Рішення

від 29.07.2020 по справі 400/1460/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. № 400/1460/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В. С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНОМ КОРПОРЕЙТ", вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ 116, 04116

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.02.2020 р. № 00001420205, № 00001430205, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІНОМ КОРПОРЕЙТ" (надалі - позивач, ТОВ "БІНОМ КОРПОРЕЙТ") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2020 №00001420205.

- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2020 №00001430205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт, відповідно до висновків якого позивачем порушено вимоги податкового законодавства. Вказані висновки перевірки стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Позивач, не погоджуючись з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що стали підставою для прийняття вищевказаних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

10.04.2020 року ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.06.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.06.2020 р.

Ухвалою суду від 17.06.2020 р. відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представники сторін в судове засідання призначене на 29.07.2020 р. не з`явились, позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 11.01.2020 по 16.01.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "БІНОМ КОРПОРЕЙТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Торгова фірма Лотос та ТОВ Медіа Старлайф .

За результатами якої складено Акт №35/26-15-05-02-04/42485969 від 23.01.2020р.

Згідно висновку даного Акту, документальною перевіркою встановлено порушення позивачем: п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 7641740,00 грн., в тому числі за лютий 2019 року у сумі 1531513,00 грн., за березень 2019 року у сумі 5555210,00 грн., за квітень 2019 року у сумі 555017,00 грн. та завищено та завищено рядка 21 декларації з ПДВ (від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) за квітень 2019р. у розмірі 110015,00 грн.

11.02.2020 р. на підставі вказаних висновків Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №000001420205, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 9552175,00грн, в тому числі на 7641740,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 1910435,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00001430205, яким платнику податків зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 110015,00 грн.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ "БІНОМ КОРПОРЕЙТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Торгова фірма Лотос , ТОВ Медіа Старлайф у перевіряємий період.

Вважаючи, що зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, які порушують його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Торгова фірма Лотос (код за ЄДРПОУ 42417967) за лютий 2019 року та з ТОВ Медіа Старлайф (код за ЄДРПОУ 42393758) за березень та квітень 2019 року.

Так, господарські взаємовідносини між позивачем (у якості Замовника) та ТОВ Торгова фірма Лотос (у якості Виконавця) у перевіряємому періоді відбувались за договором №28/01 від 28.01.2019 року про надання послуг з антикорозійної обробки металевих конструкцій, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги, а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити в обсягах та на умовах, визначених даним договором.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписано акти наданих послуг від 04.02.2019р. №19, №20, №21, від 12.02.2019 р. №22, №23, №24, №25, №26, №27, від 14.02.2019р. №28, №29, №30, №31, №32, №33, від 25.03.2019р. №78, №79, №80, №81, №82, №83, №84, від 27.03.2019р. №88, №89, №90, від 28.03.2019р. №91, від 29.03.2019р. №95, №96, від 01.04.2019р. №11, 12, №13, від 02.04.2019р. №14, №15, №16, від 03.04.2019р. №19.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного правочину, підприємством були надані: належним чином складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 04.02.2019р. №519, №520, №521, від 12.02.2019р. №522, №523, №524, №525, №526, №527, від 14.02.2019р. №528, №529, №530, №531, №532, №533, від 18.02.2019р. №534, від 20.02.2019р. №785, від 26.02.2019р. №821, №822, №823, №824, від 27.02.2019р. №825, від 28.02.2019р. №826.

Також, господарські взаємовідносини між позивачем (у якості Замовника) та ТОВ Біном Корпорейт (у якості Виконавця) у перевіряємому періоді відбувались за договором №11 від 11.01.2019 року про надання послуг з антикорозійної обробки металевих конструкцій, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати Замовнику послуги, а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити в обсягах та на умовах, визначених даним договором.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписано акти наданих послуг від 25.03.2019р. №78, №79, №80, №81, №82, №83, №84, від 27.03.2019р. №88, №89, №90, від 28.03.2019р. №91, від 29.03.2019р. №95, №96, від 01.04.2019р. №11, 12, №13, від 02.04.2019р. №14, №15, №16, від 03.04.2019р. №19.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій, що були проведені в межах вказаного правочину, підприємством були надані: належним чином складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 21.03.2019р. №455, №456, №676, №756, №995, №996, №994, 1287, від 26.03.2019р. №202, №199, №201, №206, №176, №200, №178, №177, №180, №205, №204, №203, №207, №158, №174, №159, №157, №172, №162, №161, №163, №171, №165, №156, №164, №167, №188, №186, №168, №160, №194, №187, №166, №192, №190, №181, №189, №179, №182, №193, №173, №196, №197, №184, №169, №183, №195, №191, №198, №185, №170, №175, №458, від 27.03.2019р. №460, №462, №461, №562, №688, №689, №690, №1002, від 28.03.2019р. №463, №563, №691, №692, №694, №693, №1003, №1292, від 29.03.2019р. №566, №564, №565, №695, №696, №700, №701, №703, №705, №702, №704, №754, №755, №753, №775, №760, №774, №880, №868, №871, №869, №874, №873, №870, №879, №872, №875, №878, №877, №876, №881, №1005, №1006, №1004, №1007, №1008, №1009, №1295, №1301, №1303, №1305, №1314, №1299, №1316, №1313, №1300, №1297, №1306, №1308, №1309, №1298, №1317, №1296, №1304, №1311, №1310, №1307, №1315, №1302, №1293, №1294, №1312, №1318, від 01.04.2019р. №711, №712, №712, від 02.04.2019р. №714, №715, №716, №717, №718, від 03.04.2019р. №1, №719, від 05.04.2019р. №1014, від 08.04.2019р. №1015.

Отримані від контрагентів послуги були фактично надані ТОВ Виробнича компанія Укрстальспецконструкція на виконання укладених позивачем з цим підприємством договорів на виконання робіт від 09.01.2019р. №0901/19-АК та від 01.03.2019р. №0103/19-АК та оплачені останнім, що підтверджується підписаними між товариствами актами прийому-передачі виконаних робіт від 04.02.2019р. №50, №51, №52, №59, №60, №61, №62, №63, №64, від 27.03.2019р. №170, №171, №172, від 28.03.2019р. №173, від 29.03.2019р. №177, №178, від 01.04.2019 р. №1, №2, №3, від 02.042019 р. №4, №5, №6, від 03.04.2019р. №7, актами прийому- передачі основних матеріалів від 14.02.2019 р. до договору від 09.01.2009р. №0901/19-АК, від 02.03.2019 до договору від 01.03.2019р. №0103/19-Ак, зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Наведені документи свідчать про фактичне виконання робіт згідно вказаних вище Договорів.

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ Торгова фірма Лотос , ТОВ Медіа Старлайф .

При цьому, наявність деяких помилок чи неточностей у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Посилання відповідача у відзиві на відсутність відображення необхідних реквізитів, які б підтверджували виконання договору надання послуг, а саме місце надання послуг, суд зазначає, що ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення договору та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані, як юридичні особи, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак підстав не укладення, а також не виконання будь-яких господарських договорів з ним, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.

Крім того, не виконання податкових обов`язків контрагентами не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Суд зазначає, що відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції, само по собі не свідчить про нереальність господарських операцій, адже підприємство - постачальник може здійснювати реальні господарські операції та не обов`язково має бути виробником товару (послуги, робіт) і за відсутності дослідження первинних документів підприємства-контрагента висновки про нереальність господарських операцій, обґрунтовані відсутністю трудових та матеріальних ресурсів такого підприємства є передчасними.

Отже, сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року по справі № 814/1439/17.

Також, з Акту перевірки вбачається, що під час проведення перевірки контрагентів - постачальників було встановлено, що вказані організації фігурують в матеріалах кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що в свою чергу ставить під сумнів реальність вчинення господарських операцій між позивачем з його контрагентами.

Наявність кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР за ознаками фіктивного підприємництва не є належним підтвердженням фіктивної діяльності контрагентів позивача, оскільки вказані факти та обставини відповідно до положень чинного законодавства України можуть бути встановлені виключно вироком суду в кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

Однак, доказів наявності вироку суду відносно будь-кого - позивача та контрагента за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з контрагентами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Суд звертає увагу на те, що в постанові від 27.03.2018 по справі №816/809/17 Верховний Суд зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 241-243, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНОМ КОРПОРЕЙТ" (вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 42485969) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04016, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві 11.02.2020 №00001420205.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.02.2020 №00001430205.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04016, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІНОМ КОРПОРЕЙТ" (вул. Нікольська, 61/11, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 42485969) сплачений судовий збір в розмірі 21020 ,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 01.04.2020 р. №48665748.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар