Рішення

від 21.07.2020 по справі 922/646/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/646/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будсоюз", м.Харків про стягнення 523 797,67грн. за участю представників:

від позивача: Судаков Д.О., довіреність №08-21/4464/2-19 від 27.12.2019

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (надалі - позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будсоюз" (надалі - відповідач) про стягнення 523797,67грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у період з 01.04.2018 по 28.02.2019 не сплачував грошові кошти за користування земельною ділянкою площею 0,7282га, розташованою за адресою: м.Харків, пр.Московський, 118, яка належить територіальній громаді м.Харкова, і відповідно до статей 1212-1214 ЦК України зобов`язаний відшкодувати безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 523797,67грн.

Ухвалою від 10.03.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.04.2020.

Ухвалою від 06.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою від 22.05.2020 підготовче засідання призначено на 03.06.2020.

У підготовчому засіданні 03.06.2020 судом оголошено перерву до 23.06.2020.

У підготовчому засіданні 23.06.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 24.06.2020.

Ухвалою від 24.06.2020 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 21.07.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2020 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач відзиву не надав, свого представника у судове засідання 21.07.2020 не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлений 02.07.2020, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання.

Частиною 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.01.2020 № 198210044 право власності на:

- нежитлові приміщення 3-го поверху № 3-1-:-3-40 площею 1068,8кв.м., 4-го поверху №4-1-:-4-31 площею 1083,0кв.м., загальною площею 2151,8кв.м. в літ."ХІІ-4" по просп.Московському, 118 у м.Харкові з 06.03.2018 зареєстроване за ТОВ "Компанія Будсоюз" на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2018 №316.

- нежитлові приміщення підвалу, 1-го поверху, 2-го поверху загальною площею 2807,2кв.м. в літ."ХІІ-4" по просп.Московському, 118 у м.Харкові з 06.03.2018 зареєстроване за ТОВ "Компанія Будсоюз" на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2018 №316.

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-4, 1-5 площею 129,2кв.м., 2-го поверху № 2-7-:-2-12 площею 130,3кв.м., загальною площею 259,5кв.м. в літ. "В-2" по просп.Московському, 118 у м.Харкові з 06.03.2018 зареєстроване за ТОВ "Компанія Будсоюз" на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2018 №316.

- нежитлова будівля літ. "XI-1" загальною площею 2448,9кв.м. по просп.Московському, 118 у м.Харкові з 06.03.2018 зареєстроване за ТОВ "Компанія Будсоюз" на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2018 №316.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.01.2020 №НВ-0004418142020 земельна ділянка по просп. Московському, 118 у м.Харкові з кадастровим номером 6310136900:01:022:0025 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 22.10.2015.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.01.2020 №198209674 датою державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:022:0025 по просп.Московському, 118 у м. Харкові є 22.10.2015.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за ТОВ "Компанія Будсоюз" прав на земельну ділянку у період з 01.04.2018 по 28.02.2019, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,7282га з кадастровим номером 6310136900:01:022:0025 по просп.Московському, 118 у м.Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 07.02.2020 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ "Компанія Будсоюз" використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:01:022:0025 по просп.Московському, 118 у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ."ХІІ-4", літ."XI-1", літ."В-2" право власності на які зареєстровано за відповідачем.

Обстеження здійснено з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по просп. Московському, 118 у м. Харкові розробленого ТОВ "Геодезично-Вищукувальний Центр" та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.01.2020 №НВ-0004418142020.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп.Московському, 118 у м.Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:022:0025) від 05.10.2018 №97-20-0.23,08-1628/176-18, виданого Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,7282га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по просп.Московському, 118 у м. Харкові від 07.02.2020. Відповідно до даного акту на вищевказаній земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі літ."ХІІ-4", "XI-1" та приміщення в літ."В-2", право власності на які з 06.03.2018 по теперішній час зареєстроване за ТОВ "Компанія Будсоюз". Вказана земельна ділянка частково огороджена, використовується відповідачем на підставі договору оренди землі від 07.03.2019 (дата державної реєстрації - 19.03.2019) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд.

Слід зазначити, що рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 №1186/18 ТОВ "Компанія Будсоюз" надано в оренду строком до 01.09.2023 земельну ділянку комунальної власності площею 0,7282га (кадастровий номер 6310136900:01:022:0025) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд по просп.Московському, 118 у м. Харкові.

Між Харківською міською радою та ТОВ "Компанія Будсоюз" 07.03.2019 укладений договір оренди землі б/н (дата реєстрації 19.03.2019).

Отже, починаючи з березня 2019 року відповідач використовує вищевказану земельну ділянку на підставі укладеного з позивачем договору оренди землі.

У своєму позові позивач вказує, що відповідач, набувши 06.03.2018 право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності за адресою м.Харків, просп.Московський, 118, до моменту укладення договору оренди землі б/н 07.03.2019 (дата реєстрації 19.03.2019) не сплачував за користування даною земельною ділянкою, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

У зв`язку з цим, позивач на підставі статей 1212-1214 ЦК України просить стягнути з відповідача 523797,67грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.04.2018 по 28.02.2019.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що відповідач з 06.03.2018 правомірно володіє об`єктами нерухомості літ."ХІІ-4", літ."XI-1", літ."В-2", розташованими на земельній ділянці по просп.Московському, 118 у м.Харкові.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, з 06.03.2018 у відповідача виникло право власності на ці об`єкти нерухомості, і, відповідно, виник обов`язок щодо здійснення оплати за користування земельною ділянкою, на якій такі об`єкти розташовані.

Однак договір оренди спірної земельної ділянки укладено відповідачем з Харківською міською радою лише 07.03.2019.

За таких обставин, позивач правомірно здійснив нарахування сум, що є предметом даного позову, за період з 01.04.2018 по 28.02.2019.

Суд також зазначає, що за змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

З приписів наведеної норми вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Згідно з ч. 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.01.2020 №НВ-0004418142020 земельна ділянка по просп.Московському, 118 у м.Харкові, площею 0,7282га з кадастровим номером 6310136900:01:022:0025 зареєстрована як об`єкт цивільних прав 22.10.2015.

Отже, земельна ділянка, яка використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування належних йому об`єктів нерухомості є об`єктом цивільних прав з 22.10.2015.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

За таких обставин, відповідач повинен відшкодувати позивачу безпідставно збережені кошти.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.04.2018 по 28.02.2019 в сумі 523797,67грн. було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснено Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп.Московському, 118 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:01:022:0025) від 05.10.2018 №97-20-0.23,08-1628/176-18, виданий Відділом у м.Харкові ТУ Держгеокадастру у Харківській області.

Суд погоджується із методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на нормах Земельного кодексу України; Податкового кодексу України; Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13; Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08; Рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові відомості, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 523797,67грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Будсоюз" (61068, м.Харків, пр.Московський, буд.118, код 37878119) на користь Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код 04059243) 523797,67грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, а також 7856,97грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "27" липня 2020 р.

Суддя М.В. Калантай