Ухвала

від 22.07.2020 по справі 554/2092/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2092/20 Номер провадження 11-сс/814/585/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2020 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з секретарем

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника власника

майна - адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22.06.2020,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого.

Накладено арешт на печатку Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247, яка вилучена 11.06.2020 під час проведення обшуку за місцем проживання керівника ПП «Дніпромед Плюс» ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 шляхом заборони відчуження майна, передавши його на відповідальне зберігання представнику власника майна, керівнику ПП «Дніпромед Плюс» ОСОБА_8 , до скасування арешту в установленому законом КПК України порядку.

В іншій частині вимог клопотання відмовлено.

Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що необхідно накласти арешт на вилучене під час обшуку майно на підставі ст.. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 170 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі з доповненнями представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт печатки Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247, вилученого під час проведення обшуку 11.06.2020 за місцем проживання останнього, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчим суддею не враховано, що печатка Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247 не стосується кримінального провадження № 62020170000000101 від 27.01.2020, а тому не може бути предметом, що міг зберегти на собі сліди злочину, у кримінальному провадженні №62020170000000101 від 27.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368, ч.3 ст.368 КК України.

Заслухавши доповідьсудді апеляційного суду, пояснення прокурора, який повідомив, що даних у органів досудового розслідування про те, що довідки на яких є печатка Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247 фіктивні, не має, у той же час заперечував щодо задоволення апеляційних вимог, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції і представника власника майна адвоката, яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити з підстав наведених в ній, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку.

У відповідності до вимогст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції встановлено, що у провадженні Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування № 62020170000000101 від 27.01.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 - старший інспектор відділу контролю обігу зброї у сфері дозвільної системи Управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровської області та відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників правоохоронних органів та суду» є працівником правоохоронного органу та має звання майора поліції. У відповідності до примітки ч.1 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 є службовою особою правоохоронного органу, яка постійно здійснює функції представника влади.

ОСОБА_9 є службовою особою правоохоронного органу та відповідно до посадової інструкції затвердженої заступником начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 03.08.2019 здійснює організацію роботи інспекторів дозвільної системи територіальних органів поліції області щодо контролю та відпрацюванню індивідуальних власників пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також спеціальних засобів самооборони, зарядженими речовинами сльозоточивої та дратівної дії; оформлює дозволи на придбання, зберігання та носіння громадянами мисливської вогнепальної нарізної зброї, мисливської гладкоствольної, газової зброї, а також пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; узагальнює матеріали, які надають громадяни для оформлення дозволів на придбання, зберігання та носіння громадянами мисливської вогнепальної нарізної зброї, а також пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та передає їх керівникам, відповідальним за цей напрямок.

Крім того встановлено, що з метою отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_9 забезпечує отримання дозволів на право придбання спеціальних засобів для відстрілу гумових куль, а також їх носіння та зберігання громадянам, які фактично на момент звернення до ОСОБА_9 не мають правових підстав та документів для отримання таких дозволів. Зокрема, вказані дозволи надаються без проходження навчання та здачі заліків з вивчення матеріальної частини пристроїв, правил застосування та заходів безпеки поводження зі зброєю, без проходження особою медичного огляду та особі, яка не перебуває у громадських формуваннях, не є депутатом, журналістом, співробітником суду, військовослужбовцем, державним службовцем, правоохоронцем або близьким родичем вказаних категорій осіб.

17.01.2020 до Управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул. Князя Володимира Великого, буд. 34 м. Дніпро, звернувся ОСОБА_10 з проханням надання консультації з приводу отримання дозволу на зброю. Дізнавшись про це, ОСОБА_9 вийшов до ОСОБА_10 та в ході розмови повідомив йому, що він не має право на отримання дозволу пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії^адже не являється правоохоронцем, журналістом, депутатом або членом громадського формування.

Водночас, ОСОБА_9 , будучи службовою особою правоохоронного органу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди запропонував ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду в розмірі 350 доларів США за забезпечення отримання дозволу ОСОБА_11 на придбання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

Продовжуючи діяти на реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за забезпечення отримання ним зазначеного дозволу ОСОБА_9 11.02.2020 приблизно о 15 години 08 хвилин перебуваючи на першому поверсі приміщення Управління превентивної діяльності ГУНП в Дніпропетровській області розташованої за адресою: вул. Князя Володимира Великого, буд. 34 м. Дніпро, спілкуючись із ОСОБА_10 вказав останньому покласти зазначені грошові кошти у файл із особистими документами ОСОБА_10 та в подальшому отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 350 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 11.02.2020 суму в еквіваленті 8 581 гривні 58 коп.), які за його вказівкою були ОСОБА_10 вкладені у прозорий файл із копіями особистих документів ОСОБА_10 .

Такі дії, ОСОБА_9 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України, як прохання надання неправомірної вигоди та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_9 , 04.03.2020 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, висловив ОСОБА_10 намір забезпечити, за надання неправомірної вигоди в розмірі 350 доларів США, видачу дозволу на придбання пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії брату останнього ОСОБА_12 , за відсутності правових підстав для видачі такого дозволу.

В подальшому, ОСОБА_9 , продовжуючи діяти на реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за забезпечення отримання дозволу його братом ОСОБА_12 , 19.03.2020 приблизно о 12 години 45 хвилин, перебуваючи поруч із будівлею розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , спілкуючись із ОСОБА_10 вказав останньому покласти зазначені грошові кошти у файл із особистими документами ОСОБА_12 та в подальшому одержав від ОСОБА_10 грошові кошти у розмірі 350 доларів США (згідно курсу НБУ станом на 19.03.2020 суму в еквіваленті 9 543 гривні 98 коп.), які за його вказівкою були ОСОБА_10 вкладені у прозорий файл із копіями особистих документів ОСОБА_12 .

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_9 було затримано працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.

Такі дії, ОСОБА_9 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як прохання надання неправомірної вигоди та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому повторно.

Органами досудового розслідування встановлено, що для оформлення дозволу на право носіння та збергіння спеціальних засобів для відстрілу гумових куль громадяни України, згідно з наказом МВС України від 13.06.2000 № 379 дск зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1.10.2000 за № 696/4917, мають надати, зокрема і медичну довідку форми № 127/о для отримання дозволу (ліцензії) на об`єкт дозвільної ситеми. В ході обшуку проведеного 19.03.2020 за місцем роботи ОСОБА_9 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено документи з яких, встановлено, що ряд громадян отримали дозволи на придбання зброї на підставі медичних довідок форми № 127/0 виданих ПП "Дніпромед-плюс", 37540247, що підтверджується протоколом огляду від 8.04.2020.

Посилаючись на наведене вище слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_13 за погодженням прокурора Прокуратури Полтавської області ОСОБА_14 звернувся з клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на печатку Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247, як на речовий доказ у кримінальному провадженні № 62020170000000101 від 27.01.2020, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України з метою забезпечення запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, збереження речових доказів , а також для проведення додаткового огляду, використання їх під час допиту осіб, тощо(а.м. 1-5).

Постановляючи ухвалу, слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Положенням ч.1 ст.131КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно статті 170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, ст.98КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, ще встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, збереження речових доказів, враховуючи існування сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є предметом злочину та доказами в тому числі речовими доказами, вчиненого злочину, підлягає спеціальній конфіскації та стягненню в рахунок відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок злочину.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що під час задоволення клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя взагалі не врахував зазначених вище обставин та не встановлював достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, як на це посилається орган досудового розслідування у клопотанні.

Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на печатку Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247, слідчий повинен був навести об`єктивні дані, які б підтверджували, що ця печатка зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Проте жодних об`єктивних даних матеріали клопотання не містять.

Колегія суддів також звертає увагу, що керівник ПП «Дніпромед Плюс» ОСОБА_8 є власником майна на яке просить не накладати арешт його представник - адвокат ОСОБА_7 .

Так, слідчий в клопотанні погодженим прокурором підтверджує, що власником вказаної печатки є керівник ПП «Дніпромед Плюс» ОСОБА_8 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З оголошеної підозри ОСОБА_9 вбачається, що при видачі дозволів на отримання зброї останнній не використовував довідки від ПП «Дніпромед Плюс».

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції прокурор не довів, що печатка Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247 є знаряддям вчинення злочину, зберегла на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження № 62020170000000101 від 27.01.2020.

У той же час, колегія суддів встановила, що ОСОБА_8 не була оголошена підозра у кримінальному провадженні № 62020170000000101 від 27.01.2020 і інших кримінальних проваджень щодо останнього не існує, тому він не є підозрюваним, а майно яке належить ПП «Дніпромед Плюс» керівником якого є ОСОБА_8 підлягає поверненню останньому, так як воно не відповідає критерієм ст. ст.98,167 КПК України, тобто не є тимчасово вилученим майном та речовими доказами у даному кримінальному провадженні, що не було враховано слідчим суддею під час постановлення оскаржуваної ухвали.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки в клопотанні відсутні достатні докази на підтвердження вказаних обставин.

Також колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року та рішення Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Також колегія суддів звертає увагу, що ні слідчий у клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст.ст.171,173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третьої особи.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 64-2 КПК України третьоюособою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, власник майна, на яке слідчим суддею накладено арешт, на даному етапі досудового розслідування у даному кримінальному провадженні має статус третьої особи.

Разом з тим, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді звернувся слідчий Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_13 , що суперечить вимогам ч. 2ст. 64-2 КПК України.

Враховуючи наведене вище,колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, як такого, що внесене до суду із порушенням вимогКПК України, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

З огляду на наведене вище доводи апелянта, є обгрунтованими.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 22.06.2020 - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_13 , погодженого прокурором відділу Прокуратури Полтавської області ОСОБА_14 щодо накладення арешту на печатку Приватного підприємства «Дніпромед Плюс» і.к. 37540247, яка вилучена 11.06.2020 під час проведення обшуку за місцем проживання керівника ПП «Дніпромед Плюс» ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3