Рішення

від 20.07.2020 по справі 908/817/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/46/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020 Справа № 908/817/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л.

при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/817/20

за позовною заявою: приватного підприємства «ФОЛІАНТ-МЕТИЗ» , 52541, Дніпропетровська область, Синельниківській район, с. Первомайське, вул. Центральна, буд. 23-А

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТЕХ» , 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2, кв. 171

про стягнення 368 477,04 грн.

Присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

27.03.20 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 25.03.20 з вимогами приватного підприємства «ФОЛІАНТ-МЕТИЗ» (далі ПП «ФОЛІАНТ-МЕТИЗ» ) до товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТЕХ» (надалі ТОВ «КОМУНТЕХ» ) про стягнення заборгованості за договором поставки від 01.02.16 № 7 у розмірі 368 477,04 грн., а саме: 299 269,00 грн. основної заборгованості, 47 883,04 грн. інфляційних втрат та 21 325,99 грн. 3 % річних.

Позов обґрунтовано ст. ст. 530, 625, 692, 837, 843, 854, 882 ЦК України та ст.ст. 173-175, 179, 180, 184, 193 ГК України.

27.03.20 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 01.04.20 судом позовну заяву від 25.03.20 за позовом ПП «ФОЛІАНТ-МЕТИЗ» залишено без руху.

14.04.20 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/817/20. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 13.05.20.

13.05.20 судом, з власної ініціативи продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 15.07.20 включно та відкладено підготовче засідання на 16.06.20.

16.06.20 судом відкладено підготовче засідання на 14.07.20.

В підготовче засідання, призначене на 14.07.20 з`явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача надав суду відзив від 14.07.20 на позовну заяву, який просить прийняти до розгляду.

Присутній представник позивача не заперечив проти прийняття до розгляду вказаного вище відзиву.

З метою забезпечення права кожного із учасників у даній справі на належний судовий захист, прийняття законного та обґрунтованого рішення, судом прийнято до розгляду відзив відповідача від 14.07.20 на позовну заяву.

Крім того, представники сторін надали суду спільну заяву від 14.07.20 про закриття підготовчого провадження у цій справі та початок розгляду справи по суті спору - 14.07.20.

Ухвалою від 14.07.20 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/817/20, вирішено розгляд справи розпочато по суті з 14.07.20 та оголошено перерву в розгляді справи № 908/817/20 по суті на 20.07.20.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою комплексу Акорд .

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу в судовому засіданні 20.07.20 за допомогою технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неприбуттям представників сторін до судових засідань.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що представники сторін належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/817/20, про що свідчить розписка представників сторін про повідомлення сторін про оголошення перерви в судовому засіданні по суті спору, враховуючи неявку в судове засідання 20.07.20 сторін (їх представників), а також надання пояснень в судовому засіданні 14.07.20 керівника відповідача та визнання позову в повному обсязі та закінчення процесуального строку визначеного чинним ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 25.03.20. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором поставки від 01.02.16 № 7 у розмірі 368 477,04 грн., а саме: 299 269,00 грн. основної заборгованості, 47 883,04 грн. інфляційних втрат та 21 325,99 грн. 3 % річних.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні 14.07.20 проти позову не заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву за вих. від 14.07.20. Просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.16 між приватним підприємством «ФОЛІАНТ-МЕТИЗ» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «КОМУНТЕХ» (Покупець) укладено договір поставки № 7, за умовами якого (п. 1.1. договору) Постачальник постачає та зобов`язується постачати Товар, а Покупець приймає та зобов`язується прийняти та сплатити наступний Товар: металеві вироби в асортименті .

Згідно із п. 1.2. договору, найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, якщо вони не вказані в п.п. 1.1. або якщо Сторони вирішили змінити їх, вказуються у рахунку Постачальника, який надається Покупцеві на підставі поданої ним заявки (в усній чи письмовій формі). Сплачений Покупцем рахунок на оплату

вважається специфікацією до цього Договору і є невід`ємною його частиною. Допускається подання заявки та надання рахунку на оплату за допомогою факсимільного зв`язку.

Відповідно до п. 2.1. договору, Постачальник відвантажує Товар окремими партіями, за ціною, вказаною у рахунку на оплату та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. Ціна на Товар вважається узгодженою з Покупцем з моменту оплати ним рахунку на оплату Постачальника на умовах цього Договору.

Згідно із п. 2.2. договору, загальна сума Договору визначається, як загальна вартість Товару, поставленого на підставі цього Договору і може бути змінена тільки за умови підписання додаткової угоди до цього Договору.

Асортимент Товару, кількість, якість вказані у видаткових накладних, які складаються до даного Договору та є його невід`ємною частиною (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що Товар відвантажується Покупцю протягом 10-ти календарних днів, на умовах 100% передплати після виставлення Постачальником рахунку на Товар.

У відповідності до п. 5.1. договору, оплата Товару Покупцем на умовах 100% передплати здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника після виставлення Постачальником рахунку на оплату Товару, запланованого для поставки.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.16, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по цьому Договору.

Згідно із Додатковою угодою від 01.01.17 до договору, сторони домовились внести зміни до п. 9.1. договору, а саме продовжити строк дії договору поставки № 7 до 31.12.17, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по цьому Договору. Якщо за місяць до кінцевого терміну дії діючого договору не одна із сторін не заявить про його розірвання, Договір вважається пролонгований на наступний рік.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір (з наданою у справі додатковою угодою до нього) в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною ч. 1 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу (абз.1).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних від 03.08.17: № 485 на загальну суму 300 150,00 грн., № 487 на загальну суму 12 960,00 грн., № 488 на загальну суму 65 250,00 грн.; від 07.08.17 № 492 на загальну суму 234 465,00 грн.; від 31.08.17 № 548 на загальну суму 382 203,36 грн.; від 20.10.17 № 665 на загальну суму 388 080,00 грн.; від 15.11.17: № 723 на загальну суму 4 400,64 грн., № 724 на загальну суму 388 080,00 грн. та товарно-транспортними накладними (5 шт.).

Сторонами в судових засіданнях під час розгляду цієї справи не заперечувався та не оспорювався факт того, що відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 775 589,00 грн. без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 5.1. договору, оплата Товару Покупцем на умовах 100% передплати здійснюється шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Постачальника після виставлення Постачальником рахунку на оплату Товару, запланованого для поставки.

Як свідчить наявна у матеріалах справи довідка про рух банківських коштів з 01.01.17 по 25.03.20, відповідачем здійснено часткову передплату за поставлений товар, а саме на суму 1 476 320,00 грн.

Отже, відповідач свого обов`язку щодо сплати позивачу за поставлений товар обумовленого у договорі не виконав. Докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги визнання відповідачем, а саме директором ТОВ «КОМУНТЕХ» основної заборгованості за договором поставки від 01.02.16 № 7, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 299 269,00 грн. основного боргу.

Як наслідок, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 299 269,00 грн. основного боргу.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 47 883,04 грн. інфляційних втрат та 21 325,99 грн. 3 % річних за користування чужими коштами.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 21 325,99 грн. за період з 16.11.17 по 31.03.20 та індекс інфляції в сумі 56 47 883,04 грн. за період з грудня 2017 року по січень 2020 року включно (розрахунки містяться в матеріалах справи).

Згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи ЗАКОНОДАВСТВО ), розмір 3 % річних та індексу інфляції за вказані вище періоди становлять 21 319,88 грн. та 46 686,49 грн. відповідно.

Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 21 319,88 грн. щодо 3% річних та стягнення 46 686,49 грн. щодо індексу інфляції. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та індексу інфляції відхиляються у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Частиною 1 ст. 130 ГПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд, у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення закріплено у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

Вбачається, що відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позовні вимоги у повному обсязі. А отже, наявні підстави визначені ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» для вирішення судом питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір у сумі 5 527,15 грн. згідно з платіжним дорученням від 31.03.20 № 6228, а також те, що позовні вимоги задоволено частково (а у разі задоволення позову частково судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог), останньому підлягає поверненню з державного бюджету 50 % судового збору сплаченого при подані позову, суд вважає за необхідне винести відповідну ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 2 754,45 грн. судового збору.

Інші 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 2 754,46 грн. судового збору відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 130, 195, 202, 210, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КОМУНТЕХ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 2, кв. 171, код ЄДРПОУ 35536197) на користь приватного підприємства «ФОЛІАНТ-МЕТИЗ» (52541, Дніпропетровська область, Синельниківській район, с. Первомайське, вул. Центральна, буд. 23-А, код ЄДРПОУ 36354323) - 299 269 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 00 коп. основної заборгованості, 21 319 (двадцять одна тисяча триста дев`ятнадцять) грн. 88 коп. 3 % річних, 46 686 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 49 коп. інфляційних втрат та 2 754 (дві тисячі сімсот п`ятдесят чотири) грн. 46 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Винести ухвалу про повернення позивачу з державного бюджету 2 754,45 грн. судового збору сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 31.03.20 № 6228 на суму 5 527,15 грн.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 28.07.20.

Суддя В.Л. Корсун