Рішення

від 28.07.2020 по справі 906/1170/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1170/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.,

секретаря судового засідання Стретович Н.К.

за участю представників сторін:

- від позивача: не прибув

- від відповідача: Бас А.М. - адвокат, посвідчення № 000819 від 30.03.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського національного агроекологічного університету (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця Петраківської Олени Володимирівни (м. Житомир)

про стягнення 89410,35 грн.

У засіданні суду оголошено вступну і резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Житомирського національного агроекологічного університету до Фізичної особи - підприємця Петраківської Олени Володимирівни про стягнення 89410,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не відшкодовано витрати на комунальні послуги, вивезення сміття згідно з укладеним між сторонами договором про відшкодування витрат до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2016 № 1816 за період з січня 2018 по 27.06.2019.

Ухвалою від 22.11.2019 господарським судом відкрито провадження у даній справі; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою від 22.01.2020 господарським судом відкладено розгляд справи у підготовчому провадженні на 18.02.2020 об 11:00 (а. с. 152 у т. 1).

Ухвалою від 04.03.2020 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.03.2020 об 11:00 (а. с. 48 у т. 2).

Ухвалою від 23.04.2020 господарським судом відкладено розгляд справи по суті на 14.05.2020 о 15:00 посиланням на карантинні обмеження, введені відповідними постановами Кабінету Міністрів України (а. с. 59 у т. 2).

Ухвалою від 14.05.2020 господарським судом відкладено розгляд справи по суті, призначено наступне засідання суду на 17.06.2020 о 15:30 (а. с. 62 у т. 2).

Ухвалою від 17.06.2020 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 08.07.2020 о 11:00; витребував у позивача документально підтверджену письмову інформацію щодо наявності заборгованості за відповідними договорами про відшкодування витрат, укладених до договорів оренди нерухомого майна, що належить до державної власності: №1448 від 21.10.2013, №1615 від 23.12.2014 та №1816 від 30.09.2016 станом на 15.01.2018 та зарахування сплачених відповідачем платежів за період з 15.01.2018 по 17.07.2019 (а. с. 66, 67 у т. 2).

Ухвалою від 08.07.2020 господарським судом оголошено перерву в судовому засіданні до 14.07.2020 о 16:30 (а. с.72 у т. 2).

Ухвалами від 14.07.2020 господарський суд направив повідомлення сторонам про розгляд справи по суті (з врахуванням ухвали від 27.07.2020) (а. с. 76-78 у т. 2).

Як вбачається з довідки секретаря судового засідання Стретович Н.К. представника відповідача повідомлено про дату та місце судового засідання за вказаним у ній номером телефону (а.с. 79 у т.2).

27.07.2020 до суду від представника позивача електронною поштою надійшло клопотання від 27.07.2020, вих. № 1180/01-17 про відкладення розгляду справи у зв`язку з певними обмежуючими заходами, враховуючи вимоги постанови КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) (а. с. 80 у т. 2).

Представник позивача в засідання суду не прибув.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 22.01.2020 (а. с. 137,138 у т.1), запереченнях на відповідь на відзив (а. с. 6 у т.2), додаткових поясненнях по справі (а.с.63 у т.2); проти відкладення розгляду справи заперечив, посилаючись на затягування позивачем розгляду справи, зауваживши на тому, що позивач не був позбавлений права прийняти участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.

Враховуючи обставини справи та заперечення представника відповідача про відкладення розгляду справи, господарський суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

30.09.2016 між Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області (орендодавець) та ФОП Петраківською О. В. (орендар, відповідач) укладено договір оренди № 1816 нерухомого майна, що належить до державної власності (а. с. 27 - 29 у т.1) (далі - договір від 30.09.2016), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення їдальні площею 453,53 кв.м. в будівлі гуртожитку № 1 (літ А) (далі - майно), що перебуває на балансі Житомирського національного агроекологічного університету (далі - балансоутримувач), належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 33, реєстровий номер: 00493681.1.БЕШСНП6136, вартість якого, визначена за результатами незалежної оцінки та згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31.05.2016, становить 1269884,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. договору від 30.09.2016 майно передається в оренду з метою розміщення їдальні без реалізації товарів підакцизної групи.

Пунктом 5.11 договору від 30.09.2016 встановлено обов`язок орендаря здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна; протягом 15 робочих днів після підписання договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, надання комунальних послуг, сплаті земельного податку.

До договору від 30.09.2016 додано розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, який здійсненний згідно з Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженою постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами і доповненнями) (а. с. 30 у т. 1).

Майно передбачене п. 1.1 договору від 30.09.2016 передано орендарю, про що свідчить акт приймання - передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2016 (а. с. 30 на звороті у т.1).

На виконання п. 5.11 договору від 30.09.2016, між Житомирським національним агроекологічним університетом та ФОП Петраківською О.В. укладено договір з відшкодування витрат до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2016 № 1816 (далі - договір № 1816 (а. с. 31 у т.1), за п. 1 якого орендар щомісяця відшкодовує витрати на комунальні послуги, вивезення ТПВ (сміття) земельний податок балансоутримувача згідно виставлених рахунків.

27.06.2019 між Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області (орендодавець) та ФОП Петраківською О.В. (орендар, відповідач) укладено договір про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2016 № 1816 (а. с. 34) (далі - договір від 27.06.2019), відповідно до п. 1 якого сторони погоджуються на розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить державної власності від 30.09.2016 № 1816 - нежитлових приміщень їдальні площею - 453,53 кв.м. в будівлі гуртожитку № 1 (літ. А), що перебуває на балансі Житомирського національного агроекологічного університету, належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Фещенко - Чопівського, 33.

Пунктами 2,3 вказаного договору передбачено, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.09.2016 № 1816 вважати припиненим за згодою сторін з моменту підписання цього договору; майно повертається орендарем орендодавцю та балансоутримувачу та вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання; обов`язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря.

На виконання вказаного договору, сторонами складено відповідний акт приймання-передавання орендованого майна, що належить до державної власності від 27.06.2019 (а. с. 34 на звороті у т. 1).

Позивачем наголошено, що добросовісно виконувалися вимоги договору та вчасно надавалися послуги щодо вивезення твердих побутових відходів, надання комунальних послуг з водопостачання, електропостачання, теплопостачання у період опалювального періоду та плата з землю (податок) (далі - послуги); щомісячно позивачем направлялися відповідачу рахунки на оплату наданих послуг з розрахунком та зазначенням сум по кожному виду послуги; однак, відповідачем з січня 2018 року по 27.06.2019 не були виконані договірні зобов`язання; оплата за послуги не проводилася, що призвело до виникнення боргу за надані послуги у загальній сумі 89410,35 грн., з яких 62826,73 грн. за тепло; 23402,92 грн. - за електроенергію; 2477,22 грн. - вивіз сміття; 703,48 грн. - водопостачання.

Позивач вважає, що своїми діями відповідач порушив права Житомирського національного агроекологічного університету, що підлягають захисту у судовому порядку.

З метою досудового врегулювання спору відповідачу направлялися вимоги, претензія від 03.04.2019, вих. № 644 (а. с. 25 у т. 1), однак відповідач залишив їх без виконання у добровільному порядку.

Відповідач проти позову заперечив вказавши про повну сплату всіх наданих йому послуг, про що свідчить відзив на позовну заяву від 22.01.2020 (а. с. 137,138 у т. 1) та заперечення на відповідь на відзив від 03.03.2020 (а. с. 6, 7 у т. 2).

2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості

За своєю правовою природою зобов`язання виникли на підставі договору про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 № 996-XIV (зі змінами та доповненнями) передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

3. Щодо обгрунтованості позовних вимог в частині 89410,35 грн. боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в обгрунтування наявності боргу за період з січня 2018 по 27.06.2019 на підставі договору про відшкодування витрат до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1816 від 30.09.2016 (а. с. 27-29 у т. 1) надано суду такі документи:

- рахунки на відшкодування комунальних послуг на воду, електроенергію, тепло, вивіз сміття, відшкодування земельного податку (а. с.11-24 у т. 1): від 18.02.2018 на загальну суму 14687,72 грн.; від 23.03.2018 на загальну суму 11943,08 грн.; від 19.04.2018 на загальну суму 11505,32 грн.; від 25.05.2018 на загальну суму 4439,13грн.; від 25.06.2018 на загальну суму 2920,77 грн.; від 27.09.2018 на загальну суму 7259,50 грн.; від 12.11.2018 на загальну суму 2438,07 грн.; від 12.12.2018 на загальну суму 7624,79 грн; від 05.03.2019 на загальну суму 13294,78 грн.; від 05.02.2019 на загальну суму 9426,28 грн.; від 05.04.2019 на загальну суму 8743,77грн.; від 13.05.2019 на загальну суму 9446,80 грн.; від 13.06.2019 на загальну суму 2397,63грн.; від 09.07.2019 на загальну суму 2737,07 грн.

Рахунків на оплату (без врахування земельного податку) виставлено всього на загальну суму 108542,94 грн.

Інші первинні документи позивачем суду не надано.

Слід зазначити, що у позовній заяві позивачем не заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача витрат по сплаті земельного податку.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків нарахування та оплати відшкодування комунальних послуг:

- за 2018 рік - загальна сума нарахувань за договором № 1816 становить 81315,05грн. (а.с.164 у т. 1);

- за 2019 рік - загальна сума нарахувань за договором № 1816 становить 36620,05грн. (а.с.165 у т. 1).

Всього за вказаними розрахунками, нарахування становлять 117935,10 грн.

Крім того, в матеріалах справи є розрахунок нарахування та оплати відшкодування комунальних послуг (а. с. 13 у т. 2), згідно з яким вказано такий борг:

- за 2018 рік - на загальну суму 51195,59 грн. - за договором № 1816 ;

- за 2019 рік - на загальну суму 46046,33 грн. - за договором № 1816.

Всього за вказаним розрахунком, нарахування становлять у розмірі 97241,92 грн.

За наявними документами в матеріалах справи, відповідачем проводились оплати, про що свідчать такі документи:

1) банківські виписки (а. с. 72 - 93 у т. 1) за періоди:

- з 14.03.2018 по 15.03.2018 - на суму 6721,00 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 01.2018";

- з 13.04.2018 по 16.04.2018 - на суму 5637,01 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 02.2018";

- з 14.05.2018 по 15.05.2018 - на суму 5018,91 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 04.2018";

- з 14.06.2018 по 15.06.2018 - на суму 5917,33 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 05.2018";

- з 12.07.2018 по 13.07.2018 на суму 6691,96,00 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 06.2018";

- з 04.10.2018 по 05.10.2018 - на суму 12598,53 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 06-9-2018";

- з 12.11.2018 по 13.11.2018 - на суму 6119,77 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 10.2018";

- на суму 13230,18 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 11-12-2018";

2) платіжні доручення (а. с. 142-146 у т. 1) за 2018 рік:

- від 15.03.2018 № 20 - на суму 6721,00 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 01.2018";

- від 15.05.2018 - на суму 5018,91 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 04.2018";

- від 16.04.2018 № 30 - на суму 5637,01 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 02.2018";

- від 15.06.2018 № 52 - на суму 5917,33 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 05.2018";

- від 05.10.2018 № 86 - на суму 12598,53 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 06-9-2018";

- від 13.07.2018 № 64 - на суму 6691,96 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 06.2018";

- від 13.11.2018 № 103 на суму 6119,77 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 10.2018";

- від 13.12.2018 № 166589 на суму 13230,18 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 11-12-2018".

Всього на загальну суму 61934,69 грн.

3) платіжні доручення (а. с. 139-141 у т.1) за 2019 рік :

- від 13.06.2019 № 68 - на суму 9237,02 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 04-05.2019";

- від 17.07.2019 № 79 - на суму 4939,68 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 06.2019";

- від 15.03.2019 № 34 - на суму 37,72 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 02.2019";

- від 15.04.2019 № 49 - на суму 11837,20 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 03.2019";

- від 15.03.2019 № 33 - на суму 9480,00 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 02.2019";

- від 15.02.2019 № 23 - на суму 10226,35 грн. з призначенням платежу "відшкодування комунальних послуг за 01.2019".

Всього на загальну суму 45757,97 грн.

Загальна сума погашеного боргу за період 2018 - 2019 років за матеріалами справи становить 107692,66 грн. без розмежування конкретно сум проведених оплат за воду, електроенергію, тепло, вивіз сміття, відшкодування земельного податку.

Однак, як вбачається з розрахунків нарахування та оплати відшкодування комунальних послуг (а. с. 164,165 у т. 1; а. с. 13 у т. 2), позивачем зазначено загальні суми сплати за трьома договорами: 1816, № 1615, № 1448.

У зв`язку з цим слід зазначити, що за приписом ч. 3 ст. 2 ГПК України суд обмежений при розгляді справи принципом диспозитивності, відповідно до якого право вибору способу судового захисту належить виключно позивачу.

При визначенні способу захисту відповідно до наведеної норми слід ураховувати положення ч. 1 ст. 14, п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, згідно з якими спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, тому суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який не передбачено позовними вимогами.

За таких обставин, суд не має процесуальної можливості за власною ініціативою змінювати позовну вимогу позивача щодо стягнення боргу за іншими договорами, ніж тим, що зазначено у позовній заяві, та іншими періодами заборгованості

4. Висновок Господарського суду Житомирської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позовні вимоги позивачем заявлено в межах договору з відшкодування витрат до договору № 1816 від 30.09.2016, який укладено на виконання п. 5.11 договору від 30.09.2016, між Житомирським національним агроекологічним університетом та фізичною особою - підприємцем Петраківською О.В.

Разом з тим, позивачем надано додатково документи, пов`язані з правовідносинами, які виникли між сторонами ще за такими договорами:

- №1448 від 21.10.2013 (а. с. 169 - 171 у т.1) та договором про відшкодування витрат до нього (а.с. 173 у т. 1);

- № 1615 від 23.12.2014 (а. с. 174 -176 у т. 1) та договором про відшкодування витрат до нього (а. с. 180 у т. 1), які не стосуються спірних правовідносин.

Крім того, представник позивача не заперечувала проти того факту, що кошти, які надходили за відшкодування вартості комунальних послуг по договору № 1816 від 30.09.2016, позивачем зараховувались як сплату заборгованості за вказаними вище договорами № 1448 від 21.10.2013 та № 1615 від 23.12.2014.

Тому суд погоджується з запереченнями відповідача стосовно того, що договором №1816 від 30.09.2016 та договором про відшкодування витрат до нього сторонами не передбачалося та не погоджувалося таке зарахування орендодавцем сплачених орендарем сум в якості погашення заборгованості за попередні періоди та за інші договори оренди, укладені між сторонами.

Крім того, заява позивача від 04.03.2020, вих. № 428/01-17 про уточнення (зміну) підстав позову (а. с. 9, 10 у т. 2), за усним клопотанням представника позивача, судом не прийнята до розгляду, про що свідчить відповідний запис у протоколі судового засідання від 04.03.2020 (а. с. 45, 46 у т. 2).

Як вбачається з клопотання від 23.04.2020, вих. № 686/01-17 (а. с. 52 у т. 2), позивачем повідомлено, що документи щодо сплати відповідачем сум за договорами та підтверджуючі бухгалтерські документи зберігаються лише 3 роки, а тому надати підтверджуючі накладні та рахунки про сплату відповідачем сум у 2016 році немає можливості.

Звіряння розрахунків між сторонами не проводилось.

Враховуючи викладені обставини, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами обставини наявності у відповідача заборгованості у сумі 89410,35 грн. на надані такі послуги: 62826,73 грн. за тепло; 23402,92 грн. за електроенергію; 2477,22 грн. за вивіз сміття; 703,48 грн. за водопостачання за період з січня 2018 року по 27.06.2019 за договором відшкодування витрат по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного відповідно до п. 5.1 договору оренди нерухомого майна від 30.09.2016 №1816, тому в задоволенні позову слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат між сторонами.

У зв`язку відмовою в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.07.20

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам (реком.)