Постанова

від 29.07.2020 по справі 142/877/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 142/877/19

Провадження № 22-ц/801/1315/2020

Категорія: 32

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гринишина А. А.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 рокуСправа № 142/877/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Н.В., представника СВК Колос - Гурби М.В. розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області про відмову у винесенні додаткового рішення про компенсацію судових витрат від 01 червня 2020 року у цивільній справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків Колос до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору найму (оренди),

в с т а н о в и в:

У січні 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. звернулась до суду з заявою про винесення додаткового рішення про компенсацію судових витрат на правову допомогу та сплаченого судового збору, в якій просила стягнути з СВКП Колос на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн та сплачений судовий збір у справі № 585/877/19.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 20.12.2019 року позов залишено без розгляду за заявою представника Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків Колос Глівінської С.Й. в порядку ч. 3 ст. 13, п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Також, даною ухвалою від 20.12.2019 року суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті судом від 05.08.2019 року, щодо заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0523280300:01:001:0534, яка належить відповідачу на праві приватної власності.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. вказує, що вона у прохальній частині відзиву зробила заяву про відшкодування судових витрат, а саме просила суд стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків КОЛОС (код ЄДРПОУ 03731170) на користь позивача судові витрати в повному обсязі. Орієнтовна сума судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, враховуючи витрати на професійну правничу допомогу, обраховуються відповідачем на день подання відзиву у розмірі 20000 гривень.

Крім того зазначає, що відповідач поніс судові витраті при сплаті судового збору та користувався правовою допомогою адвоката в цій справі, в зв`язку з чим у нього виникли зобов`язання по оплаті правничої допомоги у розмірі 5000 гривень, що підтверджується договором про надання правової допомоги, актом приймання-передачі наданої правової допомоги, рахунком на сплату послуг. Також в матеріалах справи містяться квитанції про сплату судових витрат відповідачем за подання апеляційної скарги та заяв по зустрічному забезпеченню позову.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року відмовлено у винесенні додаткового рішення про компенсацію судових витрат.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права , просила оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву про компенсацію судових витрат та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, пов`язані з апеляційним провадженням за апеляційною скаргою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що адвокатом надано всі необхідні документи для визначення розміру судових витрат. Зазначає, що позивач звернувся з завідомо необґрунтованим позовом, оскільки СВКП Колос завідомо знали, що втратили переважне право на поновлення договору оренди.

На апеляційну скаргу надійшов відзив представника СВКП Колос - адвоката Гурби М.В., в якому зазначає, що доводи апелянта є безпідставними, а ухвала районного суду є законною.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про відмову у винесенні додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що здійснені відповідачем ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, не виникли внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно роз`яснень викладених у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести наявність необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Разом з тим, відповідачем та його представником не було доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були здійснені ним в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Як на необґрунтованість дій позивача представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. посилається на те, що позивач завідомо знав, що відповідач не бажає поновлювати строк договору оренди, тому втрачає переважне право на продовження договору оренди, однак все одно пред`явив позов.

Законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Таким чином, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивачів, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивачів, передбачене процесуальним законодавством і не містить таких обмежень, а тому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Посилання адвоката Аваєвої Н.В. на необґрунтованість подання позову, а саме на те, що позивачу було достовірно відомо щодо відмови відповідача у поновленні договору оренди земельної ділянки, т.я. ОСОБА_1 направив на адресу позивача заяву про відсутність наміру поновлювати строк дії зазначеного договору, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи неможливо зробити висновок щодо завідомо необгрунтованих дій позивача, так як на самій заяві стоїть вх.№ 241 від 14.03.2019 року, однак яким підприємством поставлений цей вхідний номер невідомо.

Разом з тим, відповідно до квитанції АТ Укрпошта про надсилання рекомендованого листа (а.с. 88 т. 1) відповідач ОСОБА_1 направив заяву про відсутність наміру поновлювати строк дії договору оренди земельної ділянки на адресу СВКП Колос 10 жовтня 2019 року. Згідно вхідного штемпелю Піщанського районного суду Вінницької області позовна заява Сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків Колос до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору найму (оренди) надійшла до суду 02 серпня 2019 року, тобто на 2 місяці раніше, аніж ОСОБА_1 направив до СВКП Колос заяву про відмову поновлювати строк дії договору оренди земельної ділянки.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та є безумовним доступом до правосуддя.

Отже, саме по собі подання позову до суду та в подальшому подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

До аналогічної позиції дійшов Верховний Суд в постанові від 26 вересня 2018 року справа № 148/312/16-ц.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з позивача судових витрат відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, ухвала суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни залишити без задоволення.

Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 01 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2020 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко