Постанова

від 28.07.2020 по справі 731/92/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

28 липня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 731/92/20

Головуючий у першій інстанції - Савенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/814/20

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді - Бобрової І.О.,

суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

за участю секретаря - Шкарупи Ю.В.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Антонівська сільська рада Варвинського району Чернігівської області, Варвинська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, Варвинської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання права на земельну частку (пай),

місце постановлення рішення судом першої інстанції - смт Варва,

дата складання повного тексту рішення судом першої інстанції - 07.04.2020,

У С Т А Н О В И В :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом в якому просила визнати за нею у порядку спадкування за законом право власності на земельну частку (пай) площею 4,45 га, що розташована на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ЧН №0230769.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , вона як спадкоємець за законом фактично прийняла спадщину. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 4,45 в умовних кадастрових гектарах їй було відмовлено, у зв`язку з чим вона змушена звернутися з даним позовом.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) розміром 4,45 умовних кадастрових гектари без визначення меж в натурі (на місцевості), що розташована на території Антонівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, що належала померлому 06.11.1997 ОСОБА_2 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0230769.

В апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог до ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ухвалити нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити. Скаржник посилається на те, що до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області відноситься розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності, в той час як паюванню підлягали землі колишніх сільськогосподарських підприємств, тобто землі колективної власності. Зазначає, що при проведенні паювання Головне управління не було наділене повноваженнями щодо розпорядження землями колективної власності сільськогосподарського підприємства, визначення розміру земельної частки (паю) і видачі правовстановлюючих документів на земельну частку (пай). Вказує, що з 01.01.2019 органом, уповноваженим вирішувати питання про виділення частки (паю) в натурі (на місцевості) є відповідна сільська, селищна, міська рада, тобто в даному випадку Антонівська сільська рада Варвинського району Чернігівської області, тому, на думку скаржника, він не є належним відповідачем у справі.

Учасники справи не скористались своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Антонівської сільської ради Варвинського району, Варвинської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування не оскаржується, тому, відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, апеляційним судом в цій частині не переглядається.

Відповідно до ч. 2,5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення в частині, що оскаржується, таким вимогам відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , який доводився позивачці ОСОБА_1 чоловіком, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини підтверджуються відповідними копіями свідоцтва про укладення шлюбу, витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, паспорту позивачки (а.с.6-7,10).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай). За заявою ОСОБА_1 державним нотаріусом Варвинської районної державної нотаріальної контори щодо майна померлого була відкрита спадкова справа.

Постановою від 13.01.2020 за №4/02-31 державний нотаріус Варвинської районної державної нотаріальної контори відмовив Коваленко Н.О. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай), розміром 4,45 умовних кадастрових гектарі, яка знаходиться на території Антонівської сільської ради Варвинського району, та належала померлому ОСОБА_2 (а.с.8).

Підставою для відмови у видачі свідоцтва стала відсутність у спадкоємця ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку з чим і був поданий даний позов.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За визначенням статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 41); від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49); від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50); від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54); від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4)).

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року Про практику застосування земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо .

Відповідно до положень ст. 15-1, 122 ЗК України розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності (землі запасу) відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Пунктом 13 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (в редакції наказу Держгеокадастру від 20.02.2020 №53) визначено, що Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Чернігівської області.

Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на нерухоме майно, щодо якого відсутні правовстановлюючі документи, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Оскільки наслідком визнання права власності на земельну частку (пай) є виділення її в натурі, то вирішення цього позову неможливо без залучення до участі у справі, як розпорядника землі, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Наведене в апеляційній скарзі твердження ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області про те, що останнє не є належним відповідачем за даним позовом, не є слушними, з огляду на викладену у постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 171/2030/17, продубльовану 18.12.2019 у справі №181/950/17, правову позицію, згідно з якою ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, до повноважень якого відноситься питання розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення, є належним відповідачем у справі за позовом про визнання права на земельну частку (пай), про що вірно зазначено в оскаржуваному рішенні суду.

Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги Головного управління Деоржгеокадастру у Чернігівській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 379, 381-384, 389,390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 07 квітня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Судді Чернігівського апеляційного суду

І.О.Боброва

Н.В.Висоцька

Н.В.Шитченко

Повний текст постанови складений 29.07.2020.