Постанова

від 22.07.2020 по справі 911/1396/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2020 р. Справа№ 911/1396/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Кондибенко О.В.;

від відповідача: Тимошенко О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року

у справі №911/1396/18 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Приватного підприємства "Джинтама-Бриз"

до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго"

про скасування акту та протоколу засідання комісії по розгляду акту, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Джинтама-Бриз" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" про скасування акту № К039553 від 04.06.2018 та скасування протоколу № 0297 засідання комісії по розгляду акту № К 039553 від 04.06.2018 р., складеного 14.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт про порушення від 04.06.2018 № К039553 складено з порушенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, а рішенням комісії постачальника, за результатами розгляду вказаного акту, безпідставно нараховано суму штрафу саме по Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженій постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано Акт про порушення №К 039553 від 04.06.2018 року, складений ПАТ "Київобленерго".

Скасовано Протокол №0297 засідання комісії по розгляду акту №К 039553 від 04.06.2018 року, складений 14.06.2018 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" на користь Приватного підприємства "Джинтама-Бриз" 3 842,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що акт про порушення від 04.06.2018 р. № К039553, в якому зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: фальсифікацію пломб енергопостачальника, встановлених на трансформаторах струму: С40927952, С40927953, С40927954, С40927959, та протокольне рішення комісії відповідача від 14.06.2018 р. № 0297, яким на підставі встановленого в зазначеному акті порушення, здійснено нарахування споживачу суми заподіяних збитків, є неправомірними.

Також суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку скасування лише протокольного рішення комісії відповідача від 14.06.2018 р. № 0297, яким на підставі встановленого в зазначеному акті порушення, здійснено нарахування споживачу суми заподіяних збитків, не можна вважати ефективним захистом прав та законних інтересів позивача, оскільки, враховуючи, що актом про порушення від 04.06.2018 р. № К039553 встановлено факт порушення споживачем (позивачем) п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: фальсифікацію пломб енергопостачальника, встановлених на трансформаторах струму: С40927952, С40927953, С40927954, С40927959, в той час, як наявність такого порушення спростовується висновком судового експерта за результатами експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.09.2018 р. в даній справі, чинність такого акту, за наявності встановлених в даній справі обставин, може призвести до прийняття комісією відповідача, за результатами повторного розгляду зазначеного акту, відповідного незаконного рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року у справі №911/1396/18 скасувати та ухвалити нове, яким повністю відмовити Приватному підприємству "Джинтама-Бриз" у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що оскільки територія споживача є огородженою та охороняється, відповідно стороння особа не могла діяти на території, яка належить споживачу, а тому оскільки останній несе відповідальність за збереження приладу обліку та пломб, комісією відповідача було прийнято рішення про нарахування суми збитків, заподіяних електропостачальнику внаслідок порушення споживачем законодавства у сфері енергетики та умов договору. Також апелянт зазначив, що актом № К 039553 від 04.06.2018 року, який складений ПАТ "Київобленерго", зафіксовано лише порушення Правил користування електричної енергії, яке мало місце на об`єкті відповідача, в той час як саме рішенням комісії з розгляду акту, оформленого протоколом № 0297 від 14.06.2018, встановлювалось наявність або відсутність порушення споживачем Правил користування електричної енергії. Апелянт також не погоджується з висновками, викладеними в мотивувальній частині рішення, оскільки висновком експерта було підтверджено, що всі пломби, якими було опломбовано електроустановку позивача, сфальсифіковані представниками останнього. Також апелянт посилався на п. 6.42 ПКЕЕ, відповідно до якої рішення комісії з розгляду акту про порушення оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Споживач має право оскаржити саме рішення комісії у суді.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді, Пашкіна С.А., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 23.10.2019.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 року № 09.1-08/4244/19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням суддів Пашкіної С.А. у відпустці та Ткаченка Б.О. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2019 року для розгляду справи № 911/1396/18 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 було прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року у справі № 911/1396/18 у визначеному складі суду.

23.10.2019 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 зупинено провадження у справі № 911/1396/18 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/17955/17.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 було відкладено розгляд справи на 22.07.2020.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

04.02.2011 р. між ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" (наразі - ПрАТ "Київобленерго") (постачальник) та ПП "Джинтама-Бриз" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 220043429, відповідно до умов як відповідач зобов`язується постачати електричну енергію позивачу для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю 1160 кВт, а позивач зобов`язується сплачувати вартість використаної ним електричної енергії та здійснювати інші платежі за умовами Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ).

Згідно п. 2.3.5. договору позивач зобов`язується забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред`явленням службового посвідчення до розрахункових засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, до пристроїв релейного захисту автоматики та зв`язку, до електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку, для виконання відключення та обмеження споживання у будь-який час доби.

Згідно акту від 17.11.2017 р. № 580247 постачальником було передано споживачу на відповідальне зберігання прилад обліку та пломби, встановлені на ньому.

04.06.2018 р. працівниками ПрАТ "Київобленерго" проводились роботи по облаштуванню обліку електричної енергії споживача, що знаходиться за адресою: урочище Зелений бір № 8 в селі Глібівка, Вишгородського району, Київської області.

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, під час проведення зазначених робіт було виявлено фальсифікацію пломб електропостачальника, встановлених на трансформаторах струму та на дверцятах комірки трансформаторної підстанції. Фальсифікація полягає у відмінності нанесення номеру пломби та її маркування (відрізняється шрифт та його розмір) від пломб встановлених на клемній кришці приладу обліку, які встановлювались одночасно..

Виходячи з наведеного, відповідачем в особі п`яти працівників було складено акт від 04.06.2018 р. № К039553про виявлене порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: фальсифікацією пломб енергопостачальника, встановлених на трансформаторах струму. В даному акті вказано, що пломби: С40927952, С40927953, С40927954, С40927959 - фальсифіковані. А також зазначено, що споживач запрошується у Вишгородський РП на комісію для розгляду вказаного акту про порушення ПКЕЕ. Крім того, акт містить відомості, що споживач від підпису відмовився.

14.06.2018 р. на засіданні комісії постачальника, розглянувши вказаний акт, прийнято рішення, що акт підлягає розрахунку згідно п. 6.40 ПКЕЕ, п. 2.1.1. методики. Величину розрахункового добового споживання визначити згідно методики по п. 2.1.1. форм 2.4., за період чотири дні з 01.06.2018 р. по 04.06.2018 р. та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. Протокол, разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/ або збитків вручено споживачу 14.06.2018 р.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує на те, що акт про порушення від 04.06.2018 р. № К039553, було складено з порушенням Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, а рішенням комісії постачальника, за результатами розгляду вказаного акту, безпідставно нараховано суму штрафу саме по Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією", затвердженій постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562.

Предметом позовних вимог в даній справі є скасування акту № К039553 від 04.06.2018 р. та скасування протоколу № 0297 засідання комісії по розгляду акту № К 039553 від 04.06.2018 р., складеного 14.06.2018 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що акт від 04.06.2018 № К039553, в якому зафіксовано порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: фальсифікацію пломб енергопостачальника, встановлених на трансформаторах струму: С40927952, С40927953, С40927954, С40927959, та протокольне рішення комісії відповідача від 14.06.2018 р. № 0297, яким на підставі встановленого в зазначеному акті порушення, здійснено нарахування споживачу суми заподіяних збитків, є неправомірними.

Також суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку скасування лише протокольного рішення комісії відповідача від 14.06.2018 р. № 0297, яким на підставі встановленого в зазначеному акті порушення, здійснено нарахування споживачу суми заподіяних збитків, не можна вважати ефективним захистом прав та законних інтересів позивача, оскільки, враховуючи, що актом про порушення від 04.06.2018 р. № К039553 встановлено факт порушення споживачем (позивачем) п. 6.40 ПКЕЕ, а саме: фальсифікацію пломб енергопостачальника, встановлених на трансформаторах струму: С40927952, С40927953, С40927954, С40927959, в той час, як наявність такого порушення спростовується висновком судового експерта за результатами експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.09.2018 р. в даній справі, чинність такого акту, за наявності встановлених в даній справі обставин, може призвести до прийняття комісією відповідача, за результатами повторного розгляду зазначеного акту, відповідного незаконного рішення.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За приписами статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду (контролю); пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальником електричної енергії та споживачами врегульовані Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - ПКЕЕ), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно п. 3.32 Правил при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них.

Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці. (п. 6.41. Правил користування електричною енергією).

У пункті 6.42 Правил користування електричною енергією передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення.

Як вбачається із спірного протоколу від 14.06.2018, комісія прийняла рішення про нарахування обсягу та вартості електричної енергії у зв`язку з виявленням фальсифікації пломб електропостачальника, встановлених на трансформаторах струму та на дверцятах комірки трансформаторної підстанції, у зв`язку з чим здійснила нарахування на підставі п. 2.1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлений у Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. N 562.

В той же час, ні Правилами, ні Методикою не передбачено такого порушення як фальсифікація пломб електропостачальника.

Однак, згідно з положеннями підпункту 2 пункту 2.1. Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.

У разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення. Для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення трасологічної експертизи від 25.02.2019 р. № 22022/18-31/4449-4453/19-31, встановлено, що:

- надані на дослідження пломби №№ С40927952, С40927953, С409276954, С40927959 відповідають наданій пломбі-зразку № С40927960 за зовнішнім виглядом та конструктивними особливостями, за розмірними характеристиками складових та елементів, їх розташуванням та взаєморозташуванням, наявністю, розташуванням та взаєморозташуваннм відповідних маркувальних позначок (індивідуального номеру, логотипу "КОЕ" та QR коду), за способом виготовлення самої пломби та способом нанесення маркувальних позначок, за шрифтом знаків маркування, за розмірними характеристиками позначок індивідуальних номерів вставки та корпусу, логотипу "КОЕ" та QR коду;

- надані на дослідження пломби №№ С40927952, С40927953, С409276954, С40927959 відповідають наданій пломбі-зразку № С40927960 за зовнішнім виглядом та конструктивними особливостями, за розмірними характеристиками складових та елементів,їх розташуванням та взаєморозташуванням, наявністю, розташуванням та взаєморозташуванням відповідних маркувальних позначок (індивідуального номеру, логотипу "КОЕ" та QR коду, за способом виготовлення самої пломби та способом нанесення маркувальних позначок, за шрифтом знаків маркування, за розмірними характеристиками позначок індивідуального номеру вставки, та QR коду, але дещо відрізняються за розмірними характеристиками та насиченістю штрихів позначок індивідуального номеру корпусу та логотипу "КОЕ", а також за шириною кришки вставки;

- досліджувані пломби №№ С40927952, С40927953, С409276954, С40927959 та пломби зразки № № С40927958, С40927960 та маркувальні позначки на них, могли бути виготовлені з використанням одного і того ж макету, даних автоматичної програми тощо, із внесенням змін розмірних показників позначки номеру корпусу та позначки КОЕ пломби № С40927958, до макету, змінення автоматичної програми тощо;

- розмірні характеристики складових, елементів та маркувальних позначок досліджуваних пломб №№ С40927952, С40927953, С409276954, С40927959 та пломб-зразків №№ С40927958, С40927960 відрізняються від технічних характеристик пломб типу Карат V2 з представленої відповідачем документації практично за всіма показниками, а саме: за розмірними показниками складових та елементів (висотою та шириною корпусу, товщиною корпусу по верхньому краю, шириною кришки вставки, шириною отворів для дроту, розмірними характеристиками позначок індивідуальних номерів вставки та корпусу, розмірами логотипу "КОЕ" та QR коду;

- досліджені пломби №№ С40927952, С40927953, С409276954, С40927959 та пломб-зразків № № С40927958, С40927960 та маркувальні позначки на них, вірогідніше були виготовлені не з використанням макету, даних автоматичної програми тощо, у які були закладені розмірні характеристики, що зазначені у наданих технічних характеристиках пломб типу Карат V2.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновком судового експерта спростовується наявність порушень, у зв`язку з якими відповідачем було складено акт про порушення від 04.06.2018 р. № К039553, а саме: порушення споживачем п. 6.40 ПКЕЕ, що полягало, згідно змісту акту, в фальсифікації пломб енергопостачальника, встановлених на трансформаторах струму: С40927952, С40927953, С40927954, С40927959, оскільки згідно висновку експерта в ході дослідження вказаних пломб встановлено, що вони відповідають виглядом, конструктивними особливостями та характеристикам пломбам зразкам № С40927958, С40927960, які було надано самим відповідачем для проведення експертизи та які останній вважав оригінальними.

Водночас, у висновку експерта зазначено, що як і пломби №№ С40927952, С40927953, С409276954, С40927959 (що були встановлені на розрахунковому засобі позивача та які відповідач вважає сфальсифікованими) та пломби-зразки №№ С40927958, С40927960 (які були надані відповідачем в якості оригіналів пломб, що використовувались для опломбування розрахункового засобу позивача, тобто не сфальсифіковані) не відповідають технічним характеристикам пломб типу Карат V2 з представленої відповідачем документації.

В розумінні п.п. 3.31, 3.32 ПКЕЕ розрахунковий засіб обліку електричної енергії опломбовується пломбами електропостачальної організації (відповідача). Відповідальність за збереження таких пломб покладається на власника електроустановки (позивача).

У висновку експерта було зазначено, що пломби, які були встановлені на розрахунковому засобі обліку електричної енергії позивача, ідентичні тим, що були надані відповідачем (як особою, яка встановлювала такі пломби на засіб обліку) експерту в якості оригінальних, тобто такого ж типу, серійного випуску, які використовувались для опломбування електричного обладнання позивача.

Більш того, зазначене вище також було підтверджено експертом у судовому засіданні 15.05.2019, який був викликаний Господарським судом Київської області для надання пояснень по суті висновку.

А тому твердження апелянта, що висновком експерта було підтверджено фальсифікацію всіх пломб, якими було опломбовано електроустановку позивача, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене вище, висновком судового експерта підтверджено, що пломби енергопостачальника, які згідно тверджень відповідача - фальсифіковані та пломби енергопостачальника надані відповідачем, як зразок для проведення експертизи не відрізняються виглядом, конструктивними особливостями та характеристиками, тобто є ідентичними, у зв`язку з чим висновок відповідача щодо фальсифікації споживачем пломб енергопостачальника є безпідставним.

Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушення у сфері електроенергетики, зокрема, порушення п. 6.40. Правил користування електричною енергією, зафіксованого в акті № 039553 від 04.06.2018 про порушення, не підтверджено матеріалами справи та спростовано висновком експерта за результатами проведення трасологічної експертизи від 25.02.2019 р. № 22022/18-31/4449-4453/19-31, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування п. 2.1.1 Методики.

Відповідно до абз. 5 п. 6.42 Правил користування електричною енергією споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів із дня вручення протоколу споживачу.

Рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача, у зв`язку з чим вимога про скасування такого рішення комісії є способом захисту прав та інтересів, установлених законом (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 зі справи № 904/3918/18).

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17).

Як вбачається з заявленого позову, позивачем було заявлено вимогу про скасування протоколу № 0297 засідання комісії по розгляду акту № К 039553 від 04.06.2018, складеного 14.06.2018.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує саме рішення комісії, яке оформлене протоколом № 0297 від 14.06.2018, і посилається на пункти ПКЕЕ, що стосуються визнання недійсним рішення комісії.

А тому, колегія суддів, керуючись ст. 5 ГПК України, погоджується з наявністю підстав для задоволення позову у цій частині, однак вважає за можливе викласти цю вимогу у наступній редакції: Скасувати рішення комісії з розгляду акта про порушення № К 039553 від 04.06.2018 р., оформленого протоколом № 0297 від 14.06.2018 .

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2020 у справі № 914/633/18.

Стосовно вимоги про скасування акту № К039553 від 04.06.2018 колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Нормами частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частин 2 та 3 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, а тому суд може застосувати інші способи захисту. За загальним правилом, у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа не звертається з усіма передбаченими вимогами до суду, а обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/12901/17-ц складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема, щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта.

Натомість слід зазначити, що пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено порядок і умови оскарження рішення комісії, оформленого протоколом, в якому, зокрема, зазначено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Абзацом 9 пункту 6.42 ПКЕЕ передбачено, що у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), а у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.

Тобто у випадку скасування у судовому порядку рішення комісії, акт про порушення підлягає скасуванню електропередавальною організацією, а не судом.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17, та у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 914/633/18.

А тому, скасування акту про порушення у судовому порядку не передбачено законодавством в якості способу захисту прав, оскільки скасування такого здійснюється електропередавальною після скасування у судовому порядку рішення комісії по розгляду акту.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині задоволеної позовної вимоги про скасування акту про порушення № К 039553 від 04.06.2018 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні даної вимоги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року у справі № 911/1396/18 - частковому скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київобленерго" на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року у справі № 911/1396/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 року у справі № 911/1396/18 частково скасувати, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії з розгляду акта про порушення № К 039553 від 04.06.2018, оформленого протоколом № 0297 від 14.06.2018.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, б. 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) на користь Приватного підприємства "Джинтама-Бриз" (07333, Київська область, Вишгородський район, с. Глібівка, урочище "Зелений бір" № 8; код ЄДРПОУ 37335521) 1 762,00 грн. за подачу позовної заяви.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Джинтама-Бриз" (07333, Київська область, Вишгородський район, с. Глібівка, урочище "Зелений бір" № 8; код ЄДРПОУ 37335521) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, б. 2-Б; код ЄДРПОУ 23243188) 2 643,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.

5. Матеріали справи № 911/1396/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.07.2020 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко