Постанова

від 21.07.2020 по справі 306/520/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 306/520/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 липня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів Куштана Б. П., Готри Т. Ю.

з участю секретаря Юрочко А. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє на підставі доручення про надання безкоштовної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 , на рішення Свалявського районного суду від 14 квітня 2020 року, ухвалене суддею Вінер Е. А., повний текст рішення складено 16 квітня 2020 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Свалявського РЕМ ПАТ Закарпаттяобленерго про захист прав споживачів та скасування акту про порушення правил користування електроенергією, -

В С Т А Н О В И В :

В березні 2017 року ОСОБА_2 пред`явила позов до Свалявського РЕМ ПАТ Закарпаттяобленерго про захист прав споживачів та скасування акту про порушення правил користування електроенергією.

Свої вимоги мотивувала тим, що на неї було складено акт від 05 листопада 2015 року № 113377 про самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів (електропроводки) до електричної мережі енергопостачальника (накид дротів на ПП - 0,4 кВ), що мало місце за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка вважає цей акт незаконним, оскільки він був складений за її відсутності, без дати та часу виявлення порушення, номеру договору та дати його укладення, відомостей про прилади обліку та переліку струмоприймачів. Також позивач вважає, що не було враховано вимоги правил користування електроенергією, які передбачають відновлення обліку електроенергії протягом трьох місяців. При цьому постачання електроенергії без обліку понад три місяці забороняється.

У зв`язку з цим позивач просив скасувати акт про порушення правил користування електроенергією від 05 листопада 2015 року № 113377 у судовому порядку (а.с.1).

Рішенням Свалявського районного суду від 14 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено (а.с.134-135).

На це рішення ОСОБА_1 , що діє на підставі доручення про надання безкоштовної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу. Зазначає, що акт від 05 листопада 2015 року № 113377 про порушення правил користування електроенергією був складений за відсутності позивачки, без дати та часу виявлення порушення, номеру договору та дати його укладення, відомостей про прилади обліку та переліку струмоприймачів. Крім того, справу було розглянуто неповноважним складом суду, оскільки в ухваленні судового рішення брала участь суддя Вінер Е. А., якій було заявлено відвід та яка не могла брати участь у розгляді цієї справи по причині постановлення нею ухвали в рамках цієї справи, яка в подальшому була скасована Верховним Судом. Більше того, позивачку не було повідомлено про час та місце судового засідання, яке відбулося 14 квітня 2020 року. Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а отже підлягає скасуванню з наступним задоволенням позовних вимог (а.с.141-142).

У судовому засіданні в апеляційній інстанції представник позивача ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник ПАТ Закарпаттяобленерго Чекан В. В. проти скарги заперечила, просила її відхилити.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 05 листопада 2015 року працівниками Свалявського РЕМ ПАТ Закарпаттяобленерго було складено акт за № 113377 про самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів (електропроводки) до електричної мережі енергопостачальника (накид дротів на ПП - 0,4 кВ), що мало місце за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт порушення правил користування електроенергією зафіксовано фото - та відеозйомкою. Зразок кабелю вилучено та опломбовано в пакет номерною пломбою № НОМЕР_1 . Споживач ОСОБА_2 не надав доступу для проведення замірів навантаження та для визначення переліку струмоприймачів, а також відмовився від підпису в акті про порушення правил користування електроенергією та від надання письмових зауважень щодо складання такого акту.

Судом також встановлено, що відповідно до рішення Свалявського районного суду від 19 липня 2016 року, ухваленого у іншій справі № 306/1061/16, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ Закарпаттяобленерго 21 486, 16 грн. вартості необікованої електричної енергії. Вказане рішення було залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15 лютого 2017 року, набрало законної сили.

У даній справі споживач ОСОБА_2 просить скасувати акт від 05 листопада 2015 року № 113377 про порушення правил користування електроенергією, оскільки вважає, що у ньому не відображено усіх деталей виявленого порушення.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення правил користування електроенергією є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.

Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таку правову позицію висловлено в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 552/12901/17 та від 15 травня 2019 року у справі № 583/1694/15.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування акту про порушення правил користування електроенергією, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що справу було розглянуто неповноважним складом суду, оскільки в ухваленні судового рішення брала участь суддя Вінер Е. А., якій тричі заявлявся відвід, до уваги не приймається, оскільки двічі відвід був предметом розгляду в суді першої інстанції та в обох випадках в задоволенні відводу було відмовлено як необґрунтованого (а.с.105, 107, 113, 116, 119, 121). Втретє подану заяву про відвід визнано судом першої інстанції зловживанням стороною своїми процесуальними правами (а.с.122, 125).

Що стосується повідомлення учасників справи, то у справі є розписка представника позивача ОСОБА_1 про повідомлення його про час та місце розгляду справи, яке відбулося 14 квітня 2020 року (а.с.131). Заяв про відкладення розгляду справи від позивачки ОСОБА_2 немає. Більше того, раніше позивачка навпаки подавала заяву про розгляд справи без її участі у зв`язку з представленням її інтересів адвокатом Гуштан Г. Г. (а.с.79).

Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє на підставі доручення про надання безкоштовної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 , - залишити без задоволення

Рішення Свалявського районного суду від 14 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 липня 2020 року.

Головуючий

Судді