Рішення

від 13.07.2020 по справі 910/17178/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2020Справа № 910/17178/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Громадської організації "Федерація водного поло Київщини"

до Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України"

про визнання недійсними рішень

за участю представників:

від позивача: Юрченко О. І.

від відповідача: Шевченко В. І.

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва звернулась Громадська організація "Федерація водного поло Київщини" (далі - ГО "Федерація водного поло Київщини", позивач) із позовом до Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України" (далі - ВГО "Федерація водного поло України", ФВПУ, відповідач) про визнання недійсними рішень.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно та з порушенням Регламенту про проведення відкритого чемпіонату України серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках, Регламенту про проведення відкритого ХХІХ чемпіонату України з водного поло серед чоловіків у 2019-2020 роках, було прийняте рішення (оформлене листом президента ВГО "Федерація водного поло України" № 121/М від 05.11.2019 р.) про скасування результатів змагань І туру XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках, проведених у місті Кам`янському, за якими збірна команди Київщини - ДЮСШ-21 здобула 3 місце, оскільки указаній збірній була зарахована технічна поразка на підставі іншого протиправного рішення відповідача - щодо недопуску до участі у складі збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 гравця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Казахстану, без трансферного сертифікату LEN, що дозволяє спортсмену грати за інший клуб. Позивач зазначає, що правила LEN, якими керувався відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень, не були офіційно оприлюднені та доведені до позивача у порядку, визначеному ст. 57 Конституції України та Законом України "Про міжнародні договори", а тому відповідач не мав права їх застосовувати. Спірні рішення були прийняті відповідачем із порушенням порядку та способу, визначеного наведеними Регламентами змагань, а тому мали наслідком порушення права позивача.

У позові ГО "Федерація водного поло Київщини" просило:

- визнати недійсним рішення ВГО "Федерація водного поло України" щодо скасування 3 місця за результатами змагань у зв`язку із зарахуванням технічної поразки збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 за участь у І турі змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках;

- визнати недійсним рішення ВГО "Федерація водного поло України" про недопуск до участі у змаганнях XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках у складі збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 гравця громадянина Казахстану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , заслуженого майстра спорту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою було зобов`язано ВГО "Федерація водного поло України" надати суду належним чином засвідчену копію рішення ВГО "Федерація водного поло України" про технічну поразку "Збірна команди ДЮСШ-21" у зв`язку із невиконанням вимог правил TR 8/3 правил LEN (прийняття у складі Збірної команди Київщини "ДЮШС-21" гравця Казахстану ОСОБА_3 ); Правила гри в водне поло, затверджені LEN, та докази їх оприлюднення ВГО "Федерація водного поло України"; Статут ВГО "Федерація водного поло України" із змінами та додатками.

До звернення до суду із вказаним позовом за заявою ГО "Федерація водного поло Київщини" ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 р. (суддя Шкурдова Л. М.) були вжиті заходи для його забезпечення, а саме - заборонено ВГО "Федерація водного поло України" та її головним судейським колегіям не допускати до участі у змаганнях у XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках гравця громадянина Казахстану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , заслуженого майстра спорту, у складі збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 до набрання рішенням суду у справі законної сили.

Також після відкриття провадження у справі, 17.12.2019 р., позивач заявив клопотання про забезпечення позову, яке було задоволене судом ухвалою від 20.12.2019 р., згідно з якою були вжиті заходів забезпечення позову, а саме:

- зупинено дію рішення ВГО "Федерація водного поло України" та її головних судейських колегій про зарахування технічної поразки збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 у першому турі першого етапу змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках;

- заборонено ВГО "Федерація водного поло України" та її головним судейським колегіям враховувати технічну поразку збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 за результатами ігор першого етапу XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках;

- зобов`язано ВГО "Федерація водного поло України" та її головні судейські колегії відновити збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 результати ігор першого туру першого етапу XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках (без зараховування технічної поразки).

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 р. за заявою позивача були вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони Міністерству культури, молоді та спорту України направляти виклики на проведення відкритого чемпіонату України ("Супер ліга") серед чоловіків та серед юніорів 2002 р.н. з водного поло (ІІІ-ІV ранг) його учасникам до набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 р. боржника за вказаною ухвалою - Міністерство культури, молоді та спорту України було замінено на його правонаступника - Міністерство молоді та спорту України.

У строк, визначений законом, відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, зазначив, що спір між сторонами виник під час проведення спортивних змагань у зв`язку із застосуванням до збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 дисциплінарних санкцій, при цьому спірні правовідносини не мають характеру корпоративних, а тому дана справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, у зв`язку із чим провадження у справі має бути закрите. Крім того, вказав, що участь у змаганнях за вказану команду гравця ОСОБА_3 , який у 2017-2018 рр. брав участь у чемпіонаті Російської Федерації з водного поло за іншу команду ("Синтез", м. Казань), мала відбуватись за міжнародними правилами LEN, які не були враховані позивачем, а тому вказаний гравець не мав права брати участь у чемпіонаті України за збірну команду Київщини - ДЮСШ-21 без оформлення трансферного сертифікату. Просив відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні представник відповідача заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не має ознак корпоративного та не підлягає вирішенню господарським судом.

Розглянувши вказане клопотання, суд постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням її до протоколу судового засідання від 16.03.2020 р., якою відмовив відповідачу у задоволенні вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до положень частини 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ГПК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб`єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Отже, для визначення юрисдикції цього спору слід керуватися критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Відповідно до ст. 55 ГК України господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом (ст. 81 ЦК України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Відповідно до статті 20 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), спортивні федерації (асоціації, спілки, об`єднання тощо) - це громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, у тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.

Спортивні федерації діють на підставі статуту. У найменуванні спортивної федерації зазначається вид спорту, розвитку якого вона сприяє. Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, може надати спортивній федерації статус національної спортивної федерації.

Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації відповідно до договору з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, забезпечують розвиток відповідного виду спорту; представляють вид спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту. Спортивні федерації із статусом національної спортивної федерації можуть отримувати з державного бюджету фінансову підтримку відповідно до закону на розвиток відповідного виду спорту, організацію і проведення спортивних заходів.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ВГО "Федерація водного поло України", затвердженого Конференцією від 26.09.2016 р. (далі - Статут), ВГО "Федерація водного поло України" є неприбутковою всеукраїнською організацією фізкультурно-спортивного спрямування, яка об`єднує громадян України на підставі спільності інтересів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом, створеною відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання" та Закону України "Про фізичну культуру та спорт". Федерація є юридичною особою з моменту її державної реєстрації (п. 1.4 Статуту).

Відповідно до п. 1.3 Статуту рішення органів Федерації, прийняті на виконання цілей і завдань Федерації в межах їх компетенції, є обов`язковими для всіх членів Федерації - спортсменів, тренерів, спеціалістів, ветеранів, тощо.

Згідно з п. 3.2 Статуту членами Федерації можуть бути особи, які досягли 14 років, визначають Статут Федерації та сплачують у встановленому порядку вступні та членські внески. Відповідно до п. 3.7.4 Статуту члени Федерації мають право брати участь у змаганнях, семінарах, курсах, навчальних, методичних заходах та спортивних святах.

Згідно з частинами першою, третьою, п`ятою статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина п`ята статті 1 Закону України "Про громадські об`єднання").

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про громадські об`єднання" громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об`єднання, який має, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

Одним із принципів утворення та діяльності громадського об`єднання є добровільність, яка передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об`єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об`єднання або припиненні членства (участі) в ньому. Самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об`єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об`єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об`єднання, крім випадків, визначених законом (ст. 3 Закону України "Про громадські об`єднання").

Тобто, за змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником юридичної особи має право на участь в управлінні (діяльності) господарської організацією та інші правомочності передбачені законом та статутними документами. Відповідно, члени громадського об`єднання незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та громадською організацією, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням такої юридичної особи, є корпоративними.

Звертаючись до суду із даним позовом, ГО "Федерація водного поло Київщини" предметом позову визначило неправомірність рішень юридичної особи - ВГО "Федерація водного поло України" щодо визнання недійсним рішення про недопуск до участі у змаганнях XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках у складі збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 гравця громадянина Казахстану ОСОБА_3 та щодо скасування 3 місця команді Київщини - ДЮСШ-21 за результатами 1 туру змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках, спортсмени якої відповідно до Статуту ВГО "Федерація водного поло України" (п. 3.2) є її членами, та дозвіл на участь яких у складі команди Київщини - ДЮСШ-21 у вказаних змаганнях надавало саме ВГО "Федерація водного поло України".

При цьому з наявного у матеріалах справи договору від 28.08.2019 р., укладеного між Дитячою юнацькою середньою школою № 21 та ГО "Федерація водного поло Київщини" про співробітництво та організацію взаємовідносин, ГО "Федерація водного поло Київщини" має право виступати як спортивний клуб у відносинах із ВГО "Федерація водного поло України" шляхом участі на змаганнях команди під назвою "Збірна команда Київщини - ДЮСШ-21", сплачувати необхідні внески та штрафи відповідно до вимог Регламенту (п. 1.5 договору).

Згідно з п. 1.6 вказаного договору ГО "Федерація водного поло Київщини" організовує розміщення та перебування команди, подає заявки, протести, звернення, скарги, виступає та відстоює інтереси команди "Збірна команда Київщини-ДЮСШ-21" у всіх підприємствах, організаціях, органах. Тобто позивач приймає участь в управлінні (діяльності) господарської організації та має інші правомочності, передбачені наведеними законами та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарським судам підсудні, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Під корпоративними відносинами згідно зі ст. 167 ГК України маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, тобто прав особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

На підставі викладеного, враховуючи, що: учасниками спірних правовідносин є окремі суб`єкти приватного права, зареєстровані як юридичні особи - ГО "Федерація водного поло Київщини" та ВГО "Федерація водного поло України", що мають передбачені законом права на участь в діяльності громадської організації, а також обов`язок щодо внесення членських внесків; спірними відносинами у справі є саме участь членів ВГО "Федерація водного поло України" (зокрема, спортсменів команди Київщини - ДЮСШ-21) у спортивних змаганнях та діяльності ВГО "Федерація водного поло України", суд вважає, що даний спір виник із відносин, що є аналогічними корпоративним.

Отже, зважаючи на те, що спір у справі виник між суб`єктами господарювання (непідприємницькими товариствами) з приводу корпоративних правовідносин, а норми діючого законодавства прямо не передбачають, що вирішення такого спору підвідомче суду іншої юрисдикції, господарський суд дійшов висновку, що спір у даній справі має здійснюватися у порядку господарського судочинства, а тому підстав для закриття провадження немає.

Посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.05.2018 р. у справі № 916/978/17, суд до уваги не приймає, оскільки спір у справі № 917/978/17 виник за участі громадської організації з фізичною особою (її членом і колишнім керівником), при цьому правовідносини у тій справі не є подібними із відносинами, розгляд яких здійснюється у даній справі.

Крім того, представником відповідача було заявлене клопотання про зобов`язання позивача надати оригінали доказів, долучених до позову, проте, відповідно до ст. 207 ГПК України суд залишив вказане клопотання без розгляду як таке, що було подане з порушенням порядку і строку, визначених законом.

Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, а саме - щодо визнання недійсним рішення ВГО "Федерація водного поло України" не допускати до участі у змаганнях XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках у складі збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 гравця громадянина Казахстану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , заслуженого майстра спорту, яка була прийнята судом до розгляду.

Відповідно до ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Дослідивши подану заяву та заслухавши думку учасників справи з цього приводу, суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ч. 2 ст. 46 ГПК України, ч. 1, 3, 5 ст. 191 ГПК України, у зв`язку з чим суд приймає відмову ГО "Федерація водного поло Київщини" від вимог, що були викладені у заяві, та закриває провадження у справі у цій частині.

Отже, на розгляді суду залишились позовні вимоги ГО "Федерація водного поло Київщини", заявлені до ВГО "Федерація водного поло України", про визнання недійсним рішення ВГО "Федерація водного поло України" щодо скасування 3 місця за результатами змагань у зв`язку із зарахуванням технічної поразки збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 за участь у І турі змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках.

У судовому засіданні представник позивача зазначені вимоги підтримав та обгрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві, додатково зазначив, що відповідач не має відношення до головних суддівських колегій змагань, які затверджували спірне рішення, а контроль за суддями та їх керівництво здійснює Міністерство молоді та спорту України. Також заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих до ВГО "Федерація водного поло України" та Міністерства молоді та спорту України ухвалами від 29.11.2019 р., від 20.12.2019 р. та від 23.01.2020 р.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Установлено, що ВГО "Федерація водного поло України" (далі - ФВПУ), створене у 2016 році, відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі неприбуткових установ та організацій, є громадською та неприбутковою організацією.

26.09.2016 р. протоколом Конференції членів ФВПУ № 1-09/16 від 26.09.2016 р. був затверджений Статут ВГО "Федерація водного поло України" (далі - Статут).

Відповідно до п. 1.1 Статуту ФВПУ (відповідач) є неприбутковою всеукраїнською організацією фізкультурно-спортивного спрямування, яка об`єднує громадян України на підставі спільності інтересів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом, створеною відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання" та Закону України "Про фізичну культуру та спорт". ФВПУ є юридичною особою з моменту її державної реєстрації (п. 1.4 Статуту).

Відповідно до п. 1.3 Статуту рішення органів ФВПУ, прийняті на виконання цілей і завдань Федерації в межах її компетенції, є обов`язковими для всіх членів ФВПУ - спортсменів, тренерів, спеціалістів, ветеранів, тощо.

Згідно з п. 3.2 Статуту членами ФВПУ можуть бути особи, які досягли 14 років, визнають Статут ФВПУ та сплачують у встановленому порядку вступні та членські внески. Члени ФВПУ мають право брати участь у змаганнях, семінарах, курсах, навчальних, методичних заходах та спортивних святах (п. 3.7.4 Статуту).

03.07.2019 р. президентом Федерації водного поло України був затверджений Регламент про проведення всеукраїнських змагань з водного поло у 2019-2020 роках (далі - Регламент всеукраїнських змагань).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Регламенту всеукраїнські змагання з водного поло серед чоловічих та жіночих команд проводяться згідно Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів Міністерства молоді та спорту України на 2019 та 2020 роки.

Відповідно до п. 3.4 Регламенту всеукраїнських змагань такі змагання проводяться за Правилами гри в водне поло, затвердженими ЛЕН, у відповідності до цього Регламенту, календарів змагань, інших нормативно-регулятивних документів щодо проведення змагань, затвердженими Федерацією водного поло України.

Також встановлено, що 10.07.2019 р. Міністерством молоді та спорту України був затверджений Регламент про проведення відкритого ХХІХ чемпіонату України з водного поло серед чоловіків у 2019-2020 роках (далі - Регламент ХХІХ чемпіонату України).

Відповідно до розділу 2 Регламенту ХХІХ чемпіонату України, указаний чемпіонат проводиться згідно з Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2019-2020 роки та календарним планом заходів Федерації водного поло України.

Відповідно до п. 5.1 розділу 5 вказаного Регламенту відкритий XXIX чемпіонат України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках серед команд Супер Ліги та Вищої Ліги проводиться в два етапи. Зокрема, перший етап - команди Супер Ліги та Вищої Ліги попереднього чемпіонату України серед чоловічих команд мають право подати заявку на участь у першому етапі змагань. Ігри першого етапу змагань, проводяться у два тури, кожний з яких команди грають за схемою, визначеною ВГО "Федерація водного поло України". Другий етап - команди, що зайняли з 1-4 місце (далі - Супер Ліга) за результатами ігор першого етапу, грають між собою чотири тури, кожний за колом із збереженням очок в іграх, здобутими між ними на першому етапі. Команди, що зайняли 5 місце та нижче (за підсумками 1 етапу змагань) грають три тури з командами, які подали заявки на участь в чемпіонаті України серед команд Вищої Ліги. Команда-чемпіон та команди-призери чемпіонату України 2019-2020 років мають першочергове виключне право на участь у Кубку чемпіонів європейських країн. Кубку LEN TROPHY та інших міжнародних змагань 2019-2020 років (п. 5.3 Регламенту).

Із матеріалів справи вбачається, що 27.09.2019 р. наказом Міністерства молоді та спорту України № 4881 від 27.09.2019 р. було вирішено провести І тур відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло (ІІІ ранг) у період з 31.10 по 03.11.2019 р. у місті Кам`янському на базі басейну "МіКомп" (п. 1). Цим же наказом було визначено головним суддею заходу ОСОБА_4 та затверджено склад суддівської колегії І туру відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) - за поданням Федерації водного поло України (п. 2).

Наказом Міністерства молоді та спорту України № 4948 від 01.10.2019 р. було вирішено провести ІІ тур відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло (ІІІ ранг) у період з 05.12 по 08.12.2019 р. у місті Кам`янському на базі басейну "МіКомп" (п. 1). Цим же наказом головним суддею заходу був визначений ОСОБА_4 та затверджений склад суддівської колегії ІІ туру відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) за поданням Федерації водного поло України (п. 2).

Матеріали справи свідчать, що у період з 31.10 по 03.11.2019 р. у місті Кам`янському на базі басейну "МіКомп" проводились змагання І туру XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках, в якому прийняли участь 7 команд. За peзyльтатами цих змагань збірною командою Київщини - ДЮСШ-21 було здобуте 3 місце, із набранням 12 очок, м`ячів 43-48 (-5).

Проте, 05.11.2019 р. ГО "Федерація водного поло Київщини" отримала від ВГО "Федерація водного поло України" (відповідача) лист № 121/11 від 05.11.2019 р., у якому останній повідомив позивача про ухвалене ним рішення щодо технічної поразки збірної команди Київщини в усіх іграх І туру Супер Ліги відкритого чемпіонату України з водного поло 2019-2020 р.р. серед чоловіків, у зв`язку із недотримання пункту TR 8/3 правил LEN (ЛEH) та пункту 3.1 Дисциплінарного кодексу Регламенту всеукраїнських змагань.

Як встановлено судом, підставою для прийняття вказаного рішення стала участь у складі збірної команди ГО "Федерація водного поло Київщини" гравця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Казахстану, заслуженого майстра спорту, без трансферного сертифікату LEN, який би дозволяв спортсмену грати за інший клуб (зокрема, у команді позивача), оскільки ОСОБА_3 приймав участь у змаганнях з водного поло Чемпіонату Російської Федерації серед чоловіків 2017-2018 р.р. у складі команди "Синтез" (м. Казань).

У подальшому, з 05.12.2019 р. по 08.12.2019 р., відбувся ІІ тур змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках. За результатами вказаного ІІ туру змагань збірна команда Київщини - ДЮСШ-21 також зайняла 3 місце.

Незважаючи на те, що за результатами обох турів указаних змагань збірна команда Київщини - ДЮСШ-21 зайняла 3 місце, відповідач визначив, що збірна команди Київщини - ДЮСШ-21 зайняла загальне 5 місце на підставі спірного рішення ВГО "Федерація водного поло України" про зарахування технічної поразки указаній збірній.

Позивач, звертаючись до суду із даним позовом, зазначає, що рішення про скасування 3 місця за результатами І туру змагань є протиправним, оскільки зарахування технічної поразки збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 через участь у грі І етапу гравця ОСОБА_3 було прийняте із порушенням Регламенту всеукраїнських змагань та Регламенту ХХІХ чемпіонату України, а тому має бути визнане недійсним.

Перевіряючи зазначені доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Як вже встановлено судом, проведення XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло здійснювалось відповідно до Регламенту всеукраїнських змагань з водного поло у 2019-2020 роках та Регламенту ХХІХ чемпіонату України.

Відповідно до п. 3.1 Регламенту всеукраїнських змагань у 2019-2020 роках такі змагання проводять Міністерство молоді та спору України та ВГО "Федерація водного поло України". Загальне керівництво підготовкою та проведенням чемпіонату здійснюється головними суддівськими колегіями ФВПУ (п. 3.2 Регламенту всеукраїнських змагань).

Так само, відповідно до п. 3.3 Регламенту ХХІХ чемпіонату України, безпосередня підготовка та проведення змагань покладається на головні суддівські колегії, що затверджує Мінмолодьспорту за поданням ФВПУ.

Відповідно до п. 5.10 Регламенту всеукраїнських змагань у 2019-2020 роках усі випадки недотримання вимог та правил цього Регламенту розглядаються головною суддівською колегією ФВПУ, яка залежно від обставин та ступеню порушення приймає рішення про вживання дисциплінарних або фінансових (штрафних) санкцій. Санкції можуть бути комбінованими (дисциплінарними та фінансовими).

Рішення головної суддівської колегії ФВПУ є обов`язковими для виконання всіма ватерпольними (спортивними) клубами, які беруть участь у всеукраїнських змаганнях з водного поло, і вступають в силу з моменту їх прийняття. Розміри фінансових (штрафних) санкцій ФВПУ на період сезону 2019/2020 регламентовані додатком № 2 до цього Регламенту.

Відповідно до п. 1.3 Дисциплінарного кодексу (додатку 2 Регламенту всеукраїнських змагань) відсторонення від участі в одному або більшій кількості матчів може застосуватись, зокрема, до спортсменів ватерполістів, внесених до складу команди або в заявку на матч з водного поло під юрисдикцією ФВПУ, до, під час і після відповідного матчу.

Пунктом 3.1 розділу 3 Дисциплінарного кодексу визначено вид порушення, допущений офіційними особами команди та командами, а саме - участь в матчі гравців, які не мають права брати участь в ньому, та передбачена санкція за таке порушення у вигляді присудження командам технічної поразки в матчі (ах), в якому (их) взяли участь гравці, що не мають право брати участь в ньому (них). При цьому вони усуваються від подальшої участі у змаганні. Якщо таке порушення відбувається в кінці змагання, відсторонення від участі поширюється на наступне змагання під егідою ФВПУ, на яке відповідна команда кваліфікується.

Як було встановлено судом та цього не заперечував відповідач, листом від 05.11.2019 р. ВГО "Федерація водного поло України" повідомила позивача про прийняте ним рішення щодо ухвалення технічної поразки команді позивача за результатами І туру Супер Ліги відкритого чемпіонату України з водного поло 2019-2020 р.р., у зв`язку із недотримання пункту TR 8/3 правил LEN (ЛEH) та пункту 3.1 Дисциплінарного кодексу Регламенту всеукраїнських змагань. Підставою для оголошення технічної поразки збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 стала участь у складі цієї команди гравця ОСОБА_3 , громадянина Казахстану, без трансферного сертифікату LEN.

У той же час, слід зазначити, що команда позивача за участі ОСОБА_3 була допущена відповідачем (його мандатною комісією) до І туру змагань Супер Ліги відкритого чемпіонату України з водного поло 2019-2020 р.р. у порядку, визначеному Регламентом всеукраїнських змагань та Регламентом ХХІХ чемпіонату України. Так, відповідно до п. 4.6 Регламенту всеукраїнських змагань виконком Федерації України на своєму засіданні приймає рішення про допуск команди ватерпольного (спортивного) клубу до участі у всеукраїнських змаганнях з водного поло.

Участь у всеукраїнських змаганнях іноземців вирішується головними суддівськими колегіями Федерації України на підставі оформлення трансферного листа ЛЕН. У складі однієї команди не громадян України може бути до трьох осіб (п. 4.9 Регламенту всеукраїнських змагань).

Заявку на участь подають міські та обласні Федерації, які виступають гарантом дотримання регламентів командами та клубами, які до неї входять (п. 7.1). У заявочному листі на черговий тур клуб (команда) повинен вказати прізвище, ім`я та по-батькові, число, місяць та рік народження, спортивне звання, ігровий номер гравця, ігрове амплуа, номер паспорта, громадянство, дозвіл лікаря (п. 7.1.2). Два примірники заявочного листа для участі у всеукраїнських змаганнях з водного поло повинні бути затверджені президентом клубу, лікарем та печатками міського чи обласного фізкультурно-спортивного диспансеру (п. 7.1.3 Регламенту всеукраїнських змагань).

Так само, відповідно до п. 4.1 Регламенту ХХІХ чемпіонату України до змагань чемпіонату України допускаються команди обласних, міста Києва управлінь з питань фізичної культури та спорту, фізкультурно-спортивних товариств, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, спортивних та ватерпольних клубів, шкіл вищої спортивної майстерності, училищ фізичної культури, для чого вони подають заявки на участь до Федерації України до визначеного терміну. До участі у змаганнях на підставі рішення Федерації України допускається до трьох спортсменів - не громадян України у складі команди, які оформили LEN International Transfer Certificate. Допуск команд до змагань проводиться мандатною комісією, яка затверджується виконкомом ФВПУ (п.п. 4.2, 4.3).

Відповідно до п. 4.6 Регламенту ХХІХ чемпіонату України на участь команди у чемпіонаті подається поіменна заявка на 22 гравці. До початку першого туру змагань команди мають право остаточно не визначати 22 особи і подати заявку на меншу кількість спортсменів, але не менше 13, а у подальшому безпосередньо на мандатній комісії чергового туру додатково додати до заявки прізвища гравців до встановленої Положенням кількості спортсменів - 22 особи.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.10.2019 р. ГО "Федерація водного поло Київщини", дотримуючись вимог Регламенту всеукраїнських змагань та Регламенту ХХІХ чемпіонату України, направила до ВГО "Федерація водного поло України" заявку на участь збірної команди Київщини-ДЮСШ-21 у змаганнях відкритого чемпіонату України серед чоловіків 2019-2020 р.р., у якій просило затвердити склад команди вказаний у заявочному листі, серед гравців яких позивачем був вказаний гравець - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Казахстану, заслужений майстер спорту.

Окремо ГО "Федерація водного поло Київщини" листом № 77 від 24.10.2019 р., звернулась до Федерації водних видів спорту Республіки Казахстан, яким просило підтвердити відсутність участі ОСОБА_3 у складі команд, що входять до Федерації водного поло Республіки Казахстан у період з 30.10.2016 р. Цим же листом позивач просив надати дозвіл на участь ОСОБА_3 у чемпіонаті України у складі команди позивача.

У відповідь на вказаний лист Федерація водних видів спорту Республіки Казахстан листом № ф-509 від 25.10.2019 р. повідомила ГО "Федерація водного поло Київщини" про відсутність участі ОСОБА_3 у складі казахських клубів та Національної збірної команди Республіки Казахстан. Цим же листом надала дозвіл на участь Максимова у чемпіонаті України у складі команди федерації Київщини.

29.10.2019 р. склад збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 у кількості 13 осіб був затверджений керівним складом та керівником даної команди, начальником Управління фізичної культури спорту Київської обласної державної адміністрації та головою ГО "Федерація водного поло Київщини", а 31.10.2019 р. головним суддею змагань ОСОБА_4 указаний склад команди позивача допущений до участі у І турі чемпіонату України у Супер Лізі з водного поло серед чоловіків 2019-2020 рр., серед яких допуск був отриманий і гравцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Казахстану.

Отже, ще до початку І туру змагань гравець збірної команди Київщини - ДЮСШ-21 Максимов М . отримав допуск на участь у цьому турі. Будь-яких заперечень мандатною комісією ФВПУ щодо участі ОСОБА_3 у змаганнях І туру заявлено не було. Також до початку змагань відповідачем не вимагались від позивача і LEN International Transfer Certificate щодо гравця ОСОБА_3 .

При цьому твердження відповідача щодо недотримання командою позивача пункту TR 8/3 правил LEN (ЛEH) з посиланням на те, що гравець ОСОБА_3 взяв участь у складі збірної команди Київщини-ДЮСШ-21 без трансферного сертифікату від команди Російської Федерації, суд не приймає з огляду на наступне.

У матеріалах справи міститься лист віце-президента Федерації водного поло Російської Федерації, з якого вбачається, що ОСОБА_3 приймав участь у змаганнях чемпіонату Росії з водного поло серед чоловіків у сезоні 2017-2018 рр. як гравець команди "Синтез" (м. Казань).

Відповідно до TR 8.1 Правил LEN (ЛEH) міжнародний сертифікат трансферу (ІТС) є єдиним документом, що підтверджує здійснення трансферу ватерполіста між двома клубами національних Федерацій, афілійованими або зареєстрованими в LEN (Європейській Лізі з водних видів спорту).

Відповідно до TR 8.3 якщо гравці не були зареєстровані ні в одному з клубів-членів національної Федерації, що безпосередньо пов`язані або зареєстровані в LEN , і не брали участі в європейських змаганнях протягом попередніх трьох років, Правила трансферних переходів LEN до них не застосовуються.

Отже, зі змісту вказаних норм Правил LEN вбачається, що міжнародний сертифікат трансферу необхідний у разі здійснення трансферу ватерполіста між двома клубами Національних Федерацій, афілійованими або зареєстрованими в LEN.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про фізичну культуру та спорт" спортивні федерації (асоціації, спілки, об`єднання тощо) - громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості. Спортивні федерації можуть мати всеукраїнський або місцевий статус. Статус національної спортивної федерації надається лише одній спортивній федерації з відповідного виду спорту, яка має всеукраїнський статус.

Суд зазначає, що Національна Федерація водного поло України має статус національної федерації з водного поло, проте, з інформації, що міститься на сайті Європейської Ліги з водних видів спорту (http://www2.len.eu/?page_id=508) національними федераціями України, які зареєстровані (афілійовані) у LEN, - є Федерація плавання України та Федерація зі стрибків в воду. Доказів тому, що Національна Федерація водного поло України є афілійованою або зареєстрованою в LEN, відповідачем не надано, а з інформації, що міститься на офіційному веб-сайті Національної Федерації водного поло України (http://www.water-polo.com.ua), таких обставин судом не встановлено.

Отже, Правила трансферних переходів LEN у спірних правовідносинах, зокрема, щодо отримання гравцем ОСОБА_3 сертифікату трансферу для участі у збірній команді Київщини - ДЮСШ-21, не можуть бути застосовані.

Водночас, суд не приймає доводи позивача про те, що Правила LEN, які є міжнародним договором, можуть застосовуватись лише після їх оприлюднення у порядку ст. 57 Конституції України та Закону України "Про міжнародний договір".

Відповідно ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Міжнародний договір України згідно зі ст. 2 Закону України "Про міжнародний договір" - це укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов`язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Укладення міжнародного договору України - це дії щодо підготовки тексту міжнародного договору, його прийняття, встановлення його автентичності, підписання міжнародного договору та надання згоди на його обов`язковість для України.

Суд зазначає, що Правила Європейської ліги плавання (LEN) не є законом, іншим нормативно-правовим актом, або міжнародним договором, а тому до них не мають бути застосовані норми ст. 57 Конституції України щодо офіційного оприлюднення та опублікування нормативно-правових актів органів державної влади, а також норми Закону України "Про міжнародний договір" щодо укладення міжнародного договору.

Окрім усього, слід зазначити, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснювалось відповідачем із порушенням порядку та способу, визначеного п. 5.10 Регламенту всеукраїнських змагань.

Зокрема, у порушення вказаної норми суддівською колегією ФВПУ не було дотримано форми ухвалення рішення про застосування дисциплінарної санкції відносно команди позивача - збірної Київщини - ДЮСШ-21 у вигляді технічної поразки у І турі Супер Ліги відкритого чемпіонату України з водного поло 2019-2020 р.р.

Лише листом № 121/М від 05.11.2019 ВГО "Федерація водного поло України" повідомила позивача про застосування до його команди дисциплінарної відповідальності. У цьому ж листі відповідач зазначав, що усі матеріали стосовно цього питання розміщені на веб-сайті Федерації водного поло України.

Однак, суд дослідивши матеріали, розміщені на сайті Національної Федерації водного поло України (http://www.water-polo.com.ua), встановив відсутність ухваленого головною суддівською колегією ФВПУ належним чином оформленого рішення про зарахування команді позивача технічної поразки (із викладенням у ньому підстав для застосування дисциплінарної відповідальності) за результатами І туру чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків, що відбувся у період з 31.10.2019 р. по 05.11.2019 р.

Також відсутність належної форми рішення суддівської колегії про притягнення команди позивача до дисциплінарної відповідальності, оприлюдненого на сайті ФВПУ, підтверджується наявним у матеріалах справи актом ГО "Федерація водного поло Київщини" від 08.11.2019 р., наданого позивачем. При цьому на вимогу суду відповідач належним чином оформленого рішення не надав.

Доводи відповідача про те, що ВГО "Федерація водного поло України" немає ніякого відношення до головної суддівської колегії змагань, оскільки контроль за суддями та керівництво головною суддівською колегією змагань здійснює Міністерство молоді та спорту України, суд відхиляє, враховуючи наступне.

Так, наказом Міністерства молоді та спорту України № 617 від 09.02.2018 р. затверджено Положення "Про порядок організації і проведення офіційних спортивних змагань і навчально-тренувальних зборів та порядок матеріального забезпечення їх учасників", яким визначений порядок організації офіційних спортивних змагань і навчально-тренувальних зборів, що проводяться з метою реалізації відповідних програм розвитку фізичної культури і спорту, та порядок матеріального забезпечення їх учасників. Дія цього Положення поширюється на організації, які ініціювали та проводять спортивні заходи, зокрема, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості.

Розділом IV Положення визначені вимоги суддівства змагань, а саме:

- для суддівства спортивних змагань організатором заходу за пропозицією спортивної федерації (її територіальним осередком залежно від рангу змагань) утворюється суддівська колегія, чисельність якої встановлюється відповідно до правил спортивних змагань з виду спорту та згідно з розпорядчими та регламентними документами про ці змагання. У складі суддівської колегії утворюється головна суддівська колегія, до якої входить головний суддя спортивних змагань (інша особа), що передбачено правилами спортивних змагань з відповідного виду спорту, його заступники (за потреби), головний секретар, інші фахівці з урахуванням специфіки виду спорту та згідно з правилами змагань з цього виду спорту.

- для допуску спортсменів до змагань утворюється мандатна комісія у складі представника організатора заходу, головного судді змагань (іншої особи) відповідно до правил спортивних змагань з виду спорту, головного секретаря змагань та лікаря.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що саме організатор заходу надає Мінмолодьспорту пропозицію складу суддівської колегії змагань.

Крім того, відповідно до п. 5.1 Регламенту всеукраїнських змагань суддівство змагань здійснюється суддями, які входять до списку суддів ФВПУ. Інформація про призначення суддів та делегата повинна бути опублікована на офіційному сайті ФВПУ не пізніше, ніж за 10 днів до початку Всеукраїнських змагань (п. 5.3 Регламенту).

Як було встановлено судом, наказами Міністерства молоді та спорту України № 4881 від 27.09.2019 р. та № 4948 від 01.10.2019 р. саме за поданням ВГО "Федерація водного поло України" (як організатора змагань ХХІХ чемпіонату України з водного поло серед чоловіків) був затверджений склад суддівської колегії І та ІІ турів відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) з водного поло серед чоловіків. Головним суддею заходу був визначений ОСОБА_4 . Також інформація про призначення суддів 1 туру змагань була опублікована на сайті Національної Федерації водного поло України (http://www.water-polo.com.ua).

За таких обставин, відповідач має пряме відношення до суддівської колегії змагань ХХІХ чемпіонату України з водного поло серед чоловіків. Однак, як було встановлено судом, рішення про технічну поразку у І турі змагань щодо команди позивача суддівською колегією змагань належним чином не було оформлено. Тобто, ВГО "Федерація водного поло України" безпідставно та із порушенням порядку оголосило команді позивача технічну поразку, про що повідомило листом № 121/М від 05.11.2019 р.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позивачем доведено вірогідними та належними доказами той факт, що рішення ВГО "Федерація водного поло України" про притягнення збірної Київщини - ДЮСШ-21 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зарахування команді технічної поразки за результатами І туру ХХІХ чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло через участь у грі гравця громадянина Казахстану ОСОБА_3 , було прийняте із порушенням Регламенту всеукраїнських змагань та Регламенту ХХІХ чемпіонату України.

За таких обставин, оскільки рішення ВГО "Федерація водного поло України" про скасування цього 3 місця за результатами І туру змагань є протиправним, воно має бути визнане недійсним. Отже, позов ГО "Федерація водного поло Київщини" підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення, окрім інших питань, суд вирішує питання також і про те, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 р., 20.12.2019 р. та 23.01.2020 р. були вжиті заходи забезпечення позову відносно ВГО "Федерація водного поло України" та Міністерства молоді та спорту України.

Під час розгляду справи по суті від відповідач заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих наведеними ухвалами Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 10 постанови № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Суд зазначає, що обґрунтованість клопотання про скасування заходів забезпечення позову, що заявлене в процесі розгляду справи, досліджується судом лише з огляду на наявність нових обставин або з огляду на зміну підстав, які були покладені в основу прийнятого раніше рішення про забезпечення позову. Тобто, до набрання рішенням суду законної сили заходи забезпечення позову можуть бути скасовані тим самим судом, який їх вжив, лише в тому випадку, якщо після їх вжиття виникли нові обставини або після їх вжиття змінилися підстави, які були покладені в основу забезпечення позову.

Звертаючись до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, заявником не було надано до суду доказів того, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову відпала або вжиті заходи істотно ускладнюють ефективний захист або поновлення порушених прав або охоронюваних законом інтересів сторін по справі.

Суд зазначає, що усі доводи відповідача, викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову, фактично зводяться до заперечення ним обставин, викладених власне у заявах позивача про забезпечення позову, оцінку яким суд надав при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову. Доводи відповідача про те, що позивач частково відмовився від заявлених вимог, а значить - є підстави для скасування заходів, суд відхиляє з огляду на те, що вказана обставина не впливає на необхідність скасування заходів забезпечення позову у тій частині, в якій він бу розглянутий. При цьому суд звертає увагу на те, що розгляд заяви про скасування вжитих заходів забезпечення позову не є переглядом або переоцінкою судом доказів та доводів, що досліджувалися при розгляді заяви про забезпечення позову, що може здійснюватися лише в порядку апеляційного або касаційного оскарження ухвали про забезпечення позову. Разом з тим, ухвали про вжиття заходів забезпечення позову від 29.11.2019 р., 20.12.2019 р. та від 23.01.2020 р. відповідачем в апеляційному порядку не оскаржувались та набрали законної сили.

За таких обставин клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.11.2019 р., 20.12.2019 р. та від 23.01.2020 р., задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору за поданий позов та заяви про забезпечення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 145, 231, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження у справі за позовом Громадської організації "Федерація водного поло Київщини" до Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України" про визнання недійсними рішень в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України" не допускати до участі у змаганнях XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках у складі збірної команди Київщини - ДЮСШ-21, гравця громадянина Казахстану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 , заслуженого майстра спорту.

У іншій частині позов Громадської організації "Федерація водного поло Київщини" до Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України" задовольнити.

Визнати недійсним рішення Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України" (04070, м. Київ, вул. Фролівська, буд. 3/34, офіс 21-22; ідентифікаційний код 33745638) щодо скасування 3 місця за результатами змагань у зв`язку із зарахуванням технічної поразки збірній команді Київщини - ДЮСШ-21 за участь у 1 турі змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019 - 2020 роках.

Стягнути із Всеукраїнської громадської організації "Федерація водного поло України" (04070, м. Київ, вул. Фролівська, буд. 3/34, офіс 21-22; ідентифікаційний код 33745638) на користь Громадської організації "Федерація водного поло Київщини" (02099, м. Київ, вул. Російська, буд. 39/14, кв. 7, ідентифікаційний код 39472567) судовий збір за поданий позов у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та судовий збір за 2 (дві) заяви про вжиття заходів забезпечення позову у загальній сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 13 липня 2020 року.

Повний текст рішення складений 24 липня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.