Ухвала

від 16.07.2020 по справі 910/13213/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги

16.07.2020Справа № 910/13213/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши

скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міськрайонного району електричних мереж

на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю. Й.

про визнання рішення неправомірним, зобов`язання вчинити певні дії

у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міського району електричних мереж

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхолод"

про стягнення 17 373,36 грн.

представники сторін:

від скаржника (боржника): не з`явився

від стягувача: не з`явився

від органу ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міськрайонного району електричних мереж (далі - ПАТ "Запоріжжяобленерго", скаржник) на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Подільський РВ ДВС міста Києва) Савченко Ю. Й. про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 у даній справі.

Скарга обґрунтована тим, що державний виконавець, не врахувавши вимоги Закону України Про виконавче провадження , що визначають підстави переривання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, неправомірно повернув стягувачеві (ПАТ "Запоріжжяобленерго") наказ Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 без виконання.

У скарзі ПАТ "Запоріжжяобленерго" просить:

- визнати неправомірним рішення (повідомлення) від 06.05.2020 р. головного державного виконавця Подільського РВ ДВС міста Києва Савченко Ю. Й. про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання;

- зобов`язати головного державного виконавця Подільського РВ ДВС міста Києва Савченко Ю. Й. прийняти для примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 по справі № 910/13213/14 щодо стягнення з ТОВ "Київхолод" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Представники скаржника (стягувача), боржника та органу Державної виконавчої служби у судове засідання не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги. Представник скаржника та державний виконавець через канцелярію суду подали клопотання про розгляд скарги без їх участі.

Представник скаржника у вказаному клопотанні свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Державний виконавець на вимогу суду надав пояснення по суті скарги, у якій зазначив, що стягувач, пред`явивши 05.05.2020 р. до виконання виконавчий документ, пропустив встановлений законом строк на його пред`явлення (з урахуванням норм закону про переривання такого строку), а тому наказ підлягав поверненню стягувачу. Також державний виконавець надав копії матеріалів виконавчого провадження № 52716707/11 та № 61987475/11 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 у даній справі № 910/13213/14.

Суд, розглянувши скаргу по суті, перевіривши її доводи та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що вимоги скаржника є обгрунтованими, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. у даній справі, яке набрало законної сили, позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення 17 373,36 грн. були задоволені, стягнуто з ТОВ "Київхолод" нараховану суму двократної вартості спожитої електричної енергії в розмірі 17 373, 36 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

20.10.2014 р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва були видані накази, зокрема, наказ про стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн, зі строком пред`явлення його до виконання - до 18.10.2015 р.

Цей наказ стягувач пред`явив до Подільського РВ ДВС міста Києва на примусове виконання, на підставі чого 02.02.2015 р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 46291078.

Однак, оскільки під час проведення виконавчих дій у боржника не виявилось майна, на яке можливо звернути стягнення, державний виконавець постановою від 27.11.2015 р. повернув цей наказ стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

29.09.2016 р. наказ був повторно пред`явлений ВАТ "Запоріжжяобленерго" до виконання Подільському РВ ДВС міста, у зв`язку із чим 21.10.2016 р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 52716707. Також постановою державного виконавця від 03.10.2016 р. був накладений арешт на майно боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору на суму 2 309,70 грн.

У подальшому, як встановлено судом, 30.03.2017 р. державний виконавець Савченко Ю. Й. виніс постанову про повернення судового наказу стягувачу згідно з п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" з тих підстав, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Вказана постанова була отримана стягувачем 31.05.2017 р.

Також 30.04.2020 р. стягувач, керуючись ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", знову направив на примусове виконання наказ Господарського суду міста Києва № 910/13213/14 від 20.10.2014 р. про стягнення судового збору до Подільського РВ ДВС міста (заява № 1035 від 29.04.2020 р.). Наказ був отриманий органом Державної виконавчої служби 05.05.2020 р.

Однак, як свідчать матеріали справи, 06.05.2020 р. державний виконавець Подільського РВ ДВС міста Савченко Ю. Й. прийняв рішення (у формі повідомлення), яким виконавчий документ був повернутий ПАТ "Запоріжжяобленерго" без прийняття до виконання з посиланням на ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження України", тобто у зв`язку із пропуском стягувачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Указане рішення було отримане стягувачем 12.05.2020 р.

У своїй скарзі ПАТ "Запоріжжяобленерго" вказує на неправомірність прийнятого державним виконавцем рішення від 06.05.2020 р. щодо повернення виконавчого документу, оскільки відбулось переривання цього строку на підставі ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, державний виконавець вважає, що строк пред`явлення наказу до виконання скінчився, навіть, враховуючи його переривання за законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Отже, після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (вказаний висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 05.10.2016 р. у справі 3-698гс16).

Як було встановлено судом, 30.03.2017 р. у виконавчому провадженні № 52716707 державний виконавець виніс постанову про повернення стягувачеві виконавчого документу (наказу Господарського суду міста Києва № 910/13213/14 від 20.10.2014) на підставі пункту 2 статті 37 Закону України Про виконавче провадження у зв`язку з неможливістю виконати рішення суду. У цій же постанові державний виконавець зазначив про право стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання протягом строків, встановлених Законом України Про виконавче провадження .

Згідно з ч. 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення (ч. 3 ст. 28 Закону).

У даному випадку постанова про повернення виконавчого документу (від 30.03.2017 р.) була направлена стягувачу лише 29.05.2017 р. рекомендованим листом за № 0420806511888, про що свідчить печатка поштового відділення на поштовому конверті відправника - Подільського РВ ДВС міста Києва, та отримана стягувачем - 31.05.2017 р. (штамп реєстрації ПАТ Запоріжжяобленерго вхідної кореспонденції № 4308), у порушення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, враховуючи протиправні дії державного виконавця щодо належного повідомлення стягувача про повернення виконавчого документа, суд вважає, що трирічний строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після його переривання, встановлюється з дня фактичного повернення виконавчого документа стягувачу (29.05.2017 р.), тобто, починаючи з 30.05.2017 р. по 30.05.2020 р.

Таким чином, станом на дату подачі 30.04.2020 р. стягувачем наказу на виконання Подільському РВ ДВС міста Києва строк для пред`явлення вказаного виконавчого документа не сплив.

Доводи державного виконавця про те, що строк на повторне пред`явлення наказу закінчився ще 30.03.2020 р. з огляду на дату прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (30.03.2017 р.), суд відхиляє, оскільки доказів тому, що ця постанова від 30.03.2017 р. була направлена органом Державної виконавчої служби того ж дня, коли вона була винесена, або вчасно була доведена до відома стягувача у срок визначений законом, матеріали виконавчого провадження № 52716707 не містять, а орган Державної виконавчої служби таких обставин не довів та належних доказів не надав (як-то доказів направлення рекомендованого листа про надсилання постанови від 30.03.2017 р. стягувачу, витяг з реєстру вихідної кореспонденції щодо її направлення, тощо).

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд, оцінивши надані учасниками справи докази, дійшов висновку, що стягувачем надані більш вірогідні докази того, що рішення державного виконавця Подільського РВ ДВС міста Києва Савченко Ю. Й. від 06.05.2020 р. про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання було прийняте із порушенням вимог Закону України Про виконавче провадження , а тому суд визнає таке рішення державного виконавця неправомірним.

Щодо вимоги скаржника про зобов`язання головного державного виконавця Подільського РВ ДВС міста Києва Савченко Ю. Й. прийняти для примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 по справі № 910/13213/14 щодо стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Також ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Отже, враховуючи, що рішення Господарського суду міста Києва 02.10.2014 р. у справі № 910/13213/14, яке набрало законної сили, підлягає виконанню в примусовому порядку, а також зважаючи на те, що рішення державного виконавця від 06.05.2020 р. про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання визнано судом неправомірним, то вимога скаржника щодо зобов`язання державного виконавця прийняти для примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 по справі № 910/13213/14 щодо стягнення витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міськрайонного району електричних мереж на дії та рішення головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю. Й. про визнання рішення неправомірним, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірним рішення (повідомлення) головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю. Й. від 06.05.2020 р. про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання.

Зобов`язати головного державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савченко Ю. Й. прийняти для примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 по справі № 910/13213/14 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київхолод" на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міського району електричних мереж витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 16 липня 2020 року.

Повний текст ухвали складений 24 липня 2020 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Головіна К. І.