ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1563/20
Розглянувши матеріали справи за позовом Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «АРГІЛЛ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД»
про стягнення 629 643,76 грн.
Без виклику представників сторін.
Суддя Т.П. Карпечкін
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «АРГІЛЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД» про стягнення 629 643,76 грн.
Згідно з ч. ст. 176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно зпідпункт 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, враховуючи, що ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак справа є незначної складності, вимог про розгляд такої справи лише за правилами загального позовного провадження Господарським процесуальним кодексом не передбачено, ціна даного позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня року, в якому подано відповідну позовну заяву, а відтак суд вважає, що дана справа є малозначною, а томупідлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв`язку з чим, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2020 року відкрито провадження у справі № 911/1563/20, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
14.06.2019 року між Проектно-будівельно-комерційним товариством з обмеженою відповідальністю «АРГІЛЛ» (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД» (далі - відповідач, Покупець) було укладено Договір поставки № 1406-2019/1 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується відпустити, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах викладених в Договорі товар (далі - Товар), асортимент, кількість, ціна якого зазначені в рахунку-фактурі (специфікації).
Загальна сума Договору визначена на підставі рахунків-фактур (специфікацій) та видаткових накладних, прикладених до Договору (п. 3.2 Договору).
Оплата вартості Продукції здійснюється Покупцем шляхом оплати кожної поставки Продукції протягом 20-ти днів з моменту поставки(п. 5.2 Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами й діє до 31.12.2019 року (п. 9.1 Договору).
У випадку якщо жодна із Сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити умови Договору за 10 банківських днів до закінчення терміну дії, цей Договір буде вважатися пролонгованим на наступний календарний рік з 01 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожен наступний рік (п. 9.2 Договору)
Специфікацією № 1 від 14.06.2019 року укладеною до Договору (далі - Специфікація ), яка підписана уповноваженими представниками Сторін та скріплена їх печатками, передбачено, що передається Бетон М100П4 в кількості 40 куб.м. вартістю 61 166,67 грн. без ПДВ, Бетон М350П4 в кількості 500 куб.м. вартістю 895 833,33 грн. без ПДВ, загальною вартістю 1 148 40,00 грн. з ПДВ.
Як стверджує позивач, на виконання зобов`язань за Договором з врахуванням підписаної Специфікації, ним було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 422 082,34 грн. згідно видаткових накладних: № 4 від 20.01.2020 року на суму 66 970,00 грн. Бетон М100 (В 7,5) П4 в кількості 37 куб.м., № 6 від 29.01.2020 року на суму 322 712,34 грн. Бетон М350 П4 в кількості 114 куб.м., і додатково Щебінь 6/20 в кількості 60 тонн згідно видаткової накладної № 8 від 30.01.2020 року на суму 32 400,00 грн., які підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками.
Однак, відповідач, в порушення п. 5.2 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобов`язання з оплати отриманого Товару не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за поставлений Товар в сумі 422 082,34 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 6/20 від 20.03.2020 року про сплату існуючої заборгованості, в тому числі за спірним Договором, протягом семи днів з моменту її отримання. Вказана претензія відповідачем не отримана і повернута позивачу.
У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 422 082,34 грн. основного боргу.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 422 082,34 грн., яка відповідачем не заперечена і не спростована.
У зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати Товару, позивач просить стягнути з відповідача 207 561,42 грн. пені на підставі п. 8.3 Договору за загальний період з 10.02.2020 року по 25.05.2020 року.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання Покупцем умов, зазначених п. 5.2 Договору, Покупець оплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від вартості Товару за кожен день прострочення.
Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем нарахована пеня по кожному періоду на суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано, у розмірі погодженому Сторонами, проте, який, в порушення ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У зв`язку з чим, судом було здійснено правильний розрахунок пені за заявлений позивачем період з врахуванням ст. 3 Закону Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , якою передбачено, що розмір пені встановлений сторонами не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відтак, з відповідача підлягає стягненню 21 769,84 грн. пені.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 443 852,18 грн. з яких 422 082,34 грн. основного боргу та 21 769,84 грн. пені. В решті (185 791,58 грн. пені) позов задоволенню не підлягає.
Відтак, на відповідача судом, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається відшкодування витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 6 657,78 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «АРГІЛЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД» про стягнення 629 643,76 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 1-Б, приміщення 53А, код 33192357) на користь Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «АРГІЛЛ» (67661, Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Виноградна, буд. 31, код 13873505) 422 082 (чотириста двадцять дві тисячі вісімдесят два) грн. 34 коп. основного боргу, 21 769 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят дев`ять) грн. 84 коп. пені та 6 657 (шість тисяч шістсот п`ятдесят сім) грн. 78 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти позову Проектно-будівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю «АРГІЛЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-сантехнічно-монтажно-будівельна компанія «ЕСТМ-БУД» про стягнення 185 791,58 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 28.07.2020 р.
Суддя Т.П. Карпечкін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2020 |
Оприлюднено | 03.08.2020 |
Номер документу | 90695690 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні