Ухвала

від 22.07.2020 по справі 495/2484/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1249/20

Номер справи місцевого суду: 495/2484/20 1-кс/495/1139/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника ТОВ «УСПЕХ-ПЛЮС-УСПЕХ» - ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «ВАРУНА- ПЛЮС» - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 03.07.2020 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню №42020161240000084 від 16.04.2020 року,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42020161240000084 від 16.04.2020 року за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України.

Обґрунтовуючи відмову в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя посилався на те, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Окрім того, відповідно до правової кваліфікації правопорушення ч.2 ст. 190 КК України, за якою проводиться досудове розслідування, санкція зазначеної частини статті не передбачає взагалі конфіскацію майна. Слідчим також не було обґрунтовано необхідності накладення арешту на майно для збереження вказаного майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні, а лише зазначено в клопотанні, що накладення арешту на майно необхідне для забезпечення наявності доказової бази в кримінальному провадженні.

Також, під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що між ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС» та ТОВ «Успех-плюс-успех» наявний спір щодо майна, яке використовується для здійснення господарської діяльності та який вирішувався в порядку господарського судочинства. На сьогоднішній день існує рішення Господарського суду Одеської області, яке набрало законної сили, щодо спору між цими суб`єктами господарювання.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_6 зазначив, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та постановленою із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на наступні обставини:

- поза увагою слідчого судді залишилось те, що постановою слідчого у кримінальному провадженні № 42020161240000084 від 16.04.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, майно, на яке слідчий просив накласти арешт визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів;

- слідчим суддею не враховано, що відповідно до ст. 190 КК України предметом кримінального правопорушення є як чуже майно, так і право на таке майно, у зв`язку з чим під час проведення досудового розслідування виникла необхідність в забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту вилучених предметів та речей, для створення збереженості тих об`єктів які на думку органу слідства мають статус речового доказу, й збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню.

Посилаючись на викладені обставини, прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про накладення арешту на майно задовольнити та накласти арешт на майно, перелік якого міститься в клопотанні слідчого.

Заслухавши доповідьсудді,пояснення прокурора,який підтримавдоводи апеляційноїскарги,представнику ТОВ«УСПЕХ-ПЛЮС-УСПЕХ»- ОСОБА_7 ,який такожнаполягав наїї задоволенні її,думку представникаТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС» - ОСОБА_8 ,яка просилавідмовити вїї задоволенні,перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 1ст.370КПК Українипередбачає,що судоверішення повиннобути законним,обґрунтованим івмотивованим.

Зі змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно вбачається, що слідчий просив накласти арешт на вилучене майно, оскільки воно є речовим доказом вчинення злочину, а також з метою забезпечення цивільного позову (а.п. 3-7).

Відповідно до приписів ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, слідчий у клопотанні зазначив, що 15.04.2020 р. директор ТОВ «Успех-плюс-успех» ОСОБА_10 звернувся до Білгород-Дністровської місцевої прокуратури із заявою про те, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволодіння виробничою лінією по розливу води, яка належить ТОВ «Успех-плюс-успех» на підставі договору купівлі-продажу обладнання №ГЕО09/09/08 від 23.09.2008 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2008 року на підставі договору купівлі-продажу обладнання №ГЕО09/09/08, укладеного з ТОВ «ГЕО-Ленд», ТОВ «Успех-плюс-успех» придбано у власність виробничу лінію по розливу води загальною вартістю 8 132 876 грн. в тому числі яка включала у себе конвеєрну систему (тип КС, заводський номер №2586, дата виготовлення: 12.2008 року) вартість 323 407,5 грн, та складалась з: конвеєра пневматичного №1.1. та №2.1-2шт; конвеєра цепного повортного 1-рядного №1.2.-1 шт; конвеєра цепного поворотного 5-рядного №1.3-2шт.; конвеєра поворотного 1-рядного №1.4-1шт.; конвеєра поворотного 4-рядного №1.5.-1шт.; конвеєра ленточного №1.6.- 1шт. Крім конвеєрної системи в складі лінії було також придбано: триблок 50-59-12 із захватом горло; механізм подачі та орієнтування корок; етикетувальна машина МППЕ-10000А; комплект переналадки до МППЕ; упаковочна машина УМТ-1500АЛ.О; комплект переналадки до УМТ-1500АЛ.О; автомат для виробництва ПЕТ пляшок А-4000 з силовою установкою; прес-форма до А-4000; компресорна станція до автомату для виробництва ПЕТ пляшок в складі: вінтовий компресор Аirpol 55/1 3М та поршневий компресор повторного стиснення Аirpol ADP 720/4; установка для охолодження технологічного обладнання УОЖ-9; скіпойовий підйомник для автоматичного завантаження преформ; Сінхромікс SATS 12000; палетообгортувальна машина МПО «Кокон» П1.5.

Лінія була змонтована у будівлі цеху з розливу води за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Лиманський, 1 та відповідно до Договору №1/10/08 вказана лінія була передана ПП «Грін Стар» на відповідальне зберігання за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Лиманський, 1.

В ході проведення огляду місця події 20.05.2020 р., за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Сергіївка, пров. Лиманський, 1, в приміщені цеху було виявлено наступне обладнання: конвеєр пневматичний №1.1.-1 шт, конвеєр пневматичний №2.1-2шт; конвеєр цепний поворотний 1- рядний №1.2.-1 шт; конвеєр цепний поворотний 5- рядний №1.3-2шт.; конвеєр поворотний 1-рядний №1.4-1шт.; конвеєр поворотний 4-ряднии №1.5.-1шт.; конвеєр ленточнии №1.6.-1шт, триблок GEO 50-59-12 із захватом з блоком управління та блоком керування DXGF 50-50-12 Elling machine control BOW; механізм подачі та орієнтування корок (скіповий підйомник); етикетувальна машина МППЕ-10000А; комплект переналадки до МППЕ; упаковочна машина УМТ-1500АЛ.О; комплект переналадки до УМТ-1500АЛ.О; автомат для виробництва ПЕТ пляшок А- 4000 з номерами №146 та № 147-2шт; скіпойовий підйомник для автоматичного завантаження преформ; сатуратор Сінхромікс -1 шт; палетообгортувальна машина МПО «Кокон» -3 шт, холодильники «Холодок- К» - 2 шт. Біля цеху в приміщені компресорній виявлено: вінтові компресори Аirpol 55 у кількості 3 шт; та поршневі компресори повторного стиснення Airpol ADP 720/4 у кількості 3 шт; а також ресивери у кількості 12 шт..

Так, постановою слідчого у кримінальному провадженні №42020161240000084 від 16.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, вищевказане майно визнано та долучено до матеріалів кримінального провадження у якості речових доказів.

Разом з тим, ні в клопотанні слідчого, ні в апеляційній скарзі не зазначені будь-які кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, а саме шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, за якими розпочато кримінальне провадження.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, слідчий СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області просив накласти арешт на наступне майно: конвеєр пневматичний №1.1.-1 шт, конвеєр пневматичний №2.1-2шт; конвеєр цепний поворотний 1- рядний №1.2.-1 шт; конвеєр цепний поворотний 5- рядний №1.3-2шт.; конвеєр поворотний 1-рядний №1.4-1шт.; конвеєр поворотний 4-ряднии №1.5.-1шт.; конвеєр ленточнии №1.6.-1шт, триблок GEO 50-59-12 із захватом з блоком управління та блоком керування DXGF 50-50-12 Elling machine control BOW; механізм подачі та орієнтування корок (скіповий підйомник); етикетувальна машина МППЕ-10000А; комплект переналадки до МППЕ; упаковочна машина УМТ-1500АЛ.О; комплект переналадки до УМТ-1500АЛ.О; автомат для виробництва ПЕТ пляшок А- 4000 з номерами №146 та № 147-2шт; скіпойовий підйомник для автоматичного завантаження преформ; сатуратор Сінхромікс -1 шт; палетообгортувальна машина МПО «Кокон» -3 шт, холодильники «Холодок- К» - 2 шт. Біля цеху в приміщені компресорній виявлено: вінтові компресори Аirpol 55 у кількості 3 шт; та поршневі компресори повторного стиснення Airpol ADP 720/4 у кількості 3 шт; а також ресивери у кількості 12 шт. із забороною його відчуження та реалізації. Арештоване майно, слідчий просив передати на відповідальне зберігання ТОВ «Успех-плюс-успех».

Аналіз змісту матеріалів, долучених до клопотання слідчого показав наступне.

Відповідно до актів приймання передачі товару від 09.07.2008 року та розпорядження про зняття зі зберігання товару згідно з договором відповідального зберігання №1/10/08 від 01.10.2008 року, зазначене вище майно лінії з розливу води було передано від ПП «Грін Стар» до ТОВ «Успех-плюс-успех». Вказані акти складені та оформлені належним чином, підписані уповноваженими сторонами та скріплені печаткою підприємств, їх складання не заперечувалося та встановлено у рішенні Господарського суду Одеської області від 10.02.2014 року(справа №916/1067/13). Окрім того, Господарським судом Одеської області також встановлено, що 10.09.2009 року, тобто після отримання свого майна з відповідального зберігання від ТОВ «Грін Стар», ТОВ «Успех-плюс-успех» уклав з ПП «Грін Стар» договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №10/09-09, згідно якого ТОВ «Успех-плюс-успех» продав частину матеріалів, придбаних їм раніше для монтажу виробничої лінії. А відповідно до ухвали Суворівського районного суду м. Одеси у справі №2-3844/10 за позовом ТОВ «Успех-плюс-успех» до ОСОБА_11 про стягнення грошових коштів за договором купівлі-продажу виробничої лінії та обладнання, було накладено арешт на спірне майно. Таким чином, як стверджує представник ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС», керівник ТОВ «Успех-плюс-успех» ОСОБА_10 реалізував спірне майно після повернення його зі зберігання, шляхом продажу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2014 року по справі за позовом ТОВ «Успех-плюс-успех» до ПП «Грін Стар», ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС», ТОВ «Охоронний комплекс «Патріот» про усунення перешкод у здійсненні права власності, щодо володіння та користування власним майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, було відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Дане рішення набрало законної сили та є обов`язковим для виконання на території України.

Згодом, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2015 року по справі №916/4792/14 за позовом ТОВ «Успех-плюс-успех» до ПП «Грін Стар», ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС», ТОВ «Охоронний комплекс «Патріот» про усунення перешкод у здійсненні права власності провадження у справі було припинено, з підстав наявності рішення суду у справі №916/1067/13, між тими самими сторонами з того ж самого предмету спору.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.10.2016 року по справі №916/1957/16 за позовом ТОВ «Успех-плюс-успех» до ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС» про витребування майна з чужого незаконного володіння, позовну заяву було залишено без розгляду через те, що позивачем ТОВ «Успех-плюс-успех» не надано доказів перебування спірного майна у володінні ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС».

Таким чином, апеляційний суд враховує, що правовідносини, що склались між ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС» та ТОВ «Успех-плюс-успех» мають господарсько-правовий характер.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що на даному етапі досудового розслідування кваліфікація злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України матеріалами провадження не підтверджена, оскільки вони не містять жодних документів, які би свідчили про встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої потерпілому, так як жодних експертиз у провадженні з квітня 2020 року не призначено, цивільний позов не заявлений.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Оцінюючи матеріали провадження у співвідношенні із поясненнями сторін, надані ними в судовому засіданні апеляційного суду, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не вмотивовано належним чином необхідність накладення арешту на все зазначене у клопотанні майно, та не обґрунтовані підстави накладення арешту на це майно в рамках розгляду кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Окрім того, ч. 2 ст. 328 ЦК України передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948) та Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (1950), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції встановлено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципам міжнародного права».

В судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу обладнання №ГЕО 09/09/08 від 23.09.2008 року, копія якого міститься в матеріалах справи, ТОВ «Успех-плюс-успех» купило у ТОВ «ГЕО-ЛЕНД» обладнання, відповідно до Специфікації (Додаток №1 до договору №ГЕО 09/09/08 від 23.09.2008 року) та додаткових угод до даного договору. Вартість предмету цього договору складає 8 132 876, 32 грн. Також, відповідно до Договору №206-08 від 16.10.2008 року ТОВ «Успех-плюс-успех» купило у ТОВ «Завод пакувального обладнання «Термо-Пак» обладнання, згідно видаткової накладної №-10001245 від 28.11.2008 року, а саме: 1) конвейер поворотний 1-рядний (L-9000 мм) 1 шт., 2) конвейер поворотний 1-рядний (L-7500 мм) 3 шт., 3) конвейер поворотний 1-рядний (L-5000 мм) 1 шт.,4) конвейер ленточний (L-5000 мм) 1 шт.. Загальна вартість предмета договору складає 145 000 грн.

Надалі, відповідно до Договору відповідального зберігання №1/10/08 від 01.10.2008 року, ТОВ «Успех-плюс-успех» передало на відповідальне зберігання ПП «Грін Стар» відповідно до актів прийому-передачі на відповідальне зберігання від 06.10.2008 року, 27.10.2008 року, 28.10.2008 року, 14.11.2008 року, 25.11.2008 року, 28.11.2008 року, 30.12.2008 року, 15.01.2009 року, 13.02.2009 року, 30.03.2009 року майно, яке придбало відповідно до зазначених вище договорів купівлі-продажу. Згідно з Розпорядженнями №1, №2, №3, №4 від 09.07.2009 року про зняття зі зберігання товару згідно з Договором відповідального зберігання №1/10/08 від 01.10.2008 року та актів приймання-передачі товару №1, №2, №3, №4 від 09.07.2009 року, зазначене в цих актах майно було повернуто власнику - ТОВ «Успех-плюс-успех». На актах та розпорядженнях, копії яких містяться в матеріалах клопотання містяться печатки та підпис уповноваженої особи ТОВ «Успех-плюс-успех».

У зв`язку з викладеним обставини, зазначені слідчим у клопотанні про арешт майна щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, як на підставу для арешту вилученого майна, в ході апеляційного розгляду не знайшли своє підтвердження, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими.

Також, апеляційний суд вважає правильним висновок слідчого судді про те, що є необґрунтованими твердження представника ТОВ «Успех-плюс-успех», що дане майно було повернуто законному власнику лише згідно актів, а насправді залишилось у ПП «Грін Стар», адже акти прийому-передачі були підписані в 2008-2009 роках, натомість до правоохоронних органів директор ТОВ «Успех-плюс-успех» ОСОБА_10 звернувся лише 16.04.2020 року, тобто через 12 років. Твердження представника ТОВ «Успех-плюс-успех», що директор ОСОБА_10 тривалий час хворів та лікувався закордоном не були підтверджені відповідними довідками або іншими належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Окрім того, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПП «Грін Стар» було ліквідовано, у зв`язку з чим на теперішній час встановити в судовому засіданні факт передачі обладнання виробничої лінії відповідно до актів прийму-передачі в 2008-2009 роках, є не неможливим.

Мотивуючи необхідність відмови в задоволенні клопотання слідчого, слідчий суддя, пославшись на зміст клопотання, правильно дійшов висновку про те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2014 року по справі №916/1067/13 за позовом ТОВ «Успех-плюс-успех» до ПП «Грін Стар», ТОВ «ВАРУНА-ПЛЮС», ТОВ «Охоронний комплекс «Патріот» про усунення перешкод у здійсненні права власності, щодо володіння та користування власним майном шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння, у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі. Цим рішенням також було встановлено, що враховуючи укладені 10.09.2009 року між ТОВ «Успех-плюс-успех» та ПП «Грін Стар» договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №10/09-09, та 01.02.2010 року договір купівлі-продажу №1 між ТОВ «Успех-плюс-успех» та ОСОБА_11 , позивач ТОВ «Успех-плюс-успех» фактично передав спірне майно у власність інших осіб. Дане рішення набрало законної сили та не скасовано станом на теперішній час, тому є правльними всиновок слідчого судді про те, що не можуть бути прийняті до уваги доводи представника ТОВ «Успех-плюс-успех», що в матеріалах господарської справи №916/1067/13 відсутній зазначений вище договір, на який посилався суд при винесенні рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Отже, апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні відповідають фактичним обставинам справи, правильно зазначено на необґрунтованість клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно.

З огляду на викладене вище, аналіз змісту ухвали слідчого судді щодо відмови у накладенні арешту на майно свідчить про те, що вона є обґрунтованою, вмотивованою, а отже законною, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.24, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 409, 419, 412, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Білгород-Дністровськоїмісцевої прокуратуриОдеської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайсуду Одеської області від 03.07.2020 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт переліченого у клопотанні майна, по кримінальному провадженню №42020161240000084 від 16.04.2020 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4