Ухвала

від 23.07.2020 по справі 500/485/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

Справа №500/485/20

23 липня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

представника позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 адвоката Бітківського В.М.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адвоката Веприк Т.М.

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації Музики А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Тернопільської обласної державної адміністрації щодо не розірвання договору №007/2017 від 21 червня 2017 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусному маршруті "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354, укладений з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за результатами проведеного 15 червня 2017 року конкурсу щодо визначення перевізників пасажирів на міжміському маршруті загального користування "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354 та не укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусному маршруті "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як з автомобільним перевізником, який за результатами проведеного 15 червня 2017 року конкурсу щодо визначення перевізників пасажирів на міжміському маршруті загального користування "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354, визнаний таким, що зайняв друге місце, та зобов`язати усунути відповідне порушення шляхом розірвання договору №007/2017 від 21 червня 2017 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусному маршруті "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354, укладений з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за результатами проведеного 15 червня 2017 року конкурсу щодо визначення перевізників пасажирів на міжміському маршруті загального користування "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354 і укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусному маршруті "Гусятнн - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , як з автомобільним перевізником, який за результатами проведеного 15 червня 2017 року конкурсу щодо визначення перевізників пасажирів на міжміському маршруті загального користування "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354.

24 лютого 2020 року ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, запропоновано третій особі надати письмові пояснення щодо предмета позову у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали суду 11.03.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду від представника відповідача Тернопільської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять замінити у справі про розірвання договору на перевезення пасажирів первісного відповідача - Тернопільську обласну державну адміністрацію на належного відповідача - управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації.

12.03.2020 представник управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації надала до суду пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю.

12.03.2020 також управлінням регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду за пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Вказано, що ОСОБА_2 звернувся до управління 03.08.2017 з проханням отримати витяг з протоколу засідання обласного конкурсного комітету від 15.06.2017, в результаті чого був ознайомлений із результатами проведеного конкурсу переможцем якого визнано ОСОБА_1 , а також 18.03.2019 звернувся із заявою на адресу Тернопільської обласної державної адміністрації про порушення його прав. Вважає, що не є поважною причиною звернення за правовою допомогою, оскільки адвокатом збиралася інформація, яка раніше вже була отримана ОСОБА_2 .

Аналогічна заява про залишення позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від 13.02.2020 у справі №500/485/20 17.03.2020 надійшла до суду від представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - адвоката Веприк Т.М.

18.03.2020 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду представником фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - адвокатом Веприк Т.М. подано пояснення щодо позовної заяви, в якій просить відмовити у задоволенні позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від 13.02.2020 у справі №500/485/20 в повному обсязі.

23.03.2020 від представника позивача адвоката Бітківського В.М. до суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 визначено зупинити провадження в адміністративній справі №500/485/20 за позовною заявою ОСОБА_2 до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №819/781/18 за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 про зупинення провадження у справі №500/485/20 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа надійшла до Тернопільського окружного адміністративного суду 28.05.2020.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі призначено судове засідання на 24.06.2020.

В судовому засіданні 24.06.2020 розгляд справи відкладено до 23.07.2020 за клопотанням представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

23.07.2020 в судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 адвокат Веприк Т.М. просив позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від 13.02.2020 у справі №500/485/20 залишити без розгляду з підстав наведених у заяві про залишення позовної заяви без розгляду, поданої 17.03.2020.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації в судовому засіданні 23.07.2020 підтримала заяву від 12.03.2020 та просила залишити позовну заяву без розгляду.

Представник позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 адвокат Бітківський В.М. заперечив проти залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши подані заяви, заслухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності на підставі чинного законодавства, судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З цього приводу суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно позовної заяви, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 оскаржує бездіяльність Тернопільської обласної державної адміністрації, яка полягає у не розірванні в односторонньому порядку договору №007/2017 від 21 червня 2017 року на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на автобусному маршруті "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354 , укладений управлінням регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопілсьької обласної державної адміністрації з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за результатами проведеного 15 червня 2017 року конкурсу щодо визначення перевізників пасажирів на міжміському маршруті загального користування "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354 та не укладення аналогічного договору з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , як з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце.

Як на підставу розірвання договору, позивач посилається на факт подання на конкурс фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 недостовірної інформації щодо кількості автобусів, необхідних для здійснення ним перевезень, згідно діючих договорів.

У позовній заяві фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зазначає, що про подання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на конкурс недостовірної інформації він повідомляв Тернопільську обласну державну адміністрацію листами від 30.01.2019 та 18.03.2019 .

Відповідач листами за №04-1666/42 від 13.03.2019 та №1912//24 від 11.04.2019 надав відповіді, якими позивачу було по суті відмовлено у розірванні договору через безпідставність його доводів та запропоновано вирішувати спір в установленому порядку (в суді).

Таким чином, позивачу з 13.03.2019 було відомо, на його думку, про порушення його прав та інтересів.

17 жовтня 2019 року позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду Тернопільської області до Тернопільської обласної державної адміністрації, третіх осіб на стороні відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про розірвання договору та зобов`язання укласти договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 жовтня 2019 року позовну заяву ФОП ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/668/19.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.01.2020 провадження у справі №921/668/19 - закрито.

Згідно зазначеної ухвали у судовому засіданні 24 січня 2020 року брав участь представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - адвокат Бітківський В.М. та заперечував проти закриття провадження у справі з підстав підсудності такого спору саме господарському суду.

Таким чином не відповідає дійсності твердження позивача у позовній заяві, що про ухвалу від 24.01.2020 про закриття провадження у справі №921/668/19 він дізнався лише 11.02.2020.

17 лютого 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Тернопільського окружного адміністративного суду, тобто більше як через 11 місяців з дати отримання ним першого листа Тернопільської обласної державної адміністрації за №04-1666/42 від 13.03.2019 або більше як через 10 місяців з дати листа Тернопільської обласної державної адміністрації за №1912//24 від 11.04.2019, з яких позивач дізнався про здійснення перевезень на автобусному маршруті "Гусятин - Тернопіль, Тернопіль - Копичинці", рейси 271/272, 353/354.

Таким чином позивач фізична особа - підприємець ОСОБА_2 пропустив строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів

Щодо посилання позивача у своїй позовній заяві, що в період часу між отриманням листів Тернопільської обласної державної адміністрації від 13.03.2019 та 11.04.2019 та моментом звернення до господарського суду Тернопільської області - 17.10.2019 позивач здійснював збір доказів, в отриманні яких у нього були труднощі, продовжував листування з органами державної влади та отримував професійну правову допомогу на підставі договору 22.07.2019, суд зазначає, що станом на березень 2019 року у позивача вже був у наявності лист Укртрансбезпеки №975/02/15-19 від 05.02.2019, копію якого він долучив до свого листа адресованого Тернопільській обласної державної адміністрації від 18.03.2019 і саме на цей лист позивач посилався як на підтвердження подання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 на конкурс недостовірної інформації.

Таким чином, у березні 2019 року позивачу було відомо про порушення його прав та у нього були докази, достатні для звернення до суду.

Позивач у позовній заяві зазначає, що пропуск ним шестимісячного строку звернення до адміністративного суду мав місце через те, що станом на момент звернення до господарського суду він не знав і не міг знати про те, що спір, згідно поданого ним позову від 17.10.2019 підлягає вирішенню в порядку адміністративного, а не господарського судочинства, і про таку правову позицію він дізнався тільки з Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №819/781/18, копію якої він отримав 02 листопада 2019 року.

Станом на момент відкриття провадження у господарській справі №921/668/19 25.10.2019, вже був неодноразово висловлений Великою Палатою Верховного суду, зокрема у постановах від 4 та 12 червня 2019 року у справах №903/605/17, №910/2175/18 правовий висновок згідно якого:

- орган виконавчої влади, як суб`єкт владних повноважень, що виступає у правовідносинах щодо організації та проведення конкурсу з перевезення пасажирів як організатор та контролюючий орган у цій сфері, відповідно й правовідносини, що складаються між організатором та учасниками конкурсу під час його організації та проведення містять ознаки публічно-правових відносин у розумінні КАС,

- договір про організацію перевезень, укладений за наслідками проведення такого конкурсу, відповідає ознакам адміністративного договору,

- дії адміністрації як суб`єкта владних повноважень і перевірка результату дій такого органу під час реалізації покладених на нього управлінських функцій, а також відповідність приписам чинного законодавства договору, укладеного сторонами за результатами таких дій, свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин,

Також, слід зазначити, що станом на момент подачі позову до господарського суду, позивач вже скористався професійною правовою допомогою згідно договору від 22.07.2019, тобто на той момент не був і не міг бути юридично необізнаним щодо цієї правової позиції.

Відтак, звернення позивача до господарського суду Тернопільської області в порядку господарського судочинства не спростовує наявності у нього можливості звернутися до адміністративного суду з дотриманням строків. Посилання на зміну судової практики щодо юрисдикції судів по цій категорії справ є безпідставними та такими, що не спростовують відсутність об`єктивних перешкод для звернення позивача до адміністративного суду.

За змістом процесуального закону та відповідно до усталеної судової практики, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Факт звернення позивача за захистом своїх прав до господарського, а не адміністративного суду є наслідком виключно його волевиявлення, а необізнаність з сформованою на той момент судовою практикою не може бути дійсними істотними перешкодами чи труднощами для особи, яка не була юридично необізнаною, оскільки скористалась своїм правом на професійну правничу допомогу.

Жодних належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом в матеріалах справи не міститься, а подання позову з недодержанням правил підсудності не перериває перебіг такого строку.

Вказана правова позиція щодо непереривання строків звернення до суду викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року №6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року № 6-895цс15.

Так, згідно наведених постанов, звернення до суду з позовною заявою, яка не відповідає вимогам процесуального законодавства, залишення судом вказаної позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків та, в подальшому, її повернення позивачеві, у зв`язку з не усуненням недоліків, звернення до суду з порушенням правил підсудності, не може бути розцінено як переривання перебігу встановлених строків для звернення до суду або поважністю причини пропуску такого строку.

Від наведених правових висновків Велика Палата Верховного Суду не відступала.

Також, як випливає з позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18, від 07.02.2019 у справі №819/859/16, пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.

У рішенні від 13.09.2006 по справі №6-26370кс04 та постанові від 30.09.2015 по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами, а не лише зазначити "визнати поважними причини пропуску процесуальних строків".

З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2020 року №815/5271/16, від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.

Також, необхідно зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Зазначені висновки повністю відповідають практиці Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, суд наголошує, що позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

В свою чергу, застосування строків позовної давності (строків звернення до суду) має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Також, ЄСПЛ в тому ж рішенні "Стаббінгс на інші проти Сполученого Королівства" та у рішенні по справі "Девеер проти Бельгії" зазначає про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки звернення до суду) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45, пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03) . Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Враховуючи положення КАС України, суд може залишити позовну заяву без розгляду і в тому випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, а також і в тому випадку, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів, а матеріалами справи не підтверджено поважності обставин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Тернопільської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.07.2020.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_2 місце проживання с. Сидорів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48208 РНОКПП НОМЕР_1

відповідач:

- Тернопільська обласна державна адміністрація місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46001 код ЄДРПОУ 00022622;

треті особи:

- фізична особа - підприємець ОСОБА_1 місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

- управління регіонального розвитку, інфраструктури та дорожнього господарства Тернопільської обласної державної адміністрації місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ: 41368668.

Суддя Мартиць О.І.