Постанова

від 23.12.2008 по справі 2-а-5426/08

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

чернігівський окружний адміністративний суд

14037, м. Чернігів, вул. Гончаро ва, 4

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2008 року № 2-а-5426/08

Суддя Чернігівського окру жного адміністративного суд у Скалозуб Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадже ння в приміщенні суду справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фо нду України в

Прилуцькому районі про зоб ов'язання нарахувати недопла чену допомогу як дитині війн и

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружн ого адміністративного суду н адійшов адміністративний по зов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в П рилуцькому районі про віднов лення пропущеного строку зве рнення до суду, зобов'язання нарахувати недоплачену як ди тині війни щомісячну державн у соціальну допомогу за 2006-2007 ро ки в сумі 2733, 30 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився та розглядати спр аву без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про розгляд справи повідомл ений належним чином, відпові дач надіслав заяву про розгл яд справи за його відсутност і та письмові заперечення, в яких в задоволенні вимог поз ивача просив відмовити та по яснив, що Законом України «Пр о державний бюджет України н а 2007 рік» було припинено дію с т. 6 Закону України «Про соціа льний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 Закону Укр аїни «Про державний бюджет У країни на 2007 рік», яка передба чала, що в 2007 році підвищення п енсії або щомісячного грошов ого утримання, яке виплачуєт ься замість пенсії, згідно із Законом України «Про соціал ьний захист дітей війни» вип лачується особам, які є інвал ідами, окрім тих, на яких розп овсюджується дія Закону Укра їни «Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 50% від розм іру надбавки, встановленої д ля учасників війни. Після при йняття рішення Конституційн им Судом України від 09.07.2007 року змін до законодавства внесен о не було. Таким чином відпові дач вважає, що виплати позива чу здійснювались відповідно до чинного законодавства. Та кож відповідач в письмових з апереченнях зазначив, що поз ивач пропустив строк звернен ня до адміністративного суду та просить відмовити в задов оленні позову також на цих пі дставах.

Враховуючи, що сторони над іслали заяви про розгляд спр ави без їх участі, суд, відпов ідно до ч.3 ст. 122 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, розглядає справу в пор ядку письмового провадження на основі наявних в справі ма теріалів.

Розглянувши подані сторон ами документи і матеріали, вс ебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивн о оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгля ду справи і вирішення спору п о суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволен ню частково з наступних підс тав.

ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується по свідченням № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 6 Закону У країни «Про соціальний захис т дітей війни», редакція яког о діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне д овічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачуються замість пен сії підвищуються на 30 відсотк ів мінімальної пенсії за вік ом.

Відповідно до статті 46 Конс титуції України громадяни ма ють право на соціальний захи ст, що включає право на забез печення їх у разі повної, час ткової або тимчасової втрати працездатності, втрати году вальника, безробіття з незал ежних від них обставин, а так ож у старості та в інших випад ках, передбачених законом. Т аким чином, щомісячна доплат а до пенсії для дітей війни є ф ормою соціального забезпече ння громадян, які відповідно до спеціального закону, є ді тьми війни. Тобто, фактично ц я щомісячна надбавка є формо ю реалізації конституційног о права громадян, які є дітьм и війни, на соціальний захи с т.

Згідно п. 17 ст. 77 Закону Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» зупинено на 2006 рік.

Дію ст. 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» відновлено Законом Укра їни «Про внесення змін до Зак ону України "Про Державний бю джет України на 2006 рік" від 19 січ ня 2006 року, яким пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державн ий бюджет України на 2006 рік» ви ключено та статтю 110 вказаного Закону викладено в такій ред акції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені ста ттею 6, - у 2006 році поетапно, за р езультатами виконання бюдже ту у першому півріччі, в поря дку, визначеному Кабінетом М іністрів України за погоджен ням з Комітетом Верховної Ра ди України з питань бюджету".

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базуєт ься на спеціальних та чинних на час виникнення спірних пр авовідносин нормативно-прав ових актів національного зак онодавства, не може бути пост авлена у залежність від бюдж етних асигнувань, тобто поси лання органами державної вла ди на відсутність коштів як н а причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймає ться до уваги.

Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституц ії України, виключно законом про Державний бюджет Україн и визначаються будь-які вида тки держави на загальносуспі льні потреби, розмір і цільов е спрямування цих видатків.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюдже тного кодексу України, при зд ійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормати вно-правових актів застосову ються лише в частині, в якій в они не суперечать положенням Конституції України, цього К одексу та закону про Державн ий бюджет України.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону Украї ни «Про Державний бюджет Укр аїни на 2007 рік» від 19 грудня 2006 ро ку з метою приведення окреми х норм законів у відповідніс ть із цим законом, зупинено н а 2007 рік дію ст. 6 Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» з урахуванням ст. 11 1 цього Закону, відповідно як ої у 2007 році підвищення до пенс ії або щомісячного довічного грошового утримання чи держ авної соціальної допомоги, я ка виплачується замість пенс ії, відповідно до статті 6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни" виплачуєт ься особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюєтьс я дія Закону України "Про стат ус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у ро змірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для у часників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року , було визнано такими, що не в ідповідають Конституції Укр аїни (є неконституційними), т акі положення Закону України «Про Державний бюджет Украї ни на 2007 рік», як п. 12 ст. 71, яким з упинено на 2007 рік дію статті 6 З акону України «Про соціальни й захист дітей війни», з урах уванням статті 111 цього закону .

Згідно частини 2 статті 152 Кон ституції України Закони, інш і правові акти або їх окремі п оложення, що визнані неконст итуційними, втрачають чинні сть з дня ухвалення Конститу ційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юри дичної визначеності означає , що зацікавлені особи повинн і мати змогу покладатися на з обов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язанн я містяться у законодавчому акті, який загалом не має авт оматичної прямої дії. Така ді я зазначеного принципу пов'я зана з іншим принципом - відпо відальності держави, який по лягає у тому, що держава не мо же посилатися на власне пору шення зобов'язань для запобі гання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили пев ну концепцію, в даному випадк у це надання дітям війни надб авок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться таким и, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої п олітики чи поведінки, зокрем а, щодо фізичних осіб без зав часного повідомлення про змі ни в такій політиці чи поведі нці, оскільки схвалення тако ї політики чи поведінки дало підстави для виникнення обг рунтованих сподівань у фізич них осіб стосовно додержання державою чи органом публічн ої влади такої політики чи по ведінки.

Отже позивач мав право у 2007 р оці на підвищення своєї пенс ії на 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинс тва України для звернення до адміністративного суду за з ахистом прав, свобод та інтер есів особи встановлюється рі чний строк, який, якщо не вста новлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась аб о повинна була дізнатись про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Позивач в 2006-2007 роках не отрим ував пенсію з її підвищуванн ям на 30 відсотків відповідно д о Закону України «Про соціал ьний захист дітей війни», а т ому знав про порушення його п рав з дати фактичного отрима ння щомісячно пенсії без її п ідвищення на 30 відсотків, але звернувся до суду лише 07.11.2008 ро ку.

З урахуванням того, що відп овідач наполягає на відмові в задоволенні позову в зв'язк у з пропуском позивачем стро ку звернення до суду, а причи ни пропущення строку звернен ня до адміністративного суду , в зв'язку з тим, що позивач ді знавсь про порушення його пр ав з Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, суд не визнає поважними і на підс таві ч. 1 ст. 100 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни вважає за необхідне в час тині вимог позивача за 2006 рік т а з 09.07.2007 року по 07.11.2007 року відмови ти в зв'язку з пропущенням стр оку звернення до суду.

В частині позовних вимог пр о зобов'язання УПФУ в Прилуць кому районі нарахування недо плаченої пенсії, як дитині ві йни в розмірі 2733, 30 грн. позивачу слід відмовити, оскільки нав едена сума нічим не підтверд жена, а самостійні розрахунк и позивача не можуть бути при йняті як докази.

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ч. 1 с т. 28 Закону України «Про загал ьнообов'язкове державне пенс ійне страхування», іншого но рмативно-правового акта, яки й би визначав цей розмір або в становлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положен ня ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державн е пенсійне страхування», з як ої вбачається, що мінімальни й розмір пенсії за віком, вст ановлений абзацом 1 ч. 1 цієї ст атті, застосовується виключ но для визначення розмірів п енсії, призначених згідно з ц им Законом, оскільки наявніс ть такої норми та відсутніст ь іншого мінімального розмір у пенсії за віком не є підстав ою для відмови в реалізації п озивачем конституційної гар антії та права на отримання п енсії і щомісячного підвищен ня на 30% від мінімальної пенсі ї за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни».

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Прилуцькому район і необхідно задовольнити час тково, зобов'язати управлінн я Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 підвищенням її розміру, як дитині війни на 30 відсотків м інімальної пенсії за віком, в становленої Законом України «Про соціальний захист діте й війни» з 07.11.2007 р. по 31.12.2007 р. і здійс нити відповідні виплати на к ористь позивача за вказаний період. В задоволенні решти п озовних вимог ОСОБА_1 необ хідно відмовити за необґрунт ованістю та пропуском строку звернення до адміністративн ого суду.

На підставі викладеного, к еруючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодек су адміністративного судочи нства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. 1. Позовні вимоги зад овольнити частково.

2. 2. Зобов'язати управлінн я Пенсійного фонду України в Прилуцькому районі провести ОСОБА_1 перерахунок пенсі ї з підвищенням її розміру, я к дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом Украї ни «Про соціальний захист ді тей війни» з 07.11.2007 року по 31.12.2007 рік і здійснити відповідні випл ати на користь позивача за вк азаний період.

3. 3. В задоволенні решти п озовних вимог - відмовити.

Постанова відповідно д о ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінче ння строку подання заяви про апеляційне оскарження, вста новленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскарж ена до суду апеляційної інст анції протягом десяти днів з дня її складення в повному об сязі за правилами, встановле ними ст. ст. 185-187 КАС України, ш ляхом подання через суд перш ої інстанції заяви про апеля ційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апе ляційна скарга може бути под ана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарж ення, якщо скарга подається у строк, встановлений для пода ння заяви про апеляційне оск арження.