УХВАЛА
27 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/9619/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НЕРУХОМІСТЬ-ІНВЕСТ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 (головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Демидова А.М., Корсак В.А.) у справі № 910/9619/19 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЛАЙН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НЕРУХОМІСТЬ-ІНВЕСТ"
про стягнення 1 848 915,30 грн,
ВСТАНОВИВ:
10.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НЕРУХОМІСТЬ-ІНВЕСТ" через Північний апеляційний господарський суд подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 910/9619/19.
Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НЕРУХОМІСТЬ-ІНВЕСТ" у справі № 910/9619/19 залишено без руху з підстав, що зміст касаційної скарги не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою надано скаржнику строк до 24.06.2020, але не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду касаційної скарги в новій редакції.
До Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НЕРУХОМІСТЬ-ІНВЕСТ" про усунення недоліків, в якій скаржник на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 09.06.2020 надає касаційну скаргу в новій редакції.
Касаційна скарга в новій редакції обґрунтована тим, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 910/9619/19 є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду апеляційної інстанції є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Зі змісту касаційної скарги в новій редакції вбачається, що підставою касаційного оскарження судового рішення у даній справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи наведену підставу касаційного оскарження судового рішення, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу адвоката, застосувавши пункт 1 частини 2 статті 126 та статті 129 Господарського процесуального кодексу України без врахування правових висновків, викладених у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, та не зменшивши розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав їх неспівмірності та недоведеності у встановленому законом порядку.
Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц щодо застосування норм процесуального права (ст. ст. 126, 129 ГПК України) не можна вважати належним обґрунтуванням такої невідповідності, оскільки наведені у касаційній скарзі (в новій редакції) висновки у зазначеній додатковій постанові є відтворенням змісту частини 2, 4 статті 126 ГПК України, а не висновками щодо їх застосування у подібних правовідносинах, а тому в цій частині зазначений недолік не усунуто, а касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім цього, посилання скаржника у пунктах 2.1, 2.2 та 2.3 касаційної скарги (в новій редакції) на те, що судом апеляційної інстанції порушено статтю 16, пункт 2 частини 1 статті 216 та частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не визначено передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України відповідної підстави (підстав) касаційного оскарження судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення .
З урахуванням змін до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги (в новій редакції) на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліків касаційної скарги, а касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу, оскільки, у порушення цього пункту, у ній належним чином не зазначено підстави касаційного оскарження в частині пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а посилання на порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильного застосуванням норм матеріального права без визначення відповідного пункту (пунктів) частини другої статті 287 Кодексу, як підстави касаційного оскарження судового рішення, унеможливлює прийняття судом касаційної скарги та відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
У зв`язку з наявністю підстав для повернення касаційної скарги, заява про зупинення виконання оскарженого судового рішення залишається судом без розгляду.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "НЕРУХОМІСТЬ-ІНВЕСТ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 у справі № 910/9619/19 не приймати до розгляду і повернути.
2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з копією касаційної скарги та доданими до скарги матеріалами, в тому числі квитанцію № 26227566 від 10.04.2020 на суму 55 470,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Суховий В.Г.
Судді Берднік І.С.
Міщенко І.С.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2020 |
Оприлюднено | 29.07.2020 |
Номер документу | 90618294 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні