Ухвала

від 24.07.2020 по справі 737/1083/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 липня 2020 року

м. Київ

справа № 737/1083/19

провадження № 61-10515ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 червня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом

до ОСОБА_2 , в якому просила: стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію за половину вартості житлового будинку

АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,4038 га, у тому числі з земельними угіддями: рілля - 0,2971 га, малоповерхова забудова - 0,0044 га, 0,0030 га, 0,0054 га, землі під житловою забудовою - 0,0939 га, кадастровий номер 7422782500:01:001:0016, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1

в сумі 25 тис. грн та припинити за нею право власності на 1/2 частину

на вищезазначене майно; визнати право власності за ОСОБА_2

на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами,

що розташований по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,4038 га, у тому числі з земельними угіддями: рілля - 0,2971 га, малоповерхова забудова - 0,0044 га, 0,0030 га, 0,0054 га, землі під житловою забудовою - 0,0939 га, кадастровий номер 7422782500:01:001:0016, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, розташовану по АДРЕСА_1 .

Рішенням Куликівського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 червня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

14 липня 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 червня 2020 року і передати справу на новий розгляд.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,

що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках -

на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності цивільних правовідносин.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах

та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же статті ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах

про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,

яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Пунктом 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено,

що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Враховуючи, що заявлена ОСОБА_1 вартість майна, яке вона просила поділити, складає 50 тис. грн, ціна позову у цій справі є такою, що станом

на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у цій малозначній справі про поділ спільного майна могло б підлягати касаційному оскарженню, Верховним Судом не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 24 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович