Ухвала
від 24.12.2020 по справі 200/4905/20-а
КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 200/4905/20-а

адміністративне провадження № К/9901/32815/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №200/4905/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії, -

у с т а н о в и в :

Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання скасувати нараховану сум пені з орендної плати за землю за 2015 рік в сумі 21732,54 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 10022,62 грн, шляхом виключення з картки особового рахунку платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий .

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що податковим органом протиправно нараховану пенюза несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) з орендної плати на землю за 2015 рік оскільки був звільненим від обов`язку зі сплати користування земельними ділянками, відповідно до приписів ст.6 Закону України № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . В 2018 році надав уточнений розрахунок з орендної плати за землю за 2015 рік. Також, в 2019 році у зв`язку з уточненням розрахунку за 2017 рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки податковим органом було нараховано пеню. Після відкоригування розрахунків було нараховано пеню. Зазначає, що він звільнений від салати податкових зобов`язань у спірний період. З огляду на зазначене просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2020 року було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання на 09 червня 2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року, позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пунктів 6, 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (31755,16 грн < 210200,00 грн).

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності.

Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі міститься посилання на те, що ця справа має виняткове значення для скаржника.

Стосовно виняткового значення справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник жодних обґрунтувань не наводить.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах Леваж Престасьон Сервіс проти Франції ( Levages Prestations Services v. France ) від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; Гомес де ла Торре проти Іспанії ( Brualla Gomes de la Torre v. Spain ) від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем розумних обмежень в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі №200/4905/20-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Зодчий до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко

СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення24.12.2020
Оприлюднено28.12.2020
Номер документу93791400
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —200/4905/20-а

Ухвала від 28.01.2021

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Стойка В.В.

Ухвала від 24.12.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 28.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Постанова від 28.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 23.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 06.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 05.10.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 07.09.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Ухвала від 07.09.2020

Адміністративне

Перший апеляційний адміністративний суд

Геращенко Ігор Володимирович

Рішення від 24.07.2020

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Стойка В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні