Ухвала
від 13.08.2020 по справі 991/5972/20
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/5972/20

Провадження №11-сс/991/637/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргуТовариства зобмеженою відповідальністю«К.Л.М.-ГРУПП»,в інтересахякої дієдиректор ОСОБА_5 , наухвалу слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 23липня 2020року,якою залишенобез задоволенняскаргу ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» на бездіяльність детектива Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 липня 2020 року, залишено без задоволення скаргу ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП», в особі директора ОСОБА_5 , на бездіяльність детектива Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви від 12 червня 2020 року про кримінальне правопорушення.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, директор ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 липня 2020 року та постановити нову, якою задовольнити його скаргу на бездіяльність уповноваженої особи Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України і зобов`язати її внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Апеляційна скаргаобґрунтована тим,що ухваласлідчого суддівинесена ізгрубим порушеннямнорм процесуальногота матеріальногоправа,у зв`язкуз чимпідлягає скасуванню.Вказує,що увідповідності довимог ч.1ст.214КПК України слідчий,прокурор невідкладно,але непізніше 24годин післяподання заяви,повідомлення провчинене кримінальнеправопорушення зобов`язанийвнести відповіднівідомості доЄдиного реєструдосудових розслідувань,однак вказанийобов`язок невимагає оцінкиним такоїзаяви (повідомлення)на предметнаявності ознакскладу злочинудля того,щоб вчинитипроцесуальну дію,яка полягаєу внесенівідомостей прокримінальне правопорушеннядо ЄРДР.При цьомузазначає,що слідчийсуддя такожне уповноваженийоцінювати фактичніобставини,зазначені узаяві скаржника,з оглядуна стадіюкримінального провадження.Підтвердити чиспростувати чиє вдіях судді ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України можна тільки в ході досудового розслідування. Натомість, КПК України не передбачено іншого порядку процесуального реагування на заяву чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, прокурором ОСОБА_7 до суду подано клопотання, в якому він просить провадження з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 здійснювати за відсутності прокурора САП, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, 12 червня 2020 року директор ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» ОСОБА_5 звернувся через засоби поштового зв`язку до Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій наводить факти про можливі протиправні дії судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 . Вказує на те, що суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_6 28.05.2020 прийняв завідомо неправосудне рішення, яким наклав арешт на майно ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП». Такі дії суддів, на його думку, підпадають під ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Після чого, 14 липня 2020 року звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність детектива Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій оскаржує бездіяльність посадових осіб Львівського територіального управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою від 12 червня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення. Вимоги скарги обґрунтовує тим, що він 12 червня 2020 року звернувся через засоби поштового зв`язку до Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, щодо вчинення суддею зловживання службовим становищем. Вказану заяву отримано Львівським ТУ НАБУ 16 червня 2020 року. Однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості за заявою ОСОБА_5 від 12 червня 2020 року до ЄРДР посадовими особами Львівського ТУ НАБУ внесені не були. У зв`язку з цим, просив слідчого суддю зобов`язати посадових осіб Львівського ТУ НАБУ, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до ЄРДР відомості за його заявою від 12 червня 2020 року та розпочати досудове розслідування.

Ухвалою слідчогосудді Вищогоантикорупційного судувід 23липня 2020року зазначенускаргу булозалишено беззадоволення.Згідно вказаноїухвали,слідчий суддядійшла висновку,що реєстраціїв ЄРДРпідлягають небудь-якізаяви чиповідомлення,а лишеті зних,які містятьвідомості прокримінальне правопорушення.Заява ОСОБА_5 від 12.06.2020 про злочин, яка подана до Львівського ТУ НАБУ, за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із процесуальним рішенням судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у конкретній судовій справі, та не є повідомленням про злочин, оскільки містить інформацію, пов`язану зі здійсненням суддею судочинства, і не містить даних про вчинення суддею корупційних кримінальних правопорушень, тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 364 КК України щодо вищевказаної особи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Згідност. 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_8 , встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що положеннячастини третьоїстатті 307 Кодексу в частині заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, є обмеженням конституційного права на судовий захист стосовно гарантій на апеляційний перегляд справи, а отже суперечать положеннямчастини другоїстатті 3,частини першоїстатті 8, частин першої, другої статті55,пункту 8частини другої статті 129 Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Положенняпро Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч.2 ст.214 КПК України).

Відповідно до ч.5 ст.214 КПК України,до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань,крім іншого,вносяться відомостіпро короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

На момент звернення директора ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» ОСОБА_5 до Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України із заявою, внесення відомостей до Єдиний реєструдосудових розслідувань було врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139). Згідно з п. 1 глави 2 Розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Крім того, п. 2 глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплював, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

На підставі вищевикладеного, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), яка вказує на ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, у разі не наведення заявником у заяві чи повідомленні про вчинення кримінального правопорушення об`єктивних обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто - суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України, таке повідомлення не може бути зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Як вірно встановлено в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею, у заяві ОСОБА_5 від 12.06.2020 про злочин та поданій ним скарзі не зазначено обставин, які б вказували на вчинення суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області дій щодо зловживання владою або своїм службовим становищем з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки,що в свою чергу є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Також не зазначено фактів, які б свідчили про наявність істотної шкоди, що передбачена пунктом 3 примітки до статті 364 КК України, що могла бути завдана ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» неправомірними діями судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

При цьому, слідчим суддею обґрунтовано враховано, що відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом (вказана норма закону визнана такою, що відповідає Конституції України згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-рп/2011 від 12 липня 2011 року).

Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права як результат суддівської помилки не може кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до відповідальності. Адже відповідні порушення (у разі їх наявності) усуваються за наслідками перегляду судового рішення вищестоящими судовими інстанціями в апеляційному та касаційному порядку.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що заява ОСОБА_5 від 12.06.2020 про злочин, яка подана до Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із процесуальним рішенням судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у конкретній судовій справі, та не є повідомленням про злочин, оскільки містить інформацію, пов`язану зі здійсненням суддею судочинства, і не містить даних про вчинення суддею корупційних кримінальних правопорушень, тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за ст. 364 КК України щодо вищевказаної особи.

Істотних порушень вимогКримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене нею рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 307,405,407,422КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23липня 2020року,якою залишенобез задоволенняскаргу ТОВ «К.Л.М.-ГРУПП» на бездіяльність детектива Львівського територіального Управління Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

СудАпеляційна палата Вищого антикорупційного суду
Дата ухвалення рішення13.08.2020
Оприлюднено09.02.2023
Номер документу90958056
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Судовий реєстр по справі —991/5972/20

Ухвала від 13.08.2020

Кримінальне

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду

Боднар С. Б.

Ухвала від 23.07.2020

Кримінальне

Вищий антикорупційний суд

Олійник О. В.

Ухвала від 23.07.2020

Кримінальне

Вищий антикорупційний суд

Олійник О. В.

Ухвала від 20.07.2020

Кримінальне

Вищий антикорупційний суд

Олійник О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні