Рішення

від 22.07.2020 по справі 910/18946/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2020Справа № 910/18946/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши матеріали справи

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової (02081, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 50; ідентифікаційний код: 36682890)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Представники учасників справи:

від позивача: Костенко І.А.;

від відповідача: Стрикаль О.В.

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової , яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), було прийнято з порушенням норм Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та умов Статуту ОСББ, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18946/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової про визнання недійсним рішення загальних зборів.

09.07.2020 відповідачем подано заяву щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просив суд здійснити розподіл витрат на правову допомогу адвоката на підставі доказів, які будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

14.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли докази з метою здійснення розподілу витрат на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем під час розгляду справи №910/18946/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 судове засідання у справі №910/18946/19 з метою розподілу понесених відповідачем витрат на правову допомогу адвоката призначено на 22.07.2020.

20.07.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

22.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення щодо доказів витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2020 надав усні пояснення по суті заяви щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, проти задоволення заяви та покладення понесених відповідачем витрат на правову допомогу адвоката на позивача заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.07.2020 надав усні пояснення по суті заяви щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, просив заяву задовольнити.

Розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/18946/19, суд дійшов висновку про її задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 12.02.2020, а також у запереченнях, поданих 05.03.2020, відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу адвоката становить 5000,00 грн.

09.07.2020 відповідачем подано заяву щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в якій відповідач просив суд здійснити розподіл витрат на правову допомогу адвоката на підставі доказів, які будуть надані протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду.

14.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли докази з метою здійснення розподілу витрат на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем під час розгляду справи №910/18946/19.

Зокрема, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019, укладеного між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової та Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна , відповідно до умов якого адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: у Дарницькому районному суді м. Києва та Київському апеляційному суді та в інших судах України по справі №753/546/19; представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів; адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги з питань ведення судових справ в судах України всіх інстанцій: господарських, місцевих, апеляційних, Верховному суді, представником в усіх компетентних органах усіх форм власності (державної, комунальної, приватної, та ін.) та галузевої належності, в тому числі в Центрі надання адміністративних послуг, Управлінні державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в органах виконавчої служби з урахуванням Додаткової угоди від 21.01.2020).

Відповідно до п. 4.1 Договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях шляхом внесення суми на розрахунковий рахунок згідно з Додатком до Договору №2 - Кошторису від 21.01.2020 (з урахуванням Додаткової угоди від 21.01.2020).

Оплата за цим договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту підписання договору (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної з сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським об`єднанням поштою на адресу, вказану клієнтом в договорі.

У Додатку №2 до Договору (Кошторис) сторонами погоджена наступна вартість послуг:

- ознайомлення з матеріалами справи в суді - 1000,00 грн,

- участь в одному судовому засіданні суду першої інстанції - 1000,00 грн,

- складання одного відзиву, відповіді на відзив або заперечень - 1000,00 грн,

- складання одного адвокатського запиту - 250,00 грн,

- складання одної апеляційної скарги - 1200,00 грн,

- складання одного відзиву на апеляційну скаргу - 1200,00 грн,

- участь в одному засіданні апеляційної інстанції - 1200,00 грн.

Відповідачем долучено до матеріалі справи Звіт надання правової/правничої допомоги по справі №910/18946/19 Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна за період з 04.02.2020 по 09.07.2020, який складено та підписано головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової та директором адвокатського об`єднання.

З вказаного Звіту (який має силу акту приймання-передачі) вбачається, що адвокатським об`єднанням в межах справи №910/18946/19 були надані відповідачу наступні послуги:

- ознайомлення зі справою - 1000,00 грн,

- участь в судовому засіданні 06.02.2020 - 1000,00 грн,

- складання та подання відзиву на позовну заяву - 1000,00 грн,

- складення та подання заперечень - 1000,00 грн,

- участь в судовому засіданні 28.05.2020 - 1000,00 грн,

- складання та подання пояснень щодо загальної площі будинку - 1000,00 грн,

- складання та подання клопотання про витребування доказів - 500,00 грн,

- складання та подання заяви про залучення третіх осіб - 500,00 грн,

- складання та подання супровідного листа щодо надання копій документів, що стосуються предмета спору, в межах позовних вимог за заявленим клопотання від 04.03.2020 - 500,00 грн,

- участь в судовому засіданні 18.06.2020 - 1000,00 грн,

- складання та подання пояснень щодо відсутності порушення прав позивача оспорюваними рішеннями - 1000,00 грн,

- участь у судовому засіданні 09.07.2020 - 1000,00 грн.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи докази здійснення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової на користь Адвокатського об`єднанням АдвокатГруп Україна оплат за вказані отримані правничі послуги, а саме, відповідні копії платіжних доручень.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія Ордеру на надання правничої допомоги, виданого на ім`я Кілічави Т.М. (серія АА номер 1018241), та копія Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1865, виданого на ім`я Кілічави Т.М .

Позивачем подані заперечення на заяву відповідача щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач просить відмовити у покладенні на нього заявлених відповідачем витрат, стверджуючи, що подані докази не є однозначним підтвердженням витрат відповідача на оплату правової допомоги при розгляді справи № 910/18946/19, а розмір заявлених витрат саме на оплату послуг Адвокатського об`єднанням АдвокатГруп Україна є недоведеним, а також неспівмірний зі складністю справи та виконаних саме Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна робіт, часом, витраченим адвокатами об`єднання, обсягом наданих об`єднанням послуг, виконаних робіт та ціною позову оскільки:

· Договором №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 на момент його укладення передбачалось надання відповідачу правової допомоги по справі № 753/546/19, водночас, відповідач протягом 2019-2020 був учасником багатьох судових проваджень, тому неможливо стверджувати, що адвокатським об`єднанням на підставі Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 надається правова допомога виключно по справі № 910/18946/19, отже не доведена сплата грошових коштів адвокатському об`єднанню на підставі наданих платіжних доручень саме за надання правової допомоги по справі № 910/18946/19;

· відповідачем не надано Звернення до адвокатського об`єднання, яке б уповноважувало його надавати правову допомогу по справі №910/18946/19, як передбачено п. 2.1 Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019.

· інтереси відповідача при розгляді справи представляла адвокат Кілічава Т.М. на підставі довіреності від 21.01.2020, виданої відповідачем, та яка не вказана як представник інтересів відповідача в п. 2.7. Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019. Доказів на підтвердження укладення між Кілічаваю Т.М. та Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна окремого договору про покладення частини обов`язків адвокатського об`єднання на Кілічаву Т . М . відповідно до п. 2.3. Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 не подано;

· до Звіту надання правової/правничої допомоги по справі №910/18946/19 включені роботи зі складання та подання документів, які не передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не подавались до суду та від яких представник відповідача відмовилась;

· Додаток №2 до Договору (Кошторис) містить вичерпний перелік послуг, які надаються адвокатським об`єднанням, однак не містить узгодження надання послуг зі складання та подання заяв, клопотань, пояснень;

· Звіт надання правової/правничої допомоги по справі №910/18946/19 містить детальний опис виконаних робіт, однак з нього не вбачається який час витрачений адвокатським об`єднанням для представництва інтересів відповідача по справі, що передбачено умовами Договору;

· Заявлений відповідачем у заяві розмір витрат майже у двічі більший, ніж зазначався у попередньому розрахунку, вказаному у відзиві на позов.

У поданих до суду 22.07.2020 поясненнях щодо розподілу судових витрат Відповідач вказує, що Додатковою угодою від 21.01.2020 до Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 сторонами розширені повноваження адвокатського об`єднання на надання правової допомоги відповідачу щодо будь-якої справи; адвокат Кілічава Т.М., яка здійснює свою діяльність індивідуально, залучена адвокатським об`єднанням в порядку ч. 6 ст. 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність на договірних засадах, договір укладений адвокатським об`єднаннями та адвокатом Кілічаваю Т.М. не надається, оскільки не є доказом витрат на правову допомогу, належним доказом надання правової допомоги є звіт, підписаний обома сторонами та платіжні доручення; в звіті надання правової/правничої допомоги час, витрачений на правову допомогу не зазначається, оскільки кошторисом визначені фіксовані розміри оплати витрат за процесуальні дії, а не погодинні.

Судом не приймаються до уваги заперечення позивача щодо непогодження з покладенням на останнього судових витрат на правову допомогу з огляду на таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до наведеного у статті 1 згаданого Закону визначення, договором про надання правової допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов`язки адвоката (адвокатського об`єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об`єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ч. 1 ст. 15 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність

Згідно зі ч.ч. 5, 6 ст. 15 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Пунктом 2.3. Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 передбачено право адвокатського об`єднання покласти частину своїх обов`язків на іншу особу, з якою адвокатське об`єднання укладає окремий договір. У випадку покладання частини своїх зобов`язань на іншу особу, адвокатське об`єднання залишається відповідальним у повному обсязі перед клієнтом за порушення умов даного Договору.

Таким чином, враховуючи положення законодавства України, яким врегульовано адвокатську діяльність в Україні, та умови укладеного між відповідачем та адвокатським об`єднанням Договору, Суд зазначає, що при покладенні адвокатським об`єднанням частини своїх обов`язків на іншу особу внаслідок укладення з нею окремого договору, у правовідносинах з клієнтом заміна адвокатського об`єднання на таку оосбу не відбувається, стороною у правовідносинах з клієнтом залишається саме адвокатське об`єднання, якому належать відповідні права та обов`язки, передбачені договором про надання правової допомоги та Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Отже, відсутність у матеріалах справи Договору, за яким адвокатським об`єднанням покладено частину своїх зобов`язань на Кілічаву Т.М. , жодним чином не впливає на вирішення питання щодо розподілу понесених відповідачем судових витрат, оскільки правовідносини сторін за таким договором, так саме як і обсяг переданих адвокатським об`єднанням адвокату Кілічаві Т.М. повноважень, не входить до предмету доказування під час вирішення вказаного питання, з огляду на те, що така передача не впливає на правовідносини адвокатського об`єднання та відповідача, а також обсяг прав та обов`язків адвокатського об`єднання за договором про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закон України Про адвокатуру і адвокатську діяльність документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути, зокрема, договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Суд звертає увагу, що твердження позивача стосовно представництва інтересів відповідача при розгляді справи адвокатом Кілічаваю Т.М. на підставі довіреності від 21.01.2020, виданої відповідачем, спростовуються наявним в матеріалах справи Ордером на надання правничої допомоги, виданим на ім`я Кілічави Т.М. (серія АА номер НОМЕР_3 ).(т. 2 а.с. 143), в той час, як довіреність, видана відповідачем на ім`я Кілічави Т.М. у матеріалах справи відсутня.

Рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41 затверджено Положення

про ордер на надання правничої (правової) допомоги (нова редакція), яким встановлено єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Пунктом 2 Положення встановлено, що ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.

У пункті 3 Положення зазначено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер встановленої форми є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". (п. 5 Положення)

Згідно з п. 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.

У п. 7 Положення зазначено, що адвокати, адвокатські об`єднання або адвокатські бюро ініціюють генерування ордерів відповідно від адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, керівників (уповноважених осіб) адвокатського об`єднання, адвокатського бюро через офіційний веб-сайт НААУ, в раді адвокатів регіону, або, як виняток, у передбачених Радою адвокатів України випадках безпосередньо у Національній асоціації адвокатів України.

Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності) (п. 9 Положення)

Пунктом 12 Положення визначені обов`зкові реквізити ордера, зокрема,

- посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; (п.п. 12.3)

- прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; (п.п.12.5.)

- ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об`єднання та його місцезнаходження); (п.п.12.6.)

- адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об`єднання, яке видає ордер; (п.п.12.7.)

Згідно з п.п. 12.14 п.14 Положення реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

Таким чином, системний аналіз норм Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність та пунктів Положення свідчить, що бланки Ордерів генеруються у відповідному розділі "Особистого кабінету адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України з автоматичним зазначеннями у ньому відомостей відповідно до форми здійснення адвокатської діяльності: індивідуально чи у складі відповідного адвокатського об`єднання, залежно від того хто саме з метою посвідчення повноваження на надання правової допомоги на підставі відповідного правочину генерує Ордер - адвокат чи адвокатське об`єднання.

Судом встановлено, що наявний в матеріалах справи Ордер на надання правничої допомоги на ім`я Кілічави Т.М. (серія АА номер НОМЕР_3 ), відповідає Типовій формі ордера, затвердженій Рішенням Ради адвокатів України 12.04.2019 № 41, оформлено відповідно до умов Положення із автоматично згенерованими реквізитами на підставі відомостей з офіційного веб-сайта Національної асоціації адвокатів України, які залежать від того, ким згенеровано ордер, а саме: статусу як адвоката, який здійснює адвокатську діяльність самостійно, та реквізитами, які заповнені адвокатом - посилання на Договір №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019.

Таким чином, враховуючи зазначене, з огляду на посилання в Ордері Серія АА номер 1018241, виданому Кілічаві Т.М. як адвокату, що здійснює адвокатську діяльність самостійно, на Договір №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019, Суд вважає доведеним, що правова допомога відповідачу при розгляді справи № 910/18946/19 надавалась на підставі Договору №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 з врахуванням Додаткової угоди від 21.02.2020 до нього Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна , представником Кілічавою Т .М.

Крім того, Суд зазначає, що доказом уповноваження Відповідачем Адвокатського об`єднання АдвокатГруп Україна надавати правову допомогу за Договором №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 у справі № 910/18946/19 є Звіт надання правової/правничої допомоги, підписаний головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової без заперечень та зауважень, який має силу Акта приймання-передачі наданої правової (правничої) допомоги та підтверджує факт надання та приймання правової (правничої ) допомоги.

Водночас, Суд вважає таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства твердження Позивача про включення до Звіту надання правової/правничої допомоги по справі №910/18946/19 Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна за період з 04.02.2020 по 09.07.2020, робіт зі складання та подання документів, не передбачених Господарським процесуальним кодексом України, які не подавались до суду та від яких представник відповідача відмовилась в судових засіданнях.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та в додатковій постанові Великої палати Верховного Суду по справі № 775/9215/15ц від 19.02.2020 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018р. по справі №910/23210/17.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Статтею 7 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012, встановлено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Згідно зі ст. 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов`язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.

При виконанні доручення адвокат зобов`язаний використати всі розумно необхідні і доступні йому законні засоби для надання ефективної правової допомоги клієнту, здійснення його захисту або представництва (ст. 27 Правил адвокатської етики).

Пунктом 2.6. Договору встановлено, що адвокатське об`єднання при виконанні доручень клієнта та умов Договору зобов`язане реалізовувати права та обов`язки за Договором керуючись виключно інтересами клієнта.

Тобто, зважаючи на викладене, при виконанні доручення клієнта адвокат має вчиняти на власний розсуд всі можливі та допустимі в межах процесуального законодавства заходи, враховуючи всі обставини справи, входячи зі знання норм права та власного досвіду їх застосування.

Таким чином, Суд вважає, що складання документів правового характеру в рамках підготовки до судового засідання, їх подання та відкликання є обов`язком адвокатського об`єднання, здійсненим на виконання доручення та в інтересах клієнта за Договором №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 з метою реалізації його прав та обов`язків.

Водночас, Суд акцентує увагу, що підписанням Звіту (який має силу акту приймання-передачі) та сплатою на користь Адвокатського об`єднання АдвокатГруп Україна грошових коштів за Договором №05/07/19 про надання правової допомоги від 05.07.2019 Відповідачем погоджено дії Адвокатського об`єднання АдвокатГруп Україна та вартість виконаних робіт.

За наведеного, оплата вартості складених адвокатським об`єднанням в рамках справи 910/18946/19 документів правового характеру є витратами відповідача, пов`язаними з правничою допомогою та підлягає розподілу в порядку ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо зауваження Позивача про те, що зі Звіту не вбачається який саме час в годинах, витратило саме адвокатське об`єднання надаючи правову допомогу відповідачу при судовому розгляді даної справи, як це передбачено умовами п. 4.3. Договору про надання правової допомоги, то Суд зауважує наступне.

Порядок оплати гонорару на правову допомогу узгоджений Відповідачем та Адвокатським об`єднанням АдвокатГруп Україна у Додатку №2 до Договору (Кошторис), а саме погоджена наступна вартість послуг:

- ознайомлення з матеріалами справи в суді - 1000,00 грн,

- участь в одному судовому засіданні суду першої інстанції - 1000,00 грн,

- складання одного відзиву, відповіді на відзив або заперечень - 1000,00 грн,

- складання одного адвокатського запиту - 250,00 грн,

- складання одної апеляційної скарги - 1200,00 грн,

- складання одного відзиву на апеляційну скаргу - 1200,00 грн,

- участь в одному засіданні апеляційної інстанції - 1200,00 грн.

Тобто, порядок обчислення гонорару на правову допомогу у договорі погоджений сторонами у фіксованому розмірі.

Суд зазначає, що зі Звіту (який має силу акту приймання-передачі) вбачається, що адвокатським об`єднанням в межах справи №910/18946/19 були надані відповідачу наступні послуги загальною вартістю:

- ознайомлення зі справою - 1000,00 грн,

- участь в судовому засіданні 06.02.2020 - 1000,00 грн,

- складання та подання відзиву на позовну заяву - 1000,00 грн,

- складення та подання заперечень - 1000,00 грн,

- участь в судовому засіданні 28.05.2020 - 1000,00 грн,

- складання та подання пояснень щодо загальної площі будинку - 1000,00 грн,

- складання та подання клопотання про витребування доказів - 500,00 грн,

- складання та подання заяви про залучення третіх осіб - 500,00 грн,

- складання та подання супровідного листа щодо надання копій документів, що стосуються предмета спору, в межах позовних вимог за заявленим клопотання від 04.03.2020 - 500,00 грн,

- участь в судовому засіданні 18.06.2020 - 1000,00 грн,

- складання та подання пояснень щодо відсутності порушення прав позивача оспорюваними рішеннями - 1000,00 грн,

- участь у судовому засіданні 09.07.2020 - 1000,00 грн.

Отже, за оцінкою Суду наведений опис робіт є детальним, відповідає умовам договору про надання правничої допомоги, підтверджується відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а отже відповідає вимогам, встановленим частинами 2, 3, 4 статті 126, частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Також, позивач посилаючись на неспівмірність витрат відповідача, вказував про те, що у відзиві на позов, відповідачем зазначено орієнтовний розрахунок витрат, які очікує понести останній, в сумі 5000,00 грн, однак у заяві останнім зазначена сума 10500,00 грн. Разом з тим, відповідачем складено тільки процесуальні документи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, тобто, відповідач мав передбачити необхідність складання документів та їх вартість; у справі відбулось тільки 4 судових засідання, що є звичайною кількістю засідань по справах, що слухаються в загальному провадженні. Отже, вартість послуг правової допомоги, визначена відповідачем у відзиві на позов, в подальшому безпідставно збільшена без жодних обґрунтувань. Також, відповідач вказує, що позивачем до Звіту від 08.07.2020 включено суму витрат відповідача за участь в судовому засідання 09.07.2020, тобто за подію яка не відбулася, а отже такі роботи не мали бути включені до Звіту.

Згідно з ч. 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведені іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Таким чином, з огляду на положення ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, збільшення розміру судових витрат за результатом розгляду справи відносно заявленого в орієнтовному розрахунку витрат є правом Заявника за умов доведення фактично заявленої суми.

Водночас, Суд звертає увагу, що відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому визначено орієнтовний розрахунок витрат, які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом справи, орієнтована сума складала 5000,00, грн витрат на правову допомогу. Проте, відзив поданий до суду 12.02.2020, рішення у даній справі прийнято судом 09.07.2020, відтак, заявник не міг зазначити остаточної суми та заявив попередній розрахунок суми судових витрат на виконання вимог чинного законодавства.

Стосовно включення до Звіту від 08.07.2020, за яким адвокатським об`єднанням виконано, а відповідачем прийнято роботи, суму витрат відповідача за участь представника в судовому засіданні, яке ще не відбулося - 09.07.2020, Суд зазначає, що звіт складено 08.07.2020, тобто сторони не могли знати результати судового засідання 09.07.2020, втім, чинним законодавством України не обмежено право кредитора сплатити на користь виконавця грошові кошти в рахунок ще не виконаних робіт/наданих послуг/поставлених товарів, відповідно, грошові кошти, фактично сплачені за ще не виконане зобов`язання, вже є витратами кредитора. Отже, сторонами правомірно включено до Звіту від 08.07.2020 вартість послуг за участь представника у судовому засіданні 09.07.2020 у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до частини 5, 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Разом з тим, Суд встановив, що належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справи, позивач не надав, у зв`язку з чим, Суд вважає, що Відповідачем недоведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19

Таким чином, Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується понесення відповідачем витрат на правову допомогу адвоката при розгляді Господарським судом міста Києва справи №910/18946/19 на суму 10500,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового розгляду, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак є обґрунтованими вимоги відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Як зазначено у ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 у справі №910/18946/19 відмовлено у задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової повністю, витрати на правову допомогу адвоката, які були понесені відповідачем у сумі 10500,00 грн, покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Будинок Ахматової (02081, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 50; ідентифікаційний код: 36682890) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500 (десять тисяч п`ятсот) грн 00 коп.

2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 27 липня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин