Постанова

від 30.07.2020 по справі 904/5965/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2020 р. Справа№ 904/5965/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Скрипки І.М.

Тищенко А.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат

на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020

у справі №904/5965/19 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс

про стягнення штрафу в розмірі 71 254,33 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (далі, позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс (далі, відповідач) про стягнення 71 254,33 грн штрафних санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки №Т2647/05 від 11.07.2018 в частині здійснення поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 справу №904/5965/19 направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у справі №904/5965/19 позов Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс про стягнення штрафних санкцій у розмірі 71 254,33 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс на користь Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат 12 604,53 грн (дванадцять тисяч шістсот чотири гривні п`ятдесят три копійки) пені, 11 875,72 грн (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень сімдесят дві копійки) штрафу, 659,95 грн (шістсот п`ятдесят дев`ять гривень дев`яносто п`ять копійок) судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем порушено строк поставки товару згідно умов Договору поставки №Т2647/05 від 11.07.2018 на суму 118 757,22 грн, а тому позивач правомірно нарахував відповідачу штрафні санкції на підставі пункту 11.2. Договору.

За результатами перевірки розрахунку штрафу у розмірі 11 875,72 грн за порушення строків поставки товару понад 10 календарних днів суд дійшов висновку, що він арифметично вірний, відтак, дана позовна вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Водночас, за результатами перевірки розрахунку пені, що здійснений позивачем, суд зазначив, що він арифметично невірний, зважаючи на встановлені приписами статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини 2 статті 343 Господарського кодексу України обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України. З огляду на це, суд, здійснивши перерахунок із урахуванням вказаних правових норм, дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 12 604,53 грн, відтак, позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 27.04.2020 (про що свідчить витяг із сайту Укрпошти, виготовлений судом) Акціонерне товариство Покровський гірничо-збагачувальний комбінат звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у справі №904/5965/19 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс пені в розмірі 12 604,53 грн (дванадцять тисяч шістсот чотири гривні п`ятдесят три копійки) - змінити, стягнувши пеню в розмірі 59 378,61 (п`ятдесят дев`ять тисяч триста сімдесят вісім гривень шістдесят одна копійка); в іншій частині - рішення суду залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, помилково застосував при визначенні розміру пені норми Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , обмеживши його подвійною обліковою ставкою Національного банку України, оскільки предметом спору в даній справі є стягнення штрафних санкцій за невиконання не грошового зобов`язання - зобов`язання постачальника поставити товар в обумовлений договором строк.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат у справі №904/5965/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Скрипки І.М., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у справі №904/5965/19; розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі №904/5965/19 є вимоги про стягнення 71 254,33 грн, а відтак вказана справа відноситься до малозначних в розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України; встановлено сторонам строки для подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

У матеріалах справи наявні належні докази повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а саме поштове повідомлення із відміткою представника позивача про отримання копії ухвали суду, а також поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду від відповідача (юридична адреса: 09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул. Паркова, буд. 20) із відміткою адресат відсутній за вказаною адресою , яке з огляду на зміст статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України також свідчить про те, що адресат був повідомлений судом про вчинення відповідної процесуальної дії.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Росукрмеханіка , повне найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс (постачальник), та Акціонерним товариством Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (покупець) укладено Договір поставки №Т2647/05 (далі, Договір), згідно пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, номенклатура, асортимент, марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД вказуються у специфікаціях (Додатках) до Договору (далі, товар), які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначений в специфікаціях до цього договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору поставка товару здійснюється постачальником згідно з пунктом 3.1. цього Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу постачальника, або в електронному вигляді на електронну адресу: rosukrmehanika@i.ua. У письмовому підтверджені покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях до цього договору. Постачальник зобов`язаний направити письмове підтвердження про отримання ним від покупця письмової заявки на постачання продукції одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу покупця, або в електронному вигляді на електронну адресу: y.onikienko.ordgok@gmail.com. Достроково поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін.

Відповідно до пункту 4.1. Договору загальна вартість товару за даним договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями.

Пунктом 4.2. Договору визначено, що ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікаціях до договору.

28.03.2019 між сторонами підписано Специфікацію до Договору, згідно з якою, із урахуванням додаткової угоди №2 від 27.03.2019 до Договору, постачальник зобов`язаний поставити, а покупець отримати та оплати товар: Редуктор КЦ1-400-20-42-Ц-У2 на суму 118 757,22 грн.

Відповідно до пункту 5 Специфікації строк поставки: протягом 120 календарних днів з моменту підписання специфікації та отримання письмової заявки покупця.

08.04.2019 на виконання умов пункту 3.2. Договору на електронну адресу постачальника, зазначену у Договорі, направлено заявку покупця №1491/05 від 08.04.2019 (том 1, а.с. 20).

До матеріалів справи позивачем долучено належним чином завірену копію заявки-підтвердження №1491/05 від 08.04.2019, якою позивач на виконання умов пункту 3.2. Договору підтвердив поставку на адресу Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат товару.

25.09.2019 на адресу відповідача, зазначену у Договорі, направлена претензія №101-614/86 від 24.09.2019 з вимогою поставки товару та сплати штрафних санкцій.

Відповіді на вказану претензію відповідачем не надано. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з пунктом 11.2. Договору у разі порушення строків поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 0,5 % від суми непоставленого товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого товару.

Згідно пункту 13.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Датою укладення договору вважається: при підписанні в електронному вигляді - остання з дат підписання сторонами договору, при підписанні на паперовому носії - з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31 грудня 2019 року, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

Оскільки станом на 04.12.2019 поставка товару відповідачем здійснена не була, позивачем на підставі пункту 11.2. Договору нараховані відповідачу штрафні санкції у розмірі 71 254,33 грн, які складаються з пені у розмірі 59 378,61 грн, нарахованої за 100 днів прострочення, починаючи з 07.08.2019, та штрафу у розмірі 11 875,72 грн за прострочення поставки товару більш ніж на 10 днів.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі, у якому просить стягнути з відповідача вказані суми штрафних санкцій.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в частині визначення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору №Т2647/05 від 11.07.2018, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами пункту 3.1. Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, зазначений в специфікаціях до цього договору.

За змістом пункту 3.2. Договору поставка товару здійснюється постачальником згідно з пунктом 3.1. цього Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця, яка направляється постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу постачальника, або в електронному вигляді на електронну адресу: rosukrmehanika@i.ua. У письмовому підтверджені покупець вказує графік поставки, який містить обсяги і терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують в специфікаціях до цього договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.03.2019 між сторонами підписано Специфікацію до Договору, згідно з якою, із урахуванням додаткової угоди №2 від 27.03.2019 до Договору, постачальник зобов`язаний поставити, а покупець отримати та оплати товар: Редуктор КЦ1-400-20-42-Ц-У2 на суму 118 757,22 грн.

Відповідно до пункту 5 Специфікації строк поставки: протягом 120 календарних днів з моменту підписання специфікації та отримання письмової заявки покупця.

08.04.2019 на виконання умов пункту 3.2. Договору на електронну адресу постачальника, зазначену у Договорі, направлено заявку покупця №1491/05 від 08.04.2019.

Таким чином, враховуючи умови пунктів 3.1., 3.2. Договору, кінцевий строк виконання відповідачем своїх зобов`язань із поставки товару згідно умов Договору є 06.08.2019, про що вірно зазначає позивач у позовній заяві.

Суд в оскаржуваному рішенні дійшов помилкового висновку, що останнім днем виконання відповідачем зобов`язання із поставки товару за Договором є 07.08.2019, оскільки якщо обраховувати 120 днів з дня, наступного після отримання відповідачем заявки на поставку товару (09.04.2019), то кінцевий строк виконання зобов`язання саме 06.08.2019.

Однак, відповідач у строк до 06.08.2019 (включно) своє зобов`язання із поставки товару згідно умов Договору та Специфікації на суму 118 757,22 грн не виконав.

Відповідач письмових відзивів на позовну заяву та апеляційну скаргу суду не надав, повідомлених позивачем суду обставин не спростував, доказів на підтвердження поставки товару матеріали справи не містять.

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором щодо своєчасної поставки товару позивачем на підставі пункту 11.2. Договору нараховано відповідачеві штрафні санкції у розмірі 71 254,33 грн, які складаються з пені у розмірі 59 378,61 грн, нарахованої, як вказує позивач у розрахунку, за період з 07.08.2019 по 04.12.2019 (дати позовної заяви), та штрафу у розмірі 11 875,72 грн за прострочення поставки товару більш ніж на 10 днів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, у пункті 11.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки товару за цим договором покупець має право стягнути з постачальника штраф у розмірі 0,5 % від суми непоставленого товару за кожен день прострочення. У разі продовження прострочення понад 10 календарних днів покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі 10% від суми непоставленого товару.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу наведених норм цивільного законодавства, відповідач, підписавши Договір, погодився з його умовами та зобов`язався їх виконувати, у тому числі, і нести відповідальність за порушення строків поставки товару відповідно до умов пункту 11.2. Договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що розмір договірної штрафної санкції, обрахований у відсотковому розмірі за кожну добу прострочення (0,5 % від суми непоставленого товару за кожен день прострочення), за визначенням статті 549 Цивільного кодексу України відповідає поняттю пеня .

Водночас, суд першої інстанції у даному випадку помилково послався на приписи статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини 2 статті 343 Господарського кодексу України щодо обмеження розміру заявленої позивачем до стягнення пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Так, колегія суддів зазначає, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони , яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора . Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Грошове зобов`язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Однак, у даному випадку в спірних правовідносинах з боку відповідача має місце негрошове зобов`язання, оскільки відповідач мав зобов`язання перед позивачем вчинити певну дію - поставити товар, і сторони передбачили у Договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення постачальником виконання негрошового зобов`язання у відсотках від суми недопоставленого (непоставленого) товару за кожен день прострочення.

Зазначеного судом першої інстанції враховано не було, що призвело до неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права - статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та статті 343 Господарського кодексу України (що врегульовує питання відповідальності за порушення строків розрахунків), якими передбачено, що пеня за прострочення платежу (тобто, виконання грошових зобов`язань) не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Положення вказаних норм матеріального права до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, а законодавством обмежень розміру стягнення неустойки за порушення стороною негрошового зобов`язання не встановлено.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення пені лише у розмірі 12 604,53 грн з посиланням на приписи статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини 2 статті 343 Господарського кодексу України, які стосуються виключно грошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №922/2220/19.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем пені у відповідності до пункту 11.2. Договору за період з 07.08.2019 та враховуючи кількість днів прострочення, вказану позивачем у розрахунку, доданому до позовної заяви, як 100 днів, встановила, що розмір останньої становить 59 378,61 грн ((118 757,22 х 0,5%) х 100 днів = 59 378,61 грн).

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача 59 378,61 грн пені є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що у розрахунку штрафних санкцій, доданому до позовної заяви, період прострочення позивачем визначений з 07.08.2019 по 04.12.2019, а кількість днів прострочення - 100 днів, однак насправді 100 днів прострочення - це період з 07.08.2019 по 14.11.2019, а відтак фактично судом апеляційної інстанції у даній справі задовольняються вимоги позивача про стягнення пені з відповідача саме за період з 07.08.2019 по 14.11.2019.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 11 875,72 грн позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції, враховуючи встановлені статтею 269 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, в цій частині не переглядається.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування судом норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу позивача такою, що підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у даній справі підлягає зміні, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені задовольняються в повному обсязі на загальну суму 59 378,61 грн.

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат на рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у справі №904/5965/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у справі №904/5965/19 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 06.04.2020 у справі №904/5965/19 викласти у наступній редакції:

Позов Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс про стягнення штрафних санкцій у розмірі 71 254,33 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Паркова, буд. 20, код ЄДРПОУ 35681592) на користь Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00190928) 59 378,61 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч триста сімдесят вісім гривень шістдесят одну копійку) пені, 11 875,72 грн (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять гривень сімдесят дві копійки) штрафу та 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню) судового збору за подання позовної заяви .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кассіс Фікс (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Паркова, буд. 20, код ЄДРПОУ 35681592) на користь Акціонерного товариства Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (53304, Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Центральна, буд. 11, код ЄДРПОУ 00190928) 2 881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну гривню п`ятдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №904/5965/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.07.2020 після виходу судді Тищенко А.І. з відпустки.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.М. Скрипка

А.І. Тищенко