Постанова

від 28.07.2020 по справі 520/12604/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 р. Справа № 520/12604/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бершова Г.Є.,

суддів: Катунова В.В., Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року по справі № 520/12604/19 (головуючий 1 інстанції Бадюков Ю.В., повний текст складено 23.01.2020 року) за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753" про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753", в якому просить суд:

- накласти адміністративний арешт коштів на відкритих рахунках в банках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований «Проектно будівельний монтажний поїзд - 753» (податковий номер 36000108).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Обидва види арешту (майна та коштів) за загальним правилом застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише за процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДПС у Харківській області здійснило аналіз податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізований Проектно будівельний монтажний поїзд - 753 , податковий номер 36000108 на предмет здійснення фіктивних господарських операцій за звітні періоди платником податків.

З метою отримання від платника податків пояснень та їх документального підтвердження на адресу ТОВ Спеціалізований Проектно будівельний монтажний поїзд - 753 направлялися наступні запити.

Від 22.12.2018 запит №53534/10/20-40-14-11-18 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо недостовірності визначення ТОВ Спеціалізований Проектно будівельний монтажний поїзд - 753 , податковий номер 36000108 вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з контрагентами (а.с.21-22).

Листом від 23 січня 2019 року № 09 відповідачем повідомлено контролюючий орган про неможливість здійснення дій щодо виконання запиту ГУ ДФС у Харківській області про надання документації підприємства у зв`язку із його неналежним оформленням та недостовірністю приведених підстав (а.с.24-26).

Позивачем направлено запит від 13.03.2019 №12105/10/20-40-14-11-16 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо недостовірності визначення ТОВ Спеціалізований Проектно будівельний монтажний поїзд - 753 , податковий номер 36000108 вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з контрагентами (а.с.27-28).

Листом від 10.04.2019 № 37 відповідачем повідомлено контролюючий орган про неможливість здійснення дій щодо виконання запиту ГУ ДФС у Харківській області про надання документації підприємства у зв`язку із його неналежним оформленням та недостовірністю приведених підстав (а.с.30-32).

Згідно наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 19.11.2019 №2303 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753" (код за ЄДРПОУ 36000108) (а.с.19-20) та направлення на перевірку від 20 листопада 2019 року №2803 (а.с.18), виданим Головним управлінням ДПС у Харківській області, 20.11.2019 р. здійснено вихід за місцем здійснення діяльності підприємства: вул. Благовіщенська, буд. 24, м. Харків.

Посадовими особами ГУ ДПС у Харківській області, з метою проведення перевірки, директору підприємства Дроздову С.В. 20.11.2019 пред`явлено направлення на проведення перевірки та службове посвідчення, а саме довідку від 02.09.2019 № 40/Я-20-40-11-02 та вручено під підпис копію наказу від 19.11.2019 № 2303, про що свідчить підпис останнього.

Директором підприємства ОСОБА_1 посадову особу ГУ ДПС до перевірки не допущено.

За наявності обставин, що визначені п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України, в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області 21.11.2019 р. прийнято рішення №10276 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.12).

Головне управлінням ДПС у Харківській області, 22 листопада 2019 року, звернулось до суду з заявою, що подана в порядку ст. 283 КАС України, про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна. Втім ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року по справі №520/12606/19 заяву Головного управління ДПС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - повернуто заявнику.

Також до Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд скасувати Наказ в.о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області № 2303 від 19.11.2019 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спеціалізований «Проектно будівельний монтажний поїзд -753» (справа №520/12591/19).

Відтак, контролюючий орган звернувся до суду з даною позовною заявою без встановленого Законом підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що контролюючий орган звернувся до суду з даною позовною заявою без встановленого підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та того, що на час звернення до суду та розгляду справи, рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача фактично припинило свою дію, у зв`язку зі спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України колегією суддів не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Виходячи з аналізу наведеного правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

До аналогічного висновку щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України Верховний Суд дійшов під час вирішення справи № 820/1929/17, постанова від 27 листопада 2018 року, провадження № К/9901/40847/18.

Отже, посилання суду першої інстанції на відсутність діючого рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753" як на підставу для відмови у задоволенні позовної вимоги про накладення арешту на кошти відповідача є необґрунтованими.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на положення пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, не навів жодних висновків щодо неможливості застосування арешту коштів платника податків за відсутності адміністративного арешту майна з одних й тих самих підстав.

Крім того, висновок суду першої інстанції, із посиланням на положення пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, щодо застосування до вимог позивача 96 годин для накладення арешту на кошти, колегія суддів вважає хибними з огляду на те, що провадження у справі здійснюється за позовом контролюючого органу за загальною процедурою.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №820/2312/17, від 15.05.2018 у справі №820/4710/16, від 22.05.2018 у справі №820/2040/17, колегія суддів не бере до уваги, оскільки правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 820/1929/17 (провадження № К/9901/40847/18) мають перевагу у часі.

Отже, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про застосування арешту коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753".

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в якості належних.

Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.

Зміна розподілу судових витрат у даній справі, в тому числі щодо судових витрат, понесених Головним управління ДПС у Харківській області у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, ураховуючи статус сторін (позивач - суб`єкт владних повноважень, відповідач - юридична особа), колегією суддів не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року по справі № 520/12604/19 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований "Проектно-будівельний монтажний поїзд-753" про накладення арешту на кошти задовольнити.

Накласти адміністративний арешт коштів на відкритих рахунках в банках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізований Проектно будівельний монтажний поїзд - 753 (податковий номер 36000108), а саме: МФО 351533, АТ КБ"ПРИВАТБАНК",м.Харків, номер рахунку НОМЕР_1 ; МФО 351533, ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Харкові, номер рахунку НОМЕР_2 ; МФО 351533, ГРУ АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у м. Харкові, номер рахунку НОМЕР_3 ; МФО 339500, АТ "ТАСКОМБАНК", номер рахунку НОМЕР_4 ; МФО 300346, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, номер рахунку НОМЕР_5 ; МФО 300346, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, номер рахунку НОМЕР_6 ; МФО 300346, АТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, номер рахунку НОМЕР_7 ; ; МФО 300528, АТ "ОТП БАНК", номер рахунку НОМЕР_8 ; МФО 300346, АТ "АЛЬФА-БАНК" У м.Києві, номер рахунку НОМЕР_9 ; МФО 300346, АТ "АЛЬФА-БАНК" У м.Києві, номер рахунку НОМЕР_10 ; МФО 320478, АБ "УКРГАЗБАНК", номер рахунку НОМЕР_11 ; МФО 320478, АБ "УКРГАЗБАНК", номер рахунку НОМЕР_12 ; МФО 320478, АБ "УКРГАЗБАНК", номер рахунку UA053204780000026008924860869.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов