Рішення

від 22.07.2020 по справі 680/764/19

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/764/19

№2/680/222/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2020 року смт.Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Яцини О.І. ,

з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Косюк С.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про повернення дитини матері та визначення участі батька у вихованні дитини,

установив:

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому просила зобов`язати ОСОБА_2 повернути сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання матері ОСОБА_1 ; визначити наступні способи участі батька у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_3 :

-необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового зв`язку;

-побачення з дитиною кожну першу та другу суботу та неділю місяця в присутності матері, при цьому години та місце зустрічей можуть бути також попередньо погоджені батьком з мамою дитини за 2 години до його візиту;

-в період літніх канікул, а саме в перший тиждень липня дитина перебуватиме з батьком, якщо в цей час мати перебуватиме в офіційній відпустці, то дитина перебуватиме з батьком в наступний тиждень після виходу матері з відпустки;

-батько зможе відвідати сина по місцю проживання у разі хвороби дитини, якщо даний візит не буде суперечити інтересам дитини, попередньо повідомивши маму за 2 години до свого візиту.

Позов мотивує тим, що з 27 червня 2015 року сторони перебувають у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_4 . З 2018 року між сторонами припинені шлюбні відносини, вони проживають окремо. Розпорядженням Новоушицької районної державної адміністрації (далі - Новоушицька РДА) від 03 жовтня 2018 року визначено місце проживання сина ОСОБА_4 разом із матір`ю та встановлено порядок побачень відповідача з малолітнім сином. Однак відповідач самовільно забрав дитину до свого місця проживання та відмовився її повертати. За вказаним фактом вона зверталась до правоохоронних органів, служби у справах дітей Новоушицької РДА та намагалась врегулювати спір у позасудовому порядку. Вона, як любляча мати, має рівні права і обов`язки щодо виховання спільного сина. Проте відповідач нехтує її правами та порушує права їхнього сина.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23 грудня 2019 року, надано відповідачу строк для подання відзиву.

20 грудня 2019 року відповідач у справі подав до суду відзив, в якому позов не визнав. Зазначив, що ОСОБА_1 у зв`язку із непорозуміннями між ними переїхала до м. Хмельницький. Вони ж з сином залишились проживати у смт. Нова Ушиця. Позивачка за місцем свого теперішнього перебування не має постійного чи власного житла, достатніх коштів на оренду житла, придатного для проживання дитини, можливості належного забезпечення дитини побутовими зручностями, достатніх коштів на своє утримання та дитини. Всі ці умови не враховані службою у справах дітей Новоушицької РДА при прийнятті рішення від 03 жовтня 2018 року. Окрім того, встановлений порядок побачень його з сином є цілковито дискримінаційним і не враховує жодним чином інтересів дитини і його, як батька, оскільки йому визначені лише 4 дні на місяць, що є явно недостатнім. ОСОБА_1 не піклується про дитину, створює лише формальні докази необхідності вилучення у нього сина, жодного разу не приїздила до нього сама, натомість намагається увірватись до помешкання у супроводі цілої групи своїх родичів, знайомих, працівників поліції і служби у справах дітей Новоушицької РДА. Такі спроби спілкування зі сином спричиняють йому реальну шкоду, травмують його. Він не заперечує проти спілкування ОСОБА_1 із їхнім сином. На даний час він самостійно займається вихованням дитини, його оздоровленням. Влітку 2019 року вони здійснили поїзду на море до м.Одеса. Дитина пройшла необхідне медичне обстеження і вакцинацію у рамках підготовки до вступу до дошкільного виховного закладу, займається з педагогом. Мати ОСОБА_1 відмовляється від їхнього дозвілля.

20 грудня 2019 року відповідач подав зустрічний позов, який ухвалою суду повернутий останньому у зв`язку із пропуском строку на його подання.

23 грудня 2019 року підготовче судове засідання відкладено на 30 січня 2020 року у зв`язку із клопотанням представника відповідача ОСОБА_5

30 січня 2020 року підготовче засідання відкладено на 12 лютого 2020 року у зв`язку із клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 12 лютого 2020 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 31 березня 2020 року.

31 березня 2020 року справа знята із розгляду в зв`язку із перебуванням судді у відпустці.

18 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 12 червня 2020 року у зв`язку із клопотанням відповідача та його представника ОСОБА_5

12 червня 2020 року розгляд справи відкладено на 22 липня 2020 року за клопотанням сторін у зв`язку із наданням часу на підготовку умов мирової угоди.

Позивачка та її представник у вступному слові надали пояснення аналогічні доводам позовної заяви, а також додали, що шлюб між сторонами розірваний.

Відповідач у вступному слові надав пояснення аналогічні доводам відзиву на позов. Також зазначив, що дитина не може бути повернута матері, оскільки вона проживає не у власній квартирі та відсутні умови для її проживання. Вважав, що дитина має проживати і з ним, і з позивачкою однаковий час. Також просив суд відкласти розгляд справи та надати сторонам додатковий час на укладення мирової угоди та необхідності залучення представника.

Представник служби у справах дітей Новоушицької РДА - Мельник Н.М. направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Суд, заслухавши сторони, представника позивачки, безпосередньо дослідивши та оцінивши докази у справі, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

27 червня 2015 року між сторонами зареєстрований шлюб (а.с.9). На час розгляду справи шлюб між сторонами розірваний рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 лютого 2020 року.

Розпорядженням Новоушицької районної державної адміністрації від 03 жовтня 2018 року, як органом опіки та піклування, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно з частинами 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Місце проживання малолітньої дитини може визначатися таким чином:

- обома батьками за погодженням, тобто шляхом домовленості, яка може бути усною або оформленою у вигляді письмового документа, зміна місця проживання дитини також має проводитися за погодженням батьків (ч.1,2 ст.160 СК України);

- законом, зокрема відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає;

- рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування, зокрема частиною першою, другою статті 161 СК України, передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 19 СК України регламентовано, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Частиною першою статті 162 СК України передбачено, що якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення і повернути її тому, з ким вона проживала. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання може створювати реальну небезпеку для її життя та здоров`я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

Системний аналіз вказаних вище норм дозволяє дійти висновку, що положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду чи органу опіки та піклування визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.

Суд установив, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини, який за зверненням позивачки вирішений органом опіки та піклування 03 жовтня 2018 року, зокрема розпорядженням Новоушицької РДА визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 разом із матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .

Зазначене рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, оскільки сторони протягом десяти днів від часу його винесення не звернулись за захистом своїх прав або інтересів до суду.

Позивачка в обґрунтування позову вказала, що відповідач у серпні 2019 року без її згоди змінив місце проживання сина ОСОБА_4 , оскільки не повернув їй дитину, тому син з того часу мешкає за місцем проживання батька у квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідач же вважав такі доводи необґрунтованими, вказавши, що саме позивачка змінила своє місце проживання у 2018 році, а дитина залишилась проживати з ним. У судовому засіданні відповідач також повідомив, що позивачка сама залишила йому дитину, а коли приїхала за нею, то він не віддав сина колишній дружині, оскільки дитина спала.

Суд відхиляє такі посилання відповідача, оскільки вони спростовуються самим фактом звернення відповідача до органу опіки та піклування, як особи, яка проживає окремо від дитини із заявою щодо визначення способів участі у вихованні дитини, відповідями Новоушицького ВП ДВП ГУНП в Хмельницькій області за зверненнями позивачки щодо невиконання відповідачем рішення органу опіки та піклування (а.с.64-65), даними актів обстеження умов проживання від 18 листопада 2019 року, 05 грудня 2019 року (а.с.66,72), письмовою відповіддю служби у справах дітей Новоушицької РДА від 13 грудня 2019 року (а.с.73), висновком Новоушицької РДА щодо розв`язання спору, згідно з даними яких ОСОБА_2 у серпні 2019 року самовільно без згоди матері ОСОБА_1 змінив місце проживання сина ОСОБА_3 та неодноразово не допускав працівників служби у справах дітей до місця проживання дитини з метою обстежити умови її проживання.

Таким чином, суд установив, що рішення органу опіки та піклування, а саме - розпорядження Новоушицької РДА від 03 жовтня 2019 року належним чином відповідач не виконує, чим порушує право позивачки.

Водночас суд звертає увагу на те, що посилання позивачки на певні норми права, положення закону на обґрунтування позову, чи не посилання на такі, не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким саме законом необхідно керуватися під час вирішення спору. Для суду визначальними під час вирішення спору є підстави позову, які зазначаються виключно позивачем та не можуть бути змінені судом на власний розсуд.

З огляду на це обрані позивачкою підстави позову відповідають змісту та вимогам закону, а тому позов в частині зобов`язання відповідача повернути сина ОСОБА_4 позивачці ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Доказів того, що повернення сина ОСОБА_4 позивачці створює реальну небезпеку для життя та здоров`я дитини чи зміни обставин, які б суперечили інтересам останньої, суду не надано. Окрім того розлука дитини з матір`ю призводить до глибокого травматичного досвіду та страждань дитини, що може негативно вплинути на психоемоційний стан та здоров`я дитини.

Іншим доводам сторін, третьої особи, які стосуються визначення місця проживання дитини, суд не надає оцінки, оскільки спір у даній справі не стосується зазначеного питання, а виник з правовідносин, передбачених статтею 162 СК України.

Суд також зауважує, що повернення дитини позивачці не позбавляє відповідача права на звернення до суду, у разі його незгоди із рішенням органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, із відповідним позовом.

Щодо визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 15 Закону України Про охорону дитинства дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні й мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), у тому числі, й на рівне виховання батьками. У справі Хант проти України вказано, що права дитини мають перевагу над правами батьків.

Так, 11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі М.С. проти України , у якому йдеться визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України визначено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє за заявою матері, батька дитини, хто проживає окремо від неї на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Пунктом 73 Положення про комісію з питань захисту прав дитини (далі - Положення), затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 р. № 866, передбачено, що у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок, з урахуванням якого встановлюється участь у вихованні дитини відповідним рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

Водночас статтею 159 СК України передбачений порядок вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Так, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Із системного аналізу зазначених вище норм випливає право того з батьків, хто проживає окремо від дитини на захист свого права на спілкування з дитиною та участь у її вихованні у разі порушення його тим, з ким проживає дитина. Таке право може бути реалізоване шляхом звернення до органу опіки та піклування або суду (в разі неможливості його врегулювання рішенням органу опіки та піклування). Саме судове рішення є остаточним у вирішенні цього питання.

Суд установив, що відповідач 01 жовтня 2018 року звернувся до органу опіки та піклування із заявою про встановлення порядку побачення з дитиною ОСОБА_3 .

Розпорядженням Новоушицької районної державної адміністрації від 03 жовтня 2018 року, як органом опіки та піклування, встановлено порядок побачень ОСОБА_2 із малолітнім сином ОСОБА_3 - перші та треті вихідні щомісяця з 10-00 год. суботи до 16-00 год. неділі в межах Хмельницької області; щотижня в четвер з 16-00 до 18-30 год. в межах Хмельницької області; протягом року для відпочинку дитини з батьком на морі в межах країни за домовленістю з матір`ю дитини (а.с.13).

Позивачка не погодилась із вказаним висновком органу опіки та піклування та звернулась до суду, вважає, що побачення відповідача з сином можливі лише в її присутності. Окрім того вважає, що враховуючи специфіку своєї професії - вчителя математики та інформатики колегіуму, вважає, що в період її відпустки, під час літніх канікул, а саме в перший тиждень липня дитина може перебувати з батьком, а якщо в цей час вона перебуватиме в офіційній відпустці, то дитина перебуватиме з батьком в наступний тиждень після виходу матері з відпустки.

Відповідач не погодився із запропонованим позивачкою порядком участі його у вихованні дитини, тому звернувся до суду із позовною заявою про визначення місця проживання дитини та визначення способів участі в її вихованні, яка перебуває у провадженні Новоушицького районного суду Хмельницької області.

Тобто між сторонами існує спір з приводу участі сторін у вихованні дитини, який підлягає вирішенню судом в межах заявлених вимог.

Суд, вирішуючи спір, бере до уваги те, що позивачка на даний час працює вчителем математики та інформатики у Хмельницькому колегіумі О.Віхтюк, проживає в орендованій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_3 , має постійний дохід. Відповідач працює згідно з трудовим договором на посаді юриста у ФОП ОСОБА_6 , має у власності квартиру в АДРЕСА_4 та постійний дохід. Даних щодо наявності у сторін психічних чи інших захворювань, випадків зловживання алкогольними напоями або наркотичними засобами судом не здобуто. Позивачка виключно позитивно характеризується за місцем роботи. І позивачка, і відповідач створили належні житлово-побутові умови для проживання сина ОСОБА_4 .

Водночас дитина ОСОБА_4 досяг 3-річного віку, даних щодо негативного стану здоров`я суду не надано, з часу народження до вересня 2018 року проживав разом зі сторонами в АДРЕСА_4 , з вересня 2018 року проживав разом із позивачкою у АДРЕСА_1 , а з 03 листопада 2018 року у АДРЕСА_3 в орендованій квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько дитини ОСОБА_2 , всупереч розпорядження Новоушицької РДА від 03 жовтня 2018 року, змінив місце проживання сина та з того часу останній проживає разом із відповідачем за адресою: АДРЕСА_4 . В період з 08 жовтня 2018 року по листопад 2018 року відвідував дошкільний навчальний заклад Дзвіночок . Окрім того допущений до зарахування на 2019-2020 навчальний рік до Хмельницького навчально-виховного комплексу № 31.

Орган опіки та піклування на виконання вимог частини п`ятої статті 19 СК України надав суду висновок щодо розв`язання спору, в якому погодився із запропонованим позивачкою порядком побачень відповідача із малолітнім сином та окрім цього, вважає за можливе надати можливість на побачення батьку у будь-який час за його проханням та попередженням матері за дві години до свого візиту.

Суд вважає, що визначенні позивачкою способи участі відповідача у спілкуванні та вихованні дитини є такими, що відповідають віковим потребам дитини та є достатніми для забезпечення участі батька у процесі виховання сина.

Водночас з урахуванням встановлених обставин справи, висновку органу опіки та піклування, виходячи з необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини, враховуючи, що зустрічі дитини з батьком не повинні носити формальний характер, суд не вбачає підстав для проведення побачень відповідача із сином у присутності матері, з огляду на те, що протягом останнього року дитина проживала разом із батьком, тобто між ними існує контакт, що забезпечить йому комфортне спокійне спілкування без впливу матері.

Разом з тим, слід зазначити, що у разі зміни обставин, пов`язаних з віком дитини, станом її здоров`я, психоемоційного стану, жодна зі сторін не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визначення іншого способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Що стосується клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір у добровільному порядку, то з врахуванням висловленої сторонами позиції у справі, беручи до уваги ту обставину, що дана справа перебувала в провадженні суду більше 9 місяців, протягом вказаного строку сторони не дійшли спільної згоди щодо предмета спору, суд вважає що вказане клопотання свідчить про затягування відповідачем строку розгляду справи та вирішення її по суті, як і доводи щодо надання йому можливості скористатись допомогою представника.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України та стягує із відповідача на користь позивачки, сплачений останньою судовий збір у розмірі 1536 грн 80 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про повернення дитини матері та визначення участі батька у вихованні дитини - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 повернути сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до місця проживання матері ОСОБА_1 .

Визначити наступний спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_2 з його сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового зв`язку;

-побачення з дитиною кожну першу та другу суботу та неділю місяця, попередньо повідомивши матір дитини за дві години до свого візиту;

-в період літніх канікул, а саме в перший тиждень липня дитина перебуватиме з батьком, якщо мати в цей час перебуватиме в офіційній відпустці, то дитина перебуватиме з батьком в наступний тиждень після виходу матері з відпустки;

-у разі хвороби дитини у будь-який час, якщо даний візит не буде суперечити інтересам дитини, попередньо повідомивши матір за дві години до свого візиту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 28 липня 2020 року.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Третя особа : Служба у справах дітей Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Подільська, 17, смт. Нова Ушиця, Хмельницької області, ЄДРПОУ - 25993321.

Суддя О. І. Яцина