Постанова

від 28.07.2020 по справі 804/629/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 804/629/17 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2020 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення коштів, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про стягнення заборгованості в сумі 5957,34 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2017 р., залишеною без зміни ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.02.2018 р. вказані рішення суду скасовані, справу № 804/629/17 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Вказано, що приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, судами попередніх інстанцій достовірно не встановлювалось, чи дотримано Управлінням процедуру узгодження застосованої штрафної санкції шляхом зазначення про накладення штрафу в акті перевірки та чи обґрунтовано на установу Банку накладено суму штрафу в розмірі 5957,34 грн., яку необхідно було сплатити на рахунок позивача в десятиденний термін з дня підписання акту перевірки від 23.03.2015 року №10.

Також вказано, що висновки судів попередніх інстанцій про обов`язок прийняття Знам`янським ОУПФ України Кіровоградської області рішення про накладення штрафу відповідно до вимог ст. 106 Закону № 1058-IV є необґрунтованими, оскільки законодавством чітко визначено підстави такого рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи убачається, що 01.11.2011 р. між Знам`янським ОУПФ України Кіровоградської області та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком Приватбанк в особі директора філії Кіровоградського регіонального управління укладеного договір №43 на зарахування і виплату пенсій та грошової допомоги, згідно з умовами якої Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596.

У період з 10 березня 2016 року по 23 березня 2016 року Знам`янським ОУПФ України Кіровоградської області проведено перевірку своєчасності та правильності зарахування коштів Пенсійного фонду України на поточні рахунки пенсіонерів за 2015 рік, під час якої встановлено несвоєчасне повернення банком на рахунок Управління зарахованих коштів Пенсійного фонду, у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 (в сумі 15,24 грн.), ОСОБА_2 (в сумі 2189,77 грн.) та ОСОБА_3 якого помилково включено до списку пенсіонерів, які одержують пенсію в сумі 3752,33 грн.

За результатами перевірки складено акт від 23 березня 2016 року № 10, яким встановлено порушення абз. 2 пункту 13 Порядку № 1596, статті 8 та параграфу ІV Договору від 01.11.2011, а саме несвоєчасне повернення коштів у розмірі 15,24 грн. та 2189,77 грн. у зв`язку зі смертю одержувача та порушення п. 20 Порядку та розділу ІV ст. 8, параграфу 1 Договору, а саме, несвоєчасне повернення коштів у розмірі 3752,33 грн.

Також в акті від 23.03.2016 року зазначено про те, що на ПАТ КБ Приватбанк накладено штраф у розмірі 5 957,34 грн., які необхідно сплатити в десятиденний термін з дня підписання акту перевірки.

Несплата банківською установою штрафних санкцій, у визначений строк, стала підставою для звернення Управління з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що положення договору, а саме, параграфу 1 статті 6 Розділу III Договору, достатньо для вирішення питання про накладення штрафу безпосередньо на його підставі, без винесення окремого рішення.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до статті 110 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. № 1058-IV організація, що здійснює виплату і доставку пенсій, несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на неї функцій відповідно до законодавства та укладеного з нею договору.

Згідно пункту 6 частини першої статті 64 Закону № 1058-IV виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом.

Питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №1596 від 30.08.1999, якою затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках.

Пунктом другим вказаного Порядку передбачено, що виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.

Відповідно до п. 8 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам пенсій та грошової допомоги відкриваються уповноваженими банками у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків в національній та іноземній валюті.

Пунктом 19 Порядку №1596 встановлено, що зарахування відповідних сум пенсій та грошової допомоги установами уповноважених банків на поточні рахунки здійснюється не пізніше наступного операційного дня після надходження зазначених сум від органів Пенсійного фонду України, органів праці та соціального захисту населення.

Згідно з частиною одинадцятою статті 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виконавчими органами Пенсійного фонду за несвоєчасну виплату і доставку сум пенсійних виплат одержувачам або несвоєчасне зарахування їх на банківські рахунки пенсіонерів, або несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, за умови своєчасного і в повному обсязі їх фінансування, на організації, у тому числі банки, які здійснюють виплату і доставку пенсій, накладається штраф у розмірі своєчасно не виплачених, не доставлених чи не зарахованих або своєчасно не повернених сум пенсійних виплат.

Згідно частини сьомої статті 21 Порядку № 1596 органи реєстрації актів громадянського стану за формою, встановленою відповідно до законодавства, протягом десяти робочих днів із дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду.

За змістом пункту 13 Порядку № 1596, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов`язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Таким чином, у разі надходження до банку відомостей про смерть одержувача пенсії, банк зобов`язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок пенсіонера, а суми вже зарахованої на відповідний рахунок пенсії не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача повернути органам Пенсійного фонду.

08.05.2015 року до установи Банку надійшов лист Управління від 08.05.2015 року № 22921/06-29 про повернення пенсійних коштів за травень 2015 року в розмірі 1432,44 грн. у зв`язку зі смертю пенсіонера ОСОБА_1 , однак, пенсійні кошти зараховані на рахунок 06.05.2015 року у повному розмірі 1432,44 грн. Залишок наявних коштів на рахунку пенсіонера, за банківською випискою, станом на 08.05.2015 року складає 15,24 грн.

09.10.2015 року до установи Банку надійшов лист від 19.10.2015 року №5464/03-24 про повернення до Управління суми пенсії за вересень та жовтень 2015 року в розмірі 2338,00 грн. у зв`язку зі смертю (12.08.2015 року) пенсіонера ОСОБА_2 , проте, пенсійні кошти повернуто до Управління 26.10.2015 року частково, в розмірі наявних коштів на рахунку пенсіонера в сумі 2189,77 грн.

Крім того, встановлено зарахування 08.01.2015 року коштів у сумі 3752,33 грн. на поточний рахунок з ПІБ ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , що не відповідає ПІБ ОСОБА_4 , зазначеного у списку на зарахування пенсії.

Пенсійні кошти в сумі 3752,33 грн. зараховані на картковий рахунок ОСОБА_4 23.01.2015 року , при цьому до Управління вказані кошти у встановлений законодавством термін (09.01.2015р.) не поверталися.

Отже, в порушення пункту 13 Порядку № 1596 Банком несвоєчасно повернуто органам Пенсійного фонду сум коштів, які не могли бути використані та, відповідно, не були використані (у зв`язку із їх поверненням), для здійснення пенсійних виплат.

Не зараховані на поточні рахунки одержувачів суми пенсій та грошової допомоги не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів повертаються установою Банку органу Фонду (Параграф 1 стаття 4 розділу ІІ Договору, пункт 20 Порядку).

Вказаний Договір є адміністративним за своєю природою в розумінні п. 16 ч. 1 ст. 4 КАС України. Процедура узгодження застосованої штрафної санкції, законодавством не передбачена, та відсутнє посилання на неї також у Договорі №43 від 01.11.2011 р.

Згідно з ч. 11 ст.106 Закону № 1058-IV відповідальність застосовується за несвоєчасне повернення на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду чи Накопичувального фонду сум коштів, не використаних для здійснення пенсійних виплат, незалежно від того, чи зараховані вони попередньо на рахунок особи.

Штраф за своєю правовою природою є фінансовою санкцією за неналежне виконання зобов`язань. Так, органи Пенсійного фонду України законом наділені повноваженнями щодо проведення відповідної перевірки, зокрема, з метою виявлення порушення строків повернення не зарахованих сум пенсій та прийняття відповідного рішення про стягнення з винної особи штрафу за таке порушення в процесі реалізації своїх владних повноважень.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про стягнення коштів - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 28.07.2020