Ухвала

від 30.07.2020 по справі 315/1061/20

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/1061/20

Номер провадження № 2/315/352/20

У х в а л а

про залишення позову без руху

30 липня 2020 року м. Гуляйполе

Суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Телегуз С.М., розглянувши матеріали позову

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ,-

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки, не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, позивачем пред`явлено наступні позовні вимоги:

- поновити на займаній посаді головного економіста ТОВ Аграрний дім (ЄДРПОУ 03749336 ) з дати звільнення;

- стягнути з ТОВ Аграрний дім (ЄДРПОУ 03749336) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі;

- стягнути з ТОВ Аграрний дім (ЄДРПОУ 03749336) судові витрати.

За положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до п. 1 ст. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , на який посилається позивач, як на підставу звільнення її від сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України та ч.1 ст.1 ЗУ Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Статтею 2 ЗУ Про оплату праці передбачено, що в структуру заробітної плати входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні компенсаційні виплати. До останніх належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсації та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому заявлена позивачем позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу не підпадає під категорію пільгової та підлягає оплаті судовим збором.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.

Крім того, позивачем не надано рішення профспілки про надання дозволу на звільнення або про відмову від такої дії ( якщо таке приймалось).

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, ОСОБА_3 де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до правил ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки дана позовна заява оформлена з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати позивачу.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М.Телегуз