Рішення

від 02.12.2020 по справі 315/1061/20

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/1061/20

Номер провадження № 2/315/352/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2020 року

Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі головуючого: судді Телегуз С.М.,

за участю секретаря: Дмитренко В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову посилалася на те, що вона працювала у ТОВ Аграрний дім на посаді головного економіста.

30.06.2020 року її було звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Вважає, що її звільнення з роботи проведено з порушенням вимог пункту 1 частини 1 статті 40, статті 42, статті 49-2 КЗпП України, оскільки:

-змін в організації виробництва і праці в ТОВ Аграрний дім не відбулося;

-звільнення було здійснено без врахування наявності у неї переважного права на залишення на роботі, як працівника з тривалим безперервним стажем роботи та відсутністю в її сім`ї інших працівників з самостійним заробітком;

-її не ознайомлювали з попередженням про скорочення штату працівників у визначений законодавством строк;

-порушено її переважне право на укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила суд поновити її на займаній посаді головного економіста ТОВ Аграрний дім (ЄДРПОУ 03749336) з дати звільнення; стягнути з ТОВ Аграрний дім (ЄДРПОУ 03749336) на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі; стягнути з ТОВ Аграрний дім (ЄДРПОУ 03749336) судові витрати.

Узагальнений виклад позиції відповідача

У відзиві, заперечені на відповідь на відзив відповідач просив відмовити в задоволені позову та зазначав, що при звільненні позивача:

-за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України була наявна така умова, як скорочення штату працівників;

-переважного права на залишення на роботі, передбаченого ст.42 КЗпП України, взагалі не було, так як відбулося скорочення штату (ліквідація посад), а не чисельності працівників;

-від ознайомлення з попередженням про скорочення штату працівників у визначений законодавством строк позивач відмовилася, про що було складено акт;

-переважного права на укладення трудового договору у разі повторного прийняття на роботу у позивача не було, так як відсутня аналогічна кваліфікація у позивача та працівника прийнятого на посаду бухгалтера.

Рух справи у суді

Згідно з ч.2 ст.27 та ч.1 ст.28 ЦПК України, справа підсудна Гуляйпільському районному суду Запорізької області, як суду першої інстанції.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 30.05.2020 року позов було залишено без руху.

Ухвалою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 10.08.2020 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягали, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову, прохали в позові відмовити повністю за його необгрунтованістю.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного економіста в ТОВ Аграрний дім (а.с.10).

Рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім від 16.04.2020 року було прийнято рішення про внесення змін до штатного розпису ТОВ Аграрний дім з 01.07.2020 року, скоротивши одну штатну одиницю головного економіста (код КП 1231) та одну штатну одиницю економіста (код КП 1231). У зв`язку із скороченням штату працівників економічний відділ із штатного розпису виключено та уповноважено директора ОСОБА_5 видати наказ про скорочення штату працівників та провести звільнення згідно п.1 ст.40 КЗпП України, відповідно до вимог діючого законодавства, з дотриманням виплати відповідних пільг та компенсацій (а.с.60).

Відповідно до наказу ТОВ Аграрний дім від 16 квітня 2020 року №75-к/тр Про скорочення штату працівників , внесено зміни до штатного розпису ТОВ Аграрний дім з 01 липня 2020 року, скоротивши одну штатну одиницю головного економіста та одну штатну одиницю економіста (а.с. 15).

У пункті 2 вказаного наказу, зазначено про попередження головного економіста ТОВ Аграрний дім ОСОБА_1 не пізніше, ніж за 2 місяці, про можливе її звільнення та пропозицію переведення за її згодою на іншу вакантну посаду. У разі відмови від переведення або відсутністю вільних посад у штатному розписі визначена підготовка документів для скорочення відповідного працівника та звільнення його за п.1 ст.40 КЗпП України, з дотриманням виплати відповідних пільг та компенсацій .

16.04.2020 року комісією у складі директора ОСОБА_5 , інспектора відділу кадрів ОСОБА_6 , юристконсульта ОСОБА_3 і системного адміністратора ОСОБА_7 було складено акт в тому, що 16.04.2020 року о 16.год. 40 хв. головний економіст ОСОБА_1 відмовилася ознайомитися та підписати наказ Про скорочення штату працівників від 16.04.2020 рок №75-к/тр та відмовилася отримати попередження про скорочення штату працівників та про майбутнє звільнення у зв`язку із скороченням її посади (а.с. 29).

У попередженні про скорочення штату працівників головному економісту ТОВ Аграрний дім ОСОБА_1 було зазначено про те, що її повідомляється про наступне: у зв`язку виробничою необхідністю та в цілях зменшення витрат на оплату праці учасником ТОВ Аграрний дім прийнято рішення про скорочення штату працівників. Тому відповідно до наказу від 16.04.2020 року №75-к/тр Про скорочення штату працівників , 01.07.2020 року посада, яку вона займає, підлягає скороченню, тому відповідно до ст.49-2 КЗпП України попереджено її про майбутнє звільнення із займаної посади згідно п.1 ст.40 КЗпП України, яке відбудеться після закінчення двох місяців з моменту вручення попередження з виплатою, відповідно до ст.44 КЗпП України, вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Одночасно відповідачу пропонувалося переведення на посаду робітник з комплексного обслуговування с/г виробництва з посадовим окладом 4723 грн. (а.с. 16).

Відповідно до наказу № 108-к/тр від 30.06.2020 року ТОВ Аграрний дім звільнено ОСОБА_1 з посади головного економіста у зв`язку із скороченням штату працівників, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.18).

Судом встановлено, що штатний розпис з 01.07.2020 року, не містить посади, яку обіймала позивач. Крім того, ліквідовано економічний відділ, до якого була віднесена посада головного економіста, яку обіймала позивач (а.с.30).

Рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім від 03.07.2020 року було прийнято рішення про введення в бухгалтерію ТОВ Аграрний дім посади бухгалтер (код КП 24.11.2) з посадовим місячним окладом у розмірі 7000 грн. - 1 одиниці та внесення відповідних змін до штатного розпису ТОВ Аграрний дім з 06.07.2020 року. Рішення було прийняте з метою забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку, моніторингу, вивчення чисельних змін в податковому законодавстві (а.с.61).

У штатному розписі ТОВ Аграрний дім з 06.07.2020 року додано ще одну штатну одиницю посади бухгалтер : загалом їх стало дві (а.с. 62).

06.07.2020 року ТОВ Аграрний дім видано наказ №116-к/тр про прийняття на роботу ОСОБА_8 на посаду бухгалтера з посадовим окладом, передбаченим в штатному розписі, з 07.07.20202 року, яка має повну вищу освіту за спеціальністю Облік і аудит та має кваліфікацію економіста з обліку і аудиту, згідно диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 (а.с. 33).

Норми права та правові висновки Верховного Суду, що підлягають застосуванню

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно з частиною 2 статті 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.

Пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, зазначено, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

У правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, зазначено, що, оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Відповідно до пункту 3 статті 62 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Крім того, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації, відповідно до ч.1 ст.42-1 КЗпП України.

Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Мотиви суду при вирішенні цієї справи

Судом встановлено дотримання роботодавцем при звільненні позивача вимог статей 40, 42, 49-2 КЗпП України, тобто позивача завчасно за два місяці попереджено про звільнення, з підстав, які зазначені у попередженні, тобто у зв`язку із скороченням штату, що підтверджено рішенням учасника ТОВ Аграрний дім від 16.04.2020 року про внесення змін до штатного розпису та видання наказу про скорочення штату працівників, наказом ТОВ Аграрний дім від 16.04.2020 року №75-к/тр Про скорочення штату працівників .

Також було встановлено, що підставою для скорочення штату була недоцільність утримання посад працівників економічного відділу через те, що їхні функціональні обов`язки втратили свою актуальність: товариство не здійснює планування, економічний аналіз виробничо-фінансової діяльності, економічну оцінку агротехнічних та зоотехнічних заходів, та з метою зменшення витрат на утримання товариства.

Трудовий договір, укладений з позивачем був розірваний ТОВ Аграрний дім через те, що відбулися зміни в організації виробництва і праці: скорочення штату працівників - однієї посади головного економіста та однієї посади економіста.

Доводи позивача щодо недодержання відповідачем при її звільненні вимог статті 49-2 КЗпП України щодо її переважного права на залишення на роботі є необґрунтованими, так як воно не може бути застосовано, адже її звільнено у зв`язку зі скороченням штату, а не чисельності. Крім того, судом встановлено, що позивачеві була запропонована вакантна посада на підприємстві.

Посилання на те, що на підприємстві не було необхідності проведення скорочення посади головного економіста не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, так як визначення чисельності та штату працівників є правом власника або уповноваженого ним органу.

Щодо позиції позивача відносно її переважного права перед ОСОБА_8 на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу суд зазначає, що ОСОБА_1 у липні 1983 року присвоєно кваліфікацію економіст-організатор сільськогоподарського виробництва, а ОСОБА_8 у березні 2005 року здобула кваліфікацію економіста обліку і аудиту. Тобто кваліфікація вказаних осіб однозначно не являється аналогічною.

При цьому суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торіяпроти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, серія A № 303-A, параграф 29-30).

Також, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді головного економіста ТОВ Аграрний дім , необґрунтованими, і такими, що не підлягають задоволенню. Також суд вважає, що необхідно відмовити у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки ці вимоги є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі.

Щодо розподілу судових витрат

В зв`язку з відмовою в задоволенні основних вимог, на підставі ст. 141 ЦПК України, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрний дім про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити повністю за необґрунтованістю.

Повний текст рішення складений 07.12.2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення.

Суддя: С.М.Телегуз