Рішення

від 30.06.2020 по справі 392/2/20

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/2/20

Провадження № 2/392/351/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Березія Ю.А.,

при секретарі Касьян З.А.,

з участю

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Мазуренка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила встановити факт прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,4960 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області.

Позов мотивовано тим, що позивач у порядку статті 529 ЦК УРСР (1963 року) фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки на протязі шести місяців після смерті батька ремонтувала будинок, білила, фарбувала, обробляла присадибну земельну ділянку, забрала майно батька, а саме рушники, ряднинки, глечик, фотографії та інше майно.

У 2018 року позивач дізналася, що брат оформив спірну земельну ділянку на себе і наразі є її власником, тому позивач звернулася за судовим захистом.

16 січня 2020 року відкрито провадження у справі (а.с. 30).

19 травня 2020 року відповідач ОСОБА_2 надіслав до суду відзив, у якому просив застосувати строки позовної давності та повністю відмовити позивачеві у задоволенні позову (а.с. 33-35).

Відзив мотивовано тим, що 1 серпня 2019 року у справі № 392/1533/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину позивачеві відмовлено у задоволенні позову, оскільки із заявою про прийняття спадщини 11.06.2018 року звернувся син померлого ОСОБА_2 та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, а позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, до суду не подала жодного доказу на підтвердження факту володіння, користування спадковою земельною ділянкою.

Відповідач стверджує, що за матеріалами спадкової справи № 174/2018 від 6.03.2002 року до майна померлого ОСОБА_3 не належить будинок, присадибна земельна ділянка, рушники, ряднинки, глечик, фотографії та інше.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строки позовної давності для звернення до суду, яке виникло з 6 березня 2002 року і минули 6 березня 2005 року.

9 червня 2020 року ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 38-39).

16 червня 2020 року закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується записами в свідоцтві про смерть (а.с. 11 та а.с. 11 справи № 392/1533/18).

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,4960 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, що підтверджується довідкою сільської ради, витягом з погосподарської книги та витягом з Державного реєстру (а.с. 15, 58-59, а.с. 33, 35, 37 справи № 392/1533/18).

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується записами в свідоцтві про народження та свідоцтві про укладення шлюбу (а.с. 13, 14).

З показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні вбачається, що позивач ОСОБА_1 на протязі шести місяців після смерті батька фактично вступила в управління та володіння житловим будинком по АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцеві ОСОБА_3 , а також отримала у спадщину предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку.

11 червня 2018 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку № 367 площею 5,496 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області та зареєстрував право власності, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 174/2018 (а.с. 32-41 справи № 392/1533/18).

У матеріалах спадкової справи відсутні відомості про те, що спадкодавець ОСОБА_1 відмовилася від прийняття спадщини після смерті батька (а.с. 32-41 справи № 392/1533/18).

Рішенням від 1 серпня 2018 року Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/1533/18 позивачеві ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що позивач після відкриття спадщини до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, до суду не подала жодного доказу на підтвердження факту володіння, користування (самостійного обробітку) спірною земельною ділянкою, тобто фактичного прийняття спадщини після смерті її батька, не довела в судовому засіданні факт спільного користування земельною ділянкою з відповідачем та поділу земельної ділянки на рівні частини землевпорядником сільської ради (а.с. 76-78 справи № 392/1533/18).

Наведені обставини вказують на такі права і обов`язки сторін.

Відповідно до 527 ЦК Української РСР (1963 року), яка діяла на момент виникнення правовідносин, спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (стаття 529 ЦК Української РСР (1963 року), яка діяла на момент виникнення правовідносин).

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (стаття 549 ЦК Української РСР (1963 року), яка діяла на момент виникнення правовідносин).

Згідно статті 553 ЦК Української РСР (1963 року), яка діяла на момент виникнення правовідносин), спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 5 ЦК України (2004 року) акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 року).

Приписами статті 1216 ЦК України (2004 року) визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України (2004 року).

Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Системний наліз наведених правових норм дає підставі для висновку про те, що позивач ОСОБА_1 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому, що фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, а саме житловим будинком та предметами звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Тому, для встановлення факту прийняття спадщини є законні підстави.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що до майна померлого ОСОБА_3 не належить будинок, присадибна земельна ділянка, рушники, ряднинки, глечик, фотографії та інше, оскільки відповідно до статті 1218 ЦК України (2004 року) до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності позивача ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,4960 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, підлягає судовому захисту шляхом його визнання, оскільки відповідач ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса 11 червня 2018 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину і в цей же день нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину на спірну земельну ділянку; у заяві відповідача від 11.06.2018 року не зазначено, що крім нього є інший спадкоємець, а саме його рідна сестра ОСОБА_1 , яка також має право на спадщину.

Тому, для задоволення цієї частини позову є також законні підстави.

Твердження відповідача про те, що сплинув строк, у межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, початок якого слід обчислювати з 6 березня 2002 року, суд вважає помилковим.

Відповідно до статті 256 ЦК України (2004 року) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України (2004 року).

Згідно частини 1 статті 261 ЦК України (2004 року) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи відповідач ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 11 червня 2018 року та у цей же день отримав відповідне свідоцтво.

Позивач ОСОБА_1 не відмовлялася від прийняття спадщини після смерті батька, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, тому її право було порушено відповідачем 11 червня 2018 року, оскільки він не повідомив нотаріуса про наявність ще одного спадкоємця.

За таких обставин суд не має законних підстав про сплив позовної давності.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 5,4960 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде виготовлено в строк до 10 липня 2020 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий

суддя