що більшість порушень, вказаних у акті Холодногірського районного відділу у м. Харкові ГУ ДСНС у Харківській обл. № 206 від 16.12.2019 р. усунуто. Також відповідачем повідомлено, що 08.02.2019 р. адміністрація ХССМШІ зверталась до Головного розпорядника коштів, Міністерства культури України з обґрунтованими розрахунками потреби на здійснення заходів з протипожежної безпеки , а саме, встановлення пожежної сигналізації. 15.01.2020р. Міністерству культури, молоді та спорту України було також надіслано листа про необхідність надання додаткових коштів на встановлення та обслуговування пожежної сигналізації. Крім цього, у кошторисі ХССМШІ на 2020 рік вже передбачено 73700 грн. для завершення встановлення пожежної сигналізації в будівлі інтернату. Таким чином, на думку відповідача вжито всіх заходів для закінчення в 2020 р. встановлення пожежної сигналізації у школі. У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд зазначає, що згідно наявних у справі матеріалів, зафіксовані в акті від 16.12.2019 №206 порушення відповідачем виконано не в повному обсязі.

Доказів усунення недоліків пожежної безпеки відповідачем не надано.

Не дивлячись на те, що відповідач доклав та докладає зусиль для усунення порушень за актом перевірки, вказані порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат , що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людини в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Водночас, суд звертає увагу, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 823/589/16.

Згідно ж статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виконання вимог органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства є обов`язком суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відтак, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування в даному випадку заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), про який просить позивач.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату, за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 19, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24.07.2020 року.

Суддя О.М.Тітов