Постанова

від 29.07.2020 по справі 360/661/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року справа №360/661/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., за участю секретаря судового засідання - Ашумова Т.Е., представника відповідача - Свердловської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року (головуючий суддя І інстанції - Пляшкова К.О.) складене в повному обсязі 09 червня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області у справі № 360/661/20 за позовом Дочірнього підприємства Луганський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2020 року, Дочірнє підприємство Луганський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (з урахуванням уточнень) про скасування податкового повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 0015565104 (а.с. 1-5, 65-68).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року позовні вимоги підприємства задоволені повністю.Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Луганській області від 13 листопада 2019 року № 0015565104 (а.с. 168-172).

Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління ДПС у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ подано розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний номер 1400002934 від 03 березня 2014 року) по відокремленому підрозділу - Філії Кремінський райавтодор ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік (реєстраційний номер 9091290021 від 04 квітня 2014), в яких платником податків визначені суми грошових зобов`язань з податку на прибуток.

Після кожної сплати податкових зобов`язань в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі розрахувались штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Вказує, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафу на підставі статті 126 Податкового кодексу України є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, тобто штраф нараховується платнику податків при сплаті податкового боргу на сплачену суму і враховуючи період фактичного існування податкового боргу. Застосувати зазначений штраф податковий орган може тільки після того, як податковий борг буде сплачено, а тому строк давності в 1095 днів повинен відраховуватись не з моменту спливу останнього дня граничного строку сплати податкового зобов`язання, а з моменту, коли борг буде сплачено.

Враховуючи несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, відповідачем відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 0015565104 на суму 4626,80 грн., у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (23134,00 грн. х 20%).

Щодо мораторію апелянт зазначив, що Господарським судом Луганської області 05 травня 2014 року порушено провадження у справі № 913/849/14 про банкрутство ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. При цьому, згідно з пунктом 1 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12 липня 2017 року у справі № 913/849/14 введено процедуру санації ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України . Пунктом 8 статті 5 визначено, що за відсутності підстав для відмови в затвердженні плану санації господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації, цією ж ухвалою скасовується мораторій.

Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов`язання, і є похідними від основного зобов`язання. З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Наполягав на тому, що податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 0015565104, прийняте ГУ ДПС у Луганській області, є законним та таким, що відповідає нормам податкового законодавства (а.с. 177-178).

Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.

28 липня 2020 року від позивача до канцелярії суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство Луганський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , код за ЄДРПОУ 31995774, зареєстровано як юридичну особу; має відокремлені підрозділи, серед яких Філія Кремінський райавтодор , код 26229852; перебуває у процесі провадження у справі про банкрутство (санації) за судовим рішенням про проведення санації (а.с. 153-162).

Позивачем до Кремінського відділення Рубіжанської ОДПІ подано:

- розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013 рік від 03 березня 2014 року № 1400002934, в якому визначено суму нарахованого до сплати податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) рік у сумі 22145,00 грн., авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року - 1845,00 грн. (а.с. 83-84, 105);

- уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013 рік від 04 квітня 2014 року № 9091290021, в якому визначено суму нарахованого до сплати податку на прибуток відокремленого підрозділу платника консолідованого податку на прибуток за звітний (податковий) рік у сумі 22872,00 грн., авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісяця у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року - 1906,00 грн. (а.с. 80-84,106- 107).

Головним управлінням Державної податкової служби в Луганській області проведено камеральну перевірку строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток Філії Кремінський райавтодор Дочірнього підприємства Луганський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , за 2013 рік.

За результатами перевірки розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 03 березня 2014 року № 1400002934, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 04 квітня 2014 року № 9091290021 та бази даних Державної податкової служби України складено акт від 21 жовтня 2019 року № 202/12-32-51-04-/26229852 (а.с. 7-9, 104-105).

Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток Філією Кремінський райавтодор ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідальність за що передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 21 жовтня 2019 року № 202/12-32-51-04-/26229852 (а.с. 11-12), у задоволенні яких відмовлено, про що вказано у відповіді від 12 листопада 2019 року № 1761/10/12-32-51-04 (а.с. 14-16).

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 0015565104, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 1925, 1905, 1901, 1900, 1874, 1874, 1844, 1844, 1792 календарних днів сплати грошового зобов`язання 23134,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 4626,80 грн. (а.с. 18, 101).

Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 13 листопада 2019 року № 0015565104 (а.с. 20-23), у задоволенні якої відмовлено рішенням від 24 січня 2020 року № 3087/6/99-00-08-05-05-06 (а.с. 29-31, 102).

Правомірність прийняття контролюючим органом вищевказаного податкового повідомлення-рішення є спірним питанням даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом всупереч положень частини третьої статті 19 Закону № 2343-XII нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань позивача, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Суд також вказав, що відповідач дійшов хибного висновку, пов`язуючи відлік строку давності у 1095 днів із фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов`язання,в той час, як норма пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

У відповідності із статтею 14 ПК України:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. п. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. п. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п. п. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5).

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З вищевикладеного слідує, що з моменту подання платником податків податкової декларації, визначена ним сума податкового зобов`язання є узгодженою і має бути сплачена у граничні терміни, визначені законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у розрахунку від 03 березня 2014 року № 1400002934 та уточнюючому розрахунку від 04 квітня 2014 року № 9091290021 визначено грошові зобов`язання по податку на прибуток, на підставі яких за позивачем виник обов`язок по сплаті узгоджених грошових зобов`язань.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою узгоджених грошових зобов`язань (на думку відповідача) до позивача застосовані штрафні санкції, а саме (згідно розрахунку):

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 03 березня 2014 року № 1400002934 з граничним терміном сплати 11 березня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 5113,00 грн. із затримкою у 1925 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 1022,60 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 03 березня 2014 року № 1400002934 з граничним терміном сплати 30 березня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 1845,00 грн. із затримкою у 1905 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 369,00 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 04 квітня 2014 року № 9091290021 з граничним терміном сплати 04 квітня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 727,00 грн. із затримкою у 1901 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 145,40 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 04 квітня 2014 року № 9091290021 з граничним терміном сплати 04 квітня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 61,00 грн. із затримкою у 1900 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 12,2 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 03 квітня 2014 року № 1400002934 з граничним терміном сплати 31 квітня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 1845,00 грн. із затримкою у 1219 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 369,00 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 04 квітня 2014 року № 9091290021 з граничним терміном сплати 31 квітня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 61,00 грн. із затримкою у 1874 дні, за що нарахована штрафна санкція у сумі 12,20 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 03 березня 2014 року № 1400002934 з граничним терміном сплати 30 травня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 1841,00 грн. із затримкою у 1844 дні, за що нарахована штрафна санкція у сумі 368,20 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 04 квітня 2014 року № 9091290021 з граничним терміном сплати 30 травня 2014 року, погашене 18 червня 2019 року у сумі 61,00 грн. із затримкою у 1844 днів, за що нарахована штрафна санкція у сумі 12,20 грн.;

грошове зобов`язання, визначене розрахунком від 03 березня 2014 року № 1400002934 з граничним терміном сплати 11 березня 2014 року, погашене 05 лютого 2019 року у сумі 1792,00 грн. із затримкою у 1792 дні, за що нарахована штрафна санкція у сумі 2316,00 грн. (а.с. 19).

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 05 травня 2014 року у справі № 913/849/14 порушено провадження у справі про банкрутство щодо боржника ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 143-144).

Згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області від 22 травня 2017 року у справі № 913/849/14 затверджено реєстр вимог кредиторів у складі наступних кредиторів, зокрема, Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області з грошовими вимогами в сумі 23164,00 грн., в тому числі: 5718,00 грн. основного боргу зі сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, та 17446,00 грн. податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності (17442,00 грн. основного боргу та 4,00 грн. пені) (а.с. 43-45, 145-146).

Ухвалою Господарського суду від 12 липня 2017 року у справі № 913/849/14 введено процедуру санації ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України строком на шість місяців до 12 січня 2018 року (а.с. 147-149), строк якої продовжений до 29 лютого 2020 року включно згідно з ухвалою Господарського суду Луганської області від 12 серпня 2019 року у справі № 913/849/14 (а.с. 36-42).

Відтак, особливістю даної справи, є те, що податковий орган прийняв спірне податкове повідомлення-рішення під час перебування позивача перебуває у процедурі банкрутства (з 05 травня 2014 року), та процедурі санації (з 12 липня 2017 року) та поза межами 1095 днів сплати узгодженого зобов`язання .

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності з 21 квітня 2019 року, встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Оскільки справа № 913/849/14 про банкрутство ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України на день введення в дію цього Кодексу перебувала на стадії санації, застосуванню підлягають положення Закону № 2343-XII від 14 травня 1992 року № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон № 2343-XII), а не Кодексу України з процедур банкрутства, на які посилається відповідач.

Так, згідно зі статтею 19 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина перша).

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна (частина друга).

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частина третя).

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення (абзац перший частини п`ятої).

Відповідно до ч.7 ст.19 Закону Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство

Зважаючи, що податкові зобов`язання, вказані в акті від 21 жовтня 2019 року № 202/12-32-51-04-/26229852, виникли за ДП Луганський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України до порушення провадження у справі про банкрутство позивача на грошові зобов`язання позивача, які виникли на підставі розрахунку від 03 березня 2014 року № 1400002934 та уточнюючого розрахунку від 04 квітня 2014 року № 9091290021 з податку на прибуток за 2013 рік, строк виконання яких настав до введення мораторію (11 березня 2014 року, 30 березня 2014 року, 04 квітня 2014 року, 30 квітня 2014 року), поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

З цих підстав як необґрунтовані відхиляються твердження апелянта, що грошові зобов`язання, за несвоєчасну сплату яких нарахована штрафна санкція, є поточними зобов`язаннями підприємства та ухвалою про затвердження плану санації скасовується мораторій.

Твердження відповідача щодо закінчення мораторію, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки згідно з частиною 7 ст. 19 Закону № 2343-XII мораторій припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство, яке у позивача триває до даного часу. Крім того, нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Дослідженням розрахунку штрафної санкції до податкового повідомлення-рішення встановлено, що податковим органом нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань із порушенням встановлених статтею 102 Податкового кодексу України строків давності.

З розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення та акта камеральної перевірки слідує, що граничний строк сплати грошових зобов`язань, визначених розрахунком від 03 березня 2014 року № 1400002934 та уточнюючим розрахунком від 04 квітня 2014 року № 9091290021, настав 11 березня 2014 року, 30 березня 2014 року, 04 квітня 2014 року, 30 квітня 2014 року, 30 травня 2014 року, а штрафна санкція нарахована податковим повідомленням-рішенням від 13 листопада 2019 року № 0015565104, тобто поза межами 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку, зокрема подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Твердження відповідача щодо необхідності відліку строку давності у 1095 днів із фактичною сплатою позивачем узгодженої у минулих роках суми податкового зобов`язання є незмістовним, оскільки п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 820/3544/17 та від 05 червня 2018 року у справі № 824/760/17-а

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга фактично дублює відзив на позовну заяву.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За змістом статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2020 року по справі № 360/661/20 - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 29 липня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 липня 2020 року.

Судді Т.Г.Арабей

І.В. Геращенко

І.Д. Компанієць