Рішення

від 31.07.2020 по справі 910/3339/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2020 Справа № 910/3339/20 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та

Експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо

до Товариства з обмеженою відповідальністю В.О.Л.Н.А.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 81 259, 64 грн.,

Без виклику (повідомлення) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В.О.Л.Н.А. (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 81 259, 64 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/3339/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

11.06.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи подані письмові пояснення у справі, в яких викладено клопотання про поновлення строків для подачі пояснень в порядку статті 168 Господарського процесуального кодексу України.

23.07.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позов, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки вважає необґрунтованими розрахунки та підстави виникнення сум 46 359, 01 грн., 55 699, 01 грн., та як наслідок ціну позову 81 259, 64 грн. При цьому, відповідач стверджує, що позивачем не надано належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження донарахування суми орендної плати, оскільки акт ревізії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, на який посилається позивач в підтвердження своєї правової позиції, не є належним доказом стягнення грошових коштів з відповідача, позаяк не є первинним документом та не носить обов`язковий характер. Відповідач вважає, що Акт ревізії не є належним доказом факту недоотримання грошових коштів по договору, оскільки вказаний аудит є внутрішнім аудитом позивача та не створює ніяких наслідків для третіх осіб суб`єктів господарювання. Окрім того, Акт ревізії, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії.

Також відповідач зазначає, що за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на Акт Державної фінансової інспекції України, який носить рекомендаційний характер, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірним. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Разом з тим, відповідач стверджує, що за умовами Договору він сплачує орендну плату на підставі виставлених позивачем актів надання послуг та рахунків на оплату. Об`єкт оренди використовується сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об`єкта оренди з 01 травня по 31 жовтня календарного року. Відтак, посилання позивача на недотримання вимог п. 3.1., 3.4. та 9.2. Договору № 2829 від 30.07.2018, що призвело до недоотримання орендної плати підприємством за 9 місяців 2019 року відповідач вважає необґрунтованим, оскільки згідно умов Договору орендна плата нараховується з 01 травня по 30 жовтня календарного року, тобто за 6 місяців.

Одночасно відповідач зазначає, що всупереч п. 3.4. Договору позивач був зобов`язаний звернутися з вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком збільшення розміру орендної плати за цим Договором, проте позивач з такою вимогою не звертався.

Крім того, до відзиву на позов позивачем було додано клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2020 відмовлено у задоволенні поданого відповідачем клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов, а також відмовлено у задоволенні поданого третьою особою клопотання про поновлення процесуального строку для подання письмових пояснень.

Водночас, судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2018 року між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Орендодавець) позивачем (Підприємство-Балансоутримувач) та відповідачем (Орендар) було укладено Договір № 2829 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.2018 № 24/100 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлову споруду), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об`єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, Галерна, 1, Д.6 зона відпочинку Осокорки для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи (сезонно з 01 травня по 31 жовтня календарного року).

Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування Орендарем об`єктом (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору об`єктом оренди є нежитлова споруда (бетонний майданчик) загальною площею 150,0 кв.м., згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину цього Договору.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом у термін, вказаний в цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі об`єкта (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 2.5. Договору передача об`єкта в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на цей об`єкт. Власником об`єкта залишається територіальна громада міста Києва, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

За умовами п. 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) та пункту 8 розділу ІІ рішення від 08.02.2018 № 21/4085:

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1.1) становить без ПДВ: 92 гривні 87 копійок за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку червень 2018 р. 13 930, 32 грн.

згідно з розрахунком орендної плати, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1.2.) становить без ПДВ: 65 гривень 01 копійку за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку червень 2018 р. 9 751, 22 грн. та застосовується з 30.07.2018 і діє до 31 грудня 2018 року.

Об`єкт оренди використовується сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об`єкта оренди з 01 травня по 31 жовтня календарного року.

Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

У разі користування об`єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України. Орендодавець зобов`язаний звернутися до орендаря із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком збільшення розміру орендної плати за цим Договором, протягом 30 календарних днів з моменту набуття чинності відповідними змінами. Орендар може звернутися до Орендодавця із вимогою про перегляд орендної плати, якщо зміни до Методики мають наслідком зміну розміру орендної плати за цим Договором, протягом будь-якого строку після набуття чинності відповідними змінами. Новий розмір орендної плати починає застосовуватись з першого числа місяця, наступного за датою укладення сторонами додаткової угоди до цього Договору щодо приведення розміру орендної плати у відповідність із змінами, внесеними до Методики. Відмова орендаря укласти додаткову угоду щодо збільшення орендної плати з метою приведення її у відповідність із змінами, внесеними до Методики, є підставою для дострокового припинення цього Договору.

Згідно з п. п. 3.6., 3.7. Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства-Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 30.07.2018 року до 28.07.2021 року.

На виконання умов Договору Орендодавець передав Орендарю в оренду нежитлову споруду (бетонний майданчик), що перебуває на балансі позивача загальною площею 150, 0 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, Дарницький район, Галерна, 1, Д.6 зона відпочинку Осокорки .

За період з серпня 2018 року по жовтень 2019 року включно позивачем нараховано орендну плату в сумі 78 896, 03 грн.

Згідно з доводами позивача, не спростованими відповідачем, останній здійснив часткову оплату орендної плати в сумі 53 335, 40 грн.

Таким чином, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 25 560, 63 грн.

При цьому, розрахунок орендної плати за 2018 рік позивачем здійснено відповідно до умов п. 3.1. Договору, Розрахунку (Додаток № 1.2. до Договору) та п. 8 розділу ІІ рішення Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085, яким встановлено, що до 31 грудня 2018 року орендні ставки, що визначені цим рішенням для видів діяльності, визначених у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13, 17, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовується у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, визначеної за результатами конкурсу.

20.12.2018 року Київською міською радою було прийнято рішення № 476/6527 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" , згідно з яким пункт 11 рішення Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва" викласти в новій редакції: "11. Встановити, що до 31 грудня 2019 року орендні ставки, визначені у пунктах 11 (крім торгівлі алкогольними та тютюновими виробами), 13, 17, 23, 32, 33, 36, 38, 41, 48 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, дата оцінки яких встановлена після 1 вересня 2014 року, застосовуються у розмірі 70 % від встановленого обсягу, крім орендної плати, визначеної за результатами конкурсу, погодинної орендної плати відповідно до пункту 6 Методики.".

Однак, не вносячи відповідних змін до договору щодо зменшення розміру орендної плати як того вимагають положення п. п. 3.4, 9.2. Договору, позивач продовжив здійснювати нарахування орендної плати за 2019 рік у розмірі 70 % від встановленого обсягу, як було передбачено рішенням Київської міської ради № 476/6527 від 20.12.2018 шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

За таких обставин, за 2019 рік орендна плата підлягає нарахуванню у розмірі, передбаченому умовами п. 3.1. Договору та розрахунку орендної плати (Додаток № 1.1. до Договору).

В подальшому, на підставі направлень від 28.11.2019 № 1444 та № 1445 головним державним аудитором відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області Кузьменко Л.А. та заступником начальника відділу контролю у галузі ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Управління Сіліцькою С.М. проведено зустрічну звірку у комунальному підприємстві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за період з 01.01.2017 по 30.09.2019.

За наслідками означеної перевірки Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області було складено Довідку № 06-32/17-з від 16.12.2019, згідно з якою зустрічною перевіркою встановлено недотримання вимог п. п. 3.1., 3.4. та п. 9.2. Договору № 2829, що призвело до недоотримання орендної плати позивачем на загальну суму 46 359, 01 грн. за 9 місяців 2019 року.

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до позивача з листом № 062/05/20-190 від 10.01.2020, в якому зазначив про необхідність терміново здійснити донарахування орендної плати, виставити відповідні вимоги орендарям та надати Департаменту довідку щодо нарахування орендної плати.

У зв`язку з цим, позивачем здійснено донарахування орендної плати в сумі 55 699, 01 грн., що відображено у рахунку на оплату № 107 від 13.01.2020.

Згідно з доводами позивача, не спростованими відповідачем, позивач направив на адресу відповідача повідомлення-претензію № 077/221-92 від 14.01.2020 про сплату донарахованої суми боргу 55 699, 01 грн. Проте, вказані вимоги позивача відповідачем задоволені не були.

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість в загальному розмірі 81 259, 64 грн.

У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні положення визначені частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, якою встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями частин 1 та 2 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частина 5 статті 762 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось судом вище, згідно з п. п. 3.6., 3.7. Договору орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Підприємства-Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.

Оскільки відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання по сплаті орендної плати, основний борг в сумі 81 259, 64 грн., який існує на момент розгляду справи, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься обґрунтований розрахунок заборгованості з орендної плати та донарахованої орендної плати згідно з Договором. Методика розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, на основі якої здійснювався розрахунок донарахованої орендної плати, є загальнодоступним джерелом, у зв`язку з чим відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з Методикою розрахунку та самим розрахунком.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, спростовуються вищевказаними висновками суду, у зв`язку з чим до уваги не приймаються.

Разом з цим, суд зазначає, що частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо до Товариства з обмеженою відповідальністю В.О.Л.Н.А. , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 81 259, 64 грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В.О.Л.Н.А. (02000, місто Київ, провулок Ковальський, будинок 13; код ЄДРПОУ 38746568) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва Плесо (04119, місто Київ, вулиця Сім`ї Хохлових, будинок 15, корпус А, офіс 3; код ЄДРПОУ 23505151) заборгованість в сумі 81 259 (вісімдесят одну тисячу двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 31.07.2020 року.

Суддя В.С. Ломака