Ухвала

від 29.07.2020 по справі 922/4327/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

"29" липня 2020 р. Справа №922/4327/19

Суддя Хачатрян В.С.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши заяву позивача від 23.07.2020 року (вх.№7034) про відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19 за апеляційною скаргою позивача за (вх.№1518Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 року (суддя Калініченко Н.В.)

за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Корт-07 , м. Ізюм, Харківська область,

про стягнення коштів у сумі 185940,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 року у справі №922/4327/19 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Українська залізниця до Товариства з обмеженою відповідальністю Корт-07 про стягнення коштів у сумі 185 940, 00 грн.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою та клопотанням щодо поновлення процесуального строку на оскарження.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

Крім того, Східний апеляційний господарський суд, надаючи оцінку всім обставинам справи вважає, що наведені у заявленому скаржником клопотанні обставини щодо поновлення строку на подання апеляційної скарги є обґрунтованими, у зв`язку з чим суд відповідне клопотання задовольнив.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.06.2020 року відкрите апеляційне провадження у справі.

Після проведення та повідомлення суддею-доповідачем про закінчення проведення підготовчих дій, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо призначення справи до розгляду.

До канцелярії апеляційного суду надійшов відзив від відповідача на подану апеляційну скаргу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 року справа №922/4327/19 призначена до розгляду на 13.08.2020 року.

28.07.2020 року до канцелярії Східного апеляційного господарського суду подана заява (вх.№7034) про відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19 за апеляційною скаргою позивача за вх.№1518Х/1 на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 року (суддя Калініченко Н.В.) на підставі приписів ст.ст. 2, 35, 38 Господарського процесуального кодексу України.

У якості підстав для відводу заявник зазначає, що в нього виникають обґрунтовані, на його думку, сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Терещенко О.І., яка входить до складу колегії по розгляду вказаної справи, з огляду на наступне.

26.05.2020 року постановою Східного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/4324/19 - скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог АТ Укрзалізниця до ТОВ Корт-07 про стягнення штрафу у розмірі 278910,00 грн. - відмовлено.

Пізніше Східним апеляційним господарським судом 24.06.2020 року задоволено апеляційну скаргу АТ Укрзалізниця на рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 року у справі №922/4326/19 за позовом АТ Укрзалізниця до ТОВ Корт-07 про стягнення штрафу в розмірі 241774,00 грн.

Позивач зазначає, що предмет та обставини справи №922/4327/19 подібні до вказаних вище справ, а суддя Терещенко О.І. приймала участь при ухваленні постанови у справі №922/4324/19.

Відтак апелянт вважає, що вищенаведене свідчить про можливу пряму чи побічну заінтересованість судді Терещенко О.І. у відмові щодо задоволення апеляційної скарги АТ Укрзалізниця на рішення Господарського суду Харківської області від 18.05.2020 року у справі №922/4327/19 з метою підтримання правової позиції, що викладена у справі №922/4324/19.

Вказане на думку скаржника свідчить про порушення принципів ст.2 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ним заявлено відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19.

Ухвалою суду від 28.07.2020 року заяву позивача від 23.07.2020 року (вх.№7034) про відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19 визнано необґрунтованою. Справу передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому ст.32 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про відвід.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 року, справу №922/4327/19 для розгляду заяви про відвід судді визначено для розгляду судді Хачатрян В.С.

Згідно з приписами ч.ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. При цьому, за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву для вирішення питання про відвід. При цьому, розгляд заяви позивача від 23.07.2020 року (вх.№7034) про відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19 розглядається без проведення судового засідання, не вбачаючи для таких дій підстав та необхідності.

Відповідно до статті 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що безсторонність , в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Суд керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя колегії об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі Білуха проти України (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного .

Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 року, №2453-VI, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі Мироненко і Мартиненко проти України (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та Веттштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частина 4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з приписів ст. 38, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.

Зокрема, статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що вони ґрунтуються на припущеннях і не відповідають приписам ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в якості єдиної підстави для відводу заявник посилається на рішення колегії суддів до складу якої входить суддя Терещенко О.І. в іншій справі, тоді як законодавцем визначено, що такі посилання не можуть бути підставою для відводу.

Будь-яких обставин, що свідчили б про заінтересованість відповідного судді у результаті розгляду справи (п.3 ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України) або інших процесуальних підстав для відводу (самовідводу) позивачем у заяві про відвід не вказано.

За таких обставин, заява позивача від 23.07.2020 року (вх.№7034) про відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19 є необґрунтованою та безпідставною у зв`язку з чим - задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача від 23.07.2020 року (вх.№7034) про відвід судді Терещенко О.І. у справі №922/4327/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала підписана 29 липня 2020 року.

Суддя В.С. Хачатрян