Постанова

від 19.01.2021 по справі 392/2/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2021 року м. Кропивницький

справа № 392/2/20

провадження № 22-ц/4809/83/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області у складі судді Березія Ю.А. від 30 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування , -

встановив:

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,49 га, що розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367. В порядку ст.529 ЦК УРСР вона фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки на протязі шести місяців після смерті батька, вона ремонтувала будинок, обробляла присадибну земельну ділянку, а також нею було взято з будинку батька наступне майно: рушники, ряднинки, глечик, фотографії та інше.

Однак, у 2018 році вона дізналася про те, що її брат - ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.06.2018 року на вказану земельну ділянку.

Вважає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 1278 ЦК України її частка у спадщині становить Ѕ частину спірної земельної ділянки.

Посилаючись на ці обставини, просила встановити факт прийняття нею спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на Ѕ частину вказаної земельної ділянки в порядку спадкування.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Визнаючи право власності за позивачем на Ѕ частину спірної земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини прийняла спадщину після смерті батька, оскільки фактично вступила в управління або володіння спадковим майном.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що підтверджується записами в свідоцтві про смерть /а.с. 11, 13, 14/.

Згідно довідки Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 22.11.2019 року, померлому належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в АДРЕСА_1 , в якому він був зареєстрований та проживав по день смерті. Заповіт від імені ОСОБА_3 Злинською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області не посвідчувався. На день смерті спадкодавця, окрім нього за вказаною адресою ніхто не проживав та зареєстрований не був /а.с.15/.

11 червня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Маловисківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,496 га, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, яка розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області та зареєстрував право власності.

30.10.2018 року позивач звернулася до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серія ННС 535354, реєстр №344, видане Маловисківською районною державною нотаріальною конторою 1 1.06.2018 року ОСОБА_1 в частині визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, площею 5,49 га, що розташована на території Злинської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523181600:02:001:0367, з тих підстав, що вона також в порядку ст. 529 ЦК України ( 1963 року) фактично вступила у володіння спадковим майном, оскільки разом з її рідним братом ОСОБА_1 обробляли спадкову земельну ділянку.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено. Підставою для відмови у задоволені позову стало те, що позивач після відкриття спадщини до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, до суду не подала жодного доказу на підтвердження факту володіння, користування (самостійного обробітку) спірною земельною ділянкою, тобто фактичного прийняття спадщини після смерті її батька, тому не довела в судовому засіданні факт спільного користування земельною ділянкою з відповідачем та поділу земельної ділянки на рівні частини землевпорядником сільської ради /а.с.18-20/.

Отже, рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01.08.2019 року встановлено факт неприйняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном.

Дане рішення позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалося.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зазначено, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта .

Таким чином розглядаючи спір, суд порушив норми матеріального права, а також норми процесуального права, внаслідок чого ухвалив незаконне й необґрунтоване рішення, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать наявним у справі доказам, що є підставою для скасування рішення з ухваленням нового про відмову у позові.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2305 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2305 грн. 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.01.2021

Судді:

О.А.Письменний О.Л.Дуковський О.Л.Карпенко