Рішення

від 30.07.2020 по справі 320/7280/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року м.Київ № 320/7280/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бракман Україна до Головного управління Державної податкової служби у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бракман Україна" з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Київській області та просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом в частині внесення до переліку ризикових платників податків ТОВ "Бракман Україна";

зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (далі - відповідач-2) виключити ТОВ "Бракман Україна" з переліку ризикових платників податків;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.11.2019 № 13335113/37756947 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України (далі - відповідач-1) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних поданий ТОВ "Бракман Україна" розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21.02.2019 № 1, датою його отримання - 15.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом протиправно зупинено реєстрацію податкових накладних у зв`язку з віднесенням позивача до переліку ризикових платників, що також перешкоджає здійсненню нормальної господарської діяльності позивача, оскільки реєстрація поданих позивачем податкових накладних для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних автоматично зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Крім того зазначає, що рішення контролюючого органу щодо визнання позивача, як платника податків, що відповідає критеріям ризиковості є протиправним, оскільки не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. При цьом, позивач зауважив, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 внесення позивача до переліку ризикових платників податків перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем 19.03.2020 до суду подано відзив на адміністративний позов відповідно до якого просить суд у задоволенні позову відмовити, оскільки віднесенням позивача до переліку ризикових платників є правомірним адже позивачем при поданні для реєстрації податкових документів не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а саме розрахункові документи та банківські виписки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Зазначеною ухвалою зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у Київській області подати належним чином завірені копії спірних рішень, у тому числі про внесення позивача до переліку ризикових платників податків та про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.11.2019 № 13335113/37756947.

Станом на момент розгляду справи спірні рішення відповідачем-2 до суду не подавалися, однак у відзиві на адміністративний позов зазначено, що позивачу надавались квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, із зазначенням критеріїв ризиковості платника податків, пропозиції щодо надання платником податку пояснень та копії документів необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Бракман Україна зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2017, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 13.09.2019.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість від 01.11.2017 з індивідуально податковим номером 377569426553, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість № 1726554502808 від 23.10.2017.

Як вбачається із матеріалів справи позивач здійснює наступні види діяльності за кодами КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; КВЕД 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад (основний).

Відповідно до ліцензії, виданої Державно архітектурно-будівельною інспекцією України від 13.06.2018 № 34-Л, позивачу надано право на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (за переліком видів робіт згідно з додатком).

На підтвердження можливості здійснення господарської діяльності позивачем надано до суду: дозвіл Держпраці на здійснення газополум`яних робіт, штатні розклади, договори оренди нежитлових приміщень та акт приймання передачі зазначених приміщень, податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2018 з підтвердженням про отримання їх Державною фіскальною службою України, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 з підтвердженням про отримання їх Державною фіскальною службою України, податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 з підтвердженням про отримання їх Державною фіскальною службою України, податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, а саме 2018 рік з підтвердженням про отримання їх Державною фіскальною службою України, також подано фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва з підтвердженням про отримання їх Державною фіскальною службою України.

04.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірингова мостова компанія в якості підрядника та позивачем, в якості виконавця укладено договір субпідряду № 035/888-2018 відповідно до п. 1.1 якого підрядник доручає, а виконавець зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту - клас наслідків СС3 згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 (V категорії складності): Будівництво мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) (підрядні роботи) з влаштування покриття із суміші асфальтобетонної литої типу Гусфальт на мостовій споруді, що розташована за адресою: м. Київ, Труханів острів, ур. Горбачиха (далі об`єкт), відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, здати у встановлені цим договором строки виконані роботи підряднику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкту, а підрядник зобов`язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Пунктом 3.1 передбачається, що загальна вартість робіт за договором є динамічною та становить загальну суму на яку підписано відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3. Орієнтована вартість виконаних будівельних робіт на момент підписання договору, згідно договірної ціни становить 134 479 943,56 грн в тому числі ПДВ 22 413 323,19 грн.

Згідно із п. 4.1. розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3, які враховуючи умови фінансування робіт за бюджетні кошти, проводяться включно по фактичному надходженню грошових коштів від замовника на рахунок підрядника, проміжними платежами в міру виконаних робіт згідно з п. 4.3. договору субпідряду.

Також п. 4.2. передбачено, що для виконання робіт по кожному етапу перераховує виконавцю аванс (попередню оплату) у розмірі 70% від вартості кожного етапу робіт. Виконавець зобов`язується відпрацювати одержаний аванс (виконати роботи) в строк не більше трьох місяців з моменту одержання авансу, але в будь якому випадку до закінчення поточного бюджетного року. Підтвердження належного відпрацювання авансу та його закриття здійснюється виконавцем на підставі Актів виконаних робіт за формою № КБ-2в та Довідок за формою № КБ-З. Якщо наданий аванс використано неповністю з вини виконавця та/або своєчасно не надано документи, які підтверджують виконання робіт, невикористана протягом 3 ( трьох) днів повертається виконавцем після закінчення строку, на який надавався аванс, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Розрахунки проводяться щомісячно, з пропорційним вирахуванням авансового платежу, за виконані роботи (їх частини) Підрядником щомісячно, протягом 7 (семи) календарних днів з дати підписання сторонами актів виконаних робіт за звітний місяць, - "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в та "Довідки про вартість будівельних робіт /та витрати/" за формою № КБ-3, затверджених ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Розрахунки з виконавцем за виконані роботи можуть бути здійснені з відстрочкою платежу до 75 календарних днів.

До зазначеного договору 13.11.2018 було також укладено додаткову угоду № 1 до договору субпідряду № 035/888-2018 від 04.07.2018 відповідно до п. 1 якої передбачено викласти п. 1.1 договору від 04.07.2018 у наступній редакції - субпідрядник доручає, а виконавець зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту - клас наслідків СС3 згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 (V категорії складності): Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) (підрядні роботи) з влаштування покриття із суміші асфальтобетонної литої типу Гусфальт на мостовій споруді, що розташована за адресою: м. Київ, Труханів острів, ур. Горбачиха міст через р. Десенка (далі об`єкт), відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, здати у встановлені цим договором строки виконані роботи підряднику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкту, а підрядник зобов`язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Також зазначеною додатковою угодою змінено п. 3.1, а саме викладено у наступній редакції загальна вартість робіт за договором є динамічною та становить загальну суму на яку підписано відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2 в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3. Орієнтована вартість виконаних будівельних робіт на момент підписання договору, згідно договірної ціни становить 161 038 593,95 грн, в тому числі ПДВ 26 839 765,66 грн.

Крім того до зазначеного договору від 04.07.2018 № 035/888-2018 укладено також додаткову угоду № 2 від 14.11.2018.

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робі № 1 за грудень 2018 загальна вартість робіт становить 40 809 276,29 грн

Згідно платіжних доручень від 26.07.2018 № 885 на суму 15 000 000, 00 грн, від 21.09.2018 № 1103 на суму 3 000 000,00 грн, від 25.10.2018 № 1186 на суму 3 000 000, 00 грн, від 06.12.2018 № 1237 на суму 3 000 000, 00 грн, від 10.12.2018 № 1297 на суму 4 000 000, 00 грн, від 27.12.2018 № 1362 на суму 4 000 000, 00 грн, від 28.12.2018 № 1372 на суму 6 000 000, 00 грн. 27.12.2018 позивачем сформовано та направлено податкову накладну № 4 на загальну суму коштів 12 809 276,29 грн у тому числі ПДВ 2 134 876,38 грн, зазначена вимога прийнята податковим органом 11.01.2019.

Крім того 21.02.2019 між сторонами укладено акт виконання будівельних робіт, яким зменшено суму виконаних позивачем робіт (витрат) на 154 796,77 грн.

Згідно із розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 21.02.2019 до податкової накладної від 27.12.2018, позивачем скориговано податкове зобов`язання шляхом зменшення на 25 799,46 грн.

Зазначену декларацію прийнято 15.03.2019, однак її реєстрація зупинена у зв`язку з тим, що сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 42.13, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару, (різниця обсягу придбання та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2.5 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропонує надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. . Зазначеною квитанцією запропоновано позивачу подати пояснення та докази необхідні для реєстрації податкових накладних.

04.11.2019 позивачем подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за № 1, яке отримано податковим органом 21.11.2019.

Рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 21.11.2019 № 1335113/37756947 позивачу було відмовлено у реєстрації з підстав не подання останнім розрахункових документів, та первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

29.11.2019 позивачем подано скаргу на рішення від 21.11.2019, пояснення та копії документів, що подавалися до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК.

За результатами розгляду 03.12.2019 скаргу було залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних без змін.

Вважаючи рішення відповідача від 21.11.2019 № 1335113/37756947 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

За правилами п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до п. 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117).

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 177 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D >0,03, P

Згідно з вимогами п. 4 Порядку № 177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у п. 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до п. 5 Порядку № 177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з вимогами п. 6 та 7 Порядку № 177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Суд зазначає, що положення п. 6 та 7 Порядку № 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Як вбачається з квитанції № 9047997788 ДФС України, реєстрацію розрахунку коригування № 1 від 21.02.2019 до податкової накладної № 4 від 27.12.2018, складеного позивачем зупинено з підстав того, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , а також сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 8481, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам пп.2.5 п.2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій .

Тобто, відповідачем застосовано формулювання, яке п. 6 та 7 Порядку № 177 не передбачено.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію розрахунку коригування зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

Згідно з вимогами п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку № 117 Державна фіскальна служба України 21.03.2018 наказом № 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України.

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

Листом ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Листом в.о. голови ДФС України О. Власовим № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018 затверджені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Критерії, визначені у листі № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, тотожні Критеріям, визначеним у листі № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018.

Проте, на день розгляду даної адміністративної справи критерії ризиковості платників податків визначені листом від 05.11.2018 № 4065/99-99-07-05-04-18 існують виключно у вигляді зазначеного листа ДФС України, не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

ДФС України не доведено, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності від 11.09.2003 № 1160-IV.

Суд зауважує, що відповідачами не надано доказів, які б підтверджували затвердження критеріїв ризиковості платників податків у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Отже, незважаючи на вимоги п. 10 Порядку № 117, ДФС України названим листом без дотримання регуляторних процедур затверджено критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з вимогами п. 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з п. 15 Порядку № 117, письмових пояснень та копій документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Згідно з вимогами п. 18-20 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Водночас, суд зазначає, що зупиняючи реєстрацію розрахунку коригування (РК) контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема на п.п. 2.5 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Комісія вказує: Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Відтак негативні наслідки для позивача настали у зв`язку із застосуванням відповідачем Критеріїв ризиковості платника податку і здійснення операцій , встановлених листами ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, № 4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, які не відносяться до нормативних актів та не можуть встановлювати нові правила поведінки для платника податку або обмежувати існуючі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною 5 вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 зазначив, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до ст. 7 КАС України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію ризиковості здійснення операцій.

Разом з тим, вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Відповідно до вимог п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до п.п. 4 п. 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з п. 22 Порядку № 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до п. 23 Порядку № 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 15 цього Порядку.

Як зазначено у спірному рішенні підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації розрахунку коригування є ненадання платником податку копій документів, проте без чіткого зазначення конкретних документів, які підлягають наданню.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

З наведеного вбачається, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії № 1335113/37756947 від 21.11.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, Позивачем не надано, не містять.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню № 1335113/37756947 від 21.11.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування, суд зазначає, що таке рішення є необґрунтованим, з його змісту не вбачається дійсні та об`єктивні підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування, що підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено, таким чином, оскаржуване не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки винесене контролюючим органом необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДФС України зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 21.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеного позивачем до податкової накладної № 4 від 27.12.2018 з дати подання його на реєстрацію, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідні положення містить і Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Так, відповідно до п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що рішення Комісії про відмову в реєстрації розрахунку коригування, визнано судом протиправним та скасовано, з урахуванням положень п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а також абзацу 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 21.02.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеного позивачем до податкової накладної № 4 від 27.12.2018 за датою його подання для реєстрації.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст. 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином ст. 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В такому випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права позивача.

Разом із тим, позовні вимоги щодо зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податків позивача задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Податковим органом не надано до суду ні копії рішення про включення позивача до реєстру ризикових платників, а також не вказано підстав прийняття такого рішення.

Відповідно до п. 19 ч. 1 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (ч. 1 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 4 КАС України).

Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1 ст. 61 ПК України.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України)

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України)

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.1, 74.3 ст. 74 ПК України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Пункт 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон № 2245) передбачає, що Кабінету Міністрів України доручено до 01.03.2018 визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Суд враховує, що Порядок № 117 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) а також визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Пункт 17 Порядку передбачено, що під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пункт 23 Порядку передбачає, що протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Суд зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Дана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18.

Суд також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень п.п. 201.16.3. п. 201.16 ст. 201 ПК України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до п. 201.16 ст. 201 ПК України Законом №2245 законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18.

Таким чином використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Дана позиція суду про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог в цій частині узгоджується із позицією Верховного Суд, викладена в постанові від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Розподіл судових витрат визначений ст. 139 КАС України.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 5763,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 12.12.2019.

Враховуючи, що позивачем у даному позові заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, то необхідний для сплати судовий збір становить 3842,00 грн, відтак суд вважає за необхідне повернути надміру сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн (5763,00 - 3842,00 = 1921,00) позивачеві.

При цьому суд зазначає, що судовий збір, сплачений позивачем, слід стягнути відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, а саме Головного управління ДПС у Київській області та Державної фіскальної служби України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області сплачений судовий збір у сумі 960,50 грн, а також стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України сплачений судовий збір у сумі 960,50 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), яке приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.11.2019 № 13335113/37756947 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов"язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних поданий ТОВ "Бракман Україна" (код ЄДРПОУ 37756947) розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 21.02.2019 № 1, датою його отримання - 15.03.2019.

В задоволені решті частині позовних вимог відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Бракман Україна" (код ЄДРПОУ 37756947) надміру сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Стягнути на користь ТОВ "Бракман Україна" (код ЄДРПОУ 37756947) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) сплачений судовий збір у сумі 960,50 грн.

Стягнути на користь ТОВ "Бракман Україна" (код ЄДРПОУ 37756947) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) сплачений судовий збір у сумі 960,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.