Постанова

від 11.02.2021 по справі 520/14544/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 р.Справа № 520/14544/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської середньої спеціалізованою музичної школи-інтерната на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 24.07.20 року по справі № 520/14544/19

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату, за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 19, зупинити повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних позивач зазначав, що за наслідками проведеної перевірки виявлено, що відповідачем порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу здоров`ю людей, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено.

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату, за адресою м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 19, зупинено повністю шляхом її знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на його думку, суд першої інстанції, залишив поза увагою доводи відповідача, стосовно визначення ймовірності ризиків настання негативних наслідків та не застосовані критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, які затверджені постановою КМУ від 05.09.18р. № 715, з урахуванням належності будівель та приміщень відповідача до категорії: зниженопожежонебезпечні (категорія Д ) згідно вимог Розділу 6 ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків, установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а тому відсутня реальна загроза життю та здоров`ю людей .

Відповідач вважає, що вищезазначена загроза не має реального характеру настання ймовірної події (пожежі).

З огляду на відсутність реальної загрози життю та здоров`ю людей від умов діяльності відповідача, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для застосування виключних заходів державного реагування, як зупинення експлуатації будівель.

Крім того, відповідач звертає увагу є неприбутковою бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету, повідомляє, та що на теперішній час, планомірно в добровільному порядку , відповідачем ліквідовано 29 недоліків із 30, які заявлені в позові (тобто, виконано 97%), але для повного усунення виявлених недоліків необхідно додаткове виділення бюджетних коштів.

Також, відповідач звертає увагу, що суд першої інстанції, застосовуючи виключний захід реагування у вигляді повного зупинення діяльності Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату шляхом зупинення експлуатації будівель, порушив принцип пропорційності (співмірності) балансу між інтересами позивача та іншими публічними інтересами, тобто залишив поза увагою доводи відповідача, стосовно можливого настання негативного впливу на інші публічні інтереси держави в галузі освіти та праці та порушення гарантованого Конституцією права на освіту та працю.

У зв`язку з цим, з метою недопущення настання негативних наслідків, відповідач вважає доцільним надати можливість для продовження його діяльності по виконанню державних завдань та планомірного покращення пожежної безпеки в установі (закладі).

На думку відповідача, відсутні підстави для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тому порушенню, яке залишилось не усунутим на час розгляду справи.

Позивач, надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначив, що усунення більшості порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки потребує певних знань, вмінь, підготовки, наявності документів (ліцензій) на виконання робіт тощо.

Позивач наголошує, що встановлення факту усунення порушень можливо лише при плановій перевірці об`єкта відповуідача.

Таким чином, позивач вважає, що на теперішній час відповідачем взагалі не вжито жодних заходів направлених на усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Позивач зауважує, що відповідач всіма способами ухиляється від усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а тому будівля Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 19, не може експлуатуватися до повного усунення порушень.

На думку позивача, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі №520/14544/19 про застосування заходів реагування є повністю об`єктивним, обґрунтованим та законним, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу №178 від 12.12.2019 "Про проведення позапланових перевірок об`єктів" та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 13.12.2019 №394 Холодногірським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області в період з 13.12.2019 по 16.12.2019 проведена позапланова перевірка дотримання і виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на території та у будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернат , за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд.19.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.12.2019 №206, яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- системи протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація) знаходиться в не робочому стані. Приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;

- будівлю інтернату та школи не обладнано евакуаційним освітленням та світловими показниками з написом "Вихід" білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення евакуаційного (аварійного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живленні на їх основних джерелах живлення;

- на вікнах приміщень де перебувають люди встановлені металеві грати;

- у підвальному приміщенні відсутні вікна для димовидалення розміром 0.75 х 1.2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) та не обладнані ці приміщення спеціальною системою димовидалення;

- в будівлі інтернату та школи на шляхах евакуації, стіни оздоблені горючим облицюванням;

- труби в будівлі інтернату внутрішнього проти пожежного водогону виконані з горючих матеріалів;

- в будівлі інтернату в об`ємі сходової клітки влаштовані підсобні приміщення;

- в будівлі інтернату, двері евакуаційних виходів з приміщень не виконані такими, що б відчинялися в напрямку виходу з будівлі (приміщень);

- в будівлі інтернату в об`ємі сходової клітини вікна не відкриваються (для випуск) диму при пожежі);

- в будівлі інтернату ширина коридорів з урахуванням відчинення дверей не відповідає вимогам ДБН В.1.1 -7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- горищне приміщення школи не відокремлене від сходової клітки проти пожежною перешкодою (люк);

- горищне приміщення інтернату не відокремлене від сходової клітки протипожежною перешкодою (люк);

- в будівлі інтернату та школи відсутній другий евакуаційний вихід з приміщень підвалу;

- в будівлі інтернату та школи на шляхах евакуації на рівні 1-поверху влаштовані решітки, які зменшують нормативну ширину;

- на дверях евакуаційних виходів з приміщень будівлі інтернату та школи встановлені навісні замки, двері закриті на замок або забиті зовсім;

- на першому поверсі в будівлі школи не у комплектований пожежний кран-комплект;

- для розміщення первинних засобів пожежогасіння на території об`єкту відсутній спеціальний пожежний щит (стенд);

- пристрій для самозачннення в приміщені школи, при виході на сходову клітку 2 поверху знаходиться в не робочому стані;

- в приміщенні підвалу школи з`єднувальна коробка не закрита кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу;

- в приміщені підвалу школи та інтернату допускається використання пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);

- не проведено в повному обсязі технічне обслуговування наявних засобів пожежогасіння в приміщені котельні та інтернату;

- допускається захаращення шляхів евакуації запасної сходової клітки інтернату, будівельними інструментами;

- допускається експлуатація тимчасових електромереж.

Неусунення зафіксованих в акті перевірки від 16.12.2019 №206 порушень слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування в даному випадку заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю), про який просить позивач.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (надалі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Вимогами частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в областях.

Згідно вимог пункту 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 визначено: Основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності: 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільної о захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб..

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Частиною 4 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є зокрема недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами та нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Отже, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Згідно вимог пункту 24 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року №457 (далі - Класифікатор) "Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

Згідно вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно вимог пункту 25 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Також розділом 4 Класифікатору встановлено, що надзвичайна ситуація техногенного характеру це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з вимогами пункту 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює прогнозування спільно із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Приписами пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 року, встановлено, що ДСНС відповідно до покладених на неї завдань зокрема здійснює разом із центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування території України щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Отже, позивач у даній справі є органом, який здійснює прогнозування імовірності виникнення надзвичайних ситуацій, визначає показники ризику та здійснює районування підвідомчій йому території щодо ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Оскільки частиною першою статті 6 Закону України №877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень може бути встановлено лише за результатами проведення органом державного нагляду (контролю) позапланових заходів (перевірки).

Отже, суд не наділений повноваженнями виконувати функції органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому тільки позивач при проведенні перевірки вправі оцінити якість виконаних робіт, спрямованих на усунення порушень.

Дійсно, на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем не було усунуто виявлені порушення, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовну заяву позивача та застосував заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень.

Разом з тим, до Другого апеляційного адміністративного суду 11.02.2021 р. за вх. № 7445 від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту від 09.02.2021 р. № 16, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната.

Відповідно до змісту вказаного акту позапланової перевірки відповідачем усунуто всі порушення, виявлені за проведеним плановим заходом.

Зважаючи на те, що станом на час розгляду апеляційної скарги Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року, відповідачем усунуто всі порушення встанрвлені актом перевірки від 16.12.2019 №206, колегія суддів приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив помилкові висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 року по справі № 520/14544/19, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 року по справі № 520/14544/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Харківської середньої спеціалізованої музичної школи-інтерната про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 18.02.2021 року