Постанова

від 30.07.2020 по справі 629/1073/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Харків

справа № 629/1073/20

провадження № 22ц/818/3292/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

інші учасники справи:

третя особа - приватний нотаріус Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завада Марина Володимирівна,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2020 року, постановлену у складі судді Смірнова Н.А.,

у с т а н о в и в:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати недійсним договір міни (обміну) земельної ділянки площею 7,7941 га, у тому числі за земельними угіддями, гектарів: рілля 7,7941 га, розташованої на території Тихопільської сільської ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6323987000:01:000:0026, яка належала йому на підставі Державного акту серії Р2 № 742683 на право приватної власності на землю, виданого Лозівською райдержадміністрацією Харківської області 28 грудня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 208, на земельну ділянку площею 0,7180 га, у точу числі за земельним угіддями, гектарів: пасовища всього 0,7180 га, розташована на території Тихопільської сільської ради Лозівського району Харківської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 6323987000:02:000:0138, яка належала ОСОБА_2 на підставі Спадкового договору, посвідченого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою М.В. 18 листопада 2009 року № 3852, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області Завадою М.В. 10 березня 2017 року за реєстровим № 435.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки, про які вказано в ухвалі суду від 12 березня 2020 року про залишення позовної заяви без руху, у зв`язку з чим на підставі частини 3 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) позовна заява вважається неподаною і повертається.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що при поданні позовної заяви він долучив до позовної заяви копії усіх документів, зазначених в переліку додатків для всіх учасників справи. Їх наявність була перевірена співробітником канцелярії суду під час прийому документів, і тільки після цього документи були прийняті. Також зазначив, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху ним особисто, 25 березня 2020 року, надані належним чином засвідчені письмові докази та у заяві викладені всі вимоги у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України. Суд дійшов безпідставного висновку щодо повернення його позовної заяви. Крім того, всупереч вимогам закону повертаючи позовну заяву суд не направив ОСОБА_1 позовну заяву з доданими до неї матеріалами.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заперечує проти її задоволення. Посилається на те, що при подачі позовної заяви ОСОБА_1 не вказав поштові індекси сторін, номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, не вказав докази, які не можуть бути отримані позивачем особисто, не зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат. Позивач також не надав копію позовної заяви для третьої особи, не надав копії доказів для інших учасників справи, не засвідчив копії доказів належним чином. Тому суд правомірно повернув ОСОБА_1 неналежним чином оформлену позовну заяву, що не позбавляє його права повторно звернутися до суду із позовом після усунення недоліків.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з п.п. 3, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, 10.03.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору міни (обміну) земельних ділянок недійсним (а.с. 2-5).

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 березня 2020 року (а.с. 18-19) позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з підстав невідповідності вимогам статтей 175, 177 ЦПК України та запропоновано усунути такі недоліки позовної заяви: не надано копії позовної заяви з копіями всіх документів, що додаються до неї, для відповідача та третьої особи по справі; копії документів, додані до позову, не засвідчені належним чином (відсутні назва посади, ініціали, прізвище особи, яка засвідчила документ, дата засвідчення копії); у позові відсутні відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

На виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху 27 березня 2020 року ОСОБА_1 до суду першої інстанції надана заяву про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви та доданих до неї письмових матеріалів, які посвідчені підписом позивача (а. с. 21-33).

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки ним не в повному обсязі виконані вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, адже надана лише одна копія позовної заяви з додатками (а.с. 35-36).

Колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтями 175, 177 ЦПК України.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частин 1, 5 статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно вимог статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно частини 1 статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею185 ЦПК України.

Частини 1, 2, 3 статті 185 ЦПК України передбачають, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У пункті 55 рішення у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v. Poland ) від 19 червня 2001 року Європейський судз правлюдини підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253-В).

Таким чином, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху надав суду копію позовної заяви з доданими письмовими матеріалами, засвідчивши їх відповідність наявним у нього оригіналам шляхом проставлення відмітки згідно з оригіналом та власного підпису.

Надання однієї копії позовної заяви з додатками замість двох є формальною підставою для залишення позовної заяви без руху та в наступному її повернення і за відсутності інших недоліків саме по собі не може бути підставою для позбавлення позивача права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав, свобод та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд першої інстанції, встановивши, що позивачем лише частково усунуті недоліки позовної заяви, не врахував положення статті 127 ЦПК України та не надав можливості особі, яка звернулася з позовом, усунути вказані недоліки в повному обсязі.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення передчасної ухвали, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 30 липня 2020 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук