Постанова

від 22.07.2020 по справі 2-2969/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 2-2969/11

провадження № 61-1275св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Усика Г. І.,Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Сітістейтсервіс , Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті-Стейт , Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року у складі судді Кулікової С. В .,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сітістейтсервіс (далі - ТОВ Сітістейтсервіс ), Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті-Стейт (далі - ТОВ Сіті-Стейт ) , в якому просив визнати за ним право власності на допоміжні приміщення новозбудованого багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, розташованого по АДРЕСА_1 , загальною площею 359,6 кв. м, до складу яких входять: водомірний вузол № 2, секція № 1, загальна площа 16,5 кв. м; електрощитові загальною площею 29,7 кв. м у складі: електрощитова № 5, секція № 1, загальна площа 6,6 кв. м, електрощитова № 5, секція № 4, загальна площа 6,3 кв. м, електрощитова № 8, секція № 10, загальна площа 8,4 кв. м, електрощитова № 17, секція № 12, загальна площа 8,4 кв. м; тамбур загальною площею 68,1 кв. м у складі: тамбур № IV, секція № 1, загальна площа 3,4 кв. м, тамбур № VII, секція № 2, загальна площа 3,4 кв. м, тамбур № І, секція № 3, загальна площа 3,3 кв. м, тамбур № І, секція № 4, загальна площа 3,5 кв. м, тамбур № V, секція № 5, загальна площа 7,8 кв. м, тамбур № VІІІ, секція № 5, загальна площа 3,5 кв. м, тамбур № ІХ, секція № 6, загальна площа 8,1 кв. м, тамбур № Х, секція № 6, загальна площа 3,4 кв. м, тамбур № І, секція № 7, загальна площа 3,2 кв. м, тамбур № VI, секція № 7, загальна площа 3,9 кв. м, тамбур № ІІ, секція № 8, загальна площа 1,8 кв. м, тамбур № VIII, секція № 9, загальна площа 1,9 кв. м, тамбур № ХІІ, секція № 10, загальна площа 4,0 кв. м, тамбур № XVI, секція № 10, загальна площа 2,2 кв. м, тамбур № XVIІ, секція № 11, загальна площа 3,8 кв. м, тамбур № XХIІ, секція № 11, загальна площа 2,1 кв. м, тамбур № 16, секція № 12, загальна площа 2,8 кв. м, тамбур № XХІIІ, секція № 12, загальна площа 3,8 кв. м, тамбур № XХVIІ, секція № 12, загальна площа 2,2 кв. м; котельню загальною площею 41,4 кв. м у складі: котельня № 2, секція № 4, загальна площа 20,7 кв. м, котельня № 10, секція № 6, загальна площа 20,7 кв. м; теплопункт загальною площею 35,8 кв. м у складі: теплопункт № 2, секція № 4, загальна площа 20,5 кв. м, теплопункт № 16, секція № 6, загальна площа 15,3 кв. м; підсобні приміщення загальною площею 129,7 кв. м у складі: підсобне приміщення № 4, секція № 1, загальна площа 1,9 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 2, загальна площа 8,6 кв. м, підсобне приміщення № 4, секція № 4, загальна площа 1,6 кв. м, підсобне приміщення № 5, секція № 4, загальна площа 20,7 кв. м, підсобне приміщення № 3, секція № 4, загальна площа 4,9 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 5, загальна площа 3,9 кв. м, підсобне приміщення № 12, секція № 6, загальна площа 8,2 кв. м, підсобне приміщення № 15, секція № 6, загальна площа 1,8 кв. м, підсобне приміщення № ХІІІ, секція № 6, загальна площа 1,9 кв. м, підсобне приміщення № XIV, секція № 6, загальна площа 2,4 кв. м, підсобне приміщення № XV, секція № 6, загальна площа 12,8 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 6, загальна площа 20,5 кв. м, підсобне приміщення № 9, секція № 6, загальна площа 1,5 кв. м, підсобне приміщення № 8, секція № 6, загальна площа 4,6 кв. м, підсобне приміщення № 3, секція № 7, загальна площа 10 кв. м, підсобне приміщення № ІІ, секція № 7, загальна площа 4,6 кв. м, підсобне приміщення № 1, секція № 8, загальна площа 8,0 кв. м, підсобне приміщення № V, секція № 8, загальна площа 1,4 кв. м, підсобне приміщення № VІ, секція № 8, загальна площа 3,0 кв. м, підсобне приміщення № ХІ, секція № 9, загальна площа 3,8 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 10, загальна площа 2,7 кв. м, підсобне приміщення № ХХ, секція № 11, загальна площа 0,9 кв. м; технічне приміщення загальною площею 38,4 кв. м у складі: технічне приміщення з балконом № ІІ, секція № 4, 6-ий поверх, загальна площа 19,3 кв. м, технічне приміщення з балконом № VIII, секція № 6, 6-ий поверх, загальна площа 19,1 кв. м, а також на нежитлову будівлю (літ. С ) загальною площею 537,00 кв. м по АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позову зазначив, що згідно з договором про відступлення права вимоги від 27 грудня 2010 року ТОВ Сітістейтсервіс відступило йому, позивачу, право вимоги за інвестиційним договором від 29 жовтня 2010 року № 129-ССС, укладеним між ТОВ Сіті-Стейт і ТОВ Сітістейтвервіс , предметом якого у відповідності до проектно-кошторисної документації є приміщення в багатоквартирному житловому будинку з вбудованими офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , а також ТОВ Сітістейтсервіс у відповідності до договору про відступлення права вимоги від 28 грудня 2010 року № 12-28-2010, відступило йому право вимоги згідно з інвестиційним договором від 01 липня 2010 року № 87-ССС, укладеним між тими ж сторонами, предметом якого є будівництво і введення в експлуатацію нежитлової будівлі (літ. С ), загальною площею 537,00 кв. м по АДРЕСА_2 . Вказував, що він виконав усі вимоги вказаних вище інвестиційних договорів, і у зв`язку із чим фактично став власником об`єктів інвестування: допоміжних приміщень багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлової будівлі (літ. С ) загальною площею 537,00 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, відповідачі в повному обсязі не виконали умови договорів та відмовляються передати йому згідно з актами прийому-передачі об`єкти інвестування, тому просив суд задовольнити його позовні вимоги на підставі статей 15, 16, 316, 317, 320, 328, 331, 392 Цивільно кодексу України (далі - ЦК України).

ТОВ Сітістейтсервіс вказаний первісний позов не визнало та у березні 2011 року звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації , ТОВ Сіті-Стейт , в якому просило визнати за собою право власності на спірні об`єкти нерухомого майна - допоміжні приміщення загальною площею 359,6 кв. м новозбудованого багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2010 року між ТОВ Сіті-Стейт і ТОВ Сітістейтсервіс укладений договір інвестування зазначеного об`єкту нерухомості, а згідно з договором від 27 жовтня 2010 року про відступлення права вимоги, ТОВ Сітістейтсервіс відступило право вимоги за цим договором ОСОБА_1 , який повинен був стати інвестором і власником об`єктів інвестування, при цьому останній зобов`язався сплатити ТОВ Сітістейтсервіс 40 800 284,00 грн, але позивач своїх зобов`язань не виконав, а тому не став інвестором і не набув права власності на об`єкт інвестування, договором від 18 лютого 2011 року про розірвання договору про відступлення права вимоги від 27 грудня 2010 року, договір про відступлення права вимоги від 27 грудня 2010 року, укладений між ТОВ Сітістейтсервіс і ОСОБА_1 , розірваний. ТОВ Сітістейтсервіс виконало усі умови договору, стало власником спірного нерухомого майна, яке фактично оспорюється позивачем і Комунальним підприємством Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації . Договір про відступлення права вимоги від 28 грудня 2010 року № 87-ССС між ним і позивачем не укладався, оскільки не існувало і основного договору інвестування між ТОВ Сіті-Стейт і ТОВ Сітістейтсервіс від 01 липня 2010 року. Просило задовольнити зустрічний позов на підставі статей 15, 16, 316, 317, 320, 328, 331, 392 ЦК України.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов ТОВ Сітістейтсервіс задоволено. Визнано за ТОВ Сітістейтсервіс право власності на допоміжні приміщення новозбудованого багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, розташованого по АДРЕСА_1 , загальною площею 359,6 кв. м, до складу яких входять:

- водомірний вузол № 2, секція № 1, загальна площа 16,5 кв. м;

- електрощитові загальною площею 29,7 кв. м у складі: електрощитова № 5, секція № 1, загальна площа 6,6 кв. м, електрощитова № 5, секція № 4, загальна площа 6,3 кв. м, електрощитова № 8, секція № 10, загальна площа 8,4 кв. м, електрощитова № 17, секція № 12, загальна площа 8,4 кв. м;

- тамбур загальною площею 68,1 кв. м у складі: тамбур № IV, секція № 1, загальна площа 3,4 кв. м, тамбур № VII, секція № 2, загальна площа 3,4 кв. м, тамбур № І, секція № 3, загальна площа 3,3 кв. м, тамбур № І, секція № 4, загальна площа 3,5 кв. м, тамбур № V, секція № 5, загальна площа 7,8 кв. м, тамбур № VІІІ, секція № 5, загальна площа 3,5 кв. м, тамбур № ІХ, секція № 6, загальна площа 8,1 кв. м, тамбур № Х, секція № 6, загальна площа 3,4 кв. м, тамбур № І, секція № 7, загальна площа 3,2 кв. м, тамбур № VI, секція № 7, загальна площа 3,9 кв. м, тамбур № ІІ, секція № 8, загальна площа 1,8 кв. м, тамбур № VIII, секція № 9, загальна площа 1,9 кв. м, тамбур № ХІІ, секція № 10, загальна площа 4,0 кв. м, тамбур № XVI, секція № 10, загальна площа 2,2 кв. м, тамбур № XVIІ, секція № 11, загальна площа 3,8 кв. м, тамбур № XХIІ, секція № 11, загальна площа 2,1 кв. м, тамбур № 16, секція № 12, загальна площа 2,8 кв. м, тамбур № XХІIІ, секція № 12, загальна площа 3,8 кв. м, тамбур № XХVIІ, секція № 12, загальна площа 2,2 кв. м;

- котельня загальною площею 41,4 кв. м у складі: котельня № 2, секція № 4, загальна площа 20,7 кв. м, котельня № 10, секція № 6, загальна площа 20,7 кв. м;

- теплопункт загальною площею 35,8 кв. м у складі: теплопункт № 2, секція № 4, загальна площа 20,5 кв. м, теплопункт № 16, секція № 6, загальна площа 15,3 кв. м;

- підсобні приміщення загальною площею 129,7 кв. м у складі: підсобне приміщення № 4, секція № 1, загальна площа 1,9 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 2, загальна площа 8,6 кв. м, підсобне приміщення № 4, секція № 4, загальна площа 1,6 кв. м, підсобне приміщення № 5, секція № 4, загальна площа 20,7 кв. м, підсобне приміщення № 3, секція № 4, загальна площа 4,9 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 5, загальна площа 3,9 кв. м, підсобне приміщення № 12, секція № 6, загальна площа 8,2 кв. м, підсобне приміщення № 15, секція № 6, загальна площа 1,8 кв. м, підсобне приміщення № ХІІІ, секція № 6, загальна площа 1,9 кв. м, підсобне приміщення № XIV, секція № 6, загальна площа 2,4 кв. м, підсобне приміщення № XV, секція № 6, загальна площа 12,8 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 6, загальна площа 20,5 кв. м, підсобне приміщення № 9, секція № 6, загальна площа 1,5 кв. м, підсобне приміщення № 8, секція № 6, загальна площа 4,6 кв. м, підсобне приміщення № 3, секція № 7, загальна площа 10 кв. м, підсобне приміщення № ІІ, секція № 7, загальна площа 4,6 кв. м, підсобне приміщення № 1, секція № 8, загальна площа 8,0 кв. м, підсобне приміщення № V, секція № 8, загальна площа 1,4 кв. м, підсобне приміщення № VІ, секція № 8, загальна площа 3,0 кв. м, підсобне приміщення № ХІ, секція № 9, загальна площа 3,8 кв. м, підсобне приміщення № 7, секція № 10, загальна площа 2,7 кв. м, підсобне приміщення № ХХ, секція № 11, загальна площа 0,9 кв. м.;

- техприміщення загальною площею 38,4 кв. м у складі: техприміщення з балконом № ІІ, секція № 4, 6-ий поверх, загальна площа 19,3 кв. м, техприміщення з балконом № VIII, секція № 6, 6-ий поверх, загальна площа 19,1 кв. м.

Зобов`язано Комунальне підприємство Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію права власності за ТОВ Сітістейтсервіс на вказані допоміжні приміщення загальною площею 359,6 кв. м новозбудованого багатоповерхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, розташованого по АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про їх безпідставність з огляду на те, що договірні правовідносини між ним і ТОВ Сітістейтсервіс щодо об`єкту по АДРЕСА_1 , припинені, а правовідносини щодо об`єкту по АДРЕСА_2 є недоведеними.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ТОВ Сітістейтсервіс , суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ Сітістейтсервіс виконало всі умови інвестиційного договору, у зв`язку з чим набуло право власності на об`єкти інвестування, але позивач ОСОБА_1 оспорює право власності товариства, а бюро технічної інвентаризації відмовило в реєстрації права власності, чим відповідачі за зустрічним позовом порушують інвестиційні і майнові права ТОВ Сітістейтсервіс .

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, у листопаді 2019 року ОСОБА_2 - особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що спірним судовим рішенням порушено її права, просила скасувати повністю рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року та закрити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено на підставі статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив із того, що заявником не подано беззаперечних доказів на підтвердження того, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У січні 2020 року ОСОБА_2 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції:

- не врахував, що заявник є власником квартири і мешканцем будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а тому відповідно до норм Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку разом з іншими мешканцями цього будинку є співвласником нежитлових допоміжних приміщень цього багатоповерхового житлового будинку;

- не надав жодної оцінки доданим до апеляційної скарги доказам, зокрема: копії договору купівлі-продажу квартири від 30 вересня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Мургою С. Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 2911, та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22 жовтня 2013 року № 11344519;

- не звернув уваги на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року у цій справі порушено права та інтереси заявника, як співвласника спірних допоміжних приміщень багатоповерхового житлового будинку;

- проігнорував те, що ТОВ Сітістейтсервіс не може бути власником спірних допоміжних приміщень багатоповерхового житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , оскільки це суперечить чинному законодавству та правам і інтересам заявника.

У квітні 2020 року ТОВ Сітістейтсервіс засобами поштового зв`язку подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просить залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 17 січня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2020 року, після усунення заявником недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року, витребувано матеріали цивільної справи № 2-2969/11 із Святошинського районного суду м. Києва та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У березні 2020 року матеріали справи № 2-2969/11 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2020 року справу № 2-2969/11 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 рокупідлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції чинній на час їх подання тобто до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції чинній на момент подання касаційної скарги) встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року в задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ТОВ Сітістейтсервіс , ТОВ Сіті-Стейт про визнання права власності відмовлено, а зустрічний позов ТОВ Сітістейтсервіс до ОСОБА_1 , Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне Бюро технічної інвентаризації , ТОВ Сіті-Стейт про визнання права власності задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 18 листопада 2019 року особа, яка не брала участі у справі, ОСОБА_2 надіслала до суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просила скасувати повністю рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року та закрити провадження у справі.

Також заявник заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року, посилаючись на те, що в розгляді даної справи участі не приймала, оскаржуване рішення суду не отримувала. 28 жовтня 2019 року, здійснюючи моніторинг сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, випадково виявила оскаржуване рішення суду від 18 березня 2011 року, яке стосується її прав та обов`язків, як співвласника будинку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року в прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 відмовлено на підставі статті 352 ЦПК України.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційний суд виходив із того, що заявником не подано беззаперечних доказів на підтвердження того, що суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 березня 2011 року, ОСОБА_2 вказувала на те, що цим рішенням порушено її права та інтереси, як співвласника багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги та повертаючи її заявнику, апеляційний суд не врахував, що ОСОБА_2 звернулася до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. Якщо обставини вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Тобто апеляційному суду необхідно було вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , а у разі з`ясування, що оскаржуваним рішенням суду питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Схожий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, провадження № 61-41547сво18.

Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 352 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

Суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про те, що оскаржуваним рішенням місцевого суду не порушено права ОСОБА_2 , фактично надав оцінку доводам апеляційної скарги по суті, що можливе лише в межах відкритого апеляційного провадження, з дослідженням усіх обставин справи та оцінкою доказів на підтвердження чи спростування доводів ОСОБА_2 про порушення її прав оскаржуваним судовим рішенням.

Доводи апеляційної скарги мають бути перевірені та оцінені під час розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні.

З огляду на зазначене Верховний Суд вважає доводи касаційної скарги обґрунтованими, тому ухвала суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає провадженню у справі, підлягає скасуванню.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Під час продовження розгляду справи апеляційний суд має врахувати викладене вище, повторно вирішити питання про відкриття апеляційного провадження із викладенням обґрунтованих мотивів відкриття провадження у справі чи відмови у відкритті провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко