Рішення

від 13.07.2020 по справі 334/4220/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.07.2020

Справа № 334/4220/18

Провадження № 2/334/335/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.

при секретарі Сагайдак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна набутого у шлюбі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна набутого у шлюбі. В позові зазначила, що 09.08.1997року вони з відповідачем ОСОБА_2 уклала шлюб, який зареєстрований Маріупольському міському відділі реєстрації актів громадянського стану Донецької області, актовий запис № 543.

11.06.2015 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя шлюб між сторонами був розірваний.

Від спільного подружнього життя вони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які фактично постійно проживають разом з позивачкою.

Під час шлюбу, за спільні кошті був придбаний, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначений житловий будинок був придбаний 29.03.2003 року під час шлюбу за кошти, які було отримано з продажу 2-х квартир, що належали сторонам на праві власності. Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу житлового будинку, останній був придбаний за 61 000,0 гривень, та розташований на земельній ділянці площею 555 кв.м.

Договір купівлі-продажу був занесений до реєстру прав власності на нерухоме майно 02.04.2003 року, про що виданий витяг.

Згідно оформленого договору власником житлового будинку був зазначений - відповідач за позовом - ОСОБА_2 , але під час оформлення, позивачка, як його дружина надала згоду на придбання цього будинку, т.я. гроші було витрачено з сімейного бюджету, з продажу квартир.

Розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації від 13 травня 2005 року № 1009р було затверджено право дозволу на будівництво на зазначеній земельній ділянці, за адресою житлового будинку - гаражу.

Гараж був побудований за спільні родинні кошти, та внесено зміни до технічного паспорту житлового будинку.

Згідно рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 року № 95/82 Про передачу гр. ОСОБА_2 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку 2310100000:04:032:0481 площею 0,0573 Га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Пізніше житловий будинок був збільшений. Добудовано дві кімнати, другий мансардний поверх.

Вартість житлового будинку з гаражем, та приватизованою земельною ділянкою, після проведених покращень зроблених в житловому будинку та прибудові, згідно довідки агенції нерухомості складає 795 000 грн, що еквівалентно 30 000 доларів США.

Також, крім житлового будинку за спільні родинні кошти було придбано автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, державний номер автомобіля - НОМЕР_1 . Зазначений автомобіль залишився після того, як відповідач покинув родину у нього в користуванні. Будь якої компенсації за даний автомобіль відповідач на надавав. Документи за якими зареєстровано право власності на автомобіль за відповідачем залишились у відповідача. Середньоринкова вартість автомобіля згідно аналізу аналогових продаж Інтернет журналу АвтоБазар складає 11000 доларів США, що еквівалентно 291 500,0 грн.

Також в період шлюбу було придбано автомобіль ЗАЗ (Таврія) державний номер НОМЕР_2 , який переданий в користування батькам відповідача, та досі перебуває в їх користуванні. Враховуючи щиру турботу батьків відповідача до дітей, проводити поділ вказаного автомобіля позивачка не бажає, та вважає за необхідне залишити автомобіль в їх користуванні.

Враховуючи, що зазначене вище майно було придбано під час шлюбу, позивачка вважає, що має право на визнання за собою права власності на 1\2 частини цього майна, або отримання грошової компенсації. Осківльки, відповідач використовує автомобіль за власними потребами, позивачка вважає за доцільне залишити автомобіль в його користуванні шляхом проведення компенсації його вартості за рахунок частки у житловому будинку.

Враховуючи, що вартість автомобіля 11000 доларів США, а житлового будинку з землею та гаражем - 30000 доларів США, за рахунок залишення автомобіля відповідачу розподіл будинку можливо провести з розрахунку: 16/25 проти 9/25 відповідачу.

Позивачка просить в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за нею право власності на 16/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з гаражем, та 16/25 частин земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:04:032:0481) загальної площі 0,0573Га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), як майно набуте під час шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .

Відповідач та його представник відзив на позов не надали.

Позивачка в судовому засідання підтримала позов та просила його задовільнити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Серболова Н.М. у судовому засідання просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись, що дійсно сторони 02.04.2003 року придбали одноповерховий житловий будинок Літ. А зі службовою прибудовою літ.а, а-1. Пізніше, сторони у справі провели реконструкцію (добудову) придбаного будинку та побудували на його місці двоповерховий будинок з мансардою літ. МС та житловою прибудовою літ. А-1, гаражем літ. В. В експлуатацію вищевказаний будинок введено не було, реєстрація права власності на вказаний будинок на час звернення позивача з позовною заявою на спірний будинок не проведена, тому правовстановлюючі документи на нього відсутні. Право власності на самочинне будівництво (новостворений перебудований та добудований будинок) у сторін по справі не виникло. Тому поділ самочинного побудованого нерухомого майна, як спірного будинку, про що зазначила у позові позивач за зустрічним позовом, не може бути здійснено у судовому порядку. Позивачем невірно обрано спосіб захисту.

Земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю. Оскільки поділ новоствореного нерухомого майна до його державної реєстрації неможливий, то вимоги про поділ земельної ділянки не підлягають задоволенню.

Щодо поділу автомобіля, то вказане рухоме майно дійсно є власністю сторін у справі і підлягає поділу в судовому порядку у разі відсутності домовленості між сторонами у справі щодо добровільного поділу вказаного майна., проте такі вимоги позивачем не заявлялись.

Тому правові підстави для задоволення вимог позивача у спосіб обраний нею при зверненні до суду - відсутні, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поділ майна подружжя слід відмовити в повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09.08.1997року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.06.2015 року був розірваний. (а.с. 30-31)

Від спільного подружнього життя вони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 32-33)

29.03.2003 року за спільні кошті сторін був придбаний, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 555 кв.м., що підтверджується Договором купівлі-продажу житлового будинку від 29.03.2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Лучко Н.Г., який зареєстровано в реєстрі за №356. (а.с. 18)

Право власності на зазначений будинок було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , відомості про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82425, що підтверджується Витягом про право власності на нерухоме майно та Інформаційною довідкою №206229908 від 07.04.2020 року. (а.с.17, 118-120)

Розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації від 13.05.2005 року №1009р ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво гаражу за адресою АДРЕСА_1 . (а.с. 12)

Згідно рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 року № 95/82 Про передачу гр. ОСОБА_2 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку 2310100000:04:032:0481 площею 0,0573 Га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). (а.с. 19)

Також, крім житлового будинку за спільні родинні кошти було придбано автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, державний номер автомобіля - НОМЕР_1 , сірого кольору, який 14.08.2008 року зареєстрований за ОСОБА_2 , та вартість якого відповідно до звіту про оцінку, наданого відповідачем, на 07.08.2019 року складає 203 999,0 грн. (а.с. 97-105)

Відповідно до ст.60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, за змістом вказаної норми щодо майна, придбаного під час шлюбу, діє презумпція його спільності для подружжя, дока один з них не доведе його придбання за особисті кошти.

Частиною 2 та 3 статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя за № 11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення ведення спільного господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

Відповідач та його представник не заперечували, що будинок АДРЕСА_1 дійсно придбали під час шлюбу за спільні кошти, однак посилалися, що в будинку була проведена реконструкція, яка не легалізована та на даний час відсутні правовстановлюючі документи на проведену реконструкцію, тому даний будинок не підлягає поділу. Також не заперечували, що автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, державний номер автомобіля - НОМЕР_1 , є спільною власністю подружжя, однак позивачка не просила його поділити.

Позивачка в судовому засіданні наполягала, що будинок, який вони придбали, залишився, та вони не проводили його реконструкцію, а ними зроблені прибудови до будинку, який був придбаний за договором купівлі-продажу, в тому числі прибудований гараж, на який був оформлений дозвіл на будування, прибудовано дві кімнати та мансарда. Позивачка просила при поділі будинку врахувати вартість автомобіля та за рахунок вартості автомобіля збільшити її частку в будинку, а автомобіль залишити відповідачу.

Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Сторони визнали, що придбаний 29.03.2003 року житловий будинок АДРЕСА_1 та автомобіль Mitsubishi Outlander , 2008 року випуску, державний номер автомобіля - НОМЕР_1 , є спільним майном подружжя.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Згідно із ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.368 ЦК України майно, придбане подружжям в період шлюбу є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором між ними чи законом.

Згідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Майно може належати на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду ; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 вказується, що в разі, коли один з подружжя не вчинив передбачених частиною п`ятою статті 71 СК України дій щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Аналогічний правовий висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 18 червня 2018 року у справі № 61-1935св18.

За положеннями ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За змістом частин першої та другої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене (частина шоста статті 376 ЦК України).

Враховуючи, що підчас шлюбу сторони за спільні кошти 29.03.2003 року придбали житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 555 кв.м., та право власності на зазначений будинок було зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , відомості про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82425, що підтверджується Витягом про право власності на нерухоме майно та Інформаційною довідкою №206229908 від 07.04.2020 року, даний будинок є спільною сумісною власністю сторін. Відповідно до Технічного паспорту на будинок самочинним є житлова прибудова до будинку та мансарда, які в експлуатацію введені не були, а будинок, який був придбаний відповідно до договору купівлі-продажу залишився. (а.с.15)

Отже, поділу між сторонами підлягає тільки будинок, який був придбаний 29.03.2003 року загальною площею 52,3 кв.м., жилою площею 28.5 кв.м, відомості про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82425. Частки сторін є рівним, отже кожному із них належить по 1/2 частці зазначеного будинку. Суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Не підлягає задоволенню вимога позивачки, щодо збільшення її частки у будинку за рахунок вартості автомобіля.

Збудовані прибудови до даного будинку, є самочинними об`єктами нерухомого майна, на них відсутні документи, щодо їх оформлення, тому сторони не набули права власності на дане нерухоме майно у встановленому законодавством порядку в розумінні статті 331 ЦК України, і таке майно не підлягає поділу між сторонами.

Земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, дачного і гаражного будівництва, є його власністю.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що земельна ділянка, на якій розташований будинок була набута у власність відповідача в порядку приватизації, а отже ним реалізоване своє право, тому дана земельна ділянка не належить до об`єктів спільної власності сторін.

Враховуючи, що сторони не надали суду будь-яких документів щодо земельної ділянки, окрім рішення Запорізької міської ради від 27.12.2011 року № 95/82 Про передачу гр. ОСОБА_2 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 №2310100000:04:032:0481 площею 0,0573 Га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), суд приходить до висновку про відмову у поділі земельної ділянки.

Крім того, підлягає поділу автомобіль Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, державний номер автомобіля - НОМЕР_1 , який є спільним майном подружжя.

Враховуючи, що позивачка просила поділи автомобіль та за рахунок вартості 1/2 автомобіля збільшити її частки у будинку, однак судом відмовлено у частині збільшення її частки у будинку за рахунок компенсації за автомобіль, суд приходить до висновку, що в порядку поділу майна подружжя необхідно визнати за позивачкою права власності на 1/2 частку автомобіля Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску. Суд визначає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Такий поділ майна суд вважає найбільш правильним та таким, що максимально відповідає інтересам обох сторін.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна набутого у шлюбі, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, п. 9 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, ст. ст. 368, 355 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 68, 69, 70 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поділ майна набутого у шлюбі - задовольнити частково

В порядку поділу майна подружжя визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 52,3 кв.м., жилою площею 28.5 кв.м, відомості про який внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 82425.

В порядку поділу майна подружжя визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку автомобіля Mitsubishi Outlander, 2008 року випуску, державний номер автомобіля - НОМЕР_1 , сірого кольору.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено - 21.07.2020 року.

Суддя: Баруліна Т. Є.