Постанова

від 29.07.2020 по справі 200/1869/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року справа №200/1869/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Блохіна А.А., Геращенка І.В., за участю секретаря судового засідання - Ашумова Т.Е., представника відповідача - Панкова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Камишівського психоневрологічного інтернату на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі № 200/1869/20-а (головуючий суддя І інстанції Загацька Т.В.), складене в повному обсязі 24 квітня 2020 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Камишівського психоневрологічного інтернату про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Камишівського психоневрологічного інтернату про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) інтернату, розташованого за адресою: Донецька обл., м. Селидове, смт. Комишівка, вул. Шкільна, буд.10 до повного усунення порушень, шляхом експлуатації вищезазначеного об`єкту (а.с. 1-13).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) Камишівського психоневрологічного інтернату, розташованого за адресою: 85482, Донецька область, м.Селидове, вул.Шкільна, 10 до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки від 20 грудня 2019 року №52, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту (а.с. 106-111).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Камишівський психоневрологічний інтернат подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у їх задоволені у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що враховуючи часткове усунення порушень, обмежене фінансування вжиття заходів реагування шляхом зупинення експлуатації закладу є крайнім заходом обрання якого не є доцільним.

Вважає, що виявлені перевіркою порушення, які залишаються не усунутими, не впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки не впливають на забезпечення безпеки експлуатації (а.с. 117-126).

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 19 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , листа Першого заступника Голови ДСНС України Мельчуцького О.Г. від 11 грудня 2019 року №02-17767/261 (а.с. 38-39), доручення Прем`єр-міністра України від 11 грудня 2019 року №44205/1/1-19 (а.с. 40-41), наказу ДПРЗ-6 ГУ ДСНС України у Донецькій області від 18 грудня 2019 року №282 Про проведення позапланових перевірок на виконання доручення Прем`єр-міністра України (а.с. 34-35) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Камишівського психоневрологічного інтернату, розташованого за адресою: 85482, Донецька область, м.Селидове,смт Комишівка, вул.Шкільна, 10.

Актом від 20.12.2019 №52 (а.с. 14-33), який був складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (далі - акт від 20.12.2019 №52), встановлені порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, а саме:

1. Не обладнано приміщення будівель системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

2. Не оброблено дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) засобами вогнезахисту;

3. Не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, які проводяться 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ;

4. Не забезпечено приміщення знаками безпеки відповідно до ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір ;.

5. Не встановлено вказівні знаків для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння згідно з ДСТУ 180 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір ;

6. Не встановлено біля місць розташування пожежних гідрантів і водойми покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запису води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілей, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчик біля водойми;

7. Не встановлено на об`єкті схему території, в яких повинно вказуватися розміщення будівель, водойм, гідрантів, під`їздів пожежних автомобілів до них, що призведе до збільшення часу розгортання пожежних підрозділів, збільшує час та ускладнює гасіння пожежі;

8. Не визначено для всіх будівель і приміщень складського призначення категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою , а також клас зони згідно з Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок ;

9. Не надано акти проведення прихованих робіт з прокладання електричних проводів (кабелів), внаслідок чого існує ймовірність того, що електричні проводи прокладені по горючій основі;

10. Не укомплектовано пожежні щити (стенди) на території первинними засобами пожежогасіння, що унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації;

11. Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів;

12. Не проведено ідентифікацію об`єкта, не складено Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенціальної безпеки та не узгоджено з органами державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки.

Головний корпус:

13. Допущено зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (відсутні протипожежні двері приміщення архіву);

14. Допущено з`єднання, відгалуження та оконцювання жил проводів в розподільчих та з`єднувальних коробках за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик;

15. Не забезпечено автономним пристроєм електричного захисту кондиціонери (кабінет директора, головної медичної сестри, приміщення їдальні) незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів, що призводить до аварійної експлуатації електромережі та зниження її технічних характеристик;

16. Допущено експлуатацію тимчасової електромережі на другому поверсі в районі розміщення електричного щитку №3 (між електричними світильниками, від електричного щитку в кабінет);

17. Допущено відкрите прокладання електричних проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів по горючим основам (конструкціям) - шпалерам у кімнаті №23, що призведе до нагрівання горючої основи під час експлуатації електричних проводів та може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей. Допущено користування пошкодженою розеткою у кімнаті №23;

18. Допущено відкрите прокладання електричних проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів по горючим основам (конструкціям) дверного блоку туалетної кімнати на першому поверсі;

19. Допущено встановлення вимикача біля електричного щитку № 4 на горючу основу(конструкцію) без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, який виступає за габарити апарата не менше ніж на 0, 01 метра, що призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу;

20. Допущено відкрите прокладання електричних проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів по горючим основам (конструкціям) дверного блоку на сцені актової зали на другому поверсі;

21. Не закрито кришкою з негорючого або важкогорючого матеріалу з`єднувальну коробку в приміщенні архіву на другому поверсі;

22. Допущено з`єднання, відгалуження та оконцювання жил проводів в з`єднувальній коробці в приміщенні архіву на другому поверсі без допомоги опресування, зварювання, паяння або затискачів;

23. Допущено встановлення апарату відключення (вимикача) у приміщенні архіву на другому поверсі, що призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання елементів апарату;

24. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників (ВП 9(з));

25. Не забезпечено будівлю засобами пожежогасіння - вогнегасниками (ВВК,ВП) згідно норм належності;

26. Не забезпечено шляхи евакуації евакуаційним освітленням;

27. Не встановлено на дверях сходових кліток та коридорів пристрої для самозачинення;

28. Допущено встановлення на шляху евакуації евакуаційного виходу №2, №3, №4, при переході у приміщення відділення №3, а також у коридорі другого поверху (головного корпусу) порогів, які перешкоджають вільній евакуації людей, створюють затор людського потоку та збільшення часу евакуації;

29. Допущено встановлення дверей на головному вході, які відкриваються у протилежному напрямку щодо виходу з приміщення будівлі;

30. Допущено захаращення шляху евакуації евакуаційного виходу №2 з приміщення їдальні меблями (столи, стільці, дрова), що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації;

31. Допущено улаштування тимчасових печей на шляху евакуації №2 з приміщення їдальні, що може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації;

32. Допущено улаштування решітки на дверях евакуаційного виходу №1 з приміщення їдальні;

Приміщення відділення №3 будівлі головного корпусу:

33. Не встановлено на дверях сходових кліток та коридорів пристрої для самозачинення;

34. Не надано акти проведення прихованих робіт з прокладання електричних проводів (кабелів), внаслідок чого існує ймовірність того, що електричні проводи прокладені по горючій основі;

35. Допущено встановлення вимикача біля електричного щитку №1 на першому поверсі на горючу основу(конструкцію) без підкладання під нього суцільного негорючого матеріалу, який виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, що призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу;

36. Допущено відкрите прокладання електричного проводу (кабелю) з оболонками з горючих матеріалів по горючим основам (конструкціям) - біля електричного щитку №1 на першому поверсі;

37. Не проведено технічне обслуговування вогнегасника (ВИ 9(з));

38. Допущено захаращення шляху евакуації евакуаційного виходу №1 меблями;

Будівля пральні:

39. Не надано акти проведення прихованих робіт з прокладання електричних проводів (кабелів);

40. Не обладнано електричні світильники ковпаками (розсіювачами) (2 одиниці), що може призвести до виникнення пожежі в наслідок великої температури поверхні лампи розжарювання;

41. Допущено з`єднання, відгалуження та оконцювання жил проводів при підключені світильника зовнішнього освітлення без допомоги опресування, зварювання, паяння або затискачів, що призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик;

Будівля котельні:

42. Не проведено технічне обслуговування вогнегасника (ВП 9(з));

43. Не забезпечено будівлю засобами пожежогасіння - вогнегасниками згідно норм належності;

44. Не укомплектовано пожежний щит (стенд) первинними засобами пожежогасіння;

45. Не обладнано димову трубу іскрогасниками;

46. Допущено в експлуатацію несправну трубу системи вентиляції (мається наявний прогар труби вентиляції з зовнішньої сторони будівлі);

Підсобне приміщення боксів (гаражів):

47. Не проведено технічне обслуговування вогнегасника (ВП).

Техногенна безпека:

48. Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту органів дихання згідно діючих нормативних актів;

49. Не проведено ідентифікацію об`єкта, не складено Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенціальної безпеки та не узгоджено з органами державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки.

За результатами перевірки встановлено, що подальша експлуатація об`єкту приміщень і території Камишівського психоневрологічного інтернату Донецької області із вищезазначеними порушеннями пожежної безпеки створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Заперечення до проведеного позапланового заходу та складеного акту перевірки з боку суб`єкта господарювання не надходили.

Зважаючи, що зазначені порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, створюють реальну загрозу життю та здоров`я людей, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Предметом судового контролю у цій справі є правомірність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: Камишівського психоневрологічного інтернату Донецької області, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зазначені у акті перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Правомірність заявлених вимог про застосування заходів реагування шляхом повного зупинення роботи будівлі відповідача є спірним питанням даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги та зупиняючи роботу будівлі закладу освіти, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про повне усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки та існує загроза життю та здоров`ю людей.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Абзац перший частини 5 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частина 7 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частина 2 статті 12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності : у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом.

Пункти 29, 33 та 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України: об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Пункти 1, 3 та 4 частини 1 статті 7 Кодексу цивільного захисту України: цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

Пункт 21 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України: до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до п.п. 27 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21 вересня 2017 року № 507), Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частини перша та друга статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлює, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Визначення небезпечного чинника міститься у п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Пункт 2 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014р. № 1417, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки): ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пункт 4 розділу І Правил пожежної безпеки: пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пункт 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки: посадові особи та працівники проходять навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях .

Підпункт 2.5 пункту 2 розділу V Правил пожежної безпеки: У будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Підпункт 1.2 пункту 1 розділу V Правил пожежної безпеки: будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт) (пункт 1 розділу 1 Правил).

У відповідності до частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відтак, факт усунення підконтрольною установою порушень вимог пожежної безпеки перевіряється уповноваженим органом на підставі заяви підконтрольної установи та додатково поданих документів, за наслідками такої перевірки складається акт, який свідчить про усунення або не усунення порушень пожежної безпеки, які були виявлені раніше.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо повного виконання відповідачем порушень, встановлених актом перевірки додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, відсутнє повідомлення про усунення порушень та акт про їх усунення.

Суд критично ставиться до посилання апелянта на усунення порушень, встановлених актом перевірки, оскільки матеріалами це не підтверджено письмово повідомлення суду про їх не виконання з поважних причин.

Наявність будь-яких договорів підряду, листів, тощо не є доказом усунення порушень, оскільки усунення порушень, виявлених при проведенні перевірки, має бути задокументовано відповідним актом позивача, який в матеріалах справи відсутній.

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта щодо можливості експлуатації об`єкту у зв`язку з відсутністю загрози життю людей, оскільки виявлені порушення,зокрема,не обладнання приміщень будівель системою протипожежного захисту ,- які не усунені, можуть зумовити виникнення пожежі, а подальша робота об`єкта відповідача (на час звернення позивача до суду) з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей.

Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи дошкільного навчального закладу, безпеки дітей, вихователів та співробітників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, тощо.

Апелянт не конкретизує та не наводить обставин в апеляційній скарзі порушення допущені судом першої інстанції під час прийняття рішення по справі, що позбавляє можливості суду апеляційної інстанції перевірку доводів апелянта.

Апелянтом наводяться тільки посилання на законодавство, та частку виконаних робіт, не наводяться обставини, які не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів з реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкту, а саме: Камишівського психоневрологічного інтернату до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації вищезазначеного об`єкту.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Камишівського психоневрологічного інтернату - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі № 200/1869/20-а - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 29 липня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 липня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

А.А. Блохін

І.В. Геращенко