Рішення

від 24.07.2020 по справі 200/4905/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2020 р. Справа№200/4905/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.,

за участю:

представника відповідача Ярова С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий , звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання скасувати нараховану сум пені з орендної плати за землю за 2015 рік в сумі 21 732,54 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 10 022,62 грн., шляхом виключення з картки особового рахунку платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий .

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що податковим органом протиправно нараховану пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) з орендної плати на землю за 2015 рік оскільки був звільненим від обов`язку зі сплати користування земельними ділянками, відповідно до приписів ст.6 Закону України № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . В 2018 році надав уточнений розрахунок з орендної плати за землю за 2015 рік. Також, в 2019 році у зв`язку з уточненням розрахунку за 2017 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податковим органом було нараховано пеню. Після відкоригування розрахунків було нараховано пеню. Зазначає, що він звільнений від салати податкових зобов`язань у спірний період.

З огляду на зазначене просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надано відзив, в обґрунтування якого зазначив, що у зв`язку з наданням позивачем уточнених розрахунків з орендної плати за землю за 2015 рік та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік відбулось погашення податкових зобов`язань та нараховано пеню.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи доводами аналогічними зазначеним письмових запереченнях на адміністративний позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання на 09 червня 2020 року.

09.06.20120 року судове засідання було відкладено до 21.07.2020 року.

До судового засіданні позивача не з`явився, був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання з`явився, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий (код ЄДРПОУ 30868036, вул. Пушкінська,133, смт.Никольське Донецька область, 87000), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, є юридичною особою та згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Судом встановлено, що позивачем 21.11.2018 року було подано уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю за період 2015 рік та зменшену суму самостійного податкового зобов`язання з орендної плати на землю на суму 74082,38 грн.

Також 21.11.2019 року позивачем було подано уточнюючий декларацію з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017 рік та зменшено суму самостійно визначеного податкового зобов`язання на суму 30 348,8 грн.

Як вбачається з матеріалів справи у зв`язку з наданням уточнюючих розрахунків податковий орган нарахував пеню.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Спірним питанням даного позову є правомірність нарахування податковим органом пені.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України визначено, що обєктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 ПК України).

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 статті 288 ПК України).

Згідно ст. 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ч. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до до п.п129.1.1.,- 129.1.2. п.129.1. ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Таким чином приписами Податкового кодексу передбачено нарахування пені при поданні у разі внесення уточнюючих розрахунків.

Спірним питанням даної справи є правомірність застосування штрафної санкції, що передбачена статтею 126 Податкового кодексу України з огляду на приписи ст. 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції №1669-VII від 02.09.2014 року.

З підстав викладеного суд зазначає наступне.

Для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення було прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Закон України від 02.09.2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 року № 1669-VII (чинного на час виникнення спірних правовідносин) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведеного, датою початку проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року , станом теперішній час АТО триває.

Відповідно до ст. 6 Закону України № 1669 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 вищезазначеного закону (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено скасування на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб`єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 цього Закону, його дія поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тобто, Закон № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах, тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Крім того, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрі Україні затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення розпорядженням № 1053-р від 30.10.2014 р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Крім цього, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, у якому, серед інших є смт.Нікольське Нікольського району, де розташовані земельні ділянки позивача.

При цьому, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року діяло у період з 30 жовтня 2014 року по 4 листопада 2014 року та у період з 2 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року.

Аналізуючи наведене, а також беручи до уваги факт прийняття 02 грудня 2015 року Розпорядження № 1275-р, суд зазначає, що станом на час прийняття спірного рішення факт знаходження у спірний період населеного пункту с.Іванопілля Костянтинівського району, на території, де проводиться антитерористична операція.

Таким чином, у період з 14.04.2014 року до 07.06.2016 року включно суб`єкти господарювання, що здійснювали діяльність на території проведення АТО, були звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Проте, 08 червня 2016 року набув чинності Законом України від 17 травня 2016 року № 1365-VIII Про внесення змін до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування , яким стаття 6 Закону № 1669-VII була викладена в наступній редакції: Звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону .

Згідно частини 4 статті 4 Закону №1669-VII, в редакції Закону України № 1365-VIII, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Також, суд звертає увагу на те, що з 15.04.2017 порядок оподаткування об`єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні .

У абзацах першому та другому підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території; за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.

Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу визначено, що: тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями , на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 38.2 розділу 10 Перехідних положено Податкового кодексу України на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України:

1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань;

2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Згідно зазначеного розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р смт.Нікольське Нікольського району, на території яких розташовані земельні ділянки позивача, не входять до зазначеного переліку.

Отже, суд зазначає, що позивач до 08 червня 2016 року був звільнений від сплати за користування земельною ділянкою комунальної власності, переданої йому в оренду, оскільки здійснював діяльність на території проведення антитерористичної операції, а після внесення змін 08 червня 2016 року до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції позивач мав здійснювати оплату за користування земельною ділянкою комунальної власності.

Крім того, згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках , визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація буде надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та /або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному порядку.

Таким чином податковим органом було нараховано пеню податковий період 2015 року, коли позивач був звільнений від податкових зобов`язань, а також вважається вільним від грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені).

Що стосується нарахування пені податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 10 022,62 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.266.1.1. п.261.1. ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.є) пп.266.2.2. п.266.2. ст.266 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування:в тому числі будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Відповідно до Наказу Держспоживстандарту України № 457 від 11.10.2020 року затверджено Національний класифікатор України (далі класифікатор).

Як вбачається з матеріалів справи позивач здійснює діяльність з будівництва житлових та нежитлових будівель (КВЕД 41.20-основний), що відповідно до класифікатора відноситься до видів діяльності Будівництво .

Згідно з класифікатором видів економічної діяльності до процесу промислового виробництва входить, в тому числі F Будівництво .

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 затверджено класифікація видів цільового призначення земель.

Відповідно до кадастрового номеру земельної ділянки , яка орендується позивачем для здійснення господарської діяльності номер 1421755100:01:001:0073 за адресою смт.Нікольське, вул. Пушкінська 133, має номер 11.03 та відносить до земель промисловості -для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

З огляду на зазначене позивач звільнений від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про те, що нарахування пені було здійснено податковим органом протиправно.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача скасувати нараховану сум пені з орендної плати за землю за 2015 рік в сумі 21 732,54 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 10 022,62 грн., шляхом виключення з картки особового рахунку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією № 0.0.1692684646.1 від 30 квітня 2020 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., який підлягає стягненню на його користь з рахунків відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий до Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області про визнання про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії - задовльнити.

Визнати дії Головного управління Державної податкової служби України у Донецькій області щодо нарахування пені з орендної плати за землю за 2015 рік в сумі 21 732,54 грн. та з податку на нерухоме майно, відміне від земельної ділянки в сумі 10 022,62 грн. протиправними.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області скасувати нараховану сум пені з орендної плати за землю за 2015 рік в сумі 21 732,54 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 10 022,62 грн., шляхом виключення з картки особового рахунку платника податку Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька область м. Маріуполь, вул.Італійська, буд. 59) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий (код ЄДРПОУ 30868036, вул. Пушкінська,133, смт.Никольське Донецька область, 87000) судовий збір у розмірі 2102 ,00 (дві тисячі дві гривні) 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 липня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 24.07.2020 року

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка