29.07.20
22-ц/812/1299/20
Справа № 476/64/20 Головуючий у 1-ї інстанції Чернякова Н.В .
Провадження № 22ц/812/1299/20 Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 липня 2020 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючого: Ямкової О.О.,
суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,
із секретарем: Богуславської О.М.,
за участю: представника відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2020 року, постановлену під головуванням судді Чернякової Н.В. у с.м.т. Еланець Миколаївської області, зі складанням її повного тексту 27 квітня 2020 року, по справі
за позовом
ОСОБА_2
до Фермерського господарства (ФГ) Б.А.М.
про визнання недійсною додаткової угоди про внесення змін до договору
оренди землі та повернення земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ФГ Б.А.М. про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного 30 січня 2009 року між сторонами та зобов`язання фермерського господарства повернути їй як власнику належну земельну ділянку площею 7,2357га, розташовану на території Єланецької селищної ради Миколаївської області .
Одночасно позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну їй земельну ділянку із забороною ФГ Б.А.М. здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи з її оброблення.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 3 лютого 2020 року заява ОСОБА_2 задоволена, вжиті заходи по забезпеченню позову.
24 квітня 2020 року від ФГ Б.А.М. надійшла заява про заміну заходу забезпечення позову у вигляді заборони господарству здійснювати сільськогосподарські роботи з оброблення землі чи будь-які дії з користування на іншій вид заходу - заборону реєстраторам речових прав на нерухоме майно та нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту спору. Посилалося на те, що доки діє додаткова угода, сторони повинні виконувати взяті на себе зобов`язання, а тому не обробляючи земельну ділянку, господарство несе збитки.
Представник позивача надала відзив на заяву про заміну заходу забезпечення позову, в якому вважала такі зміни недоречними до вирішення судом спору по суті.
Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2020 року заява представника відповідача про часткове скасування заходів забезпечення позову задоволена, постановлено про скасування заходу забезпечення, вжитого на підставі ухвали того ж суду від 3 лютого 2020 року у частині заборони ФГ Б.А.М. здійснювати сільськогосподарські роботи з оброблення землі, що належить ОСОБА_2 , чи будь-які дії з її користування.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції вважав за можливе не вирішувати заявлене представником відповідача письмове клопотання про заміну заходу забезпечення позову, і прийняти до розгляду усне клопотання про скасування цього виду заходу забезпечення.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на її незаконність, порушення судом норм процесуального права, та постановити нову, якою відмовити відповідачу у поданому ним клопотанні.
У письмовому відзиві на подану апеляційну скаргу представник відповідача вважала її доводи необґрунтованими.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь при розгляді справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Задовольняючи усне клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вважав за можливе не вирішувати по суті письмове клопотання про зміну заходу забезпечення позову, та достатність наданих відповідачем обґрунтувань про дію додаткової угоди до договору оренди землі до вирішення судом спору, та не відповідність обраного раніше позивачем, та задоволеного судом способу забезпечення позову, який не сприяє охороні матеріально-правових інтересів позивача.
Проте з такими висновками суду погодитися у повній мірі не можна.
Так, відповідно до змісту статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Положеннями статті 150 ЦПК України, встановлені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
За роз`ясненнями, викладеними у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
У подальшому за клопотанням учасника справи суд може у відповідності до процедури, визначеної статтею 156 ЦПК України, здійснити заміну одного заходу забезпечення позову іншим, або у відповідності до статті 158 ЦПК України скасувати заходи забезпечення позову.
Тобто процедура та порядок заявлення учасником справи відповідних клопотань, та вчинення судом дій із заміни чи скасування заходів забезпечення позову регламентуються окремими нормами процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлені вимоги майнового характеру щодо належного їй майна, яким на її думку, безпідставно користується відповідач.
Тому за заявою позивача ОСОБА_2 судом 3 лютого 2020 року прийняті заходи забезпечення позову шляхом постановлення ухвали, яка набрала законної сили та відповідачем не оскаржена.
Разом з тим, у квітні 2020 року ФГ Б.А.М. подано письмове клопотання про заміну заходу забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати сільськогосподарські роботи з оброблення чи будь-які дії з користування землею, що належить ОСОБА_2 , на інший вид заходу - заборону реєстраторам речових прав на нерухоме майно та нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту спору, який по факту є ідентичним обмеженням, що діють на підставі накладеного судом арешту на спірну земельну ділянку у відповідності до ухвали суду першої інстанції від 3 лютого 2020 року, а тому, на думку колегії суддів, не можуть бути адекватним способом заміни попередньо прийнятим судом заходам забезпечення позову.
За час дії заходів забезпечення позову, прийнятих на підставі ухвали суду від 3 лютого 2020 року і до дати звернення з відповідним клопотанням - 24 квітня 2020 року, суттєвих змін за обставинами справи не відбулося, а усі доводи щодо необхідності проведення заміни одного заходу забезпечення на інший стосуються фактичних заперечень за прийнятим судом забезпеченням позову до вирішення справи по суті.
Відтак, правових підстав для проведення заміни одного заходу забезпечення на інший у відповідності до статті 156 ЦПК України колегія суддів не вбачає.
Не вбачає колегія суддів і підстав для скасування заходів забезпечення позову в частині заборони господарству здійснювати сільськогосподарські роботи з оброблення чи будь-які дії з користування землею, що належить ОСОБА_2 , та вважає, що таке рішення прийняте судом першої інстанції з грубим порушенням норм процесуального права.
По-перше, відповідачем письмових клопотань про скасування заходу забезпечення позову у відповідності до статті 158 ЦПК України не надавалося, внаслідок чого підстав для розгляду цього питання із забезпеченням прав усіх учасників справи у суду не було.
По-друге, скасовуючи раніше прийнятий захід забезпечення позову суд керувався тими самим обставинами, які існували на час забезпечення позову, а тому вони (такі обставини) не могли бути підставою для прийняття протилежного судового рішення.
І по-третє, постановляючи ухвалу по суті питання, суд першої інстанції не розглянув по суті заявлене клопотання про заміну заходу забезпечення позову.
За такого, висновок місцевого суду про наявність підстав для задоволення клопотання про скасування заходу забезпечення позову є невірним.
У зв`язку з порушенням судом норм процесуального закону та у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової, за якою заяву ФГ Б.А.М. слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Єланецького районного суду Миколаївської області від 24 квітня 2020 року скасувати, та постановити нову, якою заяву ФГ Б.А.М. стосовно прийнятих судом заходів забезпечення позову - залишити без задоволення .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України .
Головуючий О.О. Ямкова
Судді С.Ю. Колосовський
О.В. Локтіонова
Суд | Миколаївський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2020 |
Оприлюднено | 30.07.2020 |
Номер документу | 90650776 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миколаївський апеляційний суд
Ямкова О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні