Постанова

від 04.08.2020 по справі 752/18141/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18141/18

Провадження № 1-кс/752/6047/20

У Х В А Л А

04.08.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12018100010007979,

в с т а н о в и в:

в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_4 перебувають клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12018100010007979.

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду зазначених клопотань.

Заява про відвід обґрунтована тим, що слідчий суддя ОСОБА_4 розглядає клопотання після закінчення 72 годин та відмовила у задоволенні клопотання про залишення його без розгляду.

Дослідивши матеріали заяви, матеріали клопотання, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленогочастиною третьою статті 35цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ч. 7ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №8від 13червня 2007року «Пронезалежність судовоївлади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Як на підставу відводу заявник фактично висловлює свою незгоду з ухваленим слідчим суддею рішенням при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу відносно його підзахисних.

Тобто, заявник не погоджується з процесуальним рішенням слідчого судді, порядок оскарження якого передбачений кримінальним процесуальним законодавством.

Будь-яких підстав, визначених ст..ст.75, 76 КПК України, для відводу слідчого судді ОСОБА_4 в ході розгляду заяви не встановлено.

З огляду на викладене, заява адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 77, 80, 81 КПК України,

у х в а л и в:

заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12018100010007979 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1