Ухвала

від 31.07.2020 по справі 360/1782/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1782/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чепурової К.В.,

представника позивача - Кузьминова І.І. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ,

представника відповідача - Батури І.В., адвокат, дов. № 590/1 від 06.07.2020,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача про призначення експертизи у справі за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться вищевказана адміністративна справа, предметом якої є, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог стягнути податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 1684499,85 грн, з яких основний борг складає - 977188,24 грн, штрафні (фінансові) санкції в сумі 657377,24 грн та пеня в сумі 49934,37 грн, з рахунків суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806, ЄДРПОУ 03328008, у банках, обслуговуючих його, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері 2 казначейського обслуговування бюджетних коштів, за період з 30.09.2019 по 06.03.2020.

У підготовчому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що, на думку відповідача, посадові особи позивача почали подавати до суду неправдиві відомості стосовно математичного розрахунку заборгованості та не повідомили, що на суми штрафу за даний період є виконавчі документи - податкові рішення.

Також представник відповідача зазначив, що податковий борг з податку на додану вартість стягнутий за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 по справі № 1240/2931/18, а тому в даній справі потрібно зменшувати суму позову з урахування зазначеного рішення.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечувала.

Вислухавши позицію сторін суд виходить з такого.

Статтею 102 КАС України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження наявності податкового боргу у заявленій в позові сумі позивачем надано податкові декларації та уточнені податкові декларації відповідача з ПДВ за спірний період, податкові повідомлення-рішення про збільшення сум грошового зобов`язання з податку на додатну вартість та докази їх узгодження, а також надано інтегровану картку платника податку на додану вартість - Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806, в якій відображено історію виникнення та погашення податкового боргу за спірний період, а також відображено нарахування пені.

Відповідно до частини другої статті 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Отже, експертиза може бути призначена ухвалою суду для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Однак, надані до матеріалів справи докази, на думку суду, є достатніми для встановлення реальної суми заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість. Крім того, посилаючись на складність розрахунків, представник відповідача не зазначає в чому конкретно у нього виникли складності та чому він вважає, що сума боргу Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806 є іншою, ніж зазначена у позові, не наводить свого розрахунку суми боргу.

Посилання позивача, що податкові повідомлення - рішення є виконавчими документами, суд вважає безпідставним та зазначає.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 3 Закону України Про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Разом з цим, за приписами підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що податкове повідомлення - рішення є рішенням контролюючого органу про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, однак, стягнення податкового боргу незалежно від підстав його виникнення здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Посилання позивача на рішення суду від 22.11.2018 у справі № 1240/2931/18, суд вважає безпідставним, оскільки предметом розгляду у вищевказаній справі було стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, в загальній сумі 294024,02 грн в дохід державного бюджету за період з 30.06.2018 по 30.08.2018, тобто за період який не є предметом розгляду даної справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи необґрунтованим та спрямованим виключно на затягування строку розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи відмовити.

Керуючись ст.ст. 72, 80, 101, 102, 183, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про призначення судово-економічної експертизи в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Лисичанського комунального автотранспортного підприємства 032806 про стягнення податкового боргу відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України ухвалу у повному обсязі складено 31 липня 2020 року.

СуддяТ.В. Смішлива