Вирок

від 07.07.2020 по справі 752/18141/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/18141/18

провадження №: 1-кс/752/5187/20

У Х В А Л А

про арешт майна

07.07.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12018100010007979, відомості щодо якого 21.08.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 364-1, ч.1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді перебуває вищезазначене клопотання, в якому слідчий просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на: житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 206,8 кв.м., житлова площа 95,1 кв.м., що має реєстраційний номер майна - 34665095, на праві приватної власності належить - ОСОБА_5 ; земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_2 , що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 664983932214,кадастровий номер 3221455300:01:017:0233, площа 0.2393 га; двокімнатну квартиру, за адресою: АДРЕСА_3 , що має реєстраційний номер майна 27455288, загальною площею 88,3 кв.м., житловою площею 45,2 кв.м., на праві приватної власності належить - ОСОБА_5 ; нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , що має реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1687319432214, кадастровий номер 3221455300:01:017:0233, загальною площею 1084, 5 кв. м., на праві приватної власності належить - ОСОБА_5 ; автомобіль марки «SCHMITZ», модель SKI 24, 2012 року випуску, сірого кольору, № шасі НОМЕР_1 ; автомобіль марки «МАЗ», модель 551605 14860, 2006 року випуску, білого кольору, № двигуна НОМЕР_2 , № шасі НОМЕР_3 ; автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель ATEGO 818L 4250, 2000 року випуску, чорного кольору, № двигуна НОМЕР_4 , № шасі НОМЕР_5 ; автомобіль марки «WIELTON», модель NW33ST, 2007 року випуску, сірого кольору, № шасі НОМЕР_6 ; автомобіль марки «SCANIA», модель R480 LA4X2MNA 11705, 2007 року випуску, червоного кольору, № шасі НОМЕР_7 ; автомобіль марки «LEXUS», модель LS 460 4608, 2007 року випуску, білого кольору, № кузова НОМЕР_8 .

Слідчий вказала на те, що метою накладення арешту на вказані земельні ділянки є забезпечення повного, об`єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об`єктивних обставин у кримінальному провадженні та забезпечення збереження речових доказів, а також з метою недопущення, в подальшому, можливого його відчуження або ж передачі права на користь третіх осіб та їх незаконного використання, у зв`язку з цим слідчий просить задовольнити клопотання.

В судове засідання слідчий не з`явилась про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином. До початку розгляду клопотання подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, а також просила розглянути вказане клопотання за відсутності власника майна, з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України, під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Разом з тим, з метою недопущення, приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд вказаного клопотання за відсутності власника чи користувача майна.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього документи, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення зокрема: спеціальної конфіскації.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом з цим, санкції ч.1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України не передбачають конфіскації майна як додаткового виду покарання. Одночасно, слідчим не доведено необхідність застосування спеціальної конфіскації на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, та відповідного обґрунтування необхідності накладення арешту майна.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12018100010007979, відомості щодо якого 21.08.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 364-1, ч.1, 2 ст. 366, ч. 1 ст. 367 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1