КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4277/2020
справа № 758/2601/18
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 20 20 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва, постановленого суддею Волошиним В.О. 20 січня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,
У С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2018 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.
У грудні 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення строків для подання доказів та ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд поновити відповідачу строк подачі доказів на підтвердження суми судових витрат; долучити до матеріалів справа докази на підтвердження суми судових витрат у розмірі 66 350,00 грн, а саме: 36 350,00 грн витрат на правничу допомогу, 22000,00 грн витрат на проведення лінгвістичної експертизи та 8000,00 грн витрат на проведення комп?ютерно - технічної експертизи.
На обґрунтування заяви вказував, що при ухваленні рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в частині стягнення судових витрат по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.
Не погоджуючись із додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги того, що процесуальний строк для подачі доказів понесення судових витрат був пропущений усього на два дні та був викликаний хворобою відповідача, внаслідок чого акт до договору про надання професійної правничої допомоги був підписаний 11.12.2019, тобто після спливу визначеного законом строку.
Вказує, що питання про розподіл судових витрат вирішувалося судом при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, коли усі докази були подані та знаходилися у матеріалах справи вже більше, ніж місяць. При цьому інша сторона мала достатньо часу для ознайомлення з ними та подання своїх доводів і міркувань щодо розподілу витрат.
Звертає увагу суду на те, що представники позивача ознайомлювалися з поданими представником Відповідача доказами щодо судових витрат та під час судового засідання 20.01.2020 подавали свої доводи щодо цих доказів. За таких обставин, враховуючи мінімальне прострочення подання доказів і дотримання процесуальних прав іншої сторони справи, відмова суду щодо розподілу судових витрат відповідача на правничу допомогу не відповідає процесуальному законодавству та порушує визначений статтею 2 ЦПК України принцип відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 підтримали свою апеляційну скаргу та просили її задовольнити з підстав, що викладені в ній.
Представники ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а додаткове рішення Шевченківського районного суду м.Києва без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у відшкодуванні витрат відповідача на правничу допомогу суд першої інстанції виходив із пропуску процесуального строку, встановленого законом для подання доказів таких витрат.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи. Зокрема, до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує вимоги, викладені в частині 3 цієї статті.
За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов?язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як убачається із матеріалів справи, Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2019 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди залишено без задоволення.
13 грудня 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення строків для подання доказів та ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд поновити відповідачу строк подачі доказів на підтвердження суми судових витрат; долучити до матеріалів справа докази на підтвердження суми судових витрат у розмірі 66 350,00 грн, а саме: 36 350,00 грн витрат на правничу допомогу, 22000,00 грн витрат на проведення лінгвістичної експертизи та 8000,00 грн витрат на проведення комп?ютерно - технічної експертизи.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказував, що відповідач, у зв?язку з хворобою не мав змоги у строки, передбачені законодавством, подати докази, а тому вважає, що строк слід поновити.
Однак, судом першої інстанції правомірно зазначено, що відповідач та його представник належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку не надано.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат в розмірі 66 350,00 грн., оскільки відповідачем пропущено строк для подачі доказів понесених судових витрат. Крім того, стороною повинно бути зазначено про понесені судові витрати до закінчення судових дебатів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та правильно відмовив відповідачу в ухваленні додаткового рішення, оскільки відповідачем пропущено строк для подачі доказів понесених судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 27 липня 2020 року.
Суддя - доповідач:
Судді :
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2020 |
Оприлюднено | 29.07.2020 |
Номер документу | 90640751 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Київський апеляційний суд
Андрієнко Антоніна Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні