Постанова

від 29.07.2020 по справі 911/1111/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2020 р. Справа№ 911/1111/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Владимиренко С.В.

при секретарі судового засідання : Романовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від заявника: не прибув;

від відповідача : не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та ОСОБА_1

на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року

у справі № 911/1111/20

за заявою ОСОБА_2

про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-заявник) звернувся до Господарського суду Київської області з заявою про забезпечення позову вх. №79/20 від 04.05.2020 про накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - ТОВ "ПРОМЗІЗ") майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.05.2020 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено повністю. Накладено арешт з забороною його відчуження на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" а саме на: земельну ділянку загальною площею 0,153 га, кадастровий номер - 3211000000:01:063:0205, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342488332110; цілісний майновий комплекс "Промислові засоби індивідуального захисту" загальною площею 1335,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342269732110; земельну ділянку загальною площею 0,0631 га кадастровий номер - 3211000000:01:063:0204, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342269732110; будівлю нежитлову (пілорама) загальною площею 116 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342298432110.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 06.05.2020 року у даній справі та винести нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" майно - відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Київської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ухвала суду не містить належного доказового обґрунтування поданої заяви, не наведено будь-яких доводів того, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову може призвести до утруднення (унеможливлення) виконання рішення по справі, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову. Наявність оголошення про продаж майна не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.

Крім того, скаржник вказав, що зацікавленість у продажу (непродажу іншим) арештованого майна була і є перш за все у заявника, а подачу заяви про забезпечення доказів можна розцінювати як чергове маніпулювання своїми процесуальними правами з метою тиску на Товариство.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2020 року справу № 911/1111/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року у справі № 911/1111/20, своєю ухвалою від 03.06.2020 року.

24.06.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого заявник просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.20250 року у справі №911/1111/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промислові засоби індивідуального захисту без задоволення.

Крім того, ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема, зазначив, що зміст апеляційної скарги та додані до неї документи додаткового підтверджують доводи заяви про забезпечення позову про ухилення відповідача від визначення розміру грошових зобов`язань перед заявником та проведення з ним розрахунку.

26.06.2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року на підставі ст. 265 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві ОСОБА_1 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 року у справі №911/1111/20 про забезпечення позову.

Крім того, ОСОБА_1 у заяві про приєднання до апеляційної скарги, зокрема зазначив, що він являється учасником та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та саме він давав об`яву на сайті ОЛХ про продаж спірних об`єктів. При цьому, заявник вказав, що дані об`яви розміщувалися за попередньою домовленістю із самим ОСОБА_2 . Водночас, заявник просив розглядати справу без його участі.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1111/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М.,Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 року прийнято матеріали справи № 911/1111/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року у справі № 911/1111/20 до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді Коротун О.М., Гаврилюк О.М.

20.07.2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ОСОБА_2 до суду надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження за заявою ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 року, у зв`язку з перебуванням судді Коротун О.М., у відпустці, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/1111/20 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В.

Північний апеляційний господарський суд прийняв матеріали справи № 911/1111/20 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді Суліма В.В., судді: Гаврилюк О.М., Владимиренко С.В. Повідомив учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 29.07.2020 року, своєю ухвалою від 21.07.2020 року.

Північний апеляційний господарський суд заяву ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" задовольнив. Визнав ОСОБА_1 особою, що приєдналася до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року у справі № 911/1111/20, своєю ухвалою від 27.07.2020 року.

Представники сторін у судове засідання 29.07.2020 року не з`явилися. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2020 року та телефонограмами.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Київської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.05.2020 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та ОСОБА_1 - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, заява про забезпечення позову, зокрема була мотивована тим, що заявнику столо відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЗІЗ" вчиняє дії з продажу майна Товариства, що підтверджується наявністю оголошень на спеціалізованих сайтах: www.liderphm.com.ua та www.olx.ua (продаж цілісного майнового комплексу загальною площею 1335,3 кв.м., та нежитлової будівлі (пілорама) загальною площею 116 кв.м.

Відтак, у зв`язку з реальним побоюванням заявника щодо відчуження майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМЗІЗ", що може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому заявник просить суд накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЗІЗ" а саме на: земельну ділянку загальною площею 0,153 га, кадастровий номер - 3211000000:01:063:0205, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342488332110; цілісний майновий комплекс "Промислові засоби індивідуального захисту" загальною площею 1335,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342269732110; земельну ділянку загальною площею 0,0631 га кадастровий номер - 3211000000:01:063:0204, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342269732110; будівлю нежитлову (пілорама) загальною площею 116 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1342298432110.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі № 910/6924/18.

Так, за твердженням заявника Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" вчиняються дії спрямовані на зменшення активів Товариства, шляхом здійснення розпродажу нерухомого майна, яке відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно належать на прав власності останньому.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЗІЗ" 19.01.2020 року розмістило в мережі Інтернет на площадках продажу нерухомого майна (www.liderphm.com.ua та www.olx.ua) об`яву про продаж цілісного майнового комплексу загальною площею 1335,3 кв.м.

З огляду на викладене, та враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЗІЗ" має реальні наміри відчужити належне йому нерухоме майно та при цьому може мати невиконані грошові зобов`язання перед заявником, що в подальшому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду позаяк відповідач зумисно втратить всі основні засоби для отримання прибутку, що позбавить можливості заявника виконати рішення суду в разі задоволення майбутнього позову, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову повністю.

Разом з цим, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, що наявність оголошення про продаж майна не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено, оскільки , як вбачається з оголошення яке було розміщено на спеціалізованому інтернет-ресурсі www.olx.ua , останнє містить примітку продаж від власника , тобто особа, яка розмістила це оголошення, діяла від імені власника.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги твердження генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту", що саме він давав об`яву на сайті ОЛХ про продаж спірних об`єктів, що підтверджує вищевикладене.

Водночас, твердження скаржника, що зацікавленість у продажу (непродажу іншим) арештованого майна була і є перш за все у заявника, а подачу заяви про забезпечення доказів можна розцінювати як чергове маніпулювання своїми процесуальними правами з метою тиску на Товариство не спростовує висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та ОСОБА_1 не надали суду мотивів та доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі та в заяві про приєднання до апеляційної скарги доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянти не подали жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського cуду Київської області від 06.05.2020 року у справі № 911/1111/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 06.05.2020 року у справі №911/1111/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/1111/20 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

С.В. Владимиренко