Ухвала

від 28.07.2020 по справі 440/3418/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28 липня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/3418/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Петрівцівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Петрівцівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Петрівцівської сільської ради від 19 червня 2019 року в частині встановлення ставок зі сплати земельного податку для фізичних осіб в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 3 Протоколу сесії від 19 червня 2019 року).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області, а також призначено підготовче засідання та витребувано докази.

27 липня 2020 року від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Петрівцівської сільської ради від 19 червня 2019 року в частині встановлення ставок зі сплати земельного податку для фізичних осіб в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 3 Протоколу сесії від 19 червня 2019 року) до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №440/3418/20.

Вказана заява вмотивована тим, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області на підставі рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Петрівцівської сільської ради від 19 червня 2019 року в частині встановлення ставок зі сплати земельного податку для фізичних осіб в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пункт 3 Протоколу сесії від 19 червня 2019 року) прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу та іншим особам визначено суму податкового зобов`язання за платежем "Земельний податок з фізичних осіб" за 2020 рік. Невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі вирішення спору на його користь, зокрема у частині нарахування пені за несплату податкового зобов`язання.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 згаданого Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

У постанові від 07 квітня 2020 року у справі №826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що вищезазначені підстави забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необгрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Так, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.

Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Беручи до уваги вищезазначені правові висновки, суддя зазначає, що у заяві про забезпечення позову позивач не наводить очевидних ознак протиправності рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Петрівцівської сільської ради від 19 червня 2019 року в частині встановлення ставок зі сплати земельного податку для фізичних осіб в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а суддею таких ознак не встановлено.

В ході судового розгляду справи судом буде надана оцінка поданим позивачем доказам та наведеним ним мотивам та прийнято відповідне рішення. Наразі суд не знаходить фактичних та правових підстав для висновку про очевидну протиправність рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Петрівцівської сільської ради від 19 червня 2019 року в частині встановлення ставок зі сплати земельного податку для фізичних осіб в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У заяві позивач зазначає, що у разі невжиття судом заходу забезпечення позову до нього може бути застосована фінансова санкція (пеня) за невиконання податкового зобов`язання.

Разом з тим, продовження дії оскаржуваного рішення відповідача протягом розгляду спору по суті в суді не матиме невідворотних наслідків для позивача, адже питання виникнення переплати з податків та повернення надміру сплачених коштів урегульовано нормами законодавства, зокрема положеннями статті 43 Податкового кодексу України. Крім того, відповідно до вимог частини п`ятої статті 151 КАС України підставою для зупинення дії нормативно-правового акта є лише очевидність ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що підстави для вжиття заходу забезпечення позову у цій справі відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Петрівцівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення (в частині).

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України.

Суддя Н.І. Слободянюк