Ухвала

від 23.07.2020 по справі 815/3690/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 липня 2020 року

м. Київ

справа № 815/3690/17

адміністративне провадження № К/9901/9970/20

Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 у справі № 815/3690/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронний пожежний підрозділ-Юг" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Одеській області 02.04.2020 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019.

Верховний Суд ухвалою від 23.04.2020 касаційну скаргу залишив без руху, оскільки до скарги не додано документа про сплату судового збору; клопотання про поновлення строку необґрунтоване; не зазначено підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Верховний Суд ухвалою від 09.06.2020 продовжив строк для усунення недоліків.

У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, з посиланням на те, що первинна касаційна скарга була повернута через несплату судового збору, оскільки органом державної казначейської служби проводилося безспірне списання коштів з рахунків скаржника, у зв`язку з чим операції по рахунках податкового органу було зупинено, а також було відсутнє бюджетне асигнування на сплату судового збору, тобто посилається на аналогічні підстави, які були визнані Верховним Судом неповажними. При цьому інші підстави, які були об`єктивною перешкодою для вчинення процесуальної дії після сплати судового збору, відповідач не наводить та докази на їх підтвердження не надає.

Крім того, податковий орган судовий збір не сплатив, проте заявив клопотання про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків касаційної скарги, обґрунтоване посиланням на арешт рахунків, у зв`язку зі здійсненням безспірного списання коштів.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

У зв`язку з цим доводи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення строку, не можуть бути розцінені як об`єктивна перешкода при вирішенні питання щодо подання касаційної скарги з дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження, а клопотання скаржника про продовження процесуального строку, встановленого судом не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС в Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Т.М. Шипуліна Р.Ф. Ханова