Рішення

від 21.07.2020 по справі 922/1402/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1402/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, будинок 5, ідентифікаційний код 00131819) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" (61128, м. Харків, пр. Льва Ландау, будинок 149, офіс 212, ідентифікаційний код 37090791) про стягнення 148 857,88 грн за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Крат А.В., довіреність №10-72/6742 від 22.04.2020;

відповідача - адвоката Михайловина Д.В., Ордер Серія ПТ №176431 від 09.06.2020;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 76 889,40 грн авансової оплати по Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018 року, 56 590,60 грн пені нарахованої відповідно до п.7.2. Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018, 15 377,88 грн - штрафу відповідно до п.7.4. Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018. Також, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2 232,27 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем були порушені умови договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018, який укладений між сторонами, зокрема не виконані роботи та у подальшому не повернута сума авансової оплати, що перерахована позивачем за платіжним дорученням № 0000699564 від 14.12.2018 у розмірі 76 889,40, у зв`язку із чим позивачем нараховані штрафні санкції згідно з п.п. 7.2. та 7.4. договору.

Позивачем у позовній заяві викладено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням та викликом сторін.

Також, у позовній заяві позивачем викладено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема позивач просить суд забезпечити можливість участі в судовому засіданні, яке буде призначене судом в режимі відеоконференції та доручити забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції Господарському суду Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1402/20. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10 червня 2020 р. о 11:00 год.

10.06.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №12993). У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд поновити строк для його подання та заперечує проти позову, просить відмовити в задоволенні позову повністю, вважає, що в спірних правовідносинах відсутня вина підрядника, зокрема позивачем своєчасно не надано відповідачу вихідних даних для проектування, що суперечить п.4.3.1 договору ст. 888 ЦК України та ДБН А.2.2.-3-2014. Також, відповідач вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки ст.849 ЦК України, на яку посилається позивач обгрунтовуючи свої позовні вимоги не передбачає такого способу захисту як стягнення авансу за договором підряду, що виключає задоволення позовних вимог в частині стягнення авансу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.06.2019 справі № 922/2982/18. Також, відповідач повідомив про сплив позовної давності встановленої ч.1 ст. 261 ЦК України щодо нарахування штрафних санкцій в один рік, яку просить застосувати до вимог в частині стягнення пені та штрафу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2020 у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов - відмовлено. Прийнято відзив на позовну заяву за вх. № 12993 від 10.06.2020 до розгляду.

У судовому засіданні 10.06.2020 на стадії розгляду справи по суті без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.06.2020 про оголошення перерви у судовому засіданні до 08.07.2020 о 10:00.

23.06.2020 позивач через канцелярію господарського суду Харківської області надав до суду відповідь на відзив відповідача (вх.№14338), в якій повністю відхиляє наведені відповідачем заперечення, зокрема зазначає, що вихідні дані для виконання проектних робіт надані відповідачу під час укладення договору та у Додатку № 1, що є невід`ємною частиною договору - Завдання на проектування (Додаток № 1) містяться всі необхідні вихідні данні. Також, позивач зазначив, що згідно з п.4.3. розділу 4 ДБН А.2.2-3-2014 передбачено, що інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А. В додатку А зазначено в примітках, що перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначаються при підписанні договору на виконання відповідних стадій проектування. Завдання на проектування (Додаток № 1) затверджене позивачем та погоджене відповідачем, надання інших вихідних даних сторони за укладеним договором не обумовили. Крім того, позивач зазначив про презумпцію правочину, та безпідставність посилання відповідача проте, що прострочення з його боку не настало. Судом прийнято вказану відповідь на відзив до розгляду.

У судовому засіданні 08.07.2020 на стадії розгляду справи по суті без виходу до нарадчої кімнати, судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 10.06.2020 про відкладення судового засідання до 21.07.2020 о 11:40.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

06.09.2018 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО" (замовник за договором, далі по тексту - позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВАІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ХАРКІВСЬКА ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ" (підрядник за договором, далі по тексту - відповідач) було укладено Договір на виконання проектних робіт № 3207 (далі по тексту - Договір), за умовами якого Відповідач (Підрядник) зобов`язується, згідно з завданням на проектування Позивача (Замовника), у відповідності з вимогами ДБН А.2.2-3-2014, ДБН В. 1.2.-14-2009, інших нормативних документів на свій ризик виконати, погодити та здати Замовнику у встановлений строк Проектно-кошторисну документацію "Розробка робочого проекту заміни теплової мережі № 1 діаметром 530 мм від нерухомої опори № 13 між ТК 1/5 та ТК 1/6 до ТК 1/9 по вул. І. Мазепи (інв. № 70002503 - теплотраса по місту - центральна частина до ТК 10/65), (Роботи).

Згідно п.2.3. договору, ціна Договору відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни становить 129 400,00 грн, крім того ПДВ 20% 25 880,00 грн.

Загальна ціна Договору складає 155 280,00 грн., з ПДВ.

Також, між сторонами укладені додаткові угоди до договору, зокрема №1 від 22.10.2018 та №2 від 29.12.2018.

Відповідно до п.1.3. додаткової угоди №1 від 22.10.2018 сторони внесли зміни у п.2.3. договору, за яким погодили, що ціна Договору відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни становить 128149,00 грн, крім того ПДВ 20% 25629,80 грн.

Загальна ціна Договору складає 153778,80 грн., з ПДВ.

TOB "ХАЕСК" підтвердило взяті на себе зобов`язання з своєчасного та якісного виконання робіт, передбачених даним Договором шляхом підписання вказаного договору та додатків до нього, а також погодження завдання на проектування.

Згідно з п. 3.2. Договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 29.12.2018 до даного договору строк закінчення Робіт, передбачених даним Договором: 28.02.2019.

Відповідно до п.5.1. договору сторони обумовили, що після підписання Договору Замовник перераховує Підряднику авансову оплату у розмірі до 50 % від загальної ціни договору.

Згідно з п.5.2. договору, остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється після їх виконання підрядником та приймання Замовником, в строк до 10 банківських днів з дати підписання Сторонами акту здачі - приймання Проектної документації.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що передача розробленої документації на погодження здійснюється Підрядником. Підрядник повинен виконати експертизу на міцність, надійність та довговічність проектної документації та експертизу кошторисної документації в експертній організації форми власності за власний рахунок. Після виконання експертизи Виконавець передає письмовий звіт Замовнику. Підрядник зобов`язаний приймати участь у захисті та обґрунтуванні власних проектних рішень.

Перед виконанням оцінки впливу на навколишнє середовище та розробкою ОВНС, необхідно виконати оцінку впливу на довкілля згідно з вимогами Закону України Про оцінку впливу на довкілля та інших діючих нормативних документів.

Проектно кошторисна документація готується та передається Замовнику українською мовою в 4 (чотирьох) примірниках на паперовому носії та в електронному виглядів форматі PDF, додатково текстова частина надається в форматі Word, графічна частина - в форматі AutoCAD, кошторисна частина - в форматі АВК останньої версії (п. 6.4 договору).

По закінченню робіт Підрядник передає Замовнику проектну документацію на підставі супровідного листа з переліком документації яка передається, та проект Акта здачі - приймання проектної документації, підписаний з боку Підрядника (п. 6.5. договору).

Відповідно до п.13.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 29.12.2018 він набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками, і діє до 31.03.2019, а в частині здійснення розрахунків та гарантійних зобов`язань - до їх повного виконання.

Позивачем на виконання п. 5.1. договору перераховано відповідачу суму авансової оплати у розмірі 76 889,40 грн, згідно платіжного доручення № 0000699564 від 14.12.2018, яке надано до матеріалів справи в оригіналі.

Проте, позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання по виконанню проектних робіт у строки визначені сторонами, зокрема до 28.02.2019 не виконав, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача суми авансової оплати у розмірі 76 889,40 грн. Також, у зв`язку із простроченням відповідачем строків виконання робіт, позивачем нараховано згідно п.7.2. договору пеню у розмірі 56 590,60 грн за період з 01.03.2019 по 31.08.2019 та штраф згідно п.7.4. договору у розмірі 15 377,88 грн.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою від 12.03.2020 та повідомив про відмову від прийняття робіт по договору підряду на виконання проектних робіт № 3207 від 06.09.2018, у зв`язку із порушенням строку виконання робіт та втратою інтересу для позивача внаслідок суттєвої затримки виконання робіт, а також вимагав повернути суму авансової оплати у розмірі 76 889,40 грн, сплатити пеню у сумі 56 590,60 та штраф у розмірі 15 377,88 грн.

Відповідач у листі за вих. №0320/ЕС01 від 20.03.2020 залишив зазначену вище вимогу позивача про повернення авансової оплати та сплати штрафної санкції без задоволення на тій підставі, що позивачем на вимогу відповідача не було надано вихідних даних необхідних для виконання робіт та відмову позивача від підписання додаткової угоди з коригуванням строків, а тому вважає, що у відповідача не виникло прострочення виконання зобов`язання, до того ж не заперечував проти права позивача на відмову від договору, виплативши при цьому відповідачу плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідач не надав доказів на виконання робіт та на спростування того, що роботи по Договору не були виконані у строк до 28.02.2019 року включно, як визначено у п. 3.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди №2 від 29.12.2019 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, крім всього, договори та інші правочини.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказане означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності Договору всі права, набуті сторонами правочину за ним повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року по справі №203/2612/13-ц.

У статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) закріплено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ГК України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний уплатити підряднику обумовлену ціну після остаточної здачі роботи при умові, що робота виконана належним чином і в узгоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Також, у п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно з ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Юридичний аналіз статей 887, частин 2, 4 статті 849 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, або замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Системний аналіз статей 5, 14, 46 (частина 3), 162 (частина 3 пункти 4-5) ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець надав виключно особі право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та обмежив суд у повноваженнях щодо розгляду справи в межах визначеного особою предмету спору та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом відповідно до існуючих процесуальних норм. Надання суду права на ефективний судовий захист прав та інтересів особи згідно зі статтею 5 ГПК України обмежено тими способами захисту, які визначені законом або договором і відійти від цього суд може тільки з врахуванням заявленої позовної вимоги, якщо законом або договором не визначено способів захисту цивільних прав та інтересів, які були б ефективними. Законодавець обмежив особу щодо можливості зміни підстав або предмету позову в одному позовному провадженні як часовими рамками (до закінчення підготовчого судового засідання у справах звичайного позовного провадження та не пізніше п`яти днів до початку першого судового засідання у справах спрощеного провадження), так виключив можливість зміни позивачем предмету та підстав позову в одній справі.

Отже, якщо спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору (позивача).

Предметом спору є об`єкт спірних взаємовідносин, щодо яких виник спір між позивачем та відповідачем, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення. В даному випадку предметом спору, зокрема є визначена позивачем вимога про повернення авансового платежу за договором підряду на суму 76889,40 грн., як заборгованість за договором підряду.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такими обставинами є певні юридичні факти, які тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Отже підставу позову складають дві складові: юридична та фактична. Фактична підстава позову - це юридичні факти на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову дозволяє визначити межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову. В даному випадку підставами позову є неналежне (з порушенням строків згідно договору) виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду, а правовою складовою підстав позову є посилання позивача на порушення статей 526, 530, 610 ЦК України, статті 193 ГК України.

Дослідивши предмет та підстави позову у даній справі, суд дійшов висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів, оскільки відповідно до частин 2, 4 статті 849 ЦК України за договором підряду прямо передбачено такий спосіб захисту прав та інтересів замовника, як зобов`язання підрядника вчинити певні дії у випадку порушення строків виконання зобов`язань, або стягнути завдані порушенням зобов`язань збитки, якщо замовник відмовився в односторонньому порядку від договору.

Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондує положенням статті 224 ГК України, відповідно до якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору, судам необхідно з`ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України не є безумовним і пов`язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням умов укладеного між сторонами договору підряду та, відповідно встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення збитків.

Досліджуючи правові підстави для повернення авансу з підрядника за порушення строків виконання договору підряду, що було визначено як предмет спору в даній справі, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту його майнових прав та інтересів не відповідає способам захисту, передбаченим законодавцем за договором підряду, а умовами договору підряду також не передбачено можливості повернення авансу, якщо підрядником порушено строки виконання робіт.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку про неможливість застосування до договору підряду аналогії права з договором купівлі-продажу згідно статті 693 ЦК України, яка дозволяє такий спосіб захисту майнових прав покупця, як повернення авансу у випадку відмови від договору купівлі-продажу (постачання), оскільки в даному випадку законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 ЦК України, а інших способів захисту прав замовника договором підряду не передбачено.

З огляду на таке, суд керуючись приписами статей 5, 14, 46, 162 ГПК України та приймаючи до уваги те, що позивач не змінював предмета чи правових підстав позову, дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення 76 889,40 грн авансової оплати по Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018 року.

Щодо решти частини позовних вимог про стягнення 56 590,60 грн пені нарахованої відповідно до п.7.2. Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018 та 15 377,88 грн - штрафу відповідно до п.7.4. Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018 суд зазначає наступне.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як передбачено частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.7.2. договору, у випадку порушення Підрядником строку закінчення робіт, що передбачений договором, Замовник має право нарахувати Підряднику штрафну санкцію, у розмірі 0,2 % від загальної ціни Договору за кожний день прострочення, а підрядник зобов`язується на вимогу Замовника сплатити зазначену штрафну санкцію.

Відповідно до п.7.4. договору, за односторонню відмову від виконання Договору Підрядник несе відповідальність перед замовником у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості невиконаних зобов`язань згідно цього договору.

Отже, враховуючи порушення відповідачем строків виконання робіт за договором та те, що відповідач взяті зобов`язання за договором не виконав у строк встановлений в договорі до 28.02.2019 включно, що останнім не спростовано, існує зобов`язання у вигляді сплати штрафних санкцій.

Як вже було зазначено, відповідачем у відзиві на позовну заяву було заявлено про сплив позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У п.3.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" господарським судам України роз`яснено, що стосовно вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У п. 2.1., п. 2.2, п. 2.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що роботи мали бути виконані відповідачем до 28.02.2019 включно, отже прострочення виконання зобов`язання виникло з 01.03.2019.

А тому, й перебіг позовної давності починається з 01.03.2019 та щодо вимог про стягнення штрафу спливає 02.03.2020 з урахуванням того, що останній день строку припадав на вихідний день 01.03.2020 (неділя).

Отож, щодо вимог про стягнення штрафу в розмірі передбаченому п. 7.4. договору, що становить 15 377,88 грн на день подання позову до суду - 06.05.2020 (відмітка пошти на поштовій накладній про надсилання позовної заяви на адресу суду) сплив строк позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу не підлягають задоволенню.

Судом також, враховано, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження часткового виконання робіт, а тому штраф у розмірі 15 377,88 грн нараховано правомірно, проте на час подання позову сплив строк позовної давності щодо цієї вимоги.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 01.03.2019 до 06.05.2019 у розмірі 20 606,36 грн, суд зазначає про правомірність їх нарахування, проте приймаючи до уваги вищезазначене та те, що за вимогами про стягнення пені за період з 01.03.2019 до 06.05.2019 спливла позовна давність про застосування якої заявлено відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

Щодо решти частини позовних вимог про стягнення пені, нарахованої за період з 06.05.2019 по 31.08.2019 в сумі 35 984,24 грн., суд здійснивши перерахунок пені за допомогою системи "Законодавство" з урахуванням приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст. 253-255, 258 ЦК України встановив, що позовні вимоги в цій частині обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам діючого законодавства, а тому суд дійшов висновку про їх задоволення.

Щодо доводів відповідача про те, що у нього не виникло прострочення виконання зобов`язання щодо виконання робіт, у зв`язку з неотриманням необхідних для виконання обумовлених договором робіт вихідних даних, суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору, невід`ємною частиною цього Договору є Завдання на проектування (Додаток №1).

Тобто, вищезазначений Додаток №1 був укладений одночасно з підписанням Договору уповноваженими представниками сторін 06.09.2018 року, що підтверджується відповідною датою, яка стоїть на самому Додатку.

Додатковою угодою №1 від 22.102018 сторони внесли зміни до договору, зокрема визначили Додаток №2 Протокол узгодження договірної ціни (додається), та Додаток №3 Кошторисна документація (додається). Також вказаною додатковою угодою сторони внесли зміни до пункту 2.3. договору, зокрема визначили загальну ціну договору у розмірі 153 778,80 грн, з ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 29.12.2018 сторони погодили строк закінчення робіт за договором, зокрема визначили: 28.02.2019. .

Жодних зауважень чи протоколів розбіжностей під час укладення Договору підряду, в тому числі й щодо Додатку №1, який є невід`ємною його частиною від ТОВ "ХАЕСК" не надходило.

Відповідно до п. 6.1. Договору передбачено, що умовою початку Робіт Підрядником є отримання від Замовника вихідних даних згідно п. 4.3.1. Договору.

Згідно з п.4.3. розділу 4 "Загальне положення" ДБН А.2.2-3-2014, на які посилається відповідач щодо визначення вихідних даних необхідних для виконання робіт за договором підряду, передбачено, що основними складовими вихідних жданих є:

- містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

- технічні умови;

- завдання на проектування (додаток Б)

Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.

В Додатку А, на який посилається відповідач, зазначено в примітках, що перелік вихідних даних, які надаються замовником, визначаються при підписанні договору на виконання відповідних стадій проектування.

Завдання на проектування (Додаток №1) затверджене Замовником (позивач) та погоджене Підрядником (відповідач).

Надання інших вихідних даних при підписанні договору сторони за укладеним договором не обумовили.

Отже, позивачем вихідні дані надані відповідачу в Додатку №1 Завдання на проектування під час укладення Договору, що відповідає вимогам 888 Цивільного кодексу України.

Отож, доводи відповідача про те, що позивачем не було надано йому вихідних даних необхідних для виконання робіт обумовлених договором підряду є безпідставними та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі пені у розмірі 35 984,24 грн. та про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 76 889,40 грн авансової оплати по Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018 року, пені в сумі 20 606,36 грн та штрафу у розмірі 15377,88 грн.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору розмірі 2 232,27 грн покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, зокрема на відповідача покладається судовий збір у розмірі 539,77 грн, а на позивача покладається судовий збір у розмірі 1692,50 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково у розмірі 35 984,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" (61128, м. Харків, пр. Льва Ландау, будинок 149, офіс 212, ідентифікаційний код 37090791) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, будинок 5, ідентифікаційний код 00131819) 35 984,24 грн пені нарахованої відповідно до п.7.2. Договору підряду на виконання проектних робіт №3207 від 06.09.2018.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Врешті частині позовних вимог в сумі 112833,64 грн. у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у розмірі 2 232,27 грн покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, зокрема на відповідача покладається судовий збір у розмірі 539,77 грн, а на позивача судовий збір у розмірі 1692,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" (61128, м. Харків, пр. Льва Ландау, будинок 149, офіс 212, ідентифікаційний код 37090791) на користь Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, будинок 5, ідентифікаційний код 00131819) судовий збір у розмірі 539,77 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, будинок 5, ідентифікаційний код 00131819).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" (61128, м. Харків, пр. Льва Ландау, будинок 149, офіс 212, ідентифікаційний код 37090791).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.4 розділу X "Прикінцеві положення", п.п.17.5 п.17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "24" липня 2020 р.

Суддя І.О. Чистякова