Ухвала

від 23.07.2020 по справі 991/5972/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/5972/20

Провадження1-кс/991/6143/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції з Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, скаргу ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП», в особі директора ОСОБА_3 , на бездіяльність детектива Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 12.06.2020 про кримінальне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Директор ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» - ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із зазначеною скаргою, в якій оскаржує бездіяльність посадових осіб Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України (далі - Львівське ТУ НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 12.06.2020 про вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги скарги обґрунтовує тим, що він звернувся через засоби поштового зв`язку до Львівського ТУ НАБУ із заявою від 12.06.2020 про вчинення слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме по факту вчинення суддею зловживання службовим становищем. Вказану заяву Львівське ТУ НАБУ отримало 16.06.2020. Однак, в порушення вимог ст.214 КПК України, відомості за заявою ОСОБА_3 від 12.06.2020 до ЄРДР посадовими особами Львівського ТУ НАБУ внесені не були. У зв`язку з цим, просить слідчого суддю зобов`язати посадових осіб Львівського ТУ НАБУ відповідно до вимог ст.214 КПК України внести до ЄРДР відомості за його заявою від 12.06.2020 та розпочати досудове розслідування.

Заявник у судовому засіданні підтримав подану скаргу з підстав зазначених у ній. Додатково пояснив, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 накладено арешт на майно ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» шляхом заборони його відчуження. Арешт було накладено, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, без виклику володільця майна. Вважає, що суддею при розгляді справи було допущено ряд порушень та ухвалено неправосудне рішення. Також, зазначив про те, що слідчий не повинен оцінювати заяву на предмет наявності злочину, а повинен вносити відомості до ЄРДР, що є його обов`язком, а потім надавати оцінку фактам. Просив задовольнити скаргу.

Особа, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явилась, про розгляд скарги була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя дійшла до такого висновку.

За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

Слідчим суддею встановлено, що директор ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» ОСОБА_3 звернувся до Львівського ТУ НАБУ через засоби поштового зв`язку із заявою від 12.06.2020 про вчинення кримінального правопорушення, в якій наводить факти про можливі протиправні дії судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 . Заявник вказує на те, що суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 28.05.2020 прийняв завідомо неправосудне рішення, яким наклав арешт на майно ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП». Такі дії суддів, на думку заявника, підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя не погоджується з думкою заявника виходячи з наступного.

У заяві ОСОБА_3 від 12.06.2020 про злочин та поданій ним скарзі не зазначено обставин, які б вказували на вчинення суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області дій щодо зловживання владою або своїм службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам,або інтересамюридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки, що в свою чергу є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Також не зазначено фактів, які б свідчили про наявність істотної шкоди, що передбачена пунктом 3 примітки до статті 364 КК України, що могла бути завдана ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» неправомірними діями судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Що стосуєтьсясуб`єкта кримінальногоправопорушення судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, слідчий суддя звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року).

Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права як результат суддівської помилки не може кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.

Отже, оцінка судових рішень, прийнятих суддею, може бути надана виключно у межах встановленого законодавством процесуального контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач,прокурорневідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості доЄдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Положенняпро Єдиний реєстр досудових розслідувань,порядокйого формування та ведення затверджуютьсяОфісом Генерального прокурораза погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214 КПК України). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 №139, до реєстру вносяться відомості, зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з положеннями п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Склад злочину це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об`єктивними ознаками складу злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), яка вказує на ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Зі змісту ст. 214 КПК України вбачається, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий (детектив), прокурор.

Заява ОСОБА_3 від 12.06.2020 про злочин, яка подана до Львівського ТУ НАБУ, за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із процесуальним рішенням судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у конкретній судовій справі, та не є повідомленням про злочин, оскільки містить інформацію, пов`язану зі здійсненням суддею судочинства, і не містить даних про вчинення суддею корупційних кримінальних правопорушень, тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 364 КК України щодо вищевказаної особи.

Отже, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд заявником, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань документи, з урахуванням наведеного вище, дійшла висновку, що скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 214, 303, 304, 306, 307, 309, 395 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП», в особі директора ОСОБА_3 , на бездіяльність детектива Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 12.06.2020 про кримінальне правопорушення, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1