Рішення

від 05.12.2008 по справі 2-328/08

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-328/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2008 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Украї нця В.В.

при секретарі Клімовськи х С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відп овідальністю «Полтаватехпр ом ЛТД» до ОСОБА_2, Державн ого департаменту інтелектуа льної власності про повернен ня безпідставно набутих грош ових коштів та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

У серпні 2005 року позивачі зв ернулися в суд з позовом до ві дповідачів та просили стягну ти:

• - з ОСОБА_2 на кор исть ОСОБА_1 отримані без достатньої на те правової пі дстави грошові коштів у сумі 47960 гривень;

• - стягнути солідарно з відповідачів на користь О СОБА_1 1500 гривень на відшкод ування моральної шкоди;

• - стягнути солідарно з відповідачів на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Полтаватехпром ЛТ Д» 1500 гривень на відшкодуванн я моральної шкоди;

• - стягнути солідарно з відповідачів на користь ОС ОБА_1 479 гривень та 34 гривні су дового збору;

• - стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 гриве нь на відшкодування витрат п о оплаті адвокатських послуг .

Свої вимоги мотивують т им, що за висновком експертиз и від 03 листопада 2003 року № 22321/а Д ержавного підприємства «Укр аїнський інститут промислов ої власності» навантажуваль ний пристрій, на який ОСОБА _2 15 квітня 2002 року видано декл араційний патент на винахід НОМЕР_2 «Навантажувальни й пристрій» не відповідає ви могам ст. 7 Закону «Про охорон у прав на винаходи та корисні моделі» а саме: не є новим, тоб то не відповідає умовам пате нтоздатності.

Рішенням Печерського райо нного суду міста Києва від 28 л ютого 2005 року, залишеним без з міни ухвалою Апеляційного су ду міста Києва від 24 травня 2005 р оку, деклараційний патент - НОМЕР_2 визнано недійсним. Крім того, ОСОБА_1, який є у часником та директором ТОВ « Полтаватехпром ЛТД», перебу ваючи під постійним тиском з боку ОСОБА_2 з власних зао щаджень передав останньому г рошові кошти на загальну сум у 47960 гривень у якості винагоро ди за використання винаходу без достатніх підстав.

Вважають, що діями відпові дачів їм спричинена й мораль на шкода, яку вони просять ст ягнути з відповідачі солідар но.

Рішенням Солом'янського ра йонного суду м. Києві від 13 гру дня 2005 року позов задоволено ч астково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошо ві кошті в розмірі 47960 гривень, на відшкодування моральної шкоди - 1500 гривень, судові витр ати в сумі 496 гривень та 5000 гриве нь витрат на правову допомог у. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2006 рок у зазначене рішення від 13 груд ня 2005 року скасовано, справа н аправлена на новий судовий р озгляд.

У судовому засіданні 05 груд ня 2008 року представник позива чів позов підтримав.

ОСОБА_2, його представник та представник Державного д епартаменту інтелектуально ї власності проти позову зап еречують.

ОСОБА_2 та його представни к пояснили суду, що рішенням Печерського районного суду м іста Києва від 19 серпня 2008 року позовну заяву Товариства з о бмеженою відповідальністю « Електронтехпром» та Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Полтаватехпром ЛДТ» до ОСОБА_2 та Державного деп артаменту інтелектуальної в ласності про визнання деклар аційного патенту недійсним з алишено без задоволення.

Рішення набуло законної с или та є чинним на час розгляд у справи.

ОСОБА_2 також зазначив, щ о не чинив тиску на ОСОБА_1 щодо виплати йому винагород и за використання винаходу. Р озписки, які надав позивач не стосуються даної справи. Між ним та ТОВ «Полтаватехпром» існував договір про посеред ницькі послуги за просування навантажувального пристрою на ринок. Ці кошти були ним от римані за посередницькі посл уги з продажу навантажувальн ого пристрою енергопостачал ьним компаніям України.

Заслухавши пояснення пред ставника позивачів, ОСОБА _2 та його представника, пре дставника Державного департ аменту інтелектуальної влас ності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до нас тупного.

Судом встановлено, що Держ авним департаментом інтелек туальної власності, відпові дно до заявки № НОМЕР_1 від 27 січня 2001 року ОСОБА_2 15 квіт ня 2002 року виданий декларацій ний патент на винахід НОМЕР _2 «Навантажувальний пристр ій» (а.с. 9), що набрав чинності 15 квітня 2002 року. Рішенням Пече рського районного суду міста Києва від 19 серпня 2008 року позо вну заяву ТОВ «Електронтехпр ом» та ТОВ «Полтаватехпром Л ДТ» до ОСОБА_2 та Державно го департаменту інтелектуал ьної власності про визнання зазначеного деклараційного патенту недійсним залишено без задоволення (т. 2, а.с. 193-195).

Рішення набуло законної с или та є чинним на час розгляд у справи.

Заявляючи позов про стягн ення з ОСОБА_2 47940 гривень, п озивачі, як на правову підста ву заявленого позову, посила ються на ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК Ук раїни, особа, яка набула майн о за рахунок іншої особи без д остатньої правової підстави , зобов'язана повернути це ма йно.

Згідно ст. 60 ЦПК України кож на сторона зобов'язана довес ти ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 6 1 цього Кодексу. Докази подают ься сторонами та іншими особ ами, які беруть участь у спра ві.

На підтвердження своїх вим ог позивач надав суду розпис ки ОСОБА_2 від 07 червня 2003 ро ку на суму 38360 гривень (т. 1, а.с. 21) т а 20 червня 2003 року на суму 9600 грив ень (т. 1, а.с. 22) та зазначає, що ц і розписки підтверджують фак т отримання ОСОБА_2 винаго роди від нього за використан ня винаходу.

Суд вважає, що позивачі не н адали суду доказів на підтве рдження того, що ОСОБА_2 от римав зазначені кошти у якос ті винагороди за використанн я ТОВ «Полтаватехпром ЛТД» в инаходу, без достатньої прав ової підстави.

Про це свідчить зміст розпи сок. У розписці від 07 червня 2003 р оку (т. 1, а.с. 21) зазначено, що О СОБА_2 одержав від ОСОБА_1 суму 38360 гривень як винагороду .

У цій розписці не зазначено про яку конкретно винагород у йде мова та з яких коштів ця сума виплачена ОСОБА_2

Зі змісту розписки ОСОБА _2 від 20 червня 2003 року (т. 1, а.с. 22 ) вбачається, що він отримав 960 0 гривень від директора ТОВ «П олтаватехпром» ОСОБА_1 у я кості винагороди його винахо ду. Зазначена розписка також не містить конкретних відом остей щодо виплат саме за вик ористання оспорюваного пози вачами винаходу. До того ж, зі змісту розписки чітко не вба чається, чи виплачував ОСО БА_2 цю суму ОСОБА_1, як фі зична особа з власних коштів , чи виплачував він цю суму ОСОБА_2, як директор ТОВ «По лтаватехпром ЛТД» з коштів Т овариства.

Слід зазначити також, що ОСОБА_1 не надав суду доказі в щодо підстав виплати з влас них коштів винагороди ОСОБ А_2 за використання винаход у ТОВ «Полтаватехпром ЛТД». З матеріалів справи вбачаєтьс я, що винахід використовував ся саме Товариством і ОСОБА _2 звертався саме до Товарис тва з проханням провести з ни м розрахунки.

ОСОБА_1 не довів суду необх ідність виплати власних кошт ів позивачу по заборгованост і товариства, якщо вона мала місце. Жодного доказу, який с відчив би про протиправний т иск на позивача з боку ОСОБ А_2 суду не надано.

Частиною третьою ст. 213 ЦПК У країни визначено, що обґрунт ованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясо ваних обставин, на які сторон и посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, пі дтверджених тими доказами, я кі були досліджені в судовом у засіданні.

Частиною четвертою ст. 60 ЦП К України визначено, що доказ ування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки пра вова природа виплати ОСОБА _1 зазначених в розписках су м чітко не визначена самими р озписками, суд приходить до в исновку, про неможливість по класти їх в основу рішення пр о задоволення позову ОСОБА _1

Посилання позивачів на те, що запатентований винахід не відповідає умовам патентозд атності спростовується чинн им на час розгляду справи ріш енням Печерського районного суду міста Києва від 19 серпня 2008 року. Позивачі не надали суд у жодного доказу на підтверд ження своїх вимог про спричи нення їм відповідачами морал ьної шкоди. Таким чином, оцін ивши зібрані по справі доказ и, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів не знайш ли свого підтвердження в суд овому засіданні і в задоволе ні їх вимог слід відмовити.

Керуючись 15, 16, 23, 1167, 1190, ч. 1 ст. 1 212 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Відмовити в задоволенні п озову ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Полтаватехпром ЛТД».

Рішення може бути оскаржен о до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інста нції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошен ня рішення заяви про апеляці йне оскарження. Апеляційна с карга може бути подана без по переднього подання заяви про тягом десяти днів з дня прого лошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання з аяви про апеляційне оскаржен ня.